Управління екології та природних ресурсів

Житомирської обласної державної адміністрації

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

СТРУКТУРА

Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

Житомирської області у 2016 році

	Вступне слово
1.	Загальні відомості
	1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості території
	1.2 Соціальний та економічний розвиток області
2.	Атмосферне повітря
	2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
	2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
	2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря
	2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за видами економічної діяльності)
	2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
	2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах
	2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря
	2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоровя людини та біорізноманіття
	2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря
3.	Зміна клімату
	3.1. Тенденції зміни клімату
4.	Водні ресурси
	4.1 Водні ресурси та їх використання
	4.1.1 Загальна характеристика
	4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів
	4.1.3 Водокористування та водовідведення
	4.2 Забруднення поверхневих вод
	4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод
	4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за сферами діяльності)
	4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
	4.3. Якість поверхневих вод
	4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
	4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів
5.	Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі
	5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі
	5.1.1 Загальна характеристика
	5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
	5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
	5.1.4 Формування національної екомережі
	5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
	5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
	5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
	5.2.2 Охорона, використання та відтворення лісів
	5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
	5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів
	5.2.5. Адвентивні види рослин
	5.2.6. Охорона, використання та відтворення зелених насаджень
	5.2.7. Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на території природно-заповідного фонду
	5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
	5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
	5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств
	5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів
	5.3.4 Інвазивні види тварин
	5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу
	5.4 Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні
	5.4.1 Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду
	5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення
	5.4.3.Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина
	5.4.4. Формування української частини Смарагдової мережі Європи
	5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
	5.6 Туризм
6.	Земельні ресурси та ґрунти
	6.1 Структура та стан земель
	6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь
	6.1.2. Стан грунтів
	6.1.3. Деградація земель
	6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та грунти
	6.3 Охорона земель
	6.3.1. Практичні заходи
7.	Надра
	7.1. Мінерально-сировинна база
	7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
	7.2. Система моніторингу геологічного середовища
	7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
	7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
8.	Відходи
	8.1 Структура утворення та накопичення відходів
	8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
	8.3 Транскордонне перевезення небезпечних відходів
	8.4 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
9.	Екологічна безпека
	9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки
	9.2 Об‘єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
	9.3 Радіаційна безпека
	9.3.1. Стан радіаційного забруднення території України
	9.3.2. Поводження з радіоактивними відходами
	9.3.3. Стан і проблеми зони відчуження Чорнобильської АЕС
10.	Промисловість та її вплив на довкілля
	10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
	10.2 Вплив на довкілля
	10.2.1 Гірничодобувна промисловість
	10.2.2 Металургійна промисловість
	10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
	10.2.4 Харчова промисловість
	10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
11.	Сільське господарство та його вплив на довкілля
	11.1 Тенденції розвитку сільського господарства
	11.2. Вплив на довкілля
	11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
	11.2.2. Використання пестицидів
	11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
	11.2.4 Тенденції в тваринництві
	11.3 Органічне сільське господарство
12.	Енергетика та її вплив на довкілля
	12.1 Структура виробництва та використання енергії
	12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження
	12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
13.	Транспорт та його вплив на довкілля
	13.1 Транспортна мережа Житомирської області
	13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень
	13.2 Вплив транспорту на довкілля
	13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
14.	Збалансоване виробництво та споживання
	14.1. Тенденції та характеристика споживання
	14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва»
15.	Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
	15.1 Національна та регіональна екологічна політика
	15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
	15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
	15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
	15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
	15.6 Державна екологічна експертиза
	15.7 Економічні засади природокористування
	15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
	15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
	15.8 Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки
	15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
	15.10 Екологічний аудит
	15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
	15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
	15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
	15.12.2 Діяльність громадських рад
	15.13 Екологічна освіта та інформування
	15.14.1 Європейська та євроатлантична інтеграція
	Висновки

ВСТУП

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадськість має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля.

На управління екології покладено завдання по забезпеченню реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Закон України «Про інформацію» встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя області, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

До Вашої уваги пропонується Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Житомирській області за 2016 рік. В ній узагальнено та систематизовано спостережну, статистичну та науково-дослідницьку інформацію про стан довкілля нашого регіону, про заходи щодо збереження і охорони природних ресурсів, впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, тощо. Підведені підсумки та визначені основні пріоритети екологічної політики в області на 2017 рік.

Видання виконане за допомогою інформаційної підтримки управлінь, установ та організацій області.

Сподіваємося, що дана Доповідь стане в нагоді для роботи органів виконавчої влади та самоврядування, буде цікавою і корисною для діяльності наукових установ, представників ЗМІ, громадських організацій, викладачів, студентів та окремих громадян, небайдужих до збереження та охорони довкілля.

Доповідь розміщена на офіційному сайті упраління екології та природних ресурсів облдержадміністрації (http://www.ecology.zt.gov.ua) в розділі «Стан довкілля».

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. До неї входять 23 обєднаних територіальнх громад. В своєму складі має 10 міст, у тому числі 5 міст обласного підпо-рядкування, 43 селища міського типу, 1613 сільських населених пунктів.

Область розташована на правобережжі, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмель-ницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1240,4 тис чоловік.

Мал. 1.1. Мапа Житомирської обл.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон - зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2822 річки загальною довжиною 13,7 тис.км. В структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім: Тетерів, Случ, Уж, Ірша, Уборть, Ствига, Ірпінь та Словечна, загальною довжиною в межах області – 999,6 км.

Малих річок довжиною понад 10 км – 321, їх загальна довжина становить 5695 км, малих річок довжиною менше 10 км є 2493, їх загальна довжина 7062 км.

В області налічується 54 водосховища об'ємом більше 1 млн. м³, їх загальна площа 7,7 тис. га, сумарний об'єм 175,141 млн.м³ та 1826 ставків загальною площею 11,975 тис. га і об'ємом 151,00 млн. м³.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини, за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. В її надрах залягають поклади розсипного ільменіту, комплексних апатит-ільменітових руд, самоцвітів, кварцитів, облицювального каменю, каолінів, мінеральної сировини для виробництва різних будівельних матеріалів, бурого вугілля, торфу та інших копалин. Запаси титану на Житомирщині складають понад 85% усіх розвіданих запасів титанових руд України.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості.

Клімат помірно-континентальний. У 2016 році з довготривалим та теплим літом, малосніжою, короткою та з достатньою кількістю опадів зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить – 19-21⁰, найтепліших (липня, серпня) +33-34⁰.

Минулий рік був традиційно теплим для сучасного клімату, з перевищенням норми температурного режиму майже у всіх місяцях.

Стійка тенденція до перевищення середньомісячних температур повітря спостерігалась з початку року та утримувалась до середини осені. Абсолютним рекордсменом на цьому фоні став надзвичайно теплий лютий з винятково високими показниками середньої температури - 1.5-2.6º тепла, що перевищує норму на 6.3-7.2º. Ситуація дещо змінилась у жовтні та листопаді, коли осереднений температурний режим виявився дещо нижчим за норму. Загалом внесок тепла протягом року виявився більш вагомим, що позначилось на його середній температурі - 8.7-9.3º, що на 1.9-2.4º вище за норму.

Опади розподілились нерівномірно, як в часі, так і по території області. Добре зволоженими виявились зимові періоди на початку та наприкінці року, більшість весни та осені. Недостатньо було дощів влітку та на початку осіннього сезону: суха погода переважала у червні та серпні-вересні, що обумовило тривалий посушливий період. Загалом їх сумарна кількість за рік була оптимальною: 566-711 мм, що в межах 85-104% до норми.

Кількість опадів (мм) за 2016 рік

Температурний режим

Зима 2015-2016рр. Розпочавшись 28-29 грудня, що на місяць пізніше середньостатистичних строків, метеорологічна зима на Житомирщині була відносно холодною, малосніжною і тривала всього 28-30 днів.

Різке зниження температурного режиму до помірних морозів наприкінці грудня хоча і обумовило перехід до зимового сезону, суттєво не вплинуло на середню температуру місяця, яка завдяки попередній нехарактерно теплій погоді перевищила норму на 4.4-4.8º і становила.6-2.1º тепла. Опади відмічались в більшості діб грудня, але за кількістю їх було дещо менше норми - 31-43 мм, або 70-86% від звичайного.

Холодною видалася перша декада січня, на яку припав мінімум температурного режиму зими - 19-21º морозу. В решту зимової пори погода була нестійкою – відмічались як відлиги, так і похолодання, коли морози ще посилювались до 14-20º, а часті опади чередувались із сухими періодами.

Сума негативних температур з початку до завершення зими склала 181-213º, що на 24-38º більше за середні багаторічні дані. Опади протягом сезону випадали переважно у вигляді снігу, а під час відлиг - мокрого снігу, дощу та мряки. На більшій частині території області кількість опадів була близькою або вищою за норму, лише у північно-західних районах їх сума дещо не добрала до кліматичного значення. Всього за зимовий період випало 31-64 мм опадів, що в межах 76-213% до норми.

Відносно стійка погода протягом зими періодично ускладнювалась з проходженням атмосферних фронтів. 11 січня в південних та крайніх західних районах, а 16 числа – на більшій частині території відмічався сильний сніг інтенсивністю 11-17 мм. 25-26 січня проходження теплого фронту спричинило випадіння мокрого снігу на всій території області та, як наслідок, налипання мокрого снігу, яке в північно-східних та центральних районах області досягло небезпечного розміру 12-14 мм.

Весна 2016р. Початок метеорологічної весни припав на 26-27 січня, що раніше відповідного строку на місяць. Незважаючи на значні коливання температурного режиму від заморозків до аномального тепла, весняний період був загалом теплим та щедрим на опади.

Остання п’ятиденка січня відзначилась швидким наростанням тепла не тільки до цілодобових плюсових значень, а й до аномально високих, як для цієї пори, денних максимумів 8-9º тепла, які в північних районах області перевищили абсолютні показники з 1945 року. За таких умов 30-31 січня повністю зійшов стійкий сніговий покрив, який був утворений в окремих районах області. Загалом і весь січень виявився теплішим за норму на 0.7-1.1º, а його середня температура становила 4.6-5.5º морозу. Опадів за місяць випало - 45-67 мм, або 98-209% кліматичної кількості.

Винятково теплим був лютий, і хоча температура повітря вночі неодноразово опускалась до мінусових значень, максимальні температури в інтервалі 9-14º тепла для певних періодів місяця сягнули за межі абсолютних показників з 1945 року.

Аналогічна погода спостерігалась у березні. Температура повітря протягом місяця змінювалась від слабких морозів вночі до максимумів 10-16º у найтепліші дні.

Контрастною погодою відзначився квітень. Незвично тепло було в першій половині місяця. Вже на початку квітня, 4-5 числа, з стрімким ростом температур не лише вдень, але й вночі, відбувся перехід температури через +10º, що на два з половиною тижні раніше кліматичних строків. Денні температури неодноразово досягали рекордних значень 23-25º, як було 6, 8, 10, 11 та 17 квітня, що відповідає або перевищує абсолютні максимуми для цих днів з 1945 року.

Протягом двох третин травня, які увійшли до весняного періоду, сталася зміна погодних умов: якщо на початку місяця відмічалася тепла, з епізодичними дощами погода, то в решту періоду дощило та було прохолодно.

Надзвичайна тривалість весняного періоду позначилась на кількості небезпечних явищ. Періодична адвекція теплого повітря спричинила появу туманів: 27 січня на більшій частині території області та 9 березня в південних районах. 10-11 лютого, 18 березня, 1 та 22 квітня швидкість вітру в різних районах області досягала критерію небезпечного – 15-19 м/сек. Тепла погода сприяла виникненню ранніх гроз, як було 18 та 30 березня в окремих районах області.

Літо 2016р. Літо розпочалося у природні строки - 21-22 травня, було дещо довшим за кліматичний період, теплим, часом спекотним, з тривалими сухими періодами, які призвели до нестачі опадів за сезон.

Температурний режим травня не зазнав різких коливань, а його середня температура становила 14.6-15.1º, що на 0.6-1.0º вище за норму. Середня температура червня становила 19.5-20.4º, що вище за норму на 2.4-3.4º. Опадів протягом червня було замало, їх сумарна кількість склала всього 23-44 мм, що відповідає 24-52% кліматичної норми.

Незважаючи на короткочасні похолодання та періодичні дощі, достатньо жарким видався липень. Стовпчики термометрів неодноразово долали 30º-бар'єр, що для окремих дат відповідає або перевищує абсолютні значення з 1945 року. Відповідно і середня температура липня в межах 20.3-21.3º перевищила норму на 2.7-3.3º.

У серпні домінувала суха погода з досить широкою амплітудою температурних коливань. Максимальні відмітки серпня на рівні 32-34º відмічались як в перший день місяця, так і 27-28 числа, коли стовпчики термометрів підіймалися до 32-33º, що для певних районів області вище абсолютних значень з 1945 року. Середина місяця, навпаки, була незвично холодною для літа, а в деякі ночі періоду температура повітря опускалась до 5-10º, що для окремих районів північної частини області відповідає абсолютним мінімумам з 1945 року. Загалом місяць видався теплішим за норму на 1.9-2.8º, а його середня температура дорівнювала 18.8-20.2º. Опадів було вкрай мало.

Незважаючи на переважно стійкий характер погоди протягом літнього сезону, періодично відмічались ускладнення погодних умов, пов’язані з виникненням небезпечних явищ погоди.

Активна грозова діяльність відмічалась протягом травня, червня, липня і навіть серпня, коли переважала стійка погода. Грози періодично супроводжувались сильними зливами, градом та шквалами.

Осінь 2016р. Метеорологічна осінь розпочалась 14-15 вересня із запізненням на півтора тижня порівняно із кліматичною датою. Температурний режим до кінця жовтня коливався в широкому діапазоні від нових абсолютних максимумів у певні дні до передчасних заморозків вночі, а досить сухий вересень змінився рясними дощами у жовтні.

Відносно тепла, погожа погода на початку осені змінилась похолоданням з досить низьким для цієї пори року фоном мінімальних температур в межах плюсових значень, в окремі ночі навіть відмічені локальні заморозки на висоті 2 см. Температурний режим залишався пониженим проти норми майже до кінця вересня, коли знову почало швидко наростати тепло. 30 вересня стовпчики термометрів підіймались до 25-27º, що значно вище абсолютних показників для цієї дати за роки спостережень з 1945 року.

Аномально тепла погода продовжилась і на початку жовтня: 1 та 2 числа денні температури повітря сягали 24-25º, що для різних районів області відповідає або перевищує абсолютні максимуми для цих дат з 1945 року.

Надалі сталася кардинальна зміна погодних умов - температура знизилась до заморозків СГЯ, які відмічені вночі 8 жовтня в повітрі, на поверхні ґрунту та висоті 2 см. Прохолодна погода утримувалась до кінця місяця: вночі відмічались слабкі морози, або плюсові значення ледь вищі за 0º, а денні температури навіть у найтепліші дні не підіймалися вище 8-11º. За таких умов вже 13 жовтня відбувся перехід середньодобових температур через +5º, що раніше багаторічних строків на 14-16 днів, а середня температура жовтня в межах 5.9-6.5º тепла не добрала до норми 0.9-1.4º.

Хоча опади протягом місяця випадали нерівномірно по районах області та чередувались із сухими періодами, їх інтенсивність часто була помірною, а іноді навіть сильною. Загалом їх сума за місяць склала 49-107 мм, що становить 144-268% від норми.

Погода в більшості днів листопада була цілком характерною для перехідного сезону - прохолодною, похмурою та вологою.

Загалом середня температура листопада виявилася нижчою за норму на 0.7-1.1о і становила 0.7-1.1о тепла.

Опадів було достатньо або й більше, ніж зазвичай. Загальна їх кількість за місяць по метеостанціям області склала 50-82 мм, що відповідає 100-178% від норми.

Нехарактерно високий для першої половини вересня температурний режим та бездощова погода позначились на стані пожежної небезпеки лісів, яка зросла ще в серпні до надзвичайно високого 5 класу.

Грудень 2016р. Часта зміна повітряних мас протягом грудня призвела до контрастної погоди місяця – зимовий режим чередувався з дощовими відлигами, а температурні показники коливалися в широкому діапазоні від помірних морозів до плюсових значень, досить високих для зими.

Зміна характеру погоди сталася на стику першої-другої третини грудня, коли тепле атлантичне повітря дісталося до України та спричинило відлигу з дощами та подальшим встановленням досить високого для зими цілодобового фону плюсових температур. Саме на цей період припадають максимуми температурного режиму місяця - 7º тепла.

В решту місяця атмосферні процеси були здебільшого малоактивними. Внаслідок переміщення через територію області слабовизначених атмосферних фронтів погода була нестійкою, відмічались як опади різного стану, так і сухі періоди, а температурний режим став більш згладженим: вночі переважали слабкі морози, а денні температури незначно відхилялись від 0º з протилежним знаком.

Загалом середня температура грудня виявилась на 0.8-1.3º вищою за норму і становила 1.4-1.7º морозу.

Опади відмічались в більшості діб місяця, їх сума за грудень склала 44-77 мм, або 102-154% від стандартної кількості.

Кількість опадів (мм) за 2016 рік

Таблиця 1.1.1

Місяці	Олевськ		Овруч		Коростень		Новоград- Волинський		Житомир
Місяці	сума (мм)	% від норми	сума (мм)	% від норми	сума (мм)	% від норми	сума (мм)	% від норми	сума (мм)	% від норми
Січень	45	98	52	130	47	131	46	100	67	209
Лютий	62	163	72	206	54	169	56	147	58	207
Березень	42	114	44	126	43	126	28	76	26	84
Квітень	38	79	45	98	46	100	34	69	12	27
Травень	81	145	91	172	75	144	46	87	121	209
Червень	23	24	27	33	44	52	42	47	24	32
Липень	143	142	78	80	110	111	49	52	74	77
Серпень	25	36	21	30	12	16	21	28	15	20
Вересень	14	26	20	38	13	25	6	12	7	14
Жовтень	99	254	107	268	84	233	101	266	49	144
Листопад	62	127	51	100	50	109	82	178	74	168
Грудень	77	154	51	109	44	102	55	110	49	129
Рік	711	104	659	102	622	98	566	85	576	95

Середньомісячна температура повітря (Cº) за 2016 рік

Таблиця 1.1.2

Місяці	Олевськ		Овруч		Коростень		Новоград- Волинський		Житомир
Місяці	середня т-ра (Сº)	відхил від норми	середня т-ра (Сº)	відхил від норми	середня т-ра (Сº)	відхил від норми	середня т-ра (Сº)	відхил від норми	середня т-ра (Сº)	відхил від норми
Січень	-5.0	0.8	-5.5	0.7	-5.1	0.9	-4.6	1.0	-4.9	1.1
Лютий	2.3	6.7	1.5	6.3	2.1	6.7	2.6	6.8	2.6	7.2
Березень	3.3	3.1	3.2	3.3	3.4	3.4	3.7	3.4	4.0	4.1
Квітень	10.6	3.0	10.8	3.2	11.1	3.3	11.4	3.5	12.0	4.3
Травень	14.6	0.7	14.8	0.6	15.1	0.9	15.0	0.8	14.9	1.0
Червень	19.5	3.0	19.6	2.4	19.9	2.8	20.2	3.2	20.4	3.4
Липень	20.3	2.7	20.9	2.8	20.8	2.7	20.9	2.9	21.3	3.3
Серпень	18.8	2.1	19.2	1.9	19.3	1.9	19.9	2.6	20.2	2.8
Вересень	13.9	1.5	14.5	1.7	14.6	1.7	15.1	2.0	15.4	2.4
Жовтень	6.0	-1.2	5.9	-1.2	6.2	-1.1	6.2	-1.4	6.5	-0.9
Листопад	1.0	-0.9	0.7	-0.8	0.8	-1.0	1.0	-1.1	1.1	-0.7
Грудень	-1.5	1.1	-1.7	1.2	-1.6	1.1	-1.6	0.8	-1.4	1.3
Рік	8.7	1.9	8.7	1.9	8.9	2.0	9.2	2.1	9.3	2.4

Водність річок області у 2016 році розподілялась нерівномірно по сезонах року, а саме: восени стік становив 6 % від річного, зимою - 31 %, весною - 39 % та літом 24 %. На всіх річках водність була нижче норми, модульні коефіцієнти становили: басейн Случі 0.28 – 0.37, басейн Уборті 0.23 – 0.34, басейн Ужа 0.39 – 0.41 та басейн Тетерева 0.30 – 0.42.

Максимальні витрати води спостерігались з кінця січня по березень та в червні, а мінімальний стік - в літньо-осінній період з вересня по жовтень. На гідрологічному посту р.Уборть – с. Рудня-Іванівська в вересні відмічена мінімальна витрата води за весь період спостережень.

1.2. Соціальний та економічний розвиток області

Загальний індекс споживчих цін у грудні 2016 року до грудня 2015 року склав 112,6%, що на 0,2 в.п. більше, ніж у цілому по Україні (112,4%, місце області-16), у т.ч. по продуктах харчування – 103,5%, що на 0,3 в.п. більше, ніж у середньому по державі (103,2%).

Індекси споживчих цін у грудні 2016 року (у % до грудня 2015 року)

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку Житомирщини, на 1 жовтня 2016 року становив 252,1 млн.дол.США. Із країн ЄС із початку інвестування унесено 205,9 млн.дол.США інвестицій (81,7% загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу – 46,2 млн.дол. США (18,3%).

У розрахунку на одну особу населення обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) склав 201,3 дол.США (на 01 жовтня 2015 року – 09,4 дол. США).

У січні-вересні 2016 року підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 3240,2 млн. грн. капітальних інвестицій, що в порівнянних цінах становить 148,5% обсягу відповідного періоду 2015 року. У розрахунку на одну особу освоєно 2586,9 грн. капітальних інвестицій.

Найвагомішу частку капітальних інвестицій (99,2% загального обсягу) освоєно у матеріальні активи. Зокрема, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби спрямовано 62,2% усіх інвестицій, у будівлі та споруди – 32,6 %. У нематеріальні активи вкладено 0,8 % загального обсягу капітальних інвестицій.

За джерелами фінансування переважну частку капітальних інвестицій – 2404,8 млн. грн. або 74,2% освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 134,5 млн. дол. США.

Зовнішньоторговельні операції в області здійснювались з партнерами із 100 країн світу.

Експорт товарів до країн СНД за січень-листопад 2016 року становив 86,1 млн. дол. США або 20,4% від загального обсягу експорту та зменшився порівняно з січнем-листопадом 2015 року на 16,5%. Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив 237,7 млн.дол. США або 56,3% від загального обсягу експорту та збільшився порівняно з січнем-листопадом 2015 року на 23,4%. Частка експорту до країн Європи за даний період становила 60,6% у загальному обсязі експорту, до країн СНД – 20,4% та до інших країн – 18,9% (за січень-листопад 2015 року – 52% та 28% та 20% відповідно).

Основні країни-партнери області у зовнішній торгівлі товарами (відсотків до загального обсягу)

2.СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну Житомирської області, потрібно відмітити незначне збільшення об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Обсяг викидів в 2016 році становив 9,27 тис. т, або 103,2 % до попереднього року.

Державними статистичними спостереженнями на протязі 5 останніх років встановлено, що викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами по області в середньому за рік складають біля 68 тис.т, або 88% від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, добувна та обробна галузь господарства, всі види транспорту.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, добування та переробки корисних копалин, виробництва мінеральної продукції, діяльності виробництва та оброблення деревини та інш.

Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед, виконання природоохоронних заходів та впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.

Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря

У 2016 році від підприємств, узятих на державний облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 №1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря», у повітряний басейн області (без урахування викидів діоксиду вуглецю) надійшло 9,272 тис.т забруднюючих речовин, що на 3,2 % (на 0,29 тис. т) більше ніж у 2015 році.

Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в таблиці 2.1.1. та проілюстрована діаграмами 2.1.1 та 2.1.2.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Табл.2.1.1.

Роки	Викиди в атмосферне повітря, тис. т			Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг	Обсяг викидів на одиницю ВРП (тис.т на млн..грн.).
	Всього	у тому числі
	Всього	стаціонарними джерелами	пересувними джерелами
2000	61,80	12,3	49,5	2072,1	43,45	0,0046
2010	87,49	18,38	69,11	2941,2	68,41	0,0039
2011	86,81	19,01	67,79	2913,1	68,19	-
2012	85,74	18,49	67,25	2882,3	67,34	0,0036
2013	88,44	17,21	71,23	2965,1	70,05	0,0035
2014	77,42	10,93	66,49	2597,9	61,64	-
2015	69,70	8,98	60,72	2336,8	55,7	-
2016	9.27*	9,27	-	310,9	7,5

*Примітка: планом державних статистичних спостережень на 2017 рік розробка інформації щодо викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, не передбачена.

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км² території.

При аналізі кількості викидів від стаціонарних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в Бердичівському – 41,9 кг/чол., Попільнянському – 30,5 кг/чол., Нов.-Волинському – 26,4 кг/чол., Романівському – 11,7 кг/чол., Коростенському-11,7 кг/чол., Малинському – 11,4 кг/чол., Ружинському – 9,8 кг/чол., Баранівському - 8,8 кг/чол районах області, м. Малин – 9,4 кг/чол. Та м. Коростень – 8,5 кг/чол., при середньому по області 7,5 кг/чол.

При середніх показниках по області в 310,9 кг/км² загальної площі, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі (21252 кг/км²), Коростені (16171 кг/км²), Малині (13850 кг/км²), Нов.-Волинський (7137 кг/км²), Бердичеві (6505 кг/км²), та в Бердичівському (1377 кг/км²), Попільнянському (932 кг/км²), Нов.-Волинському (574 кг/км²), Житомирському (417 кг/км²), Романівському (361 кг/км²), Баранівському (356 кг/км²), районах області.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області

Обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в 2016 році склав 9,27 тис.т., що на 0,29 тис.т. більше порівняно із минулим роком.

Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в порівнянні з 2015 роком відбулося по основним забруднювачам атмосферного повітря у 9 районах та містах області, але найсуттєвіше - у Баранівському (на 0,259 тис.т або 367% до 2015 р.) та Нов.-Волинському (на 0,493 тис.т - 169%) районах , у місті Нов.-Волинський (на 0,068 тис.т - 155%) (табл. 2.1.2.3.).

Одночасно спостерігалося зменшення порівняно з минулим роком обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 17 районах та містах області, але найсуттєвіше - у Хорошівському (на 0,173 тис.т, або 59% до 2015 р), Ємільчинському (на 0,059 тис.т - 63%), Чуднівському (на 0,045 тис.т - 68%), районах та м. Коростень (на 0,075 тис.т – 88%) (табл. 2.1.2.3.).

Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста: Житомир (1,296 тис.т.), Коростень (0,550 тис.т.) та Нов.-Волинський (1,204 тис. т), Бердичівський (1,191 тис.т), Попільнянський (0,967 тис.т.), Житомирський (0,601 тис.т.) райони. Це забруднення склало відповідно 14%, 6 %, 13%, 13%, 6%, від загального по області (табл. 2.1.2.1.).

У 2016 р. від промислових підприємств надійшло забруднюючих речовин загальною кількістю – 9,27 тис. т, з яких, зокрема, метан (2,356 тис.т.) та сполуки азоту (1,695 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих речовин, в атмосферне повітря надійшло 0,7 млн.т діоксиду вуглецю.

Серед інших викидів значну частку склали речовини у вигляді твердих суспендованих частинок – 2,213 тис.т або 23,87 %, оксиди азоту – 1,472 тис.т. або 15,88 %, оксид вуглецю – 1,554 тис.т або 16,76 %, діоксид та інші сполуки сірки – 0,939 тис.т або 10,13 %, від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл. 2.1.2.2.).

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст області, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення.

У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом 73 % становлять оксиди вуглецю, 11 % - неметанові леткі органічні сполуки, 13 % - оксиди азоту, 1,6 % - сажа, 1,4 % - сірчистий ангідрид. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т

Табл. 2.1.2.1.

Назва населених пунктів	2000р.	2011р.	2012р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2016 р.
Всього	12,3	19,01	18,488	17,212	10,925	8,985	9,272
Андрушівський	0,302	0,072	0,059	0,016	0,026	0,114	0,102
Баранівський	0,759	0,21	0,168	0,129	0,097	0,097	0,355
Бердичівський	0,062	0,044	0,055	0,073	3,795	1,193	1,191
Брусилівський	0,007	0,008	0,103	0,006	0,004	0,013	0,012
Хорошівський	0,488	0,473	0,317	0,549	0,367	0,422	0,249
Ємільчинський	0,094	0,099	0,843	0,685	0,134	0,156	0,98
Житомирський	0,19	0,428	0,442	0,716	0,521	0,678	0,601
Коростенський	0,652	1,061	2,041	1,194	0,424	0,306	0,312
Коростишівський	0,233	0,065	0,046	0,051	0,035	0,122	0,092
Лугинський*	0,093	0,0056	0,468	0,412	0,014	0,012	0,007
Любарський	0,052	0,007	0,006	0,0067	0,005	0,011	0,008
Малинський	0,087	0,394	0,188	0,181	0,244	0,233	0,215
Народицький	0,003	0,001	0,001	0,0013	0,00003	0,019	0,0001
Нов.-Волинський	0,224	0,431	1,554	1,326	0,591	0,711	1,204
Овруцький	0,879	0,95	1,975	1,665	0,675	0,315	0,342
Олевський	0,209	0,029	0,889	0,537	0,061	0,037	0,043
Попільнянський	0,228	0,154	0,273	0,158	0,413	0,916	0,967
Радомишльський	0,227	0,284	0,274	0,262	0,205	0,194	0,207
Романівський	0,254	0,057	0,119	0,596	0,35	0,364	0,335
Ружинський	0,052	0,2	0,198	0,153	0,141	0,294	0,267
Пулинський	0,215	0,036	0,016	0,026	0,0009	0,004	0,004
Черняхівський	0,141	0,038	0,035	0,016	0,023	0,100	0,044
Чуднівський	0,299	0,09	0,048	0,045	0,073	0,140	0,096
м. Житомир	2,147	1,3	1,384	1,42	1,449	1,281	1,296
м. Бердичів	1,458	5,698	5,681	5,36	0,314	0,240	0,234
м. Коростень	1,182	0,644	0,83	1,198	0,723	0,628	0,550
м. Малин	1,05	0,234	0,206	0,203	0,114	0,260	0,249
м. Нов.-Волинський	0,711	5,993	0,269	0,224	0,121	0,125	0,193

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2016 р. (тонн)

Табл. 2.1.2.3.

	Обсяги викидів, тонн		Збільшення/ зменшення викидів у 2016р. проти 2015р., тонн	Обсяги викидів у 2016р. до 2015 р., %	Викинуто в середньому одним підприємством, тонн
	у 2015 р.	у 2016 р.	Збільшення/ зменшення викидів у 2016р. проти 2015р., тонн	Обсяги викидів у 2016р. до 2015 р., %	Викинуто в середньому одним підприємством, тонн
Андрушівський	114	102	- 12	89,5	6,3
Баранівський	97	356	+259	365,7	3,7
Бердичівський	1193	1191	-2	99,9	51,9
Брусилівський	13	12	-1	95,0	1,6
Хорошівський	422	249	- 173	59,2	12,79
Ємільчинський	156	98	- 58	62,5	5,9
Житомирський	678	601	- 77	88,6	16,95
Коростенський	306	313	+ 7	102,2	9,0
Коростишівський	122	92	- 30	75,3	3,4
Лугинський	12	7	- 5	55,4	2,4
Любарський	11	8	- 3	72,6	0,73
Малинський	233	215	-18	92,5	11,10
Народицький	19	0,1	-19
Нов.-Волинський	711	1204	+ 493	169,3	19,75
Овруцький	315	342	+ 27	108,7	12,11
Олевський	37	44	+ 7	116,3	2,64
Попільнянський	916	967	+51	105,5	48,21
Радомишльський	194	207	+13	106,7	7,76
Романівський	364	335	-29	91,8	45,5
Ружинський	294	267	- 27	90,6	18,38
Пулинський	4	4	0	100	0,2
Черняхівський	100	44	- 56	44,0	3,85
Чуднівський	140	96	- 44	68,2	4,52
м.Житомир	1281	1296	+15	101,2	14,08
м.Бердичів	240	234	- 6	97,5	7,06
м.Коростень	628	550	-78	87,5	20,93
м. Малин	260	249	- 11	96,0	16,25
м. Нов.-Волинський	125	192	+67	154,6	9,64

Разом по області	8985	9272	+287	103,2	23,18

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря
(за видами економічної діяльності)

Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства, добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини тощо.

Основні забруднювачі

Табл. 2.1.3.1.

№ п/п	Підприємство-забруднювач	Відомча приналежність	Валовий викид, т		Зменшення/ - Збільшення/+	Причина зменшення/ - збільшення/+
№ п/п	Підприємство-забруднювач	Відомча приналежність	*201*5р.	*201*6 р.	Зменшення/ - Збільшення/+	Причина зменшення/ - збільшення/+
1	2	3	4	5	6	7
м. БЕРДИЧІВ
1	Філія управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз»	Акціонерні товариства	1130,9	1170,7	+39,9
м. ЖИТОМИР
2	КП “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети	239,8	271,1	+31,3
3	ТОВ «ОБІО»	Акціонерні товариства	202,9	209,9	+7,0

м. КОРОСТЕНЬ
4	ПрАТ «Коростенський завод МДФ»	Акціонерні товариства	259,7	191,4	-68,3
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН
5	ТОВ «Овочевий комбінат «Станишівка»	Акціонерні товариства	368,5	298,5	- 70,0
РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОН
6	ТОВ «Вівад 09»	Акціонерні товариства	240,8	240,8	0
ХОРОШІВСЬКИЙ РАЙОН
7	Філія "Іршанський ГЗК " ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія»	Державне підприємство	215,4	198,2	-17,2
ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН
8	ТОВ «Сігнет-мілк»	Акціонерні товариства	335,7	376,5	+40,8
9	ТОВ «Сігнет-центр»	Акціонерні товариства	251,5	266,7	+15,2
НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН
10	ТОВ «Церсаніт інвест»	Акціонерні товариства	248,0	240,5	-7,5
11	ПП. «ГАЛЕКС – АГРО»	Приватне підприємство	-	693,3

У 2016 р. від промислових підприємств області у повітряний басейн надійшло 9,27 тис.т забруднюючих речовин.

Понад 29,6% обсягів забруднюючих речовин надійшло від підприємств переробної промисловості, 27,8% – від сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства, 10,9% - від добувної промисловості і розроблення кар’єрів.

Негативно впливали на навколишнє середовище викиди підприємств транспорту, складського господарство, поштової та кур’єрської діяльність – 1,615 тис.т. або 17,4%, викиди підприємств переробної промисловості – 2,7 тис.т. викидів або 29,6 %, добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 1,01 тис.т. або 10,9 %, викиди від підприємств сільського господарства, мисливства, лісового та рибного господарства – 2,58 тис.т. або 27,8%.

Зберігається загальна тенденція до зниження обсягів викидів від стаціонарних джерел у минулому році майже по всім галузям економічної діяльності. Виключення склала галузь сільського господарства, лісового та рибного господарства, обсяг викидів від якої збільшився і склав у 2016 році 2,577 тис.т., що 65,5 % на більше ніж у минулому. Спостерігається зменшення у 2016 році показника обсягів викидів підприємств добувної промисловості на 0,074 тис.т. або на 6,9%, підприємств переробної промисловості на 0,072 тис.т або на 2,5%.

Найбільші обсяги викидів в розрахунку на одне підприємство здійснювались підприємствами сфери сільського господарство, лісового та рибного господарства – 64,42 т., добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 26,48 т., (табл. 2.1.3.2.), при середньому за видами економічної діяльності – 23,18 т.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

за видами економічної діяльності

Табл. 2.1.3.2.

№ з/п		Кількість під-ств, які мали викиди	Обсяги викидів забруднюючих речовин		Викинуто в середньому одним під-вом, т.
№ з/п		Кількість під-ств, які мали викиди	т	% до загального підсумку	Викинуто в середньому одним під-вом, т.
	Усього	400	9272,5	100,0	23,18
1.	Сільське господарство, лісове та рибне господарство	40	2576,8	27,79	64,42
2.	Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	38	1006,2	10,85	26,48
	у тому числі
	добування металевих руд	3	249,5	2,69	83,17
	добування інших корисних копалин і розроблення кар’єрів	35	756,7	8,16	21,62
3.	Переробна промисловість	120	2745,1	29,60	22,88
	у тому числі
	виробництво харчових продуктів	30	459,8	4,96	15,32
	виробництво напоїв	4	26,9	0,29	6,73
	виробництво хім. речовин і хім. продукції	4	31,6	0,34	7,9
	виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	27	949,0	10,24	35,15
	виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування	10	132,9	1,43	13,29
4.	Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	7	433,9	4,68	61,99
5.	Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	7	26,0	0,28	3,71
6.	Будівництво	13	31,7	0,34	2,44
7.	Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	46	1615,1	17,42	35,11
8.	Інші види економічної діяльності	129	837,7	9,03	6,49

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря

Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і руху потоків забруднювачів.

Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані вимагає від сторін здійснення обміну наявною інформацією про викиди забруднювачів повітря, що були здійснені з площ (за узгодженою мережею квадратів 50×50 км), дані про потоки забруднювачів повітря через національні кордони і за узгоджені періоди.

Керівним органом Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі (Програма ЕМЕП) до Конвенції 1979 року розроблені та направлені Сторонам Конвенції Керівні принципи оцінки та представлення даних про викиди забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП.

2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах

Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомир здійснювався на двох стаціонарних постах: ПСЗ №1, який розташований на вул. Вітрука та ПСЗ №2 – на вул. Михайла Грушевського. Спостереження велись за вмістом трьох основних домішок – завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту. Вміст оксиду вуглецю не визначався через відсутність приладу. У 2016 р. Житомирським ЦГМ відібрано 5400 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА) ЦГО.

На ПСЗ № 1 визначався вміст восьми важких металів (кадмій, залізо, манган, мідь, нікель, свинець, хром, цинк). За рік було відібрано 12 середньомісячних пpоб, з яких було зроблено 96 визначень. Проби на вміст важких металів в атмосферному повітрі аналізувались в лабораторіях ЦГО: лабораторії спостережень за забрудненням ґрунтів та моніторингу важких металів (ЛСЗГ) та лабораторії фізико-хімічних методів аналізу (ЛФХМА).

Загальний рівень забруднення повітря в місті за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) оцінювався, як низький. Сеpедньоpічні концентрації домішок, що визначались, не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК_с.д.*), за винятком діоксиду азоту (речовини 3-го класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 2,0 ГДК_с.д.(див. таблицю). Протягом року середньомісячні концентрації діоксиду азоту коливались у межах 1,8 - 2,3 ГДК_с.д.Сеpедньоpічні концентрації інших домішок становили: завислих речовин – 0,9 ГДК_с.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДК_с.д.Максимальні концентрації досягали: діоксиду азоту – 1,1 ГДК_м.р.(зафіксовано у вересні на ПСЗ № 2), завислих речовин – 0,4 ГДК_м.р., діоксиду сірки – 0,2 ГДК_м.р.

Середньорічні і максимальні концентрації забруднювальних речовин (в кратності ГДК) за 2016 рік та порівняно з 2015 роком в атмосферному повітрі м. Житомир

Домішки	Середньорічні концентрації				Максимальні концентрації
	Номери постів (ПСЗ)		По місту		Номери постів (ПСЗ)		По місту
	1	2	2016	2015	1	2	2016	2015
Завислі	0,9	0,9	0,9	0,9	0,4	0,4	0,4	0,4
речовини
Діоксид сірки	0,6	0,7	0,7	0,7	0,2	0,2	0,2	0,2
Діоксид азоту	2,0	2,0	2,0	2,0	1,0	1,1	1,1	1,1
Кадмій	0,0		0,0	0,0	0,1		0,1	0,0
Залізо	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Манган	0,0		0,0	0,0	0,1		0,1	0,0
Мідь	0,0		0,0	0,0	0,1		0,1	0,0
Нікель	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Свинець	0,1		0,1	0,1	0,3		0,3	0,1
Хром	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Цинк	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0

Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчими за відповідні ГДК_с.д.Найбільша середньомісячна концентрація свинцю (0,3 ГДК_с.д.) спостерігались у листопаді. Забрудненість повітря була однаковою на обох постах спостережень.

У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій завислих речовин у липні, діоксиду сірки – у квітні та грудні, діоксиду азоту – у липні та вересні (див. діаграму).

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря

Атмосферне повітря є найважливішим і найнеобхіднішим компонентом навколишнього природного середовища. Воно, як невичерпний природний ресурс, необхідне для життя людей, тварин, рослин, більшості мікроорганізмів і, навіть, підводних мешканців. Наприклад, відомо, що без харчування людина може прожити до п'яти тижнів, без води - до п'яти днів, а без повітря - лише до п'яти хвилин. Водночас, кисень, що входить до складу атмосфери, є не тільки головним фактором життя, а й невід'ємним компонентом при згорянні палива у різноманітних технологічних установках і двигунах внутрішнього згоряння. Атмосфера є опорою для польоту живих організмів, простором для функціонування авіації та космічних кораблів.

Найбільш поширеними забруднювачами атмосфери є: оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO₂, оксид азоту N0_х, вуглеводні С_nН_m та пил.

Не менш шкідливим є радіаційне забруднення атмосфери. Воно, перш за все, пов’язане з випробувальними ядерними та термоядерними вибухами, внаслідок яких утворюється значна кількість радіоізотопів: стронцію-90 і
цезію-137 (періодом напіврозпаду, відповідно, 28 і 33 роки), аваріями на автономних електростанціях, найбільшою з яких була Чорнобильська катастрофа, безгосподарним зберіганням радіоактивних речовин і предметів.

ПЕД гамма-випромiнення по територiї

Житомирської областi за 2016 рік

Таблиця 2.4.1.

Метеорологічна	Добові коливання	Максимально разовий	Середньорічне
станція		рівень / кількість днів	значення за 2016 рік
	Гамма-фон	Гамма-фон	Гамма-фон
м. Житомир	10-15 мк Р/год	15/4 мк Р/год	12 мк Р/год
м.Новоград- Волинський	10-14 мк Р/год	14/64 мк Р/год	12 мк Р/год
м. Коростень	16-22 мк Р/год	22/1 мк Р/год	19 мк Р/год
м. Овруч	11-17 мк Р/год	17/1 мк Р/год	14 мк Р/год
м. Олевськ	11-14 мк Р/год	14/53 мк Р/год	13 мк Р/год

Гамма-фон, Середньорічне значення за 2016 рік, мкР/год

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для живих організмів посідає одне з перших місць. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та випадають у різні середовища. Наприклад, атмосферні опади дають до 10% забруднення водних об`єктів, значно забруднюють ґрунти і т.п. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об`ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі.

В той же час, природа поставила істотні захисні бар`єри для шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом легені. Забруднення повітря супроводжується утворенням стійких аномалій забруднювачів у ґрунтах, воді та рослинах.

Основними викидами в нашій області є діоксид сірки, оксиди азоту, пил (аерозолі) та оксид вуглецю. Окиси азоту знищують рослинність, встановлено, що в лісі, наприклад, липа росте до 150 років, а на вулицях міст – відповідно 45 і 50 років. Для рослин шкідливі такі забруднювачі повітря, як сполуки сірки, окис вуглецю, хлор і вуглеводи. Відмічено випадки загибелі рослин поблизу цементних заводів. Проникаючи у продихи і всередину листків, цементний пил утруднює їх функції, руйнує хлорофіл і ніби "спалює" тканини рослин.

Живі організми надзвичайно чутливі, як до діоксиду сірки, так і до сірчистої та сірчаної кислот, що утворюються при контакті цього оксиду з вологою в атмосфері. Діоксид сірки розноситься на великі відстані, випадаючи в остаточному підсумку у вигляді кислотних дощів.

В нашій області протягом останніх років не зафіксовано осади з кислою реакцією (рН був у межах 6,9-7,2).

Особливу небезпеку для навколишнього середовища поряд з іншими мають канцерогенні сполуки, зокрема, такі високотоксичні речовини, як бенз(а)пирен і свинець. Підраховано, що з вихлопними газами в атмосферу потрапляє 25 – 7% свинцю, що знаходиться у паливі. Причому, біля 40% часток свинцю у відпрацьованих газах мають діаметр менше 5 мкм і здатні тривалий час знаходитися в завислому стані, проникати з повітрям в організм людини.

За минулі роки в області не виявлено чіткої кореляції між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.

2.7. Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря

У 2016 році від підприємств, узятих на державний облік, у повітряний басейн області (без урахування викидів діоксиду вуглецю) надійшло 9,272 тис.т забруднюючих речовин (на 0,29 тис.т, або на 3,2% більше порівняно з попереднім роком). Із загальної кількості викидів речовини, що належать до парникових газів, становили: метану – 2,356 тис.т, діоксиду азоту – 1,695 тис. т. Крім того, в атмосферу надійшло 0,7 млн.т діоксиду вуглецю, що на 69,94 тис.т, або на 18,38 % більше проти 2015 року.

Визначальний вплив на стан довкілля області мають підприємства, зосереджені у містах обласного підпорядкування (28,2% від загальної кількості), ними викинуто в повітря 2,522 тис.т забруднюючих речовин. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1км² території області склала 310,9 кг шкідливих речовин, а на одну особу – 7,5 кг.

Для поліпшення якості атмосферного повітря та зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря насамперед має досягатися за рахунок скорочення обсягів виробництва промисловими підприємствами та переходу на роботу в режимі максимальної економії газу та вугілля. Для зниження обсягів викидів від пересувних джерел необхідно обмежити експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, поліпшення стану доріг.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ

3.1. Тенденції зміни клімату

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з теплим сухим літом та м'якою зимою. Формування клімату області відбувається під впливом атлантичних повітряних потоків, що супроводжується інтенсивною циклічною діяльністю.

Найхолодніше було на початку року, вночі 4 січня, коли стовпчики термометрів на території області опускалися до 19-21º морозу. Пікові значення температурного режиму на рівні 33-34º, які сягнули за межі абсолютних значень для певних дат, відмічені в різні періоди липня та серпня.

Зима видалася рекордно короткою, морозною, малосніжною, але з достатньою кількістю опадів.

Весна була дуже ранньою, довготривалою, з широкою амплітудою температурних коливань від аномального тепла до заморозків та щедрою на опади.

Літо тривало дещо довше, ніж зазвичай, було теплим, часом спекотним та посушливим.

Осінь навпаки була коротшою за стандартну, теплою та сухою на початку, а надалі прохолодною та дощовою.

В останнє десятиріччя простежується стійка тенденція клімату до потепління.

4. Стан водних ресурсів

4.1 Водні ресурси та їх використання

Фото 4.1.1. р.Тетерів, на території Тетерівської територіальної громади

Водні об’єкти – сформовані природою або створені штучно об’єкти, де зосереджуються води (річки, озера, моря, водосховища, канали, водоносні горизонти). Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України належить до регіону з низькою водозабезпеченістю.

Згідно даних Головного управління Держземагентства у Житомирській області станом на 01.01.16 р. загальна площа земель водного фонду становить 205,598 тис. га (6,9% від території області – 2990 тис. га), в тому числі під водосховищами та ставками – 20,847 тис. га, під річками та струмками – 7,223 тис. га, під озерами та іншими природними замкнутими водоймами – 0,691 тис. га, під каналами, гідроспорудами та смугами відведення-19,882 тис. га, під прибережними захисними смугами (розрахункове відповідно до вимог Водного кодексу) – 55,865 тис. га та під болотами – 101,09 тис. га.

На території області протікає 2822 річок загальною довжиною 13,7 тис. км. В структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім: Случ, Уборть, Ствига, Словечна, Уж, Тетерів, Ірша, Ірпінь, загальною довжиною в межах області – 996,6 км. Всього річок довжиною понад 10 км – 321, їх загальна довжина становить 6692 км. Струмків довжиною менше 10 км нараховується 2491, їх загальна довжина 7062 км.

4.1.1 Загальна характеристика

Водні ресурси області в основному формуються із місцевого стоку у річковій мережі переважно на власній території за рахунок атмосферних опадів, а також транзитного стоку, який надходить із суміжних областей. Крім цього частина ресурсів поповнюється із підземних вод і запасів води, зосереджених у водоймах, озерах і болотах. В області налічується 54 водосховища об'ємом більше 1 млн. м³, їх загальна площа 7,72 тис. га, сумарний об'єм 175,141 млн.м³ та 1826 ставків загальною площею 11,975 тис. га і об'ємом 151,237 млн. м³.

Першочерговими завданнями сьогодення є забезпечення всебічної економії води, відтворення та утримання в належному стані водних ресурсів, запровадження для цього ефективного механізму державного регулювання водокористування та водовідведення.

Всього на території області протікає 2822 річки загальною довжиною більше 13,7 тис. км., з них до середніх відноситься 8.

Водність рік області досить нерівномірна і в північних районах у 1,5-2 рази вища ніж в південних.

Основні показники використання і відведення води, млн.м³

Таблиця 4.1.1.

Показники	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016
Забрано води з природних водних об'єктів - всього	202,8	207	208,5	206,3	207,8	111,7	104,6
у тому числі для використання	158,8	165,9	164,0	158,1	157,6	66,41	63,06
Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на	158,8	165,9	164,0	158,1	157,6	66,41	63,06
виробничі потреби	49,41	51,21	46,91	46,1	49,69	42,87	39,62
побутово-питні потреби	27,26	26,97	25,89	25,54	24,94	21,86	21,90
зрошення	-	-	-	-	-	-	-
сільськогосподарські потреби	4,3	1,98	1,622	1,503	1,297	1,674	1,55
ставково-рибне господарство	77,83	85,77	89,58	84,96	81,61	-	-
Втрати води при транспортуванні	14,25	14,88	15,54	15,95	15,34	13,04	15,20
Загальне водовідведення з нього	155,2	162,5	163,2	160,0	161,6	69,76	66,36
у поверхневі водні об'єкти	151,5	159,3	160,7	157,7	159,3	67,57	63,99
у тому числі
забруднених зворотних вод	5,97	3,272	3,141	3,272	3,271	2,565	2,384
з них без очищення	0,04	0,023	0,011	0,012	0,79	0,009	0,019
нормативно очищених	33,27	35,04	35,13	36,28	32,81	30,53	30,88
нормативно чистих без очистки	112,3	121,0	122,4	118,2	123,2	25,58	23,26
Обсяг оборотної та послідовно використаної води	142,5	142,9	131,11	141,3	128,08	136,9	104,0
Частка оборотної та послідовно використаної води, %	70,26	86,14	73,7	75,46	81,27	76,79	73,06
Потужність очисних споруд	104,3	104,8	105,9	106,5	105,7	105,0	102,6

Основні показники використання, млн.м³

Основні показники відведення води, млн.м³

Обсяги скидання забруднених зворотних вод у водні об’єкти

Основні показники забруднених вод у водні об’єкти

4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів України

Гідрографічна мережа області розміщена в межах басейну Дніпра.

Найбільша частина області належить до басейну правої притоки Дніпра – Прип’яті 54 відсотки, в басейні Тетерева розміщено 38 відсотків її території, Ірпіня – 3,5 відсотки та Росі – 4,5 відсотки.

Поверхневі водні ресурси в області формуються в основному із місцевого стоку у річковій мережі переважно на власній території за рахунок атмосферних опадів, а також транзитного стоку, який надходить із суміжних областей.

Середня величина річкового стоку складає 3300 млн.куб.м/рік, з них на території області формується 2800 млн.куб.м/рік.

Прогнозні запаси підземних вод становлять - 242,498 млн.м³ та затверджені експлуатаційні – 86,845 млн.м³.

Водозабезпеченість стоком на одну людину у 2016 році становила – 0,9 тис. м³/чол.

Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є поверхневі води – 82 % та підземні води – 18 % від загального забору води.

Наявні водні ресурси забезпечили потребу населення та галузей економіки в повному обсязі.

За даними звітності № 2ТП-водгосп (річна) в області в 2016 році було забрано 104,6 лн.м³ води, що на 7,1млн.м³ менше ніж у попередньому році. З них поверхневих водних джерел забрано 85,86 млн.м³, підземних – 18,74 млн.м³.

Основні показники забору води по басейнах основних річок

Таблиця 4.1.2.1

Назва басейну	Одиниця виміру	Забрано води , всього	в тому числі:
Назва басейну	Одиниця виміру	Забрано води , всього	поверхневої	підземної
Всього по області	млн.м³	111,7	91,22	20,48
Всього по області	% від загального забору	100	82	18
*у тому числі:*
басейн р.Рось	млн.м³	20,79	20,166	0,624
басейн р.Рось	% від загального забору	100	97	3

забір, використання та відведення води 2016 рік

Таблиця 4.1.2.2., млн. м³

Назва водного об’єкту	Забрано води із природних водних об’єктів - всього	Використано води	Водовідведення у поверхневі водні об’єкти
Назва водного об’єкту	Забрано води із природних водних об’єктів - всього	Використано води	всього	з них забруднених зворотних вод
2016 рік
р. Дніпро в тому числі	104,6	63,06	63,99	2,384
р. Тетерів	64,73	38,86	38,94	1,749
р. Прип'ять	17,62	10,76	12,44	0,636
р. Ірша	10,87	5,561	7,996	0,074
р. Гнилоп"ять	5,766	4,201	3,229	0,489
р. Уж	8,241	4,559	7,188	0,401
р. Рось	17,52	10,73	10,14	-
р. Гуйва	3,994	2,51	1,703	0,430
р Случ	8,595	5,702	4,911	0,128
р. Ірпінь	4,73	2,707	2,478	-
р. Уборть	0,374	0,275	0,14	0,084
р. Унава	3,824	2,295	2,273	-
р. Желонь	0,266	0,084	0,197	-
р. Словечно	0,145	0,143	-	-
Разом по області:	104,6	63,06	63,99	2,384

Забір, використання та відведення води 2016 рік, млн. м³

44.1.3 Водокористування та водовідведення

За даними звітності форми №2 ТП-водгосп (річна) у 2016 році було забрано 104,6 млн.м³ води, що на 7,1 млн.м³ менше ніж у попередньому році. З поверхневих водних джерел забрано 85,86 млн.м³, підземних – 18,74 млн.м³.

Фактичний скид стічних вод в поверхневі водні об'єкти 63,99 млн.м³, що на 3,57 млн.м³ менше ніж у 2015 році, з них 2,384 млн.м³ забруднених, 23,26 млн.м3 нормативно чистих без очистки, нормативно очищених 30,88 млн.м3. Обсяг скиду забруднених вод зменшився на 0,181 млн.м3 (7,1%).

Найбільшим джерелом водопостачання являється басейн річки Тетерів, з якого у 2016 році було забрано 64,73 млн. м3, або 56 відсотків від загального водозабору області.

Загальний забiр води по областi у 2016 роц склав 104,6 млн. куб.м., що на 7,1 млн. м куб менше в порiвнянно з попереднiм роком, основна частка приходиться на пiдприємства житлово–комунального господарства – 28,64 млн. м куб и сiльське –господарске виробництво 23,47млн м куб/

Забір, використання та відведення води 2016 рік

Таблиця 4.1.2.1

№ з/п	Назва підприємства	Загальний забір води за 2015 рік, млн.м³	Обсяг втрат води в мережі при транспортуванні, млн.м³	% втрат питної води
№ з/п	Назва підприємства	Загальний забір води за 2015 рік, млн.м³	Обсяг втрат води в мережі при транспортуванні, млн.м³	2015	2016
1	ДКП «Малин Енергоінвест» (водозабір №1)	1165	444,7	39,9	38,2
2	ВУВКГ м.Нов.-Волинський	3276,4	1242,8	41,5	37,9
3	КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради	29013,2	8827,4	32,4	30,4
4	КП «Комунальник» Овруцької міської ради	680,4	193,6	31,0	28,5
5	МКП «Водоканал» Коростишівської міської ради	795,9	216,3	27,4	27,2
6	МКП «Бердичівводоканал»	3578,1	916,4	25,6	25,6
7	Будинкоуправління №3 смт.Озерне	533,8	138,8	25,0	26,0
8	Коростенський КП «Водоканал»	2924,5	552,7	19,4	18,9

4.2. Забруднення поверхневих вод

Протягом 2016 року 132 суб'єкти господарювання здійснювали скиди зворотних вод у поверхневі водні об'єкти.

Загальний обсяг скиду становить 63.99 млн.м³, із них: "нормативно-чистих без очистки" 23.26 млн.м³, "нормативно очищених" –30.88 млн.м³, "недостатньо очищених" – 2,365 млн.м³ та "забруднених без очистки" – 0,019 млн.м³ зворотних (стічних) вод.

У 2016 році 113 підприємств області експлуатували очисні споруди каналізації загальною потужністю 102,6 млн.куб.м, із них 55- зі скидом у водні об'єкти (91,44 млн.куб.м). Із 55 очисних споруд каналізації, після яких зворотні води відводились у поверхневі водойми, 21 – не забезпечили нормативну очистку стоків (або 38%) із них 17- підприємства житлово-комунального господарства.

Обсяг скиду забруднених вод зменшився на 0,181 млн.м³ (7,1 %).

4.2.1. Cкидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

За результатами аналітичного контролю у 2016 році визначено 21 підприємства, які скинули стічні води в поверхневі водні об'єкти з порушенням встановлених нормативів гранично-допустимого скиду (перелік додається).

Найбільші обсяги зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС скинули: Коростишівське міське комунальне підприємство «Водоканал» - 487,4 тис.м³, Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини району смт.Озерне – 382,0 тис.м³, Овруцьке комунальне підприємство «Комунальник» - 348,0 тис.м³,

4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів

Основними забруднювачами водних об'єктів в області залишаються підприємства житлово - комунального господарства (17 підприємств). На їх долю приходить 90 відсотків забруднених зворотних вод .

Комплекси очисних споруд каналізації комунальних підприємств застарілі і працюють неефективно, тому потребують реконструкції з впровадженням сучасних технологій очистки стічних вод.

За результатами аналітичних визначень рівень забруднених поверхневих вод у порівнянні з минулим роком істотно не змінився, у зв'язку із маловодним роком визначається підвищення марганцю по усіх створах.

Екологічний стан поверхневих вод Житомирської області за її станом, згідно значення інтегрального показника відноситься до ІІ класу - "добрий", категорії: дуже добрі (2) і добрі (3), який свідчить, що поверхневі водні об'єкти зазнають впливу людської діяльності, проте мають багату, збалансовану, благополучну екосистему і воду задовільної споживчої цінності.

В області затверджені і діють наступні програми:

«Програма реформування водопровідно-каналізаційного господарства у Житомирській області на 2012-2020 роки», затверджена рішенням 10 сесії Житомирської обласної ради УІ скликання від 07.06.2012 року №548, у 2016 році профінансовано 27,5 млн. грн.;

«Обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2014-2017 роки», в яку увійшли складові частини «Загально-державної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро на період до 2021 року», у 2016 році профінансовано 1,07 млн. грн.

У 2016 році на виконання водоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра із різних джерел фінансування виділено 48,934 млн. грн., із державного бюджету кошти не виділялись.

Перед водокористувачами, насамперед підприємствами житлово-комуналь-ного господарства у містах області стоїть проблема реконструкції водогінних мереж, з причини зношеності яких втрати свіжої води при транспортуванні становили 33,7% (або 15,20 млн.м³ води).

Необхідні першочергові заходи на найближчі роки

1.Потребує розчищення русел річок та водосховищ, так як в результаті довготривалої експлуатації вони сильно замулені;

2. Необхідно продовжити паспортизацію річок і водосховищ. Станом на 01.01.2017 виготовлені паспорти на 109 малих і 1 середню річку Ірша. Необхідно у першу чергу виготовити паспорти на 95 малих річок.

Із 54 водосховищ в наявності 43 паспорти (виготовлені у 80-х роках минулого століття, застарілі);

3.Потребує винос в натуру водоохоронних зон та прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм. У період з 1985-2016 р.р. винесено в натуру ПЗС 3,588 тис. км при загальній протяжності ПЗС 27,4 тис.км;

4.Відстня технічна документація, щодо визначення зон можливого затоплення. Станом на 01.01.2017 розроблена технічна документація лише для р.р. Случ та Жерев;

5.Стан очисних споруд каналізації, а саме 38 відсотків очисних споруд каналізації, після яких зворотні води відводились у поверхневі водойми не забезпечують нормативну очистку стоків.

6.Стан водопровідних мереж підприємств житлово-комунального господарства, втрати свіжої води при транспортуванні становлять 33,7% від загального забору води даною галуззю (або 15,20 млн.м³ води).

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки 2016 рік

Таблиця 4.2.2.1.млн. м³

Галузь економіки	Використано води	З неї на:		Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
Галузь економіки	Використано води	побутово-питні потреби	виробничі потреби	всього	у тому числі забруднених	з них без очищення
Електроенергетика	0,352	0,02	0,332	-	-	-
Вугільна промисловість	-	-	-	-	-	-
Металургійна промисловість	1,632	0,176	1,456	-	-	-
Хімічна та нафтохімічна промисловість	0,014	0,001	0,013	-	-	-
Машинобудування	0,158	0,106	0,051	0,064	-	-
Нафтогазова промисловість	-	-	-	-	-	-
Житлово-комунальне господарство	30,16	19,71	10,45	29,72	2,313	0,002
Сільське господарство	25,01	0,088	24,914	23,2
Харчова промисловість	3,462	0,209	3,253	1,40	0,209	0,007
Транспорт	0,476	0,325	0,151	0,089	-	-
Промисловість будівельних матеріалів	1,081	0,149	0,931	6,493	0,004	-
Інші галузі	4,065	1,076	1,319	6,604	0,039	-
Всього	66,41	21,86	42,87	67,57	2,565	0,009

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки 2016 рік

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік

Таблиця 4.2.1.2

Рік	Категорія очищення				Річковий басейн
Рік	Категорія очищення				Річковий басейн	У поверхневі водні об’єкти		У підземні горизонти	Промис-ловість	Сільське господарство	Комунгосп
1	2				3	4		5	6	7	8
2013	О				Басейн р. Дніпро	36,28		-	4,552	-	31,55
	НО					0,012			0,011	-	0,001
	НДО					3,260			0,055	-	3,205
	НЧБО					118,2			8,865	108,4	0,886
	Разом по області					157,7			13,48	108,4	35,65
	В тому числі
	О				Басейн р. Тетерів	29,83
	НО					0,012
	НДО					2,492
	НЧБО					48,86
	Разом по області					81,20
	О				Басейн р. Прип’ять	6,440
	НО					-
	НДО					0,768
	НЧБО					13,90
	Разом по області					21,11
	О				Басейн р. Ірша	3,682
	НО					0,001
	НДО					0,426
	НЧБО					5,319
	Разом по області					9,43
	О				Басейн р. Гнилоп’ять	1,695
	ННО					0,01
	НДО					0,719
	НЧБО					7,920
	Разом по області					10,34
	О				Басейн р. Уж	3,594
	НО					-
	НДО					0,640
	НЧБО					7,103
	Разом по області					11,34
	О				Басейн р. Рось	-
	НО					-
	НДО					-
	НЧБО					42,63
	Разом по області					42,63
	О				Басейн р. Гуйва	0,327
	НО					-
	НДО					0,412
	НЧБО					8,677
	Разом по області					9,42
	О				Басейн р. Случ	2,761
	НО					-
	НДО					0,079
	НЧБО					6,242
	Разом по області					9,08
	О				Басейн р. Ірпінь	-
	НО					-
	НДО					-
	НЧБО					12,77
	Разом по області					12,77
	О				Басейн р. Уборть	0,09
	НО					-
	НДО					0,029
	НЧБО					0,339
	Разом по області					0,458
	О				Басейн р. Унава	-
	НО					-
	НДО					-
	НЧБО					5,840
	Разом по області					5,840
	О				Басейн р. Желонь	-
	НО					-
	НДО					0,211
НЧБО				0,231
Разом по області								-
2014	О			Басейн р. Дніпро		32,81		-	3,763	-	28,91
	НО					0,785		-	0,785	-	-
	НДО					2,486		-	0,03	-	2,456
	НЧБО					123,2		-	11,84	110,6	32,12
	Разом по області					159,3		-	16,41	110,6	32,12
	В тому числі
	О			Басейн р. Тетерів		26,85
	НО
	НДО
	НЧБО					54,62
	Разом по області					84,02
	О			Басейн р. Прип’ять		5,964
	НО
	НДО
	НЧБО					16,52
	Разом по області					23,20
	О			Басейн р. Ірша		3,208
	НО
	НДО
	НЧБО					7,871
	Разом по області					12,23
	О			Басейн р. Гнилоп’ять		2,258
	ННО
	НДО
	НЧБО					8,182
	Разом по області					10,61
	О			Басейн р. Уж		3,587
	НО
	НДО
	НЧБО					7,042
	Разом по області
	О			Басейн р. Рось		11,22
	НО
	НДО
	НЧБО					39,87
	Разом по області					39,87
	О			Басейн р. Гуйва		0,208
	НО
	НДО
	НЧБО					8,677
	Разом по області					9,27
	О			Басейн р. Случ		2,285
	НО
	НДО
	НЧБО					7,399
	Разом по області					9,76
	О			Басейн р. Ірпінь
	НО
	НДО
	НЧБО					12,17
	Разом по області					12,17
	О			Басейн р. Уборть		0,093
	НО
	НДО
	НЧБО					0,339
	Разом по області					0,461
	О			Басейн р. Унава
	НО
	НДО
	НЧБО					5,28
	Разом по області					5,28
	О			Басейн р. Желонь
	НО
	НДО
НЧБО			0,912
Разом по області					0,934
2015		О	Басейн р. Дніпро				30,53	-	3,737	-	26,65
		НО					0,009	-	0,007	-	0,002
		НДО					2,556	-	0,245	-	2,311
		НЧБО					24,9	-	0,937	23,20	0,762
		Разом по області					67,57	-	14,49	23,20	29,72
		В тому числі
		О	Басейн р. Тетерів				24,79	-
		НО					0,009	-	0,007	-	0,002
		НДО					1,865	-	0,192	-	1,673
		НЧБО					5,824	-
		Разом по області					39,07	-
		О	Басейн р. Прип’ять				5,741	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,691	-	0,043	-	0,648
		НЧБО					2,885	-
		Разом по області					12,31	-
		О	Басейн р. Ірша				3,595	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,376	-	-	-	0,376
		НЧБО					0,216	-
		Разом по області					9,75	-
		О	Басейн р. Гнилоп’ять				2,173	-
		ННО					0,007	-	0,007	-	-
		НДО					0,173	-	-	-	0,173
		НЧБО					1,336	-
		Разом по області					3,689	-
		О	Басейн р. Уж				3,537	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,552	-	-	-	0,552
		НЧБО					0,372	-
		Разом по області					6,927	-
		О	Басейн р. Рось				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					-	-	-	-	-
		НЧБО					11,70
		Разом по області					11,70
		О	Басейн р. Гуйва				0,01	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,584	-	0,192	-	0,392
		НЧБО					1,46	-
		Разом по області					2,055	-
		О	Басейн р. Случ				2,108	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,084	-	0,043	-	0,041
		НЧБО					2,383	-
		Разом по області					4,921	-
		О	Басейн р. Ірпінь				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					-	-	-	-	-
		НЧБО					4,485	-
		Разом по області					4,485	-
		О	Басейн р. Уборть				0,097	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,033	-	-	-	0,033
		НЧБО					0,130	-
		Разом по області					0,260	-
		О	Басейн р. Унава				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					-	-	-	-
		НЧБО					2,524	-
		Разом по області					2,524	-
		О	Басейн р. Желонь				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,022	-	-	-	-
НЧБО	-	-					-	-	-
Разом по області					0,203	-

Рік	Категорія очищення	Річковий басейн
Рік	Категорія очищення	Річковий басейн	У поверхневі водні об’єкти	У підземні горизонти	Промис-ловість	Сільське господарство	Комунгосп
1	2	3	4	5	6	7	8
2016	О	Басейн р. Дніпро	30,88	-	3,247	-	27,49
	НО		0,019	-	0,007	-	0,012
	НДО		2,365	-	0,127	-	2,238
	НЧБО		23,26	-	0,685	21,82	0,758
	Разом по області		63,99	-	11,53	21,82	30,50
	В тому числі
	О	Басейн р. Тетерів	25,12	-
	НО		0,019	-	0,007	-	0,012
	НДО		1,73	-	0,048	-	1,682
	НЧБО		7,382	-
	Разом по області		38,94	-
	О	Басейн р. Прип’ять	5,755	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		0,636	-	0,079	-	0,557
	НЧБО		3,284	-
	Разом по області		12,44	-
	О	Басейн р. Ірша	3,437	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		0,074	-	-	-	0,074
	НЧБО		0,050	-
	Разом по області		7,996	-
	О	Басейн р. Гнилоп’ять	1,792	-
	НО		0,019	-	0,007	-	0,012
	НДО		0,47	-	-	-	0,47
	НЧБО		0,948	-
	Разом по області		3,229	-
	О	Басейн р. Уж	3,585	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		0,401	-	-	-	0,401
	НЧБО		0,899	-
	Разом по області		7,188	-
	О	Басейн р. Рось	-	-	-	-	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		-	-	-	-	-
	НЧБО		10,14
	Разом по області		10,14
	О	Басейн р. Гуйва	0,151	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		0,43	-	0,048	-	0,382
	НЧБО		1,122	-
	Разом по області		1,703	-
	О	Басейн р. Случ	2,114	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		0,128	-	0,004	-	0,124
	НЧБО		2,385	-
	Разом по області		4,911	-
	О	Басейн р. Ірпінь	-	-	-	-	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		-	-	-	-	-
	НЧБО		2,478	-
	Разом по області		2,478	-
	О	Басейн р. Уборть	0,056	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		0,084	-	-	-	0,084
	НЧБО		-	-
	Разом по області		0,140	-
	О	Басейн р. Унава	-	-	-	-	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		-	-	-	-	-
	НЧБО		2,273	-
	Разом по області		2,273	-
	О	Басейн р. Желонь	0,18	-	-	-	-
	НО		-	-	-	-	-
	НДО		0,022	-	-	-	0,022
НЧБО	-		-	-	-	-
Разом по області		0,197	-

Типии очищення зворотних вод у 2016 році, млн. куб. м. на рік

Таблиця 4.2.1.3.

Водний об’єкт	Скинуто разом	Нормативно очищених на очисних спорудах				Потужність очисних споруд
Водний об’єкт	Скинуто разом	Разом	Біол. очистка	Фіз.-хім. очистка.	Механічна очистка	Разом	В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта
Басейн р. Дніпро	67,57	30,53	28,12	-	2,412	105,0	94,28
Разом по області:	67,57	30,53	28,12	-	2,412	105,0	94,28

Скидання забруднюючих речовин

у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік

Таблиця 4.2.1.4

Рік	Водний об’єкт	Разом	Скидання забруднюючих речовин
			В тому числі
			БСК	ХСК	Завислі речовини	N (сума мінераль-них форм)	P (ортофос-фати)	Мінера-лізація	Нафто-продукти
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
2013	Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики	Коростенське КП “ Водоканал”	р. Уж	4,175		0,273	228,55	2013	Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів		0,408	1469	0,182	247,5	132,0	10,27	2,083
	Басейн р.Прип’ять		0,067	250	0,033	35,0	14,84	1,538	0,006
	Басейн р.Ірша		0,019	106,0	0,020	9,9	0,449	1,025	0,007
	Басейн р.Гнилоп’ять		0,028	157,0	0,02	4,9	0,01	1,495	0,002
	Басейн р.Уж		0,031	103,0	0,016	13,2	8,526	0,568	0,006
	Басейн р.Рось		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва		0,017	44,0	0,01	10,7	5.4	0,277	-
	Басейн р.Случ		0,034	140,0	0,016	20,9	6,107	0,922	-
	Басейн р.Ірпінь		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть		0,002	6	0,001	1,0	0,179	0,043	-
	Басейн р.Унава		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь		0,011	0,001	0,001	0,001	0,032	0,006	-

2014	Басейн р.Дніпро Разом по області		577	2133	299	960	135,05	15851	1982
	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів		381	1212	168	734	111,7	9910	1,911
	Басейн р.Прип’ять		62	252	34	89	12,51	1452	0,035
	Басейн р.Ірша		19	110	22	22	1,418	1217	-
	Басейн р.Гнилоп’ять		33	153	22	13	0,037	1504	0,001
	Басейн р.Уж		33	124	19	22	7,646	633	0,035
	Басейн р.Рось		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва		19	1	8	11	1,661	316	-
	Басейн р.Случ		29	115	15	69	4,778	767	-
	Басейн р.Ірпінь		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть		1	5	1	-	0,052	45	-
	Басейн р.Унава		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь		-	-	-	-	7	7	-
	Басейн р.Дніпро Разом по області	127689,911	386	1881	224	871	125,2	9280

2015	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів	10171,402	327	1538	171	758	111,7	7264
	Басейн р.Прип’ять	2604,529	59	344	53	114	13,52	2021
	Басейн р.Ірша	1025,088	17	103	15	27	3,088	860
	Басейн р.Гнилоп’ять	496,036	25	147	22	17	4,036	281
	Басейн р.Уж	664,886	23	168	22	20	7,877	424
	Басейн р.Рось	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва	761,654	70	166	20	38	4,654	463
	Басейн р.Случ	1841,595	31	162	29	94	5,595	1520
	Басейн р.Ірпінь	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть	68,05	1	6	1	1	0,05	59
	Басейн р.Унава	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь	31,0	3	8	1	-	-	19
2015	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів	10171,402	327	1538	171	758	111,7	7264
	Басейн р.Прип’ять	2604,529	59	344	53	114	13,52	2021
	Басейн р.Ірша	1025,088	17	103	15	27	3,088	860
	Басейн р.Гнилоп’ять	496,036	25	147	22	17	4,036	281
	Басейн р.Уж	664,886	23	168	22	20	7,877	424
	Басейн р.Рось	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва	761,654	70	166	20	38	4,654	463
	Басейн р.Случ	1841,595	31	162	29	94	5,595	1520
	Басейн р.Ірпінь	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть	68,05	1	6	1	1	0,05	59
	Басейн р.Унава	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь	31,0	3	8	1	-	-	19

Рік	Водний об’єкт	Разом	Скидання забруднюючих речовин
			В тому числі
			БСК	ХСК		Завислі речовини	N (сума мінераль-них форм)	P (ортофос-фати)	Мінера-лізація	Нафто-продукти
1	2	3	4	5		6	7	8	9	10
2016	Басейн р.Дніпро Разом по області	13844,32	365		1746	212	915	124,6	10480	1,712
	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів	11979,21	317		1460	169	829	112,5	9090	1,707
	Басейн р.Прип’ять	1861,11	48		286	43	87	12,10	1385	0,009
	Басейн р.Ірша	1070,74	18		91	15	21	2,739	923	-
	Басейн р.Гнилоп’ять	1526,21	34		91	24	25	5,201	1347	-
	Басейн р.Уж	869,89	22		169	23	18	7,877	630	0,009
	Басейн р.Рось	-	-		-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва	1458,0	19		62	10	16	1,005	346	-
	Басейн р.Случ	895,47	24		100	17	67	4,466	683	-
	Басейн р.Ірпінь	-	-		-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть	78,12	2		14	2	2	0,12	58	-
	Басейн р.Унава	-	-		-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь	20,0	1		3	1	-	-	15	-

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

За результатами хімічних аналізів якість поверхневих вод в контрольованих створах відповідає нормативам екологічної безпеки для питного водопостачання відповідно СанПиН для №4633-88 та ОБУВ рибогосподарських водних об'єктів ІІ категорії, за виключенням таких показників, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню) та залізу загальному.

Вміст органічних речовин в річках області сформувався, в основному, під впливом природних чинників і за результатами спостережень останніх років залишається сталим. Щодо заліза загального, то тут поряд з чинником антропогенного впливу значну роль відіграють фізико-географічні особливості території. Високий рівень грунтових вод та слабкий поверхнево-схиловий стік сприяє процесу заболочення на півночі області.

Вміст у поверхневих водах області важких металів (цинк, марганець), СПАР, нафтопродуктів, фенолів знаходиться значно нижче встановлених нормативів екологічної безпеки водокористування.

Мінералізація поверхневих вод області за роки спостережень значних змін не зазнає, сухий залишок залишається у межах фонових значень та значно нижче гранично-допустимої концетрації. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 200,0 – 500,0 мг/дм³ при нормі 1000мг/дм³. Найменші значення характерні для річок північі області - Уборті та Ужа, а найбільші – для річки півдня області – Гнилоп’яті та Роставиці.

За сольовим складом поверхневі води Житомирської області гідрокарбонатно-кальцієві, серед аніонів переважають гідрокарбонати, серед катіонів - кальцій.

В цілому, за результатами моніторингу у 2016 році гідрохімічний стан поверхневих вод області значних змін не зазнає.

Фото 4.2.3.1. р.Тетерів, м.Житомир, міський пляж

4.3. Якість поверхневих вод

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік ( в одиницях кратності відповідних ГДК)

Таблиця 4.3.1.1.

	Завис-лі речо-вини	БСК₅	ХСК	Міне-ра- ліза-ція	Сульфа-ти	Хло-ри ди	Азот амо ній ний	Ніт-ри- ти	Ніт-ра- ти	Фос- фа- ти	Залі- зо зага-льне	Мар га- нець	Наф-то-прод.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Контрольні створи водного об’єкту господ.-побутового призначення:
р.Тетерів, права притока р. Дніпро
р.Тетерів, 259 км від гирла, в-ще «Відсічне», питний в/з м.Житомира	-	1,51	2,4	0,3	0,11	0,08	0,11	0,01	0,02	0,02	0,96	0,76	0,00
р.Ірша, ліва притока р.Тетерів
р.Ірша, 93км від гирла, Іршанське в-ще, питний в/з смт.Іршанська, смт. Нова Борова	-	1,32	2,04	0,30	0,16	0,08	0,11	0,01	0,03	0,01	0,87	0,92	0,00
р.Ірша, 31км від гирла, Малинське в-ще, питний в/з м.Малина	-	1,27	1,96	0,36	0,32	0,08	0,11	0,01	0,03	0,01	1,0	5,94	0,00
р.Возня, права притока р.Ірша
р.Возня, 8 км від гирла, Вознянське в-ще, питний в/з м.Малина	-	1,68	2,51	0,29	0,10	0,07	0,17	0,01	0,03	0,02	1,70	1,24	0,00
р.Случ, права притока р.Горинь
р.Случ, 203 км від гирла, Н-Волинське в-ще питний в/з м.Н-Волинський	-	1,26	1,88	0,36	0,12	0,09	0,10	0,01	0,04	0,03	1,13	0,95	0,00
р.Уж, права притока р.Прип'ять
р.Уж, 172 км від гирла, в/з м.Коростеня	-	1,21	1,86	0,22	0,11	0,08	0,09	0,02	0,10	0,02	2,07	1,38	0,00
р.Гнилоп’ять, права притока р.Тетерів
р.Гнилоп’ять, 59 км від гирла питний в/з м.Бердичева	-	1,80	2,87	0,38	0,13	0,13	0,18	0,01	0,03	0,05	0,83	1,33	0,00
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Контрольні створи водного об'єкту рибогосподарського призначення:
р.Тетерів, права притока р. Дніпро
р.Тетерів, 175 км від гирла, 1 км нижче м.Радомишль	-	1,93	2,77	0,36	0,55	0,19	0,66	2,53	0,08	1,29	2,80	8,50	0,00
р.Уборть, права притока р.Прип'ять
р.Уборть, 122 км від гирла, с.Рудня Хочинська Олевський р-н	-	1,33	2,28	0,22	0,50	0,06	0,60	0,31	0,06	0,46	10,4	19,9	0,00
р.Роставиця, ліва притока р.Рось
р.Роставиця, 71 км від гирла, 2 км нижче м.Ружин	-	1,96	3,11	0,39	0,50	0,14	0,64	0,60	0,03	0,41	3,09	10,3	0,00

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля, активізації по здійсненню природоохоронних заходів та визначення пріоритетних напрямків з охорони навколишнього природного середовища департаментом екології спільно з фахівцями Житомирського національного агроекологічного університету у 2014 році була розроблена та рішенням сесії обласної ради від 20.11.2014 затверджена обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області на 2014-2017 роки.

Програмою передбачено виконання заходів за розділами:

- охорона атмосферного повітря;

- охорона та раціональне використання водних ресурсів;

- охорона та раціональне використання земельних ресурсів;

- поводження з відходами;

- охорона і раціональне використання лісових ресурсів та ресурсів тваринного світу;

- розвиток природно-заповідного фонду;

- екологічна освіта, інформаційне забезпечення та наукові дослідження.

Рішеннями обласної ради від 19.05.16 № 216 та від 21.07.16 № 288 затверджено кошторис та додатковий кошторис витрат обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2016 рік, якими передбачено спрямувати 10304,9 тис. грн. на здійснення природоохоронних заходів.

Відповідно до цих кошторисів протягом 2016 року використані кошти у сумі 2043,99 тис. грн. Виконувались реконструкції очисних споруд каналізації КП «Черняхів – Добробут» по вул. Індустріальній в смт Черняхів, очисних споруд господарсько-побутових стічних вод у м. Овруч, мережі водовідведення в смт Любар, технічне переоснащення із заміною аварійного обладнання КНС у м. Радомишлі та коригувалась робоча документації на будівництво очисних споруд каналізації в м.Андрушівці.

Також, в 2016 році профінансовані науково-дослідні роботи на теми: «Радіаційний моніторинг ґрунтів та продуктів рослинництва на присадибних ділянках мешканців Полісся Житомирщини у віддалений період після аварії на ЧАЕС» та «Біологічний моніторинг вод поверхневих та підземних джерел питного водопостачання та рибогосподарського призначення» на загальну суму 190,0 тис. грн.

5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі

5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі

5.1.1. Загальна характеристика

Фото 5.1.1.1. Поліський природний заповідник

Біологічне різноманіття - різноманіття живих організмів Землі на всіх рівнях організації живого і в усіх просторово обмежених середовищах існування (наземних, прісноводних, морських). Є результатом тривалого процесу еволюцій органічного світу. Біорізноманіття тваринного та рослинного світу складає основу природних ресурсів, які забезпечують людство продуктами харчування, сировиною, медичними препаратами тощо.

Його збереження й невиснажливе використання в області розглядається як один із пріоритетів у сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони природи, невід’ємна складова збалансованого економічного і соціального розвитку регіону.

Географічне положення, орографічні та кліматичні особливості Житомирської області зумовили формування на її території різноманітної рослинності, яка закономірно змінюється з півночі на південь.

Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю дикорослих компонентів і є джерелом цінних рослинно-сировинних ресурсів: лікарських, технічних, вітамінних тощо. На її території водиться близько трьох тисяч видів тварин, із них 131 занесений до Червоної книги України.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 7 Закону України «Про Загальнодержавну про гамму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки» рішенням двадцять четвертої сесії Житомирської обласної ради п’ятого скликання від 11.05.10 №1080 «Про затвердження регіональної схеми екологічної мережі Житомирської області» затверджено регіональну схему екологічної мережі Житомирської області.

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га

Таблиця 5.1.1.1

Категорії землекористування	2012	2013	2014	2015	2016
Землі природоохоронного призначення	135,3	136,5	136,5	136,5	136,5
Сіножаті та пасовища	315,1	315,1	315,1	312,1	312,1
Землі водного господарства (рибні ставки)	19,99	19,99	19,99	19,99	19,99
Землі водного фонду	50,9	55,4	55,4	55,4	55,4
у т.ч. площа рибних ставків	13,12	13,12	13,12	16,9	16,9
Землі оздоровчого призначення	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
Землі рекреаційного призначення	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Землі історико-культурного призначення	-	-	-	-	-
Ліси	1118,5	1094,3	1094,3	1096,39	1096,39

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Антропогенне навантаження – показник величини постійного узагальненого впливу людської діяльності на біогеоценозні, ландшафтні,зональні, гірські, океанічні, інші екосистеми та на біосферу загалом, які зумовлюють певні (маловідчутні, відчутні чи декструкційні ) зміни в іхній структурно-функціональній організації.Починаючи із минулого сторіччя, природа Житомирської області під дією антропогенних факторів зазнала значних змін.

Велика концентрація населення в більшості промислових районів області, розміщення промислових комплексів і військових об’єктів та їх об’єднання в єдину структуру призвели до побудови численних шляхів сполучень, прокладання трубопроводів, ліній електропередач; що суттєво змінило ландшафти й місця існування дикої флори і фауни.

У складі області налічується 23 райони, 5 міст обласного і 6 – районного значення, 46 селищ міського типу, 1625 сільських населених пунктів – всього понад 1680 населених пунктів.

Основними джерелами забруднення довкілля на Житомирщині продовжують залишатися промислові атмосферні викиди.

Забруднення довкілля призводить до включення забруднюючих речовин до біохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх хронічної інтоксикації.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 2016 році склав 9.3 тис. тонн..

У результаті широкомасштабних осушувальних робіт значних втрат зазнали водно–болотні угіддя Полісся, які перебувають під загрозою зникнення.

Лісові масиви області є одними із найбільш постраждалих в Україні. Ситуація в лісових масивах, що зазнали радіоактивго забрудення, залишається складною: неможливе ведення лісового господарства в повному обсязі, продовжується накопичення радіоізотопів в деревині лісопродуктах, лікарській сировині. А без проведення, наприклад, рубок догляду за лісом погіршується санітарний стан лісових масивів та умови росту деревостанів, зменшується приріст, збільшується пожежна небезпека. На сьогодняшній день технічна експлуатація цих лісів обмежена і вони в основному виконують водозахисні, грунтозахисні, санітарно-гігієнічні функції.

5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

Сучасна ситуація у Житомирській області є такою, як і в Україні в цілому, таким чином, що рідкісні види відомі переважно в тих районах, де їх вивчають. Для ілюстрації цієї теми науковцями Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації проведено порівняльний аналіз реперезентативності рідкісних видів в околицях м. Житомира (найкраще флористично вивчений район) та пяти лісостепових районах Житомирщини - Чуднівському, Любарському, Бердичівському, Ружинському, Брусилівському(найменше вивчені райони). Результати цього аналізу наочно демонстують, що з 147 рідкісних видів судинних рослин Житомирської області в околицях м.Житомира відомий 101 вид, в той же час, у нведени вище районах відомі лише 26 видів, На підставі вивчення стану та загроз рослинному, як складової біорізноманіття , науковцями області запропоновані першочергові завдання з вивчення й охорони рідкісних видів судинних рослин, а саме:

- вивчення біорізноманіття лісостепової частини Житомирської області та виявлення у цьому регіоні рідкісних видів судинних рослин;

- вивчення репрезентативності мережі об’єктів природно-заповідного фонду Житомирської області у відношенні до рідкісних видів судинних рослин і флори області вцілому;

- пошуки у типових місцезростаннях популяцій видів, які нині вважаються зниклими в області, відомих за старими даними, з метою їх заповідання;

- заповідання ряду популяцій рідкісних видів, які заслуговують на індивідуальну охорону і яким загрожує зникнення;

- моніторинг за станом популяцій рідкісних видів.

Основними заходами щодо зниження загроз біорізноманіттю є зменшення суцільного вирубування лісів, рекреаційного навантаження, випасання худоби та витоптування нею рослин, заготівлі біоресурсів із медичною й харчовою метою, екологічно вмотивоване ведення сільського і промислового виробництва, протидія браконьєрству й забрудненню навколишнього середовища. Отже, як свідчить практика, найбільш ефективними способам збереження видів природної фауни, флори і локальних популяцій є організація у місцях їхнього зростання заповідників, заказників та інших категорій об’єктів природно-заповідного фонду, широка просвітницька робота, введення системи заохочень.

5.1.4. Формування національної екомережі

Головна мета створення екомережі – загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини та посилення здатності живої природи до самовідновлення.

Конвенція Загальноєвропейської мережі передбачає створення єдиної цілісної у функціональному аспекті і неперервної системи природних територій, важливих у міжнародному відношенні, яка б забезпечила стабільне існування біосфери та функціонування природних систем задоволення життєдіяльності людини.

У Законі України «Про екологічну мережу України» сформульовано основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Разом із тим прийняття закону не призвело до суттєвих зрушень у вирішенні проблеми ідентифікації конкретних територій, які мають входити до складу екомережі для забезпечення належного режиму їх використання. Формування переліків територій і об’єктів екомережі, розроблення Зведеної, регіональних та місцевих схем і відповідних програм формування екомережі, враховуючи регламентацію відповідних процедур Законом України «Про екологічну мережу України», є складною, але вирішуваною проблемою, яка потребує багато часу. Питання державного обліку територій і об’єктів екомережі та їх моніторингу потребують додаткового опрацювання, у тому числі на рівні нормативно-проектної роботи. Іншим питанням, що залишається фактично неврегульованим, є реєстрація обмежень, які необхідні для забезпечення режиму використання територій, що є складовими екомережі. З точки зору використання Закону України «Про екологічну мережу України» для регулювання зазначених відносин можна говорити про певну декларативність його положень, що пов’язана з відсутністю будь-яких додаткових вимог до власників землі та землекористувачів і обмежень на використання земельних ділянок – складових екомережі.

На територіях – складових національної екологічної мережі - має бути забезпечене проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; регіонально рідкісних видів, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення.

Основні складові структурних елементів екологічної мережі Житомирської області наведені в таблиці 5.1.4.1.

№ з/п	Одиниці адмі-ніст-ратив-но-тери-торі-ального устрою	За-га-ль-на площа, тис. га	За-га-льна площа екомережі, тис. га	Складові елементи екомережі, тис. га
№ з/п	Одиниці адмі-ніст-ратив-но-тери-торі-ального устрою	За-га-ль-на площа, тис. га	За-га-льна площа екомережі, тис. га	Об’єкти ПЗФ	Водно-болотні угіддя	Відкриті заболочені землі	Водоохоронні зони, винесені в натуру	Землі водного фонду	Ліси та інші лісовкриті площі	Курортні та лікувально-оздоровчі території	Рекреаційні території	Землі під консервацією	Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	Пасовища, сіножаті	Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
	Житомирська область	2982,7	1831,19*	136,58	30,3	101,2	163,3	55,4	1096,39	0,1	0,5	0,1	38,3	312,1	33,5

* Загальна площа екологічної мережі становить 1831,19 тис. га у зв’язку із урахуванням того, що території ПЗФ одночасно перебувають у інших складових елементах.

5.1.5. Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами

У сучасних умовах науково-технічного прогресу, поширення новітніх технологій, а також сфер їх застосування невід'ємною складовою екологічної безпеки Житомирщини стає біологічна безпека при поводженні з генетично модифікованими організмами. В аспекті її правової регламентації слід ураховувати, що забезпечення біологічної безпеки можливе за умови застосування системи правових, організаційно-управлінських, технічних та інших засобів, що запобігають виникненню небезпечних для здоров'я людини та довкілля наслідків генно-інженерних маніпуляцій; досягнення біобезпеки у межах області має здійснюватись із дотриманням принципу застереження, зумовленого відсутністю науково обґрунтованих даних щодо міри можливої небезпеки генетично модифікованих організмів для біорізноманіття і здоров'я людини, та принципу запобігання заподіянню екологічної шкоди; біобезпека допускає наявність прийнятного рівня ризику при здійсненні генетично-інженерної діяльності; забезпечення біобезпеки зумовлює необхідність вироблення, прийняття та дотримання спеціальних правил і нормативів оцінки та управління ризиком тощо.

Аналіз поняття «біобезпека» тісно пов'язаний із проблемою її забезпечення. Досягнення певної мети (в даному випадку - запобігання можливому негативному впливу генетично модифікованих організмів на довкілля та людський організм) можливе шляхом застосування певної сукупності засобів різнопланового характеру, що реалізуються здійсненням відповідних заходів. Вибір конкретних засобів та процедури їх втілення в життя залежить від того, що потрібно отримати, яка кінцева мета такої діяльності, а також від особливостей об'єктів (суб'єктів), щодо яких ці засоби застосовуються. Мета правового регулювання генетично-інженерної галузі в частині забезпечення її біобезпеки є зрозумілою - захист довкілля та людини від можливих небезпечних наслідків такої діяльності шляхом її належного впорядкування. При цьому необхідно виділити та врахувати особливості розвитку і функціонування цієї галузі, що підлягає правовому регулюванню, а отже, має бути закріплена та впорядкована за допомогою правових норм. Генетично модифіковані організми та продукція з їх вмістом є результатом застосування методів генної інженерії - одного із напрямів новітніх біотехнологій, який, починаючи з 70-х років минулого століття і до сьогодні, інтенсивно розвивається.

Досягнення в галузі біотехнології відкривають Житомирщині широкі перспективи і знаходять своє застосування сьогодні у медицині, виробництві фармацевтичних препаратів, сільському господарстві, харчовій промисловості, зберіганні продуктів, запобіганні захворюваності тварин, переробці сміття, біологічному відновленні або очищенні довкілля тощо; але переміщення продуктів генної інженерії за межі лабораторій і поширення їх у найрізноманітніших сферах людського життя сприймається досить неоднозначно як вченими, так і широкою громадськістю. Зумовлено це різними причинами, передусім відсутністю науково доведеного факту безпечності застосування генетично модифікованих організмів для людини та довкілля, тобто використання досягнень генної інженерії з одного боку надає людині значні можливості як у науково-дослідній, так і у прикладній сферах, з іншого - пов'язане із певним ризиком.

Тому на даному етапі необхідним є забезпечення запобігання потенційним негативним наслідкам (у тому числі віддаленим у часі) здійснення генетично-інженерної діяльності. Важлива роль у цьому процесі належить засобам правового регулювання відповідної сфери суспільних відносин. Саме тому протягом останніх десятиліть в екологічному праві (насамперед міжнародному) в рамках інституту правового забезпечення збереження біологічного різноманіття розвивається новий напрям - правове регулювання забезпечення біобезпеки при поводженні з генетично модифікованими організмами.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу

5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу

Найголовніший природний скарб Полісся України- досить багатий та різноманітний рослинний світ. За останні 60 років багатьма дослідниками, яких приваблювала флора Українського Полісся, встановлено, що тільки в Центральному (Житомирському) Поліссі зростає 1405 видів судинних рослин, починаючи від плаунів і закінчуючи орхідеями й осоками.

За даними відомих українських ботаніків Андрієнко Т. Л. та Шеляг-Сосонка Ю. Р. (1983), на території Полісся України налічується 1998 видів судинних рослин, з них 1403 (70,2%) - види природної флори (дикорослі). Вони належать до 5 відділів (плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні, голонасінні й покритонасінні), 105 родин і 516 родів. Саме ці 1403 види й становлять основу флори Українського Полісся, а 595 видів (29,8%) рослин представляють так звану синантропну флору, тобто види рослин, поява яких на цій території пов’язана з діяльністю людини.

Майже 32% видів природної флори судинних рослин зростають у лісах, на узліссях і галявинах, 23 відсотки - насуходільних та заплавних луках, понад 13% - у болотних і прбережно-водних, 7 відсотків - степових, 4% - піщаних угрупованнях, майже 3 відсотки - на скелях і камянистих відслонення, більше 18% - у редеральних і бурянових угрупованнях.

Інформація щодо видів рослин, яким загрожує небезпека, наведена в таблиці 5.2.1.1.

Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека

Таблиця 5.2.1.1

Назва виду	Кількість видів	Види, яким загрожує небезпека
Назва виду	Кількість видів	2012	2013	2014	2015	2016
Судинні рослини	599	70	70	70	99	99
Гриби	126	1	1	1	6	6
Водорості	6	5	5	5	5	5
Лишайники	140	-	-	-	-	-
Разом:	871	76	76	76	110	110

Фото 5.2.1. Древлянський заповідник,

5.2.2. Охорона, використання та відтворення лісів

Значення лісів у житті людини надзвичайно велике і багатогранне . Вони відіграють найважливішу роль у підтриманні природного стану біосфери . Завдяки екологічним, фізичним та біологічним властивостям ліси виконують середовищетвірну роль, що зумовлюється їх водоохоронними, ґрунтозахисними, санітарно-гігієнічними та іншими властивостями. Як чинник культурного і соціального значення ліс для багатьох мільйонів людей є місцем відпочинку, лікування і туризму. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Необхідність збереження лісу зобов’язує надавати особливого значення питанням охорони, раціонального використання та відновлення лісових багатств.

Житомирська область займає одне з провідних місць в Україні за запасами лісових ресурсів. Загальний запас стовбурової деревини становить понад 200 млн. м³.

Площа земель лісогосподарського призначення становить 1096,39 тис. га, у тому числі:

- державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства – 796,6 тис. га;

- комунальних лісогосподарських підприємств – 299,79 тис. га.

Лісистість Житомирщини становить 34,1%.

Землі лісогосподарського призначення

Таблиця 5.2.2.1

№ з/п		Одиниця виміру	Кількість	Примітка
1	2	3	4	5
1.	Загальна площа земель лісогосподарського призначення	тис. га	1096,19
	у тому числі:
1.1	площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств	тис. га	796,4
1.2	площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств	тис. га	299,79
1.3	площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування	га	-
2.	Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю	тис. га	959,9
3.	Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)	%	34,1

Підвищення лісистості України для лісівників Житомирщини є одним із важливих завдань при виконанні державної програми «Ліси України» й орієнтиром досягнення оптимальної лісистості області – 37%.

В 2016 році державними лісогосподарськими підприємствами Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено відтворення лісів на землях державного лісового фонду загальною площею 7416 га, при завданні 7100га, що становить 104%.

Відповідно до вимог Інструкції з проектування технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів, лісогосподарськими підприємствами облуправління лісового та мисливського господарства проведено осінню інвентаризацію лісових розсадників, шкілок, плантацій, лісових культур та ділянок природного поновлення.

Інвентаризації підлягало 14223 га лісових культур, які атестовано за І класом якості – 5607 га (39,4 %), ІІ класом – 7405 га (52,1%), ІІІ класом – 1211 га (8,5 %).

Фактична приживлюваність лісових культур 1-3 року вирощування становить 88,8 %. У лісових культур першого року вирощування фактична приживлюваність становить 91,1%, другого – 90,6%, третього – 83,1%, що перевищує нормативну відповідно на 1,1; 0,7; 0,1%.

Переведено у вкриті лісом землі 3889 га лісових культур, із них по сосні звичайній – 2753 га, дубу звичайному – 633 га. Ділянки природного поновлення переведено у вкриті лісом землі на площі 1680 га, в тому числі сосна звичайна - 429 га. Підприємствами управління в 2016 році вирощено 40869,7 тис. шт. стандартних сіянців і укорінених живців , що становить 91,6 % до річного завдання.

Також проведено садіння 96,0 га плантацій новорічних ялин , з них сосни звичайної – 46,5 га та 49,5 га ялини європейської .

На території Базарського лісництва ДП «Народицький СЛГ» створено клонову насіннєву плантацію сосни звичайної площею 4,0 га.

Дочірніми підприємствами Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» проведено лісовідновлення на загальній площі 3111,5 га.

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень із 2012 по 2016 роки наведена в таблиці 5.2.2.2.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га

Таблиця 5.2.2.2.

	2012	2013	2014	2015	2016
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду	7840,6	7840,6	8343,6	8343,3	10527.5
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях	70	70	50	50	-
Створення полезахисних лісових смуг	-	-	-	-	-

З метою проведення профілактичних і попереджувальних заходів з охорони лісів від пожеж державними підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства розроблені і затверджені в обласній державній адміністрації мобілізаційно-оперативні плани ліквідації лісових пожеж у 2016 році.

У повному обсязі виконано заплановані профілактичні та попереджувальні заходи, а саме: влаштовано 13 км протипожежних розривів, 4035 км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними протяжністю 17867км. , перекрито позапланових доріг 1891 шт., виставлено наглядної агітації 1217 шт. Здійснено 65 виступів у засобах масової інформації, в тому числі 4 радіовиступів,7 на телебаченні, підготовлено та розміщено 54 статей у місцевій пресі, а також проведено 839 лекцій та бесід та протипожежну тематику.

За результатами здійснених охоронних та профілактичних заходів проведено 1320 рейдів, під час яких виявлено та притягнено до адміністративної відповідальності 78 порушників правил пожежної безпеки , накладено штрафів на загальну суму 4046 грн.

Інформацію щодо загибелі лісових насаджень від пожеж наведено в табл. 5.2.2.3.

Загибель лісових насаджень від пожеж

Таблиця 5.2.2.3

№	Район	Кількість випадків	Пройдено пожежами , га Площа на 1 випадок, га					Завдані збитки, тис. грн.
			Лісові землі		Нелісові землі	Звітний рік, га	Попередній рік, га	всього	в т.ч. побічні **
			всього	в т.ч. верховими
1.	Житомирська область	-	-	-	-	-	-	-	-

У 2016 році загиблих лісових насаджень від пожеж у підвідомчих підприємствах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства а також Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» не було.

У 2016 році державними підприємствами Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та дочірніми підприємствами Житомирського обласного комунального агролісо-господарського підприємства «Житомироблагроліс» рубки головного користування проводилися в межах затверджених розрахункових лісосік.

Інформація щодо спеціального використання лісових ресурсів державного значення за минулий рік наведена в табл. 5.2.2.4.

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2016 році

Таблиця 5.2.2.4

Район	Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м³	Фактично зрубано разом, тис.м³	Зрубано по господарствах
			хвойні		твердолистяні		м’яколистяні
			розрахункова лісосіка, тис. м³	фактично зрубано, тис. м³	Розрахункова лісосіка, тис. м³	фактичо зрубано, тис. м³	розрахункова лісосіка, тис. м³	фактично зрубано, тис. м³
Житомирська область	1656,43	1521,55	1012,82	1026,71	162,65	152,56	480,96	342,28

5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів

З найдавніших часів життя людини пов’язане з лісом, з лікарським рослинами. Ще в сиву давнину люди помітили, що багато рослин мають цілющі властивості, і почали застосовувати їх для лікування різних захворювань. В Україні, а також і на Житомирщині виявлено багато лікарських рослин, які стали основою для розвитку народної медицини. Лікарські рослини – рослини, що використовуються в медицині та ветеринарії як лікувальні або профілактично-оздоровчі засоби. Їх використовують в натуральному та переробленому вигляді в науковій і народній медицині як ефективний природний, біологічно дійовий засіб для лікування різних захворювань, а також підвищення стійкості організму до них.

У практичному сенсі дикорослі види становлять понад 60% загальної кількості видів покритонасінних рослин регіону, але тривале надмірне використання природних ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифікація господарського використання територій з наявністю лікарських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні з високим ресурсним потенціалом після аварії на Чорнобильській АЕС спричинили значне погіршення стану ресурсів більшості дикорослих лікарських рослин. Сьогодні ПрАТ «Ліктрави» - найбільший виробник лікарських засобів із лікарської рослинної сировини в Україні. Більш як 1000 аптек і фірм нашої країни ведуть реалізацію продукції акціонерного товариства. У його асортименті близько 60 найменувань лікарських трав та зборів. Їх заготівлю проводять в екологічно чистих регіонах України, велика кількість сировини завозиться з інших держав: Китаю, Індії, Єгипту, Молдови, Польщі тощо.

Динаміка заготівлі лікарської сировини за останні п’ять років, т

Таблиця 5.2.3.1

Рік	Вид рослин	Обсяги заготівлі, т
Рік	Вид рослин	встановлені ліміти	фактично заготовлено
2012	Глоду плоди	-	2,0
	Деревію трава	-	4,10
	Дубова кора	-	3,20
	Ехінацеї пурпурової кореневища з коренями	-	0,01
	Звіробою трава	-	2,60
	Золототисячника трава	-	0,49
	Нагідок квітки	-	0,17
	Квасолі стулки	-	0,33
	Кропиви листя	-	6,09
	Лепехи кореневища	-	9,63
	Липи цвіт	-	1,82
	Материнки трава	-	4,50
	Мати-й-мачухи листя	-	3,06
	Пижмо квітки	-	1,76
	Подорожника великого листя	-	1,94
	Полину гіркого трава	-	8,02
	Причепи листя	-	1,45
	Причепи трава	-	7,49
	Пустирника трава	-	0,10
	Соснові бруньки	-	0,11
	Споришу трава	-	4,88
	Фіалки трава	-	0,08
	Хвоща польового трава	-	6,03
	Цмину піскового, суцв.	-	3,50
	Чебрецю трава	-	1,94
	Чистотілу трава	-	0,33
	Чорниці пагони	-	2,60
	Шипшини плоди	-	1,41
	Всього	-	79,64
2013	Глоду плоди	-	2,52
	Деревію трава	-	4,10
	Дубова кора	-	3,20
	Ехінацеї пурпурової кореневища з коренями	-	0,01
	Звіробою трава	-	3,80
	Золототисячника трава	-	0,49
	Нагідок квітки	-	0,17
	Квасолі стулки	-	0,33
	Кропиви листя	-	6,08
	Лепехи кореневища	-	9,63
	Липи цвіт	-	1,82
	Материнки трава	-	4,57
	Мати-й-мачухи листя	-	3,06
	Пижмо квітки	-	1,76
	Подорожника великого листя	-	1,73
	Полину гіркого трава	-	10,12
	Причепи листя	-	1,45
	Причепи трава	-	7,49
	Пустирнику трава	-	0,10
	Соснові бруньки	-	0,11
	Споришу трава	-	4,88
	Фіалки трава	-	0,06
	Хвоща польового трава	-	6,03
	Цмину піскового, суцв.	-	3,50
	Чебрецю трава	-	1,94
	Чистотілу трава	-	0,33
	Чорниці пагони	-	2,60
	Шипшини плоди	-	1,43
	Всього	-	83,31
2014	Глоду плоди	-	2,54
	Деревію трава	-	4,0
	Дубова кора	-	3,21
	Ехінацеї пурпурової кореневища з коренями	-	0,01
	Звіробою трава	-	3,82
	Золототисячника трава	-	0,49
	Нагідок квітки	-	0,19
	Квасолі стулки	-	0,31
	Кропиви листя	-	6,05
	Лепехи кореневища	-	9,64
	Липи цвіт	-	1,82
	Материнки трава	-	4,53
	Мати-й-мачухи листя	-	3,06
	Пижмо квітки	-	1,76
	Подорожника великого листя	-	1,75
	Полину гіркого трава	-	10,12
	Причепи листя	-	1,45
	Причепи трава	-	7,51
	Пустирнику трава	-	0,10
	Соснові бруньки	-	0,11
	Споришу трава	-	4,89
	Фіалки трава	-	0,06
	Хвоща польового трава	-	6,08
	Цмину піскового, суцв.	-	3,50
	Чебрецю трава	-	1,95
	Чистотілу трава	-	0,31
	Чорниці пагони	-	2,62
	Шипшини плоди	-	1,43
	Всього	-	83,31
2015	Березові бруньки	-	4,4
	Вільхи супліддя	-	1,8
	Горобини плоди	-	0,228
	Горобини (аронії) чорноплідної плоди	-	3,5
	Деревію трава	-	1,3
	Звіробій	-	1,5
	Золототисячника трава	-	0,827
	Кропиви листя	-	0,991
	Крушини кора	-	10,3
	Лепехи кореневища	-	2,2
	Липи квітки	-	1,3
	Мати-й-мачухи листя	-	1,002
	Меліси трава	-	0,510
	Подорожника великого листя	-	0,802
	Полину гіркого трава	-	1,850
	Причепи трава	-	4,3
	Ромашки квітки	-	18,983
	Хвоща польового трава	-	0,069
	Хмелю шишки	-	5,214
	Цмину піщаного квітки	-	1,186
	Чистотілу трава	-	0,408
	Всього	-	62,67
2016	Бузина (цвіт)	18	2
	Причепа (трава)	2	2
	Калган (корінь)	1	1
	Крушина (кора)	20	20
	Кропива (листя)	10	10
	Лепеха (кореневища)	5	5
	Липа (цвіт)	20	19,5
	Береза (бруньки)	10	8,4
	Деревій (трава)	2	2
	Звіробій (трава)	5,5	5,5
	Материнка (трава)	1,5	1,5
	Мати-й-мачуха (листя)	1	1
	Полин (трава)	1	1
	Подорожник (листя)	1	1
	Пижмо (квіти)	1	1
	Всього	99	80,9

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

Антропогенна трансформація природного покриву Житомирської області призвела до зменшення чисельності популяцій багатьох видів судинних рослин. У регіоні, як і в Україні в цілому, складається загальна негативна тенденція збіднення флори, при цьому найбільш вразливими виявилися реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, види з вузькою екологічною амплітудою, які зустрічаються виключно у специфічних екологічних нішах (наприклад, скельні папороті), цінні лікарські та декоративні види, види складного життєвого циклу тощо.

При відборі видів до списку рідкісних застосований загальний принцип обов’язковості охорони в області видів судинних рослин, які вже мають високий статус охорони – міждержавний (занесені до світового Червоного списку; Бернської конвенції, Європейського Червоного списку) або загальнодержавний (занесені до «Червоної книги України» (2009)). Крім того, до списку рідкісних в області включена численна група регіонально рідкісних видів, популяції яких у Житомирській області є рідкісними, проте в інших регіонах України є більш звичайними.

З використанням зазначених принципів формування в регіоні розроблено й затверджено рішенням XXVІ сесії обласної ради V скликання від 08.09.10 № 1162 «Про затвердження переліку регіонально рідкісних видів судинних рослин Житомирщини» сучасний Списокрегіонально рідкісних видів судинних рослин Житомирської області, який включає 154 види, що становить близько 10% видів флори судинних рослин на цій території.

Всього рослинний світ області налічує близько 1550 видів, із яких підлягають особливій охороні за Бернською конвенцією (1979) 13 видів; занесені до Європейського червоного списку рідкісних видів, які зникають у Всесвітньому масштабі (1991), - 4 види; занесені до Червоної книги України (2009) 99 видів тощо.

Види флори, що охороняються в регіоні

Фото 5.2.1. Лілія лісова Язичок зелений

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Таблиця 5.3.4.1.

Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань,

занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

Житомирська область

Підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.),

любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb.),

коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser),

пухирник малий (Utricularia minor L.),

гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.),

пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne),

любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.),

лілія лісова (Lilium martagon L.),

гудієра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.),

ситняг карніолійський (Eleocharis carniolica W.D.J.Koch),

журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.),

росичка середня (Drosera intermedia Hayne).

5.2.5. Адвентивні види рослин

Адвентивні рослини з’явилися на території Житомирської області внаслідок навмисного або випадкового занесення людиною. За способом занесення виділяють ксенофіти, занесені випадково (більшість адвентивних рослин) ергазіофіти, занесені навмисно (клен американський, акація біла).

У флорі Житомирщини налічується понад 535 видів адвентивних рослин, що складає близько 34% від усіх судинних рослин. Простежується тенденція збільшення їх кількості й розширення спектра місцезростання.

Поширення частини з них, за даними науковців, вийшло з-під контролю та нині має характер експансії, причому сучасний період характеризується їх активним укоріненням не тільки у поширених та антропогенних екотопах, але й у природних, особливо болотних і заплавних. До таких видів в області треба віднести борщівники Сосновського та Монтегацци, ехиноцистис шипуватий, золотушник канадський, айстру ланцетну тощо.

Боротьба з цими видами не проводиться (вони не є карантинними), тобто вони швидко поширюються, утворюючи нові ценози та активно розростаються, збільшуючи свої популяції, вкрай негативно впливаючи (пригнічуючи з подальшим знищенням) на стан аборигенних видів і ценозів.

Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори

Таблиця 5.2.5.1

Географо-генетичні групи антропофітів	Число антропофітів	% від всіх антропофітів	Число ксенофітів	% від всіх ксенофітів
Європейська	99	37,6	105	38,0
Південноєвропейсько-азіатська	66	25,1	43	15,6
Східноєвропейсько-азіатська	44	16,7	6	2,2
Азіатська	16	6,1	5	1,8
Американська	-	-	98	35,5
Африканська	11	4,2	5	1,8
Невизначеного походження	27	10,3	14	5,1

5.2.6. Охорона, використання та відтворення зелених насаджень Житомирської області

Зелені насадження є важливим чинником формування мікроклімату населених пунктів. Вони насичують повітря киснем, затримують пил, дим, захищають від вітру, а влітку – від прямого сонячного проміння, поглинають звукову енергію. Збереження зелених насаджень є пріоритетним напрямом діяльності багатьох громадських екологічних організацій.

Загальна площа зелених насаджень Житомирщини становить 28983,6 га, серед них загального користування – 3866,2 га, у тому числі парки культури та відпочинку – 269,5 га; парки міські, районні, сади житлових районів при житлових будинках – 504,43 га, сквери – 52,8 га, набережні й бульвари – 54,8 га; гідропарки, лугопарки, лісопарки – 1191,37 га тощо.

У межах області 14 комунальних підприємств, що здійснюють діяльність з утримання зелених насаджень територій загального користування, облікова кількість штатних працівників яких становить 288 осіб. 4 підприємства (1 комунальне й 3 приватні) займаються збором насіння квіткових культур відкритого ґрунту та газонних трав, що використовуються при утриманні територій загального користування. 6 же підприємств спеціалізується на вирощуванні садивного матеріалу квітково-декоративних рослин, 3 з яких комунальні, а інші 3 – приватні.

На утримання зелених насаджень загального користування у 2016 році витрачено 14881,82 тис. грн.

5.2.7. Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду

У 2016 році природні рослинні ресурси у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду області не використовувалися.

Відтворення ж їх здійснюється постійно. Так візьмемо для прикладу Поліський природний заповідник. Одним із його пріоритетів є збереження біологічного різноманіття, рідкісних видів флори. У рамках цього напрямку проводяться багаторічні моніторингові спостереження за популяціями рідкісних видів рослин, що занесені до Червоної книги України. В місцях їх зростання закладено постійні пробні ділянки, на яких вивчається просторове розміщення, чисельність і вікова структура популяцій.

Результати довготривалих досліджень дозволили реально оцінити сучасний стан популяцій рідкісних видів рослин, визначити тенденції їх розвитку, зміни структури, поширення в Поліському заповіднику та на прилеглих територіях. Виявлено також фактори негативного впливу на стан популяцій і розроблені певні заходи з охорони рідкісних рослин.

На основі опрацювання польових матеріалів, зібраних протягом 20-річного періоду, й літературних джерел, вдалося встановити, що на території заповідника зростає 30 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Його природні біогеоценози дуже чутливі до дії негативних чинників (осушувальної меліорації, неконтрольованих пожеж), які визначають основні напрямки розвитку популяцій рідкісних видів рослин.

Результатом осушувальних робіт, які були проведені по периферії заповідника, стало наступання чагарникової рослинності на болотні та лучні фітоценози. Як встановлено дослідженнями, найбільш вразливими до зміни екологічних умов є орхідні, котрих у заповіднику 6 видів. В умовах заповідного режиму вони (орхідні) скорочують свою чисельність. Їх популяції у більшості випадків є регресивними, часто займають невелику площу, характеризуються малою чисельністю, низькою щільністю і складаються виключно з генеративних рослин. Багаточисельнихпопуляцій у заповіднику практично не зареєстровано, за винятком однієї популяції пальчатокорінника м’ясочервоного на різнотравних луках, які межують з осушувальними каналами в охоронній зоні Перганського лісництва.

Завдяки багаторічним моніторинговим спостереженням вдалося виділити окремі рідкісні види з прогресивною динамікою, яким достатньо природоохоронного статусу. Це лілія лісова, комахоїдні рослини – пухирники малий і середній.

Із реліктів льодовикового походження на обводнених болотах заповідника зустрічаються верба лапландська та верба чорнична. Обстежені популяції часто бувають у пригніченому стані, який викликаний змінами традиційної господарської діяльності – відсутністю сінокосіння. Ці зміни сприяють заростанню боліт деревно-чагарниковою рослинністю й механічному витісненню даних видів.

У заповіднику розроблені загальні рекомендації зі збереження раритетного фіторізноманіття. На першому етапі планується детальна інвентаризація рідкісних видів у межах заповідника та на прилеглих територіях; у заказниках, які знаходяться в даному районі. Цю роботу слід проводити обов’язково з використанням ГІС-технологій із поступовим формуванням бази даних.

Одним із важливих заходів для забезпечення збереження раритетного фіторізноманіття є еколого-просвітницька діяльність: публікації природоохоронної тематики у ЗМІ, виступи по радіо та телебаченню, видання друкованої продукції, пропаганда у школах. Доцільним є також залучення до цієї роботи студентів вузів відповідних спеціальностей під час проходження практики; проведення акцій щодо захисту рідкісних рослин. Робота з відвідувачами заповідника має включати предметні бесіди й спеціалізовані екскурсії.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу

5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу

Тваринний світ Житомирщини багатий і різноманітний. Він нараховує близько 400 видів, у тому числі ссавців – 67, птахів – 270, риб – 30. Особливо цінними є мисливські тварини: лось, олень благородний, козуля, дикий кабан. У заплавах річок водяться бобри, видра, норка європейська, повсюди – борсуки, горностаї, вовки. У північних районах області розмножуються такі цінні види птахів як глухар, тетерук, рябчик. З рідкісних птахів тут трапляються лелека чорний, орлан білохвіст, змієїд.

5.3.2. Стан і ведення мисливського та рибного господарств

Для ведення мисливського господарства необхідні як мисливські тварини і птахи, так і саме середовище існування зі всіма його особливостями , властивостями та різноманіттям. Без такого середовища саме існування тварин неможливе. Біологічні основи для існування успішного, раціонального, науково обоснованого використання мисливських ресурсів закладені в матеріалах мисливського впорядкування користувачів мисливських ігідь. Мисливське господарство в Житомирській області веде 91 користувач мисливських угідь, а саме: 17 державних підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, Житомирська обласна організація УТМР та 9 окремих районних організацій УТМР, ДП «Тригірське ВМГ» ТВМР ЗСУ, 64 інших користувачів.

Загальна площа закріплених мисливських угідь області становить 2 139,801 тис. га, у тому числі: лісових – 893,4 тис. га (41,7 % від загальної площі мисливських угідь області), польових – 1 млн. 138,1 тис. га (53,1 %), водно-болотних – 112,2 тис. га (5,2 %).

Мисливські угіддя Житомирської області, тис.га

17 державних підприємств управління займає площу 371,8 тис. га, УТМР в Житомирській області господарює на площі 1 млн.81,9 тис. га, площа мисливських угідь ДП «Тригірське ВМГ»ТВМР ЗСУ складає 17,0 тис. га, іншим користувачам надано 669,09 тис. га.

Загальні витрати на охорону і відтворення мисливських тварин у 2016 році склали 33222,6 тис.грн., з них обласна організація УТМР - 6383,6 тис.грн., державні підпрємства обласного управління лісового та мисливського господарства - 9013,4 тис.грн., «Тригірське ВМГ» ТВМР ЗСУ - 397,7 тис.грн.та інші користувачі - 17427,9 тис.грн.

В мисливському господарстві області відповідно до статистичних даних по формі 2-тп (мисливство) за 2016 рік кількість штатних працівників становить 452 чол., в тому числі у державних підприємствах, підпорядкованих управлінню – 82 чол., в УТМР Житомирської області – 134чол., у ДП «Тригірське ВМГ»ТВМР ЗСУ – 8чол., в інших користувачів – 228чол.

У середньому по користувачах мисливських угідь на одного єгеря припадає:

- в державних підприємствах управління – 6,4 тис. га;

- в УТМР Житомирської області – 8,6 тис. га;

- в ДП «Тригірське ВМГ» - 2,1 тис. га;

- в інших користувачі в – 4,7 тис. га.

В середньому по області на 1 єгеря припадає 6,4 тис. га мисливських угідь.

Чисельність диких парнокопитних стабілізувалась та тримається в межах оптимальної.

За результатами проведеного останнього обліку в мисливських угіддях області нараховується 22722. голів диких копитних в тому числі:

- лося – 2027 гол.;

- оленя європейського – 1153. гол.;

- оленя плямистого – 248 гол.;

- козулі – 15719. гол.;

- кабана – 3401 гол.;

- лані-90 гол.

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)

Таблиця 5.3.2.1

Види мисливських тварин	2012	2013	2014	2015	2016
Копитні	25988	26938	27330	222015	22370
Хутрові	81231	81177	80159	78024	72864
Пернаті	272951	285542	295229	284745	292930

Користувачами мисливських угідь з метою ефективного ведення мисливського господарства впроваджений вольєрний метод їх утримання та розведення. Так у вольєрному господарстві ДП «Баранівське ЛМГ» па площі 56,2 га утримується 36 голів оленя плямистого, а у ДП «Білокоровицьке ЛГ» на площі 70,5га утримується 20 голів дикого кабана, у ДП «Бердичівське ЛГ» на площі 1,5 га утримується 9 голів дикого кабана, ТОВ «УТМР» на площі 29,0 га утримується оленя плямистого 7голів, лані 7 голів та кабана дикого 10 голів, ТОВ «Каміа Плюс» на площі 500 га утримується оленя європейського 71 голова, лані 74 го лів, муфлона 66 голів, кабана 29 голів, козулі 21 голова.

Єгерською службою у сезоні полювання 2016-2017 років добуто 3612 лисиці, 80 вовків, 154 єнотовидних собак, 1983 бродячих собак, 385 бродячих котів,157 сірих ворон,

Користувачами мисливських угідь у звітному періоді проведено 1125 рейдів з охорони державного мисливського фонду, за результатами яких складено 139 протоколів на порушників правил полювання, притягнуто до адміністративної відповідальності 138 чоловік, до кримінальної – 1, накладено штрафів на загальну суму 35054грн.

Добування основних видів мисливських тварин

Таблиця 5.3.2.2

Рік	Види мисливських тварин	Затверджений ліміт добування	Видано ліцензій	Добуто, гол.	Не використано ліцензій шт.	Причина невикористання
2012	Олень благородний	30	21	12	9	Недостатня стрілецька підготовка мисливців
	Олень плямистий	20	6	4	2
	Козуля	1048	915	546	369
	Кабан	745	695	496	199
2013	Олень благородний	38	25	15	10
	Олень плямистий	8	5	3	2
	Козуля	861	630	575	55
	Кабан	643	638	573	65
	Лось	44	34	30	4
2014	Олень благородний	38	26	22	4
	Олень плямистий	11	4	4	-
	Козуля	833	696	603	93
	Кабан	1135	892	691	201
	Лось	70	41	36	5
2015	Олень благородний	38	38	25	20
	Олень плямистий	20	20	18	17
	Козуля	885	798	704	620
	Кабан	1275	803	634	494
	Лось	73	63	48	42
2016	Олень благородний	43	43	32	4
	Олень плямистий	15	13	13	-
	Козуля	1168	1079	770	98
	Кабан	696	628	422	115
	Лось	79	74	51	14

Стан та ведення рибного господарства

На території області промисловий вилов риби не здійснюється.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

Тваринний світ Житомирщини відрізняється значним розмаїттям складу. На території області багато унікальних природних комплексів, де водяться рідкісні і зникаючі види тварин. Охорона і відновлення їх завжди розглядались як загальнодержавна справа.

Із видів, занесених до Європейського Червоного списку, на території області знаходяться вовчок ліщиновий, рись, деркач, мінога українська тощо.

Із видів, занесених до Червоної книги України, - лелека чорний, заєць-біляк, мінога українська, глухар, видра річкова, рись, норка європейська тощо.

Кількість видів фауни Житомирщини, яким загрожує небезпека, та ті, які відтворено на території області, відображено в таблицях 5.3.3.1, 5.3.3.2 та на мал..5.3.3.1.

Охорона та відтворення тваринного світу

Таблиця 5.3.3.1

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

Житомирська область

131

Лелека чорний

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Таблиця 5.3.3.2

Назва виду	Кількість видів	Види, яким загрожує небезпека
Назва виду	Кількість видів	2013	2014	2015	2016
1	2	4	5	6	6
Хребетні	301	53	54	54	54
ссавці	67	15	15	15	15
птахи	180	35	36	36	36
плазуни	7	1	1	1	1
земноводні	11	1	1	1	1
риби	30	-	-	-	-
круглороті	6	1	1	1	1
Безхребетні	69	27	26	26	26
Разом:	370	80	80	80	80

Тварини Житомирської області, занесені до Червоної книги України

Бражник скабіозовий Орлан-білохвіст

Скопа Широковух європейський

мал..5.3.3.1.

5.3.4. Інвазивні види тварин

Розповсюдження інвазивних видів і збудників хвороб зростає внаслідок розширення обсягів торгівлі і зростання туристичної діяльності. Підвищений ризик біотичного обміну є невід’ємним наслідком глобалізації. Інтродуковані інвазивні види можуть викликати різкі зміни у структурі і функціях екосистем.

Зростання конкуренції за їжу та місце зростання призводить до зниження чисельності і втрат цінного аборигенного генофонду.

Інтродукція та занесення чужорідних видів в Україну, зокрема й на Житомирщину, є однією з причин зникнення місцевих видів, що пов’язано з негативними проявами збіднення навколишнього середовища.

Серед інвазійних видів тварин, що мають певний негативний вплив, на території області зустрічаються найчастіше хребетні, такі як сріблястий карась (Carassius auratus qibelio), ондатра (Ondatra zibethicus), норка американська (Mustela vison), собака єнотоподібний (Nyctereutes procyonoides).

5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу

На виконання вимог законів України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання» та інших нормативних актів користувачами об’єктів тваринного світу вживаються відповідні заходи з його збереження, до яких належать такі:

- встановлення норм раціонального використання тварин;

- встановлення заборон і обмежень у використанні тварин;

- охорона середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;

- попередження загибелі тварин при здійсненні виробничих процесів;

- створення об’єктів природно-заповідного фонду й виділення інших територій, що підлягають охороні;

- організація наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування заходів з охорони тваринного світу;

- створення системи обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу;

- проведення широкої виховної роботи серед населення області.

5.4. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні

5.4.1. Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду Житомирщини

Одним із головних і найдійовіших методів збереження біорізноманіття на території Житомирської області є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти, сприяють збереженню цілісності екологічних систем, у яких можуть підтримуватися природні механізми відносин між біологічними видами, необхідними для їх існування.

На Житомирщині знаходиться 221 об'єкт природно-заповідного фонду загальною прощею 136581,9 га, з них 20 об'єктів загальнодержавного (їх площа становить 57940,04 га) та 201 місцевого (площа – 78641,92 га) значення. Відсоток заповідності складає 4,5%.

Складові природно – заповідного фонду

Природні заповідники

загальнодержавного значення, 50976,84 га - 2

Заказники

загальнодержавного значення, 6757,0 га – 10,

місцевого значення, 78304,66 га - 145

Пам’ятки природи

загальнодержавного значення, 51,0 га – 2, місцевого значення, 93,69 га - 35

Ботанічні сади

загальнодержавного значення, 35,4 га – 1

Дендрологічні парки

місцевого значення, 14,9 га - 3

Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва

загальнодержавного значення, 119,8 га – 5, місцевого значення, 228,67 -18

Більшу частину природно-заповідного фонду Житомирщини складають території та об’єкти, що розміщені на землях лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства – 151 природоохоронний об’єкт (68,3 % від загальної кількості).

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками

(загальнодержавного та місцевого значення)

Таблиця 5.4.1.1

Категорія об'єкта ПЗФ	Кількість					Площа, га					Площа територій суворої заповідності
Категорія об'єкта ПЗФ	2012	2013	2014	2015	2016	2012	2013	2014	2015	2016	2012	2013	2014	2015	2016
Біосферні заповідники	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Природні заповідники	2	2	2	2	2	50976,84	50976,84	50976,84	50976,84	50976,84	-	-	-	-	-
Національні природні парки	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Заказники	145	147	155	155	155	80599,36	83770,26	85061,66	85061,66	85061,66	-	-	-	-	-
Заповідні урочища	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Пам'ятки природи	37	37	37	37	37	144,69	144,69	144,69	144,69	144,69	-	-	-	-	-
Ботанічні сади	1	1	1	1	1	35,4	35,4	35,4	35,4	35,4	-	-	-	-	-
Дендропарки	3	3	3	3	3	14,9	14,9	14,9	14,9	14,9	-	-	-	-	-
Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва	23	23	23	23	23	361,84	361,84	348,47	348,47	348,47	-	-	-	-	-

За останні 15 років площа природно-заповідного фонду збільшилася більше, ніж у 2,5 рази шляхом створення переважно таких територій як заказники, пам’ятки природи та парки-пам’ятки природи садово-паркового мистецтва.

Структура природно-заповідного фонду області

станом на 01.01.2017 року

Таблиця 5.4.1.2

№ з\п	Найменування об’єктів ПЗФ	Об’єкти природно-заповідного фонду
		Загальнодержавного значення		Місцевого значення		Всього
		Кількість	Площа, га	Кількість	Площа, га	Кількість	Площа, тис га
1.	Біосферні заповідники	-	-	-	-	-	-
2.	Національні природні парки	-	-	-	-	-	-
3.	Дендрологічні парки	-	-	3	14,9	3	0,01
4.	Регіональні ландшафтні парки	-	-	-	-	-	-
5.	*Заказники – всього, в т.ч.:*	10	6757,0	145	78304,66	155	85,061
	ландшафтні	1	460,0	15	15776,06	16	16,236
	лісові	2	358,0	52	31990,4	54	32,34
	ботанічні	1	352,0	28	7957,2	29	8,31
	загальнозоологічні	2	2781,0	19	14031,7	21	16,81
	орнітологічні	1	612,0	3	367,4	4	0,9794
	іхтіологічні	-	-	-	-	-	-
	гідрологічні	3	2194	27	8166,9	30	10,36
	загальногеологічні	-	-	1	15	1	0,015
6.	*Пам’ятки природи – всього, в т.ч.:*	2	51,0	35	93,69	37	0,14
	комплексні	-	-	-	-	-	-
	ботанічні	2	51,0	17	80,41	19	0,13
	лісові	-	-	-	-	-	-
	гідрологічні	-	-	3	0,15	3	0,00015
	джерела	-	-	-	-	-	-
	зоологічні	-	-	-	-	-	-
	геологічні	-	-	15	13,13	15	0,013
7.	Ботанічні сади	1	35,4	-	-	1	0,04
8.	Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	5	119,8	18	228,67	23	0,35
9.	Заповідні урочища	-	-	-	-	-	-
	РАЗОМ	18	6963,2	201	78641,92	219	85,6

* Крім того:

Природні заповідники 2 50976,84 - - 2 50,98

Всього

57940,04

201

78641,92

221

136, 58

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення

Частина боліт Поліського природного заповідника під назвою «Поліські болота» має міжнародне значення згідно з Конвенцією про водно-болотні угіддя, їх загальна площа складає 2145 га.

Угіддя є типовим водно-болотним комплексом для одного з найбільш заболочених регіонів Європи – Полісся і включає ділянку верхових і перехідних боліт Міроші та ділянку перехідних низинних боліт у заплавах малих річок Болотниці і її притоки Жолобниці, що входять до складу Поліського природного заповідника.

Угіддя знаходиться у межах природоохоронної території, і тому тут здійснюються лише наукові дослідження, природоохоронні заходи. Поліський природний заповідник щорічно в план роботи включає організацію робіт щодо контролю за станом водно-болотного угіддя міжнародного значення «Поліські болота».

Головний напрямок досліджень - моніторинг за станом збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

5.4.3. Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина

На території Житомирської області планується створити Поліський біосферний заповідник на базі Поліського природного заповідника, що знаходиться у північній частині області у межах двох адміністративних районів – Овруцького та Олевського.

Питання необхідності створення Поліського біосферного заповідника ставилося різними вченими. При цьому планувалось, окрім центрального ядра біосферного заповідника, створити додатково ще п’ять філіалів на площі 87,9 тис. га.

Перспективи створення транскордонного біосферного резервату «Прадолина Прип’яті» (ТБР) на базі пректованого Поліського біосферного заповідника (ПБЗ) (Україна) та Прип’ятського національного парку (Білорусь) можна розглядати як обґрунтовані й давноочікувані. Для цього є всі необхідні передумови. Околиці ППЗ мають вкрай низьку щільність населення, майже нерозвинену сітку доріг, низьку або й нульову інтенсивність використання багатьох земель у лісовому чи сільському господарстві. Площа ПБЗ складатиме близько 50 тис. га (49257га), в т. ч. з вилученням земель у землекористувачів – 32932 га.

У наукових дослідженнях проекту брали участь переважно ботаніки, і тому зоологічні та етнокультурні аспекти виявилисямалопредставленими. При виборі критеріїв відбору перспективних територій для ТБР враховувалося таке: проектовані ділянки ПБЗ не будуть разюче відрізнятися від навколишньої лісової місцевості, і велика кількість рослин чи дрібних видів тварин може успішно існувати й на прилеглих до ПБЗ територіях. Тому пріоритети при проектуванні ПБЗ та ТБР, як і, очевидно, в цілому екомережі на півночі Центрального Полісся, доцільно надавати охороні проблемних видів ссавців і птахів великого розміру, котрі потребують великих за площею стацій проживання. Створення єдиного великого масиву ПБЗ недоцільне з ряду причин і передусім через неминуче зниження показників природногобіорізноманіття й потрапляння до його складу населених пунктів. А це в свою чергу викличе протидію з боку органів влади, місцевих жителів до впровадження проекту створення ПБЗ. Наявність ряду природоохоронних територій у напрямку схід-захід буде сприяти посиленню значимості реально існуючого коридору вздовж кордону з Білоруссю, котрий має надзвичайно суворий режим охорони і мінімальний фактор непокоєння.

Для створення ПБЗ є всі необхідні передумови. Лісовий масив на півночі Центрального Полісся є унікальним не тільки для України, але і для Європи. Це один із найбільших рівнинних лісових масивів у Центральній Європі. Тут є велика кількість життєздатних популяцій рідкісних видів тварин і рослин. Лісистість Овруцького і Олевського районів сягає 65 %, а району місця розташування ПБЗ – 80-100 %. Тут окремі лісові масиви нефрагментовані і протягуються безперервною смугою практично від р. Горинь на заході до р. Дніпра на сході.

Розширення території ППЗ при створенні ТБР проектується переважно за рахунок приєднання земель заказників, розміщених поблизу ПЗ на території Олевського і Овруцького районів. При відборі перспективних територій для розширення заповідника враховувалися такі чинники:

- висока природоохоронна цінність і збереженість проектованих для заповідання ландшафтів;

- нові території повинні являти собою переважно відсутні в нинішньому Поліському заповіднику природні ландшафти Полісся (дубові, вільхові, грабові, ялинові деревостани, природні долини річок, заплавні луки, витоки річок, озера тощо);

- цінні природоохоронні та етнокультурні території (древлянське городище, Святі криниці, камені), розміщені в густо населених місцяхОвруцько – Словечанського кряжу та на південь від основного масиву;

- залишені сільськогосподарські землі Жолобницької осушувальної системи повинні увійти до складу ПБЗ через їх розміщення в центрі основного масиву (зони антропогенних ландшафтів);

- перспективи створення ТБР вимагають надання пріоритетного значення ділянкам ПБЗ саме вздовж українсько – білоруського кордону.

Спочатку проект створення ППЗ включав переважно північну частину ДП «Олевське ЛГ» на лівому березі р. Уборть. У зв’язку зважкодоступністю багатьох ділянок лісу даної території тут збереглася в хорошому стані значна частина соснових, березових, вільхових, дубових деревостанів. Центральний масив ПБЗ буде мати набагато більшу за розміром і компактнішу форму території в порівнянні з наявною територією ППЗ, а це в свою чергу буде сприяти покращенню збереженості екосистем. Межі ПБЗ при цьому будуть проходити по добре помітних на місцевості та важкодоступних для проїзду транспорту місцях, що буде протидіяти незаконному проникненню порушників на територію ПБЗ.

В структурі ПБЗ проектується виділення трьох зон з підзонами:

1) заповідна з підзонами:

- 1.а) абсолютна заповідність,

- 1.б) заповідність регульована;

2) буферна;

3) зона антропогенних ландшафтів:

- 3. а) підзона ренатуралізації (Жолобницька осушувальна система),

- 3. б) підзона рекреації та еколого-просвітницьких маршрутів,

- 3. в) об’єкти етнокультурної і природної спадщини (сакральні природні об’єкти тощо).

При зонуванні території використовувати класичний варіант, коли ядро знаходиться в центрі, у випадку з проектованим Поліським заповідником недоцільно, тому що в центрі заповідника знаходяться землі сільськогосподарського призначення Жолобницької осушувальної системи, і неможливо виокремити єдине заповідне ядро. В наш час тут відбуваються дуже інтенсивні резерватогенні сукцесійні зміни. Ліси, що входять в Жолобницьку осушувальну систему, в 2002 р. на більшій частині території згоріли, і тут відсутні старовікові деревостани. При розробці проекту зонування були враховані рекомендації Л. С. Балашова (1978), в яких були виділені цінні і малопорушені ділянки болотних природних екосистем заповідника та встановлений на них абсолютно заповідний режим, який вже існує близько 30 років. У підзону абсолютно заповідного режиму будуть віднесені різноманітні болотні угрупування вздовж річки Жолобниці, мезо-евтрофні болота, великі болотні масиви - Міроша, Погоня, Мале Довге і т. д. Деревостани сосни і вільхи природного походження, котрі за своєю структурою близькі до природних лісів, віднесені в категорію заповідну, підзону регульовану. В зв’язку з високою пожежною небезпекою і високою ймовірністю виникнення пожеж високої руйнівної сили, на великих площах надання статусу абсолютної заповідності перегущеним сосновим монокультурам івисокоповнотним лісам природного походження недоцільне. У межах ПЗ і його околицях наявна велика кількість мертвої деревини на різній стадії розкладу з багатим видовим складом дерево-руйнівних грибів. Старовікові ділянки соснових лісів доцільно охороняти в заповідному режимі з проведенням певних природоохоронних заходів (втручання). При виявленні пралісових дубових деревостанів на територіях, що будуть приєднуватися до заповідника, їм необхідно надавати статус абсолютної заповідності. У зв’язку з катастрофічним всиханням дібров, останні роки в околицях ППЗ надій на їх (дібров) виявлення майже нема. Штучні перегущені монокультури сосни необхідно відносити до буферної зони. Низька стійкість лісових екосистем нинішнього Поліського заповідника до впливу пожеж і вітровалів значно ускладнює виділення територій із повним невтручанням людини. Сінокісні ділянки і місця прогону худоби необхідно включити в буферну зону, наявні орні землі, наділи працівників заповідника, садиби адміністрації заповідника та лісництв - у зону антропогенних ландшафтів. Необхідно передбачити можливість переведення певної категорії земель з однієї зони в іншу. Так після заліснення й заболочування полишених сільськогосподарських земель з’явиться необхідність переведення їх в лісові площі буферної зони. У зв’язку з інтенсивними лісовими пожежами, котрі відбулися в 2002 р., на значних площах на схід від заповідника, та подібними до представлених у заповіднику ландшафтами, розширення території в цьому напрямку було визнане як недоцільне.

Можна з впевненістю зазначити, що після створення ПБЗ в цьому регіоні корінним чином покращаться умови для збереження природних екосистем і можливості для сталого розвитку даних районів. Поліпшиться при цьому і соціально- економічний стан місцевих жителів, бо створення ПБЗ передбачає й появу додаткових робочих місць, особливо в плані на перспективу.

5.4.4. Формування української частини Смарагдової мережі Європи

В Україні завершився проект “Смарагдова мережа” за програмою Європейської комісії і Ради Європи ЄС “Natura-2000”. Однак співпраця Євросоюзу з Україною в екологічному напрямку й справі охорони природного середовища продовжиться.

Узгоджуються відповідні плани роботи. Збереження довкілля, охорона флори та фауни повинні стати ще одним спільним об’єднавчим фактором, що допоможе здолати негативні наслідки будь-якої кризи й вийти з неї сильнішими. 28 країн Європейської спільноти вже давно впроваджують спільну програму розвитку природно-заповідних територій. Європейська комісія також ефективно реалізує положення Конвенції про біологічне різноманіття в країнах східного регіону.

В Україні планувалися дослідження, ідентифікація, занесення до електронного реєстру європейських червонокнижних видів на 146 об’єктах. Завдання перевиконали. Протягом 2009-2011 років дослідили 151 об’єкт.

Сьогодні найефективнішим способом збереження видів та екосистем залишаються створення нових природоохоронних територій, розширення площі природно-заповідних об’єктів через запровадження спеціальних об’єктів “Смарагдової мережі” – системи природоохоронних територій, що забезпечує збереження біологічного різноманіття на основі екологічних принципів, передбачаючи незначну експлуатацію природних ресурсів. Житомирщина в цих планах – не виняток. До об’єктів такої мережі внесено Поліський природний заповідник. В області та й в цілому в Україні досліджують подібні території.

Покращення екологічної ситуації завдяки співпраці України з Європейською комісією ЄС хоча й повільно, та все ж відбувається. Так завдяки розширенню мережі об’єктів природно-заповідного фонду на Житомирщині відтворено 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України (підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.), любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb.), коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser), пухирник малий (Utricularia minor L.), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.), лілія лісова (Lilium martagon L.), гудієра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.), ситняг карніолійський (Eleocharis carniolica W.D.J.Koch), журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.), росичка середня (Drosera intermedia Hayne).

Благополуччя суспільства й окремої людини прямо залежить від різноманіття екологічних систем. Їх стабільність, стійкість, біологічний прогрес визначаються видовою різноманітністю; тобто чим більше видів флори та фауни поширені на певній ділянці території, тим більше виникає зв’язків і взаємодій між різними організмами й складовими елементами неживої природи.

Становище людини в суспільстві, її майбутнє залежать від різноманіття її напрямків діяльності, інтересів, широти мислення, глибини і обсягу світогляду. Криза духовності, моралі, економічна, екологічна починається з руйнування безлічі природних зв’язків часто завдяки нерозумній діяльності людства.

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

За наявністю рекреаційних ресурсів Житомирщина посідає одне з провідних місць у державі.

У Житомирській області 1096,19 тис. га лісів, лісистість території становить близько 34,1%, на одного мешканця припадає 0,7 га лісу.

Територією області протікає 221 річка довжиною понад 10 км, загальною протяжністю 5366 км, на річках побудовано 41 водосховище з запасами води понад 160 млн.м³ та 799 ставків загальною площею водного дзеркала близько 10 тис. га.

Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис. га зелених зон. Наприклад, зелена зона Житомира становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова.

Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87 № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459 га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів (їх площа - 71,5 га).

Останніми роками у зв’язку з відсутністю у лісогосподарських підприємств коштів і недостатністю матеріально-технічних засобів зменшились обсяги робіт із догляду за лісовими насадженнями, що призвело до погіршення їх стану.

На території області нараховується 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва; в тому числі: 5 – загальнодержавного і 18 місцевого значення. Загальна площа – 348,47 га. Три дендропарки займають площу 14,9 га.

5.6. Туризм

Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери області, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя, утворення додаткових робочих місць, поповнення бюджету області й підвищення її авторитету в Україні.

Розвиток туризму впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал Житомирщини.

Сьогодні туристична галузь – це більше 50 підприємств - турагентів та близько 10 туристичних операторів. За статистичними даними за минулий рік туристичними підприємствами області було обслуговано більше 9662 тис. туристів і близько 2 тис. екскурсантів.

Переважна більшість туристичних підприємств розташовані в обласному центрі та мають підрозділи у містах обласного підпорядкування.

Туристичними підприємствами обслуговано найбільше іноземних туристів із Республіки Білорусь, Польщі, країн ближнього зарубіжжя, переважна кількість туристів, що виїжджали за кордон обирали Туреччину та Єгипет.

Протягом 2015-2016 років в області проходив процес паспортизації туристичних об’єктів. У результаті роботи складено більше 100 туристичних паспортів. Завершується озвучення 3-х аудіогідів по Житомирській області.

Загальна площа закріплених мисливських угідь області становить 2 млн. 139,8 тис. га, у тому числі: лісових – 915,5 тис. га, польових – 1 млн. 155,7 тис. га, водно-болотних – 113,7 тис. га.

Мисливське господарство 18 державних підприємств управління займає площу 463,3 тис. га, УТМР в Житомирській області господарює на площі 1 млн.81,4 тис. га, площа мисливських угідь ДП «Тригірське ВМГ»ТВМР ЗСУ складає 17,0 тис. га, іншим користувачам надано 669,09 тис. га.

Екотуризм – це вид зеленого туризму, який спрямований на безпосереднє відвідування територій з особливими природними і культурними умовами.

Найрозвинутішими екологічними поселення на Житомирщині є поселення: - "Простір Любові" у с. Лагульськ Новоград-Волинського району;
- Екопростір "Тетерівський Кіш" у с. Городське Коростишівського району).

Основними напрямками діяльності Екопоселень є:

- проведення дитячих спортивно-мистецьких та вишкільних козацьких таборів; - фольклорних свят календарного циклу, обрядів і вікових таборів; - спортивних забав для дітей; - майстер-класів з народних ремесел та з оздоровчого харчування; - проживання в наметах.

Найбільш яскравими представниками сільських зелених садиб на Житомирщині є садиби: - Культурно-мистецький центр "Поліська хата" у с. Городське Коростишівського району; - "Карпатське село" у с. Червона Зірка Бердичівського району; - Українська садиба "Сила" у с. Кустин Бердичівського району.

Основними напрямками діяльності сільських садиб є: - екскурсії для дітей, молоді, дорослих; - піші та велосипедні прогулянки, катання на конях, човнах, походи за грибами та ягодами; - поїздки на возі та санях; - майстер класи з різних видів декоративно-прикладного мистецтва: писанкарство, вишивка, розпис по склу, - майстер класи із бджільництва, лозоплетіння, садівництва, приготування етнічних страв; - проведення зимової та літньої рибалки та інші.

Пошук альтернативних видів діяльності на селі дасть можливість не лише забезпечити місцеве населення робочими місцями, а й активізувати збут сільськогосподарської продукції, підвищити рівень економічної дохідності населення, а також сприяли збереженню унікальних природних комплексів та їх раціональному використанню.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ

6.1. Структура та стан земельних ресурсів

Земельний фонд Житомирської області станом на 1 січня 2017 року становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі:

– сільськогосподарських підприємств складають 559,2 тис. га;

– громадян – 760,4 тис. га;

– закладів, установ і організацій – 36,1 тис. га;

– промислових та інших підприємств – 14,1 тис. га;

– підприємств і організацій транспорту, зв’язку – 29,9 тис. га;

– частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 33,1 тис. га;

– організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 20,4 тис. га;

– лісогосподарських підприємств – 1048,1 тис. га;

– водогосподарських підприємств – 10,9 тис. га;

– спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб – 0,1 тис. га;

– державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) – 470,4 тис. га.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь

Протягом 2016 року в структурі земельного фонду Житомирської області відбувались наступні зміни:

Процеси природного заліснення, на земельних ділянках, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Актуальною проблемою являється передача таких лісовкритих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для здійснення лісогосподарської діяльності та додержання протипожежних вимог.

Процеси природного осушення водно-болотних угідь, які пов’язані з падінням рівня ґрунтових і підземних вод.

Структура земельного фонду по основних видах угідь

та функціональному використанню

Діаграма 6.1.1.1.

Динаміка структури земельного фонду області

Таблиця 6.1.1.1.

Основні види земель та угідь	2013 рік		2014 рік		2015 рік		2016 рік
Основні види земель та угідь	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території
1	6	5	6	7	8	9	10	11
Загальна територія	2982,7	100	2982,7	100	2982,7	100	2982,7	100
у тому числі:
1. Сільськогосподар-ські угіддя	1511,0	50,6	1510,3	50,6	1510,1	50,6	1510,1	50,6
з них:
рілля	1107,9	37,1	1111,2	37,2	1112,	27,3	1112,	27,3
перелоги	66,8	2,2	63,6	2,1	62,1	2,1	62,1	2,1
багаторічні насадження	23,3	0,8	23,4	0,8	23,4	0,8	23,4	0,8
сіножаті і пасовища	313,0	10,5	312,1	10,5	311,9	10,4	311,9	10,4
2. Ліси і інші лісо-вкриті площі	1122,7	37,7	1123,2	37,7	1123,4	37,7	1123,4	37,7
з них вкриті лісовою рослинністю	1023,1	34,3	1023,7	34,3	1024,0	34,3	1024,0	34,3
3. Забудовані землі	88,8	3,0	89,0	3,0	89,0	3,0	89,0	3,0
4. Відкриті заболо-чені землі	101,2	3,4	101,2	3,4	101,2	3,4	101,2	3,4
5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)	38,3	1,3	38,3	1,3	38,3	1,3	38,3	1,3
6. Інші землі	72,1	2,4	72,1	2,4	72,1	2,4	72,1	2,4
Усього земель (суша)	2934,1	98,4	2934,1	98,4	2934,1	98,4	2934,1	98,4
Території, що пок-риті поверхневими водами	48,6	1,6	48,6	1,6	48,6	1,6	48,6	1,6

6.1.2. Стан ґрунтів

Житомирська область розміщена в північно-західній частині України і займає близько 3 млн. га площі. Її територія знаходиться у двох природних зонах – Лісостепу (19 %) та Поліссі (81 %). Ці частини області суттєво відрізняються рельєфом, ґрунтоутворюючими породами, рослинністю та істотною різницею у ґрунтовому покриві Така неоднорідність ґрунтового покриву як за агрохімічними, так і за водно-фізичними показниками, потребує застосування різних видів меліорацій: хімічної, гідротехнічної, культуртехнічної, теплової, фітомеліорації та запровадження організаційних заходів, які істотно підвищують його якісні показники.

Серед усього різноманіття ґрунтового покриву області найбільш родючі ґрунти зосереджені у південній лісостеповій частині: сірі лісові, темно сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені – 119,3 тис. га, чорноземи типові – 205,6 тис. га, лучні та чорноземно лучні – 35,8 тис. га, дерново глейові – 21,5 тис. га.

Україна належить до держав, які характеризуються високою розораністю своїх територій. Високий рівень сільськогосподарського освоєння та розораності частково характерний і для лісостепової зони Житомирської області. У той же час відомо, що підвищення сільськогосподарської освоєності й розораності земельних угідь істотно знижує екологічну стійкість ландшафтів.

Низкою вітчизняних учених досліджувалися проблеми оптимізації структури сільськогосподарських угідь та їх оцінка на регіональному рівні - у результаті була запропонована система заходів щодо збереження продуктивності земель сільськогосподарського призначення, однак окреслена проблема є досить складною і дискусійною й потребує продовження наукових досліджень з метою створення обґрунтованих методичних рекомендацій. Так, 5 лютого 2014 році за №21 Житомирською обласною державною адміністрацією прийняте розпорядження «Про схвалення проекту Програми підвищення родючості ґрунтів на період 2014-2020 років у Житомирській області»

Станом на 1 січня 2017р. площа сільськогосподарських угідь Житомирщини становила 1510,1 тис. га або 50,6 % території.

Розораність сільськогосподарських угідь по районах області має досить високу строкатість у показниках. Вона має досить тісний зв’язок із природною родючістю ґрунтового покриву. Найбільше розорана (74 %) лісостепова частина, особливо у Бердичівському – 77 %, Попільнянському –79 %, Ружинському- 80 % районах, у перехідних районах розораність становить 47 % у поліській частині – 29 %.

За останні три роки в області крупнотоварними підприємствами на правах оренди використовується близько 300 тис. га сільськогосподарських угідь. Це підприємства високої культури землеробства із сучасною сільськогосподарською технікою і достатнім економічним потенціалом. Їх спеціалізація направлена на вирощування економічно привабливих експортно орієнтованих культур (соя, кукурудза на зерно, соняшник, ріпак, озимі зернові культури).

Розробка і впровадження заходів з відтворення родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення вимагає всебічної достовірної інформації про їх еколого-агрохімічний стан, який складався протягом останніх двадцяти років з метою визначення деградаційних процесів.

Родючість ґрунту лежить у площині постійного обміну і кругообігу органічної речовини і хімічних елементів: ґрунт-рослина-продукція-ґрунт. Якщо кількість поживних речовин яка виноситься з урожаєм компенсується повною мірою, в тому числі й внесення органічних добрив, ґрунт відтворює свою родючість і забезпечує формування найвищої врожайності й якості продукції сільськогосподарських культур. В інших випадках ґрунт поступово деградує і досягає такого стану, коли його органічна частина та мікробіологічна складова не в змозі функціонувати як динамічна, саморегулююча система, тоді ґрунт втрачає свою здатність забезпечувати рослин належними умовами для їх росту і розвитку.

До основних умов і екологічних принципів підвищення ефективності засобів хімізації, перш за все, відносять підтримання і збільшення гумусу в ґрунті як головного регулятора родючості і екологічного стабілізатора, так і охорона навколишнього середовища від можливого негативного антропогенного і техногенного впливу.

6.1.3 Деградація земель

Ціла низка об’єктивних і суб’єктивних факторів, яка протягом довгого періоду була присутня у сільськогосподарському виробництві, лише поглиблює де градаційні процеси сільськогосподарських угідь. В області площі малопродуктивни земель, на яких спостерігаються де градаційні процеси у складі ріллі досягають 460 тис. га, в тому числі заболочені 284,9, тис га, перезволожені 79,2 тис га, піддано вітровій 27,0 тис га, водній ерозії – 68,9, тис. га з них середньо- та сильно - змитих – 23,5 тис. га.

Екологічний стан орних земель за проявом деградаційних процесів приведено в таблиці 6.1.3.1. Ці дані свідчать про те, що найбільшу загрозу стабільності ґрунтового покриву ріллі поліської зони завдає висока питома вага в її складі перезволожених земель (62 %).

Ерозія та дефляція проявляються на 15 % площі ріллі. Виняток становлять Овруцький район в якому із-за особливостей рельєфу та легкого гранулометричного складу ґрунтів ерозійним процесам піддано 30 % ріллі, та Малинський, з площею дефляційно нестійких піщаних ґрунтів близько 17%.

Екологічний стан орних земель області за проявом деградаційних процесів

Таблиця 6.1.3.1

Природна зона	Перезво- ложення		Заболо- чення		Підкис- лення		Ерозія		Дефляція		Радіоактивне забруднення
Природна зона	%	бал	%	бал	%	бал	%	бал	%	бал	%	бал
Полісся	51	4	11	2	10	2	4	1	11	2	30	3
Лісостеп	9	1	10	2	4	1	20	2	5	1	-	-
Область	39	3	10	2	8	1	8	1	10	2	13	2

У Лісостеповій частині Житомирщини найбільша площа еродованих ґрунтів у Ружинському районі – 32 %, дещо менша в Любарському – 26 %, Попільнянському – 16 %. На даний час 21, 3 тис. га ріллі розташовано на схилах крутизною більше 5^о, з них 6,7 тис. га на схилах більше ніж 7^о. У цілому по Лісостепу сильно- і середньозмитих земель близько 13%.

Висновок щодо деградації ґрунтів підтверджують результати агрохімічних обстежень. Найбільший вміст гумусу в ґрунтовому покриві ріллі встановлено в 1966-1970 роках. Помітне зниження його відбулося в 1981-1985 роках. Ця тенденція продовжується і в останній період. У результаті вміст гумусу на даний час порівняно з вихідним знизився відповідно в зоні Полісся в 1,27 рази, в зоні Лісостепу – в 1,17 і в ґрунтовому покриві області – в 1,2 рази.

Іншим видом деградації земель за масовістю і факторами шкідливого впливу на людину та живі біологічні об’єкти являється їх радіоактивне забруднення. При цьому тривала дія радіації навіть у малих дозах є значно шкідливішою для людей ніж для тварин і об’єктів рослинного світу.

Як засвідчують результати аналізу, призупинити деградаційні процеси в агроландшафтах області можливо лише запровадивши цілий комплекс організаційних, агротехнічних, агрохімічних, гідротехнічних й інших заходів, та при науково обґрунтованих підходах і достатньому фінансуванні.

Через дію різних природних, а здебільшого антропогенних факторів, на значній площі території Житомирської області, й насамперед на землях сільськогосподарського призначення, спостерігається погіршення якісного стану ґрунтового покриву, чому сприяє вирощування не районованих культур (соняшник, кукурудза) на ґрунтах з низькими показниками природною родючості у Поліській частині області.

Основний ареал поширення дефляцій них процесів в Житомирській області – рівнинна територія зони Полісся. Вона проявляється на орних землях, в ґрунтовому покриві яких значний відсоток піщаних і супіщаних ґрунтів, сформованих на глибоких пісках. Площа таких земель сягає 114,5 тис. га, а загальний відсоток дефляційно небезпечних ґрунтів досить великій (40%) і поширення ерозійних процесів стримується тільки завдяки щільній лісистості Поліської частини Житомирщини.

Наявність піщаних і глинисто-піщаних ґрунтів в зоні Полісся, які займають більш ніж 20% території, є досить серйозною передумовою розвитку денадуційних процесів у випадку залучення цих ґрунтів до складу орних земель. На даний період вражено вітровою ерозією чималу площу (табл. 6.1.3.2). При цьому з’явилися ділянки з середньо- і сильноеродованими ґрунтами.

Площа ерозійно-небезпечних ґрунтів зони Полісся

Таблиця 6.1.3.2.

Показник	Площа, тис. га	Питома вага, %
Дефляційно небезпечні ґрунти	154,2	100
Після вітрової ерозії:	16,3	10,6
Слабоеродовані	12,5	8,1
Середньоеродовані	3,1	2,0
Сильноеродовані	0,7	0,5
Ґрунти, розташовані на схилах	24,0	100
Після водної ерозії:	7,6	31,6
Слабозмиті	4,0	16,6
Середньозмиті	2,0	8,3
Сильнозмиті	1,6	6,7
Ерозійно небезпечні ґрунти	178,2

Вітрова ерозія на Поліссі проявляється, головним чином, на осушених торфяниках та легких ґрунтах, де критична швидкість вітру для відкритої поверхні ґрунту, за якої починається дефляція, становить: для мінеральних ґрунтів – 5-6, органогенних – 8-9 м/сек.

Крім дефляції, велику загрозу становить і водна ерозія.

Вона поширена в південних лісостепових районах, де площа схилів становить 50,5 тис. га, в тому числі в Бердичівському – 5,0; Любарському – 11,5; Попільнянському – 8,9; Ружинському – 16,1; Чуднівському – 9,0 тис. га. Крім цього, в Овруцькому районі землі на схилах Словечансько-Овруцького кряжу еродовані займають понад 13 тис. га і інтенсивність ерозійних процесів на цій території дуже інтенсивна. Розвиток окремих ярів на території кряжу може поширюватись зі швидкістю до 100 метрів за рік.

Загальна площа сільськогосподарських угідь Житомирщини розташована на схилів становить більше 63 тис. га. Серед них майже 66 % займають пологі схили, близько 30 % покаті схили крутістю 3-5º і 14 % – круті схили з ухилом поверхні більше 7º.

На пологих схилах розвивається головним чином площинна водна ерозія. Проходить цей процес непомітно, особливо на початкових стадіях свого розвитку. З ґрунту виносяться мікро- і макроагрегати, що сформовані активною частиною гумусу. В результаті ґрунти втрачають значну кількість водостійких агрегатів, зростає розпиленість та глибистість їх поверхні. Поступово змивається орний шар і оголюється нижній горизонт; колір ґрунту набуває світлішого відтінку.

Швидкість змиву ґрунту значною мірою залежить від способу його використання. Відсутність відповідної організації території, ігнорування ґрунтозахисними технологіями вирощування сільськогосподарських культур обумовлюють змив ґрунту на крутих схилах, який призводить до утворення ярів та балок, чим зменшує площу орних земель.

Для запобігання змиву схили які мають крутість більше ніж 5º, безперечно, повинні бути виведені з обробітку і переведені під постійне залуження та заліснення.

В умовах Полісся водна ерозія проявляється значно слабше ніж у Лісостепу, що пояснюється відносно рівнинною територією з наявністю схилів малої крутості.

У зоні Полісся водна ерозія ґрунтів переважно існує на території Словечансько-Овруцької височини та на лесових підвищеннях у Радомишльському, Баранівському, Черняхівському районах.

Деградаційні процеси у вигляді радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи спостерігаються на значній території області, але найбільш небезпечні такі процеси на ґрунтах з легким гранулометричним складом, високим показником кислотності (низьким рівнем рН), і, особливо, на заболочених і перезволожених ґрунтах де зазначені вище чинники поєднуються, сприяючи швидкій міграції радіонуклідів по трофічним ланцюгам екосистем із накопиченням у великих дозах в грибах, ягодах, лікарських рослинах та диких мисливських тваринах.

Значні площі угідь внаслідок Чорнобильської катастрофи забруднені радіоізотопами (цезій, стронцій), найбільше їх на Поліссі. Щільність забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь області цезієм – 137 більше 1 Кі/км² виявлено на площі 148,4 тис. га (13,0%), з них більше 5 Кі/км²– на площі 10,1 тис. га, що становить 0,9% обстежених земель. Найбільше забруднені цезієм¹³⁷ угіддя Коростенського, Овруцького, Народицького та Лугинського районів, щільність забруднення їх цезієм¹³⁷ понад 1 Кі/км²становить відповідно 36,6; 35,5; 25,5 та 23,1 тис. га або 47,6 %; 74,6 %; 89,5 та 92,8 % обстежених земель. Значно забруднені угіддя Олевського, Володарськ–Волинського, Ємільчинського та Малинського районів.

За видами сільськогосподарських угідь, щільність забруднення яких цезієм¹³⁷ перевищує 1 Кі/км², 126,6 тис. га угідь відноситься до орних земель,
47,4 тис. га – до сіножатей та пасовищ.

Величина середньозваженого показника вмісту цезію¹³⁷ у ґрунтах сільськогосподарських угідь області становить 0,55 Кі/км² і в розрізі районів варіює від 0,06 до 2,95 Кі/км². Найвищу величину середньозваженого показника вмісту цезію¹³⁷ виявлено в ґрунтах угідь Олевського, Овруцького, Коростенського, Лугинського та Народицького районів, де вона становить відповідно 1,21; 1,39; 1,84; 1,95 та 2,95 Кі/км².

У ґрунтах орних земель уміст ¹³⁷Cs на 0,09 Кі/км² нижчий ніж в цілому по сільськогосподарських угіддях і становить 0,46 Кі/км². Як і в цілому по сільськогосподарських угіддях, найнижчий він в ґрунтах ріллі Червоноармійського, Романівського, Житомирського та Черняхівського районів - 0,06 – 0,07 Кі/км², найвищий – в орних землях Олевського, Овруцького, Коростишівського, Лугинського та Народицького районів, де він становить відповідно 1,16; 1,39; 1,79; 1,92 та 2,82 Кі/км².

У ґрунтах пасовищ та сіножатей величина середньозваженого показника вмісту цезію¹³⁷ становить відповідно 0,66 та 1,26 Кі/км². Найвища середньозважена величина цього елементу відмічена у вищезазначених угіддях Олевського, Овруцького, Коростенського, Лугинського та Народницького районів: 1,23 - 5,79 Кі/км².

Набагато складніша ситуація із забрудненням сільськогосподарських угідь стронцієм⁹⁰. За рівнем забруднення цим радіонуклідом 768,5 тис. га або 65,5 % угідь відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. Угіддя з щільністю забруднення вище 0,15 Кі/км²займають 39,5 тис. га (3,4%). Найбільше площ ґрунтів угідь з щільністю забруднення 0,02-0,15 Кі/км² виявлено в Лугинському. Народицькому, Олевському, Овруцькому, Коростенському та Малинському районах, де дані ґрунти займають відповідно 22,1; 25,0; 27,7; 32,0; 47,3; 47,6 та 51,3 тис. га. Найбільше ґрунтів з щільністю забруднення ⁹⁰Sr в межах 0,15-3,0 Кі/км²виявлено в Народицькому, Лугинському та Овруцькому районах, де вищезазначені ґрунти займають відповідно 13,2; 9,2 та 12,5 тис. га або 51,2; 37,0 та 26,2 відсотка обстежених земель.

Величина середньозваженого показника вмісту стронцію⁹⁰ в ґрунтах сільськогосподарських угідь становить 0,037 Кі/км² і в розрізі районів варіює від 0,015 до 0,149 Кі/км². Найвища величина вмісту цього елементу виявлена в ґрунтах сільськогосподарських угідь Лугінського, Овруцького та Народницького районів, де вона становить відповідно 0,125, 0,129 та 0,149 Кі/км²

У ґрунтах орних земель вміст ⁹⁰Sr становить 0,033 Кі/км². Як і в цілому по сільськогосподарських угіддях, найвищий він в ґрунтах ріллі Лугинського, Овруцького та Народицького районів – 0,125; 0,129 та 0,149 Кі/км² відповідно.

В ґрунтах сіножатей величина середньозваженого показника вмісту стронцію⁹⁰ становить 0,120 Кі/км², що в 3,6 рази більше ніж в орних землях. Найвища величина середньозваженого показника вмісту стронцію⁹⁰ виявлена в ґрунтах сіножатей Овруцького, Лугинського та Народицького районів – 0,148; 0,154 та 0,670 Кі/км² відповідно.

У ґрунтах пасовищ величина середньозваженого показника вмісту ⁹⁰Sr становить 0,046 Кі/км². Найвища його середньозважена величина виявлена в Овруцькому, Лугинському та Народицькому районах – 0,148; 0,151 та 0,168 Кі/км².

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, в тому числі і в Житомирській області.

Найбільшу небезпеку для здоровя людини становить забруднення земель і ґрунтів радіоактивними ізотопами, важкими і рідкоземельними елементами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що спричиняють токсичну і мутагенну дію, а також небезпечними хімічними речовинами – хімічними засобами захисту рослин при здійсненні інтенсивного землеробства і порушені правил поводження з такими речовинами.

Радіоактивне забруднення земель Полісся (Народницький, Овруцький, Олевський, Коростенський, Лугинський, Малинський, Ємільчинський, Новоград-Волинський, Володарсько-Волинський райони) при низькому показнику рН (переважають кислі і сильно кислі ґрунти), легкому механічному складі та перезволожені земель значно ускладнює їх екологічно-безпечне сільськогосподарське використання.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт.

Найбільшу загрозу для фізичної структури грунтів і земель представляють ерозійні явища та розробка корисних копалин відкритим способом при якій порушується не тільки структура грунту але і його гідрологічний режим, розкриваються підземні водоносні горизонти.

В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 50,6 %, а розораність сільськогосподарських угідь - 64,33 %. Хоча розораність сільсько-господарських угідь по районах області має досить високу строкатість у показниках. Вона має досить тісний зв’язок із природною родючістю ґрунтового покриву. Найбільше розорана (74 %) лісостепова частина, особливо у Бердичівському – 77 %, Попільнянському –79 %, Ружинському- 80 % районах, у перехідній зоні розораність становить 47 % у поліській частині – 29 %.

За низької культури сільськогосподарського природокористування посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції, що має критичні прояви у посушливу пору року та у зв’язку із тенденцією зниження рівня ґрунтових вод і рівнів водності водних об’єктів.

Що стосується хімічної меліорації ґрунтів, то вона практично призупинена. Для прикладу, за період 1986 – 1990 років було провапновано 174,4 тис. га, тоді як у 2001-2005 рр.– 5,2 тис. га, у 2006-2010 рр. – 7,3, у 2011 р. – 3,4, у 2012 р. – 3,7 тис. га.

6.3 Охорона земель

Житомирською облдержадміністрацією схвалено проект Програми підвищення родючості грунтів на період 2014-2020 рр. В ній передбачаються економічні, екологічні, організаційні заходи із забезпечення охорони земель різних форм власності і призначення та відповідні правові засади. Необхідним є відтворення родючості ґрунтів, припинення їх поверхневого змиву і глибинної ерозії лісомеліоративними заходами, сіянням трав. Учені засвідчують, що потрібно зменшити площу орних земель, вивести із ріллі еродовані землі, а натомість збільшити площі лісів, полезахисних лісових насаджень, сіяних луків. При розміщенні сільськогосподарських угідь треба враховувати особливості ландшафтної структури території і створювати екологічно обґрунтовані агроландшафтні системи. Потрібен екологічний моніторинг земель, своєчасне передбачення і запобігання процесам ерозії, забруднення, нераціонального вирубування лісів, замулення річок і водойм. Дійовими заходами залишаються меліорація земель, розширення площ рекреаційних угідь, заповідників, природних парків.

6.3.1 Практичні заходи

Протягом 2016 здійснення практичних заходів у сфері охорони земель за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища не здійснювалось.

7. НАДРА

7.1. Мінерально-сировинна база

В Житомирській області розташовано 545 родовищ корисних копалин з яких розробляється 129.

Мінерально-сировинна база Житомирської області по питомій структурі розвіданих корисних копалин складається на 35,6 % з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (вугілля буре, торф), на 52.5 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 2.6 % - руд кольорових та рідкісних металів, гірничорудних корисних копалин – 1.4 %, нерудних корисних копалин для металургії – 0.4%, гірничо хімічних корисних копалин – 0.2 %, води питних та технічних і мінеральних – 7.8 %.

На території області розташовані два закриті буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10,844 млн. т за промисловими категоріями В + С₁. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5.16 млн. т було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5.7 млн. т – у 2004 році.

В області налічується 46 родовищ торфу, запаси якого складають 31.03 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 3 з запасами 16.41 млн. т.

Також, налічують два родовища польовошпатової сировини (Гірне і Грузлівецьке).

На території Житомирської області розвідано 5 родовищ каолінів. Велико-Гадоминецьке родовище розташоване в Житомирській і Вінницькій областях і обліковане Держбалансом по Вінницькій області. Загальні балансові запаси чотирьох родовищ складають 14940.05 тис. т промислових категорій А + В + С₁ (3,06 % від загальних запасів в Україні).

Перспективними напрямками розвитку мінерально-сировинної бази Житомирщини являються родовища і підприємства, що розвиватимуть технології які дають можливість не тільки комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів, а і одночасного розвитку таких галузей виробництва як лісове і сільське господарство у поєднанні з ефективним використанням водних ресурсів та перспективою розвитку водного господарства, включаючи роботи з рекультивації порушених земель під водогосподарські об’єкти.

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою для виробництва будівельних матеріалів і налічує 297 родовищ і 63 об’єкти обліку корисних копалин, що застосовуються у будівництві.

Для розробки родовищ будівельного природного каменю (71 родовище і 59 об’єктів обліку), придатного для виробництва буто-щебеневої продукції надано 47 спеціальних дозволів на користування надрами, загальна площа земельних ділянок, які зайняті гірничо-видобувними підприємствами цього напрямку видобувної промисловості становить приблизно 2336 га.

У межах території області на сьогоднішній день налічується 116 родовищ облицювального каменю (граніти, лабрадорити, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей на які видано 105 дозволів на користування надрами. Загальні запаси каменю облицювального складають 147729,97 тис м³ за промисловими категоріями А+В+С₁. На даний час до розробки залучено 83 родовища із запасами 110247,78 тис м³.

Фото 7.1.1.1. Лезниківський кар’єр, Володарсько-Волинський р-н

Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів (каменю облицювального і декоративного) не тільки власної держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються також в країни СНД і далеке зарубіжжя.

Для розробки родовищ блочного (облицювального) каменю надано 90 спеціальних дозволи на користування надрами, а загальна площа земельних ділянок, яка надана таким підприємствам становить близько 660 га не враховуючи спеціалізованих підприємств та цехів з обробки блочного каменю. Крім цього у підприємств з видобутку блочного каменю існує стійка проблема і тенденція необхідності збільшення площ земельних ділянок під відвали розкривних порід та відходів видобутку блочного каменю. Для ефективного вирішення цієї проблеми необхідно створення спеціалізованого підприємства, яке повинно мати пересувні дробильно-сортувальні комплекси по виготовленню щебеню та обладнання з виробництва каменю бутового, бордюрів та плиткі тротуарної.

Запасами пісків будівельних область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 22 родовища і один об’єкт обліку. На даний час розробляється 4 родовища.

Держбалансом враховується 79 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76,9 млн. м³ за промисловими категоріями А+В+С₁. До промислової експлуатації залучено лише 8 родовищ.

Для виробництва керамзиту в області Держбалансом враховане 1 родовище із запасами 3773 тис м³ (1,17% від загальних запасів в Україні). Родовище не розробляється.

Питні та технічні підземні води в Житомирській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.

Балансові експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод становлять близько 205 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁. Загальна кількість неосвоєних запасів становила 162,86 тис м³/добу.

Приросту балансових експлуатаційних запасів питних і технічних підземних вод в області не було. Найбільш перспективними для розробки є Коростенське родовище (ділянка Ушомирська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 32,0 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁ і родовище Радомишльське (ділянка Ленінська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 25,9 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

Моніторинг геологічного середовища - система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геологічного середовища, прогнозування його змін, розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Моніторинг стану геологічного середовища проводиться щодо: екзогенних та ендогенних геодинамічних процесів (у тому числі визначення їх просторових і видових характеристик, активності проявів); геохімічних показників (у тому числі визначення вмісту та поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); геофізичних полів (у тому числі фонових та аномальних); підземних вод (у тому числі оцінки ресурсів, їх гідрогеологічних та гідрохімічних показників і властивостей).

До суб'єктів моніторингу довкілля, які проводять дослідження стану геологічного середовища в Житомирській області належать: обласна санітарно-епідеміологічна станція, північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія» - за рівнем підземних вод та центр геолого-геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП)- за станом експлуатаційних водозаборів підземних вод області.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.

Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 тис.м³/добу за категоріями А+В+С, 150,430 тис м³/добу з них не розроблялось.

Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 м³/добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка.

Мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування).

Прогнозні ресурси підземних вод у Житомирській області складають 628,60 тис м³/добу.

В Житомирській області обліковуються наступні родовища прісних підземних вод:

1. Родовище Андрушівське, ділянка Андрушівська 1, затверджені запаси 5,6 тис м³/добу.

2. Родовище Баранівське

2.1. ділянка Баранівська1, затверджені запаси 3,1 тис м³/ добу.

2.2. Ділянка Баранівська 2, затверджені запаси 0,2 тис м³/добу.

3. Родовище Бердичівське

3.1. Ділянка Бердичівська 1, затверджені запаси 19,1 тис м³/добу.

3.2. Ділянка Гришковецька, затверджені запаси 1,2 тис м³/добу.

3.3. Ділянка Нізгорецька, затверджені запаси 1,1 тис м³/добу.

3.4. Ділянка Північна, затверджені запаси 4,8 тис м³/добу.

3.5. Ділянка Семенівська, затверджені запаси 0,9 тис м³/добу.

3.6. Ділянка Південна, затверджені запаси 6,4 тис м³/добу.

4. Родовище Рейське, Ділянка Рейська, затверджені запаси 2,6 тис м³/добу.

5. Родовище Володарсько-Волинське

5.1. Ділянка Володарсько-Волинська 1, затверджені запаси 3,56 тис м³/добу.

5.2. Ділянка Володарсько-Волинська 2, затверджені запаси 3,3 тис м³/добу.

6. Родовище Дзержинське.

6.1. Ділянка Центральна, затверджені запаси 1,0 тис м³/добу.

6.2. Ділянка Східна, затверджені запаси 3,7 тис м³/добу.

7. Родовище Ємільчинське, ділянка Ємільчинська, затверджені запаси 2,7 тис м³/добу.

8. Родовище Коростенське, Ділянка Ушомирська, затверджені запаси 32,0 тис м³/добу.

9. Родовище Коростишівське.

9.1. Ділянка Кростишівська, 1, затверджені запаси 1,3 тис м³/добу.

9.2. Ділянка ККП, затверджені запаси 2,5 тис м³/добу.

9.3. Ділянка Харитонівська, затверджені запаси 10,7 тис м³/добу.

10. Родовище Любарське, Ділянка Марківська, затверджені запаси 3,8 тис м³/добу.

11. Родовище Народицьке.

11.1 Ділянка Лівобережна, затверджені запаси 5,7 тис м³/добу.

11.2. Ділянка Межеріченська, затверджені запаси 2,5 тис м³/добу.

12. Родовище Городницьке, Ділянка Безіменна, затверджені запаси 2,9 тис м³/добу.

13. Родовище Овруцьке.

13.1 Ділянка Овруцька 1, затверджені запаси 1,58 тис м³/добу.

13.2. Ділянка Центральна, затверджені запаси 8,23 тис м³/добу.

14. Родовище Олевське.

14.1. Ділянка Східна, затверджені запаси 2,25 тис м³/добу.

14.2 Ділянка Західна, затверджені запаси 3,85 тис м³/добу.

15. Родовище Попільнянське, Ділянка Попільнянська, 1, затверджені запаси 4,5 тис м³/добу.

16. Родовище Радомишльське.

16.1. Ділянка Ленінська, затверджені запаси 25,9 тис м³/добу.

16.2. Ділянка Радомишльська 1, затверджені запаси 3,2 тис м³/добу.

17. Родовище Негребівське, Ділянка Негребівська, затверджені запаси 13,5 тис м³/добу.

18. Родовище Ружинське.

18.1. Ділянка Ружинська 1, затверджені запаси 5,5 тис м³/добу.

18.2. Ділянка Ружинська 2, затверджені запаси 0,3 тис м³/добу.

19. Родовище Червоноармійське, Ділянка Червоноармійська, затверджені запаси 5,1 тис м³/добу.

20. Родовище Черняхівське, ділянка Південна, затверджені запасии 7,4 тис м³/добу.

21. Родовище Чуднівське, ділянка Будичанська, затверджені запаси 3,83 тис м³/добу.

7.2.2 Екзогенні геологічні процеси

Серед екзогенних геологічних процесів на території області найбільш поширені процеси водної та вітрової ерозії земель.

Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.

Незначною мірою на території області поширені зсуви та просідання земної поверхні переважно на території Словечансько-Овруцького кряжу в Овруцькому районі.

Зсувні явища можливі вздовж крутих берегів річок в містах Житомирі, Новоград-Волинському, Овручі, Бердичеві та інших.

Площа зсувонебезпечних ділянок в містах області становить 0,26 км².

8. ВІДХОДИ

Однією з найбільш гострих проблем в нашій області, яка вимагає уваги, є зменшення утворення та обмеження негативного впливу відходів на навколишнє середовище. З кожним роком кількість відходів збільшується, виникають несанкціоновані звалища, не вирішується проблема поводження з небезпечними відходами.

8.1. Структура утворення та накопичення відходів

Аналіз поводження з токсичними відходами у цілому по області проводиться за інформацією Головного управління статистики у Житомирській області. Так, протягом 2016 року підприємствами області утворено 5049 тис.т., що порівняно з 2016 р. на 26.2 % менше. В основному це відходи сільського господарства, мисливства, лісового господарства та рибного господарства, переробної промисловості, відходи видобування корисних копалин.

Відходи І – III класу небезпеки склали 550,4 тис.т., Основна частина утворених відходів - це осад промислових стоків, відходи рослинного походження, деревні відходи, побутові відходи.

Станом на 1 січня 2016 року у сховищах організованого складування та на території спеціально обладнаних майданчиках підприємств накопичено відходів І-IV класів – 5049,7 тонн, які є суттєвим чинником негативного впливу на навколишнє природне середовище області. Інформація щодо кількості утворення та утилізації відходів за категоріями матеріалів у 2016 році наведена в таблицях (8.1.1. – 8.1.2).

Накопичення відходів I-III кл. н/б (станом на 01.01.2016 року)

Таблиця 8.1.1

Показник	Утворено	Утилізовано	Спалено з метою отримання енергії
Усього	550,4	76,5	37,6
Використані розчинники	0,0	–	–
Відходи кислот, лугів чи солей	0,2	0,2	–
Відпрацьовані оливи	0,2	0,0	–
Хімічні відходи	0,0	0,0	–
Осад промислових стоків	11,3	0,5	–
Шлами та рідкі відходи очисних споруд	0,0	–	–
Відходи від медичної допомоги та біологічні	0,0	–	–
Відходи чорних металів	6,7	2,8	–
Відходи кольорових металів	0,1	–	–
Змішані відходи чорних та кольорових металів	0,7	–	–
Скляні відходи	0,9	–	–
Паперові та картонні відходи	5,2	27,8	0,0
Гумові відходи	0,4	0,0	–
Пластикові відходи	2,1	0,3	–
Деревні відходи	70,6	4,0	37,6
Текстильні відходи	0,4	0,0	–
Відходи, що містять поліхлордифеніли	0,0	–	–
Непридатне обладнання	0,0	–	–
Непридатні транспортні засоби	0,0	–	–
Відходи акумуляторів та батарей	0,0	–	–
Відходи тваринного походження та змішані харчові відходи	5,9	–	–
Відходи рослинного походження	50,1	2,1	–
Тваринні екскременти, сеча та гній	33,0	27,7	–
Побутові та подібні відходи	120,4	0,0	–
Змішані та недиференційовані матеріали	1,5	0,3	–
Залишки сортування	0,5	–	–
Звичайний осад	9,2	0,0	–
Мінеральні відходи будівництва та знесення об’єктів, у т.ч. змішані будівельні відходи	20,8	2,1	–
Інші мінеральні відходи	116,6	8,5	–
Відходи згоряння	1,2	0,1	–
Ґрунтові відходи	1,6	0,1	–
Пуста порода від днопоглиблювальних робіт	86,2	–	–
Затверділі, стабілізовані або засклянілі відходи; мінеральні відходи, що утворюються після переробки	4,6	–	–

Показники утворення відходів у динаміці за 2014 -2016 роки (тис. тонн)

Таблиця 8.1.2.

Показник	Утворено²	Утилізовано	Спалено	Видалено у спеціально відведені місця чи об`єкти	Загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об’єктах (місцях видалення відходів)³
2014	671,9	92,3	25,3	208,2	5999,7
у т.ч. відходи І-ІІІ класів небезпеки	1,4	1,8	0,0	0,0	0,1
2015	518,3	79,6	22,4	187,4	4658,8
у т.ч. відходи І-ІІІ класів небезпеки	0,7	0,2	0,0	–	–
2016	550,4	76,5	42,2	140,9	5049,7
у т.ч. відходи І-ІІІ класів небезпеки	0,9	0,6	0,0	–	–

2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р.

Діаграма 8.1.1

Утворення відходів зосереджено переважно у місцях, де розміщені промислові підприємства, які є джерелами їх утворення. На підприємствах Житомирської області протягом 2016 року утворилось 550,4 тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 114,1 менше ніж у 2015 році. Найбільше небезпечних відходів утворено на підприємствах м. Житомир.

8.2. Поводження з відходами

(збирання, зберігання, утилізація та видалення)

Фото 8.2. Полігон ТПВ, м.Житомир КАТП-0628

В Житомирській області протягом 2016 року підприємствами добувної галузі і розроблення кар’єрів утворено 5049 тис. тонн відходів, сільськогосподарськими підприємствами 5,9 тис. тонн.

В області станом на 01.01.2016 року налічується 845 сміттєзвалищ та 5 полігонів для зберігання твердих побутових відходів. Площа зайнята цими відходами складає близько 632 га ( табл.. 8.2.1-8.2.2.)

Майже всі  з них експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються  технологічні вимоги  складування відходів, відсутні спостережні  свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані  розміри  санітарно-захисних зон.

За попередні роки проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р.№1360. На даному етапі, згідно Наказу Мінприроди від 25.01.2016 року за №25 проводиться оновленний реєстр паспортизації місць видалення відходів (заповнення електронних версій реєстрових карт) та створюється їх реєстр. Станом на 01.01.2017 р. в даний реєстр внесено 815 паспортів місць видалення відходів із них 3 в електронному вигляді.

Основні показники поводження з відходами І-ІV класів небезпеки (тис. т)

Таблиця 8.2.1

	Обсяги відходів І-ІV класів небезпеки		У т.ч. І-ІІІ класів небезпеки
	тис.т	у % до попереднього року	тис.т	у % до попереднього року
Утворено	550,4	106,2	0,9	133,5
Спалено з метою отримання енергії	37,6	215,6	–	–
Спалено з метою теплової переробки відходів	4,6	92,3	0,0	144,2
Утилізовано	76,5	96,2	0,6	310,3
Підготовлено до утилізації	5,5	94,7	–	–
Видалено у спеціально відведені місця чи об’єкти	140,9	75,2	–	–
у т.ч. на спеціально обладнані звалища	82,7	57,3	–	–
Видалено іншими методами видалення	1,3	2200,6	0,0	–
Знешкоджено	–	–	–	–
Розміщено на стихійних звалищах	–	–	–	–
Вилучено внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок	–	–	–	–
Експортовано	0,0	–	–	–
у тому числі
для утилізації	0,0	–	–	-
для видалення	–	–	–	–
Імпортовано	–	–	–	–
Загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об'єктах (місцях видалення відходів) на кінець звітного року¹	5049,7	108,4	–	–

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів)

станом на 01.01.2017 року

Таблиця 8.2.2.

№ з/п	Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону	Кількість	Площі під твердими побутовими відходами, га	Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року
1	2	3	4	5
	Сміттєзвалища
	Андрушівський район	30	18,6
	Баранівський район	37	21,8
	Бердичівський район	30	9,5
	Брусилівський район	32	22,9
	Вол.- Волинський район	21	15
	Ємільчинський район	37	33,9
	Житомирський район	24	22,07
	Коростенський район	40	34,4
	Коростишівський район	30	30,0
	Лугинський район	19	8,2
	Любарський район	32	17,9
	Малинський район	38	33,0
	Народицький район	18	9,0
	Нов.-Волинський район	55	34,0
	Овруцький район	108	31,4
	Олевський район	31	20,8
	Попільнянський район	28	33,5
	Радомишльський район	67	28,0
	Романівський район	25	17,2
	Ружинський район	31	10,4
	Червоноармійський район	37	6,5
	Черняхівський	46	37,0
	Чуднівський район	28	21,6
	м. Бердичів	1	5,1
	м. Новоград-Волинський	1	5,0
	Всього	845	508,77

	Полігони
	Радомишльський район	1	28,0
	м. Бердичів	1	26,9
	м. Коростень	1	30,0
	м. Новоград-Волинський	1	18,0
	м. Житомир	1	20
	Всього	5	122,9
Заходи по переробці твердих побутових відходів
	Всього	-	-	-

Захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) на полігонах (звалищах) (МВВ)

Тверді побутові відходи та їх компоненти, які захоронюються на об'єктах поводження з ТПВ	Обсяги захоронення на полігоні (звалищі) – всього		у тому числі:
	Обсяги захоронення на полігоні (звалищі) – всього		від початку експлуатації полігону (звалища)		за звітний період
	м³	т	м³	т	м³	т
А	1	2	3	4	5	6
Змішані ТПВ	22499543	6131929,3	21367203	5877118,1	1132340	254811,2
Великогабаритні ТПВ
Неперероблюваний залишок (несортований, некомпостований, піролізний, золошлаковий тощо)
Відходи зеленого господарства	151923	31446,3	149013	30840,3	2910	606
Вуличний змет	13651,7	3416,3			13651,7	3416,3
Будівельні відходи	178	42,3			178	42,3
Промислові відходи 3 класу небезпеки	10750	2830,8			10750	2830,8
Промислові відходи 4 класу небезпеки
Інші
Всього	22676045	6169665	21516216	5907958,4	1159829,7	261706,6

Моніторинг поводження з ТПВ

Найменування показників	Одиниця виміру	Кількість
А	В	Г
Загальна кількість полігонів та звалищ, всього, у тому числі: - перевантажених - які не відповідають нормам екобезпеки	одиниць	452
		8
		27
Закриті полігони та звалища, які не діють - кількість - площа	одиниць	3
	га	25,5
Загальна площа полігонів та звалищ, всього, у тому числі: - перевантажених - які не відповідають нормам екобезпеки	га	499,50
		13,82
		51,89
Потреба у нових полігонах - кількість - площа	одиниць	24
Потреба у нових полігонах - кількість - площа	га	60,66
Кількість твердих побутових відходів, зібраних та перевезених підприємствами, всього (за 2016 рік), з них: - комунальними - з часткою комунальної власності - приватними;	млн. м³	1,165844
		0,715981
		0,036421
		0,413442
Процент охоплення населення послугами зі збирання ТПВ	%	64,7
Кількість твердих побутових відходів, захоронених на полігонах та звалищах, всього, з них: - комунальних - з часткою приватної власності - приватних	млн. м³	1,15983
		0,712287
		0,036233
		0,411309
Кількість підприємств та чисельність працюючих у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), всього, з них: - комунальні - з часткою комунальної власності - приватні	од./ чол.	53/566
		43/429
		2/7
		8/130
Кількість сміттєвозів на підприємствах, всього, з них: - комунальних - з часткою комунальної власності - приватних	одиниць	98
		74
		5
		19
Зношеність спецавтотранспорту	%	61,5
Паспортизація полігонів і звалищ: - потреба - фактично паспортизовано у звітному періоді	одиниць	253
	одиниць	148
Загальна кількість полігонів і сміттєзвалищ, які підлягають рекультивації: - потреба - фактично рекультивовано у звітному періоді	одиниць	46
	одиниць	24
Загальна кількість полігонів і сміттєзвалищ, які підлягають санації: - потреба - фактично сановано у звітному періоді	одиниць	30
	одиниць	21
Несанкціоновані сміттєзвалища - кількість - площа - орієнтовні обсяги ТПВ з них ліквідовані у звітному періоді: - кількість - площа - орієнтовні обсяги ТПВ	одиниць	497
	га	32,902
	млн. м³	0,038512
	одиниць	420
	га	29,593
	млн. м³	0,029574

Використання відходів, як вторинної сировини

В області налічується 4 підприємства, які займаються переробкою та утилізацією відходів ІІІ класу небезпеки (поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,5 тис. т/рік та відходів IV класу небезпеки (паперової та картонної макулатуру) – потужністю 140,0 тис.т./рік.

Динаміка використання відходів

Таблиця 8.2.3.

№ з/п	Показник	2013	2014	2015	2016
1	Обсяги утворення відходів, т	673252,0	671879,3	518307,5	550432,8
2	Обсяги використання відходів, т	125790,5	92279,8	85364	118700
3	Рівень використання, %	18,7	13,7	16,5	21,56

В 2016 році ними утилізовано 33,9 тонн відходів полімерного виробництва та 60613,4 тонн макулатури.

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів наведений в таблиці 8.2.4.

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів

Таблиця 8.2.4.

№

з/п

Назва підприємства або виробництва, адреса

Спеціалізація

(види відходів, що утилізуються)

Потужність

т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

ТОВ "Жерок-Альфа",

м. Житомир, вул. Промислова, 1/154.

Утилізація відходів поліамідного, поліетиленового та поліпропіле-нового виробництва.

Відходи поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва Київського науково-промислового об’єднання ”Укрпластик“ та ін.

1460

87,9

ТОВ “Папір – Мал”,

м. Малин, вул. Гамарника, 2.

Виробництво паперу туалетного, обгорткового та ін..

Паперова макулатура

54000

30606,5

ТОВ „Житомирський картонний комбінат”

м. Житомир, майдан. Станишівський, 7

Паперова та картонна макулатура

72000

60613,4

ТОВ «АСС Коростишівська паперова фабрика»

м. Коростишів,

вул. Пролетарська,31

Паперова та картонна макулатура

9700

9673,0

Використання відходів у 2013-2016 роках

2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р.

Діаграма 8.2.1

8.3. Транскордонне перевезення небезпечних відходів

Державний екологічний контроль за транскордонним перевезенням відходів здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення із Жовтого та Зеленого переліків відходів», Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.08.99 №204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць». За 2016 рік випадків несанкціонованого ввезення на територію України чи вивезення з території України відходів Державною екологічною інспекцією не зафіксовано.

8.4. Державне регулювання у сфері поводження з відходами

1. Відповідно до Постанова КМУ від 18 лютого 2016 року за № 118 «Про затвердження Порядку подання декларацій про відходи та ії форми» в 2016 році зареєстровано 409 декларацій про відходи.

2. Проведена певна робота по виконанню Постанови КМУ від 3 серпня 1998 року №1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів». З наявних в області 908 місць видалення відходів в реєстр внесено 815 паспортів місць видалення відходів, що складає 89,8%.

3. Проводиться робота по створенню реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1998р. № 1360 ”Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів “). До реєстру об’єктів утворення відходів внесено 42 підприємства, до реєстру оброблення та утилізації відходів внесено 35 підприємств.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

Загальний стан екологічної безпеки у техногенній сфері продовжує залишатися складним. На це впливає значна насиченість території промисловими об’єктами, рівень амортизації обладнання більшості яких наближається до критичного, в зв’язку з чим зростає ризик виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Значний вплив на ризик виникнення надзвичайних ситуацій мають такі фактори як погіршення матеріально-технічного забезпечення, зменшення виробничої і техногенної дисципліни, ігнорування екологічних вимог і стандартів, низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій. Протягом 2016 року на території області не було зареєстровано надзвичайних ситуацій техногенного походження.

9.2. Об’єкти що становлять підвищену екологічну безпеку

До “Переліку еколого-небезпечних об’єктів області”, які розташовані на території області входять комунальне підприємство “Житомирське виробниче управління водопровідно-комунального господарства” (очисні споруди) м.Житомир. По території області також проходять магістральний нафтопровід «Дружба» (робочий тиск 40-60 атм), магістральний газопровід «Торжок-Долина» (робочий тиск 20-55 атм), нафтопродуктопровід ДП (Прикарпат Західтранс), магістральний газопровід «Київ-Захід Області» (робочий тиск 45-55 атм).

Іншими об’єктами підвищеної небезпеки в області є каналізаційні споруди міст, селищ і сіл, підприємства з видобутку корисних копалин, об’єкти військової діяльності, шламонакопичувачі, хвостосховища, полігони та звалища промислових та побутових відходів, інші об’єкти, які здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин у довкілля.

Перелік найбільш екологічно небезпечних об’єктів області наведено в табл. 9.2.1.

Екологічно небезпечними об’єктами, які становлять потенційну небезпеку транскордонного переносу забруднюючих речовин з території області на територію Республіки Білорусь є нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід, які проходять в межах басейну р.Уборть, каналізаційні споруди комунальних підприємств смт. Ємільчино та смт. Олевськ, які мають скид стічних вод в р.Уборть. Осередком забруднення, що існує протягом тривалого часу і становить загрозу для довкілля, є річка Тетерів нижче скиду стічних вод міста Житомира.

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Таблиця 9.2.1.

№ з/п	Назва об’єкту	Вид економічної діяльності	Відомча належність (форма власності)
1	2	3	4
Атмосферне повітря
1.	Бердичівське управління магістральних газопроводів (м. Бердичів)	Транспортування газу трубопроводами	Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості
2.	Філія Житомирський завод ізоляційних матеріалів «ОБІО»	Виробництво високоякісних теплозвукоізоляційних плит	Товариство з обмеженою відповідальністю
3.	ТОВ "Церсаніт Інвест"	Виробництво керамiчних санiтарно-технiчних виробiв	Товариство з обмеженою відповідальністю
4.	ПрАТ «Коростенський завод МДФ»	Виробництво МДФ, ХДФ, ламнату	Акціонерні товариства
5.	КП “Житомиртепло-комуненерго” (м. Житомир)	Виробництво та розподіл тепла	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
6.	ЛВУМГ філія “Львівтрансгаз” (Новоград-Волинський р-н)	Транспортування газу трубопроводами	Акціонерні товариства відкритого типу, створені н а державних підприємств
Відходи
1.	КП Новоград-Волинської міської ради «Шляхрембуд» (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
2.	Комунальне виробничо-господарське підприємство, м. Коростень (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
3.	Малинське МКП «Благоустрій», (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
4.	Радомишльське міське комунальне п-во (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
5.	ТОВ “Полісся-Екосфера”, м. Бердичів (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Підприємства України засновані фізичними особами
6.	КП АТП – 0628, м. Житомир (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
7.	Банкнотно-монетний двір Національного банку України (Малинський р-н)	Виробництво паперу та картону	Національний банк України
8.	ПАТ “Малинська паперова фабрика- Вайдманн” (Малинський р-н)	Виробництво паперу та картону	Публічне акціонерне товариство

Водні ресурси
1	Коростишівське МКП "Водоканал", м. Коростишів	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,447 млн. м³
2	Будинок управління №3 Житомирської КЕЧ р-ну, смт.Озерне	81.10-Комплексне обслуговування об»єктів	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,392 млн. м³
3	Державне комунальне підприємство, смт. Іршанськ	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,317 млн. м³
4	Овруцьке КП «Комунальник»	41.00- Збирання, очищення та розподілення води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,315 млн. м³
5	Коростенське КП «Водоканал», м. Коростень	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,229 млн. м³
6	ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» дільниця №2 м.Андрушівка	20.14-Виробництво інших основних органічних хімічних речовин	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,192 млн. м³
7	ТОВ «КЕС» м. Бердичів	37.00-Каналізація, відведення і очищення стічних вод	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,173 млн. м³
8	Макарівська КЕЧ району	84.22- Діяльність у сфері оборони	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,163 млн. м³
9	КП «Пролісок» Новоівницької сільської ради, Андрушівський район	68.32-Управління нерухомим майном	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,051 млн. м³
10	Хорошівське житлово-комунальне підприємство	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,047 млн. м³
11	Любарське комунальне підприємство «Добробут»	37.00- Збір, та очищення стічних вод	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,041 млн. м³
12	КП «Баранівка-міськводоканал»	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,079млн. м³
13	ТОВ «Рихальський завод сухого молока» Ємільчинський	10.51 – Перероблення молока, виробництво масла та сиру	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,053млн. м³
14	КП «Водоканал» Ємільчинської селищної ради	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,031 млн. м³
15	КП «Водоканал» Першотравневої селищної ради , смт Першотравневе Овруцький район	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,022 млн. м³
16	КП «Головино-Добробут» Черняхівський р-н	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,019 млн. м³
17	МКП «Водоканал» м.Радомишль	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,0014 млн. м³
18	ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль»	11.05-Виробництво пива	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,022 млн. м³
19	КП «Джерело» Ігнатпільської сільської ради»	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,012 млн. м³
20	ТОВ «Бердичівський хлібозавод», м. Бердичів	10.71-Виробництво хліба, хлібобулочних та макаронних виробів	Обсяг скиду стічних вод БО- 0,007 млн. м³
21	ТОВ «Церсаніт-Інвест» с.Чижівка Новоград-Волинський район	23.42- Виробництво керамічних виробів	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,0042 млн. м³
22	Макарівська КЕЧ району (В\Ч А 3258) м.Радомишль	84.22- Діяльність у сфері оборони	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,0045 млн. м³
23	КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду стічних вод БО- 0,00001млн. м³

Примітка: в таблиці наведено дані по найбільших забруднювачах навколишнього природного середовища області наданим Державною екологічною інспекцією у Житомирській області.

9.3. Радіаційна безпека

9.3.1. Стан радіоактивного забруднення

На 1 червня 2015 року в Житомирській області до зон радіоактивного забруднення постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106 (з поточними змінами та доповненнями) „Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" включено 753 населених пункти в 9 адміністративних районах області.

Кількість населених пунктів, віднесених до зон

радіоактивного забруднення, по районам

Таблиця 9.3.1.

Район	Всього населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення	зона відчуження	Зона безумовного (обов’язкового) відселення	Зона гарантованого добровільного відселення	зона посиленого радіоекологічного контролю
Володарсько-Волинський	8	-	-	-	8
Ємільчинський	119	-	-	44	75
Коростенський	117	-	1	26	90
Лугинський	50	-	4	35	11
Малинський	104		1	-	103
Народицький	85	4	36	36	9
Новоград-Волинський	36	-	-	8	28
Овруцький	172	3	19	107	43
Олевський	62	-	2	45	15
ВСЬОГО	753	7	63	301	382

На виконання ст. 2 Закону України від 27.02.1991 № 791а-ХІІ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» Національна комісія з радіаційного захисту населення України відповідно до Положення (затверджене постановою Верховної Ради України від 06.10.2009 № 1630) створила експертну групу з підготовки експертних висновків щодо встановлення та перегляду меж зон радіоактивного забруднення.

Експертна група на основі чинних нормативних та методичних документів підготувала експертний висновок щодо радіологічного стану населених пунктів Житомирської області, відповідно до якої до зон радіоактивного забруднення в області може бути віднесено 145 населених пунктів в 7 адміністративних районах області.

Кількість населених пунктів, що можуть бути віднесені до зон радіоактивного забруднення у відповідності до експертних висновків, по районам

Таблиця 9.3.1.2.

Район	Всього населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення	Зона безумовного (обов’язкового) відселення	Зона гарантованого добровільного відселення	Зона посиленого радіоекологічного контролю
Володарсько-Волинський	-	-	-	-
Ємільчинський	22	-	-	22
Коростенський	12	-	6	6
Лугинський	14	-	7	7
Малинський	1	-	1	-
Народицький	27	-	16	11
Новоград-Волинський		-	-	-
Овруцький	56	-	16	40
Олевський	13	-	3	10
ВСЬОГО	145	-	49	96

9.3.2. Поводження з радіоактивними відходами

Загальна кількість об’єктів, які знаходяться на обліку та контролі Державного спеціалізованого підприємства „Київський державний міжобласний спеціальний комбінат” на території області -29, з них:

- пунктів зберігання відходів дезактивації (ПЗВД) – 28;

- пунктів складування відходів дезактивації (ПСВД) – 1

В Житомирській області у 2016 році виконувались регламентні роботи в Лугинському, Олевському районах та Коростенському районі на ПСВД „Коростенський” у весняний період року.

Останні регламентні роботи в Житомирській області виконані у весінній період 2015 р. в Народницькому районі, в осінній період 2014 р. в Овруцькому районі. За результатами обстеженя складався акт, в якому зафіксована оцінка технічного та радіаційного стану об'єкту. На об'єктах, на час обстеження, технічний стан 6 ПЗВД – задовільний. Технічний стан 21 ПЗВД та 1 ПСВД – незадовільний, що пов'язано з відсутністю огорожі та в'їзних воріт.

Всі 28 ділянок ПЗВД та ПСВД мають радіоактивне забруднення, однак ситуацію можна вважати задовільною в зв'язку з тим, що параметри радіаційного контролю не перевищують узгоджені Житомирською облСЕС „Рівні радіоактивного забруднення поверхні об8єктів, які знаходяться на обліку та контролі ЦСЕ КДМСК Укр. ДО „Радон”.

Характеристика об’єктів

Таблиця 9.3.2.1

№ з/п	Назва району	Кількість об’єктів
		Кількість ПЗВД/ ПСВД	За класифікацією відходів дезактивації		за розташуванням
			За класифікацією відходів дезактивації		зона гарантованого добровільного відселення		зона безумовного (обов’язкового) відселення		зонавідчу-ження
			низькоактивнірадіоактивні	радіоактивно забруднені	зона гарантованого добровільного відселення		зона безумовного (обов’язкового) відселення		зонавідчу-ження
1.	Народицький	ПЗВД 11	9	2	2	9		-
2.	Овруцький	ПЗВД 8	5	3	1	4		3
3.	Лугинський	ПЗВД 7	5	2	4	3		-
4.	Олевський	ПЗВД 2	1	1	1	1		-
5.	Коростенський	ПСВД 1	даних немає	даних немає	1	-		-
	Всього:	29	20	8	9	17		3

9.3.3. Стан проблеми зони відчуження Чорнобильської АЕС

У відповідності до ст.1 і ст.2 Закону України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Залежно  від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році. В Житомирській області до зони відчуження віднесено 7 населених пунктів загальною площею 217,6 га

                        Народицький район – 103,4

 1.  с.Довгий Ліс – 6,6  га           3. с. Нове Шарне – 76,6 га

 2.  с.Мотилі – 7,4 га                  4.  с.Омельники –  12,8 га

                        Овруцький район – 114,2 га

 1.с.Деркачі – 26,3 га           3. с.Липські Романи – 37,5 га

 2.с.Журба – 50,4 га

10. Промисловість та її вплив на довкілля

10.1. Структура та обсяги промислового виробництва

У 2016 році індекс промислової продукції порівняно з 2015 роком становив 107,7%, у т.ч. у добувній промисловості і розробленні кар’єрів – 114,3%, у переробній промисловості – 103,2%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 102,1%.

За темпами зростання промислового виробництва область займає 5-6 місце серед регіонів України (індекс виробництва промислової продукції в Україні за 2016 рік склав 102,4%).

За 2016 рік у порівнянні з 2015 роком обсяг реалізованої промислової продукції зріс на 20,3% і склав 30360,2 млн. грн. Питома вага області у загальнодержавному обсязі реалізації промислової продукції склала 1,7%.

За 2016 рік поставки продукції підприємств переробної промисловості склали 71,6% загального обсягу реалізації, підприємств з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 18,1%, підприємств добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 9,4%, підприємств водопостачання, каналізації, поводження з відходами – 0,9%.

10.2. Вплив на довкілля

10.2.1. Гірничодобувна промисловість

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів з основних видів продукції порівняно з 2015 роком на 18,1% зріс видобуток граніту, необробленого або начорно обробленого. Водночас на 12,3% зменшився випуск мінералів інших, на 3,7% – гранул, щебеню (каменю дробленого), крихти та порошку.

Найбільшими підприємствами області є:

- Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», яка спеціалізується на виробництві ільменітового концентрату для металургійної та хімічної промисловості;

- ВАТ «Ушицький комбінат будматеріалів» (щебінь різних фракцій, посипка руберойдова);

- ТДВ «Коростенський щебзавод» (щебінь);

- ВАТ «Коростенський кар’єр» (щебінь різних фракцій, пісок декоративний з відсіву, посипка руберойдова);

- ВАТ "Коростишівський гранітний кар’єр" (плити гранітні поліровані, архітектурно-будівельні вироби);

- Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту (щебінь фракційний, пісок будівельний, піщано-гравійна суміш);

- ЗАТ «Омелянівський гранітний кар’єр» (блоки гранітні, плити гранітні поліровані)

- ОП "Кварцсамоцвіти" спеціалізується на видобуванні та переробці п’єзооптичної, каменесамоцвітної природної та синтетичної сировини, природного декоративного каменя.

Пошкодження геологічного та всього природного середовища відбувається при пошуках корисних копалин – на стадії геологорозвідувальних робіт. Сучасні свердловини можуть досягати глибини кількох кілометрів. При бурінні таких свердловин на поверхню землі піднімаються великі об’єми гірських порід, які забруднюють місце розташування свердловин. Наприклад, при глибині свердловини 5 км об’єм розбурених і піднятих на поверхню порід сягає 800 м3. Залишені у вигляді відвалів ці техногенні відклади розмиваються дощовими й талими водами і забруднюють навколишню територію шкідливими для живих організмів сполуками.

При бурінні свердловин часто використовують бурові розчини, до складу яких входять водорозчинні солі, органічні речовини та різноманітні обважнювачі, які забруднюють не лише земну поверхню в місцях буріння свердловин, а й підземні водоносні та водопроникні горизонти. Коли свердловини досягають нафто- або газоносних пластів, нерідко відбуваються викиди нафти і газу, які забруднюють грунти і воду, а при самозагорянні – атмосферне повітря. Атмосфера інтенсивно забруднюється також у процесі бурових робіт. При бурінні глибоких свердловин кількість вихлопних отруйних газів двигунів бурових установок сягає близько 260000 м3/ добу.

Поверхневі розвідувальні виробки: шурфи, канави тощо активізують ерозійні процеси, стимулюють яроутворення, яке вилучає із сільськогосподарської сфери значні площі родючих земель. Крім того, в місцях проведення геологорозвідувальних робіт грунтоворослинний покрив, як правило, сильно пошкоджується транспортними засобами, забруднюється нафтопродуктами, засмічується виробничими та побутовими твердими відходами.

При видобутку корисних копалин діють ті самі фактори руйнування середовища, як і при геологорозвідувальних роботах, але в значно більших масштабах. На нафтопромислах грунти забруднюються на глибину 25 см і більше. При видобутку корисних копалин відкритим способом геологічне середовище порушується виїмками гірських порід – кар’єрами, площа яких може досягати десятків квадратних кілометрів, а глибина – сотень метрів. Щоб запобігти затопленню кар’єру, з метою пониження рівня підгрунтових вод кар’єр оточують колом гідрогеологічних свердловин, з яких безперервно викачують воду. Якщо у навколишніх товщах гірських порід містяться легкорозчинні відклади (вапняки, гіпси, ангідрити, кам’яна сіль тощо), такі відкачки сприяють розчиненню їх і утворенню глибинних карстових порожнин, які стають причиною виникнення карстових провалів на прилеглих до кар’єру територіях.

У зв’язку з широкомасштабним руйнуванням господарською діяльністю геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. Воно полягає, з одного боку, у максимально повному вилученні і використанні мінеральної сировини при видобутку, збагаченні та переробці корисних копалин, а з другого – у зведенні до мінімуму шкоди, яку завдають ці процеси навколишньому середовищу. Максимально повне використання мінеральної сировини може бути досягнуто застосуванням нових прогресивних технологій, які дозволятимуть комплексно використовувати родовища корисних копалин, максимально повно добувати з вміщуючих порід і покривних товщ корисні речовини, і, крім основного для даного родовища виду мінеральної сировини, добувати та використовувати супутні види. Іншим шляхом, що веде до тієї ж мети, є максимально повна утилізація залишкової породи, шлаків, шламів та інших відходів гірничодобувної та переробної промисловості для потреб будівництва, сільського господарства тощо.

10.2.2. Металургійна промисловість

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування, обсяги продукції скоротилися на 1,7%, зокрема у виробництві готових металевих виробів – на 2,8%. У металургійному виробництві обсяги зросли на 0,9%.

10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції відносно 2015 року знизилось на 5,3%.

10.2.4. Харчова промисловість

У харчовій галузі випуск продукції у 2016 році до 2015 року зменшився на 4,2%, зокрема харчових продуктів – на 4,3%, напоїв – на 2,8%.

Серед продукції галузі менше виготовлено молока та вершків згущених на 52,5%, печива солодкого і вафель – на 42,6%, продуктів молоковмісних – на 32,3%, м’яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого – на 31,2%, напоїв безалкогольних – на 9,8%, сирів жирних, йогурту та інших ферментованих чи сквашених молока та вершків, хліба та виробів хлібобулочних – на 6,2–7,4%, спредів та сумішей жирових – на 4,9%, молока і вершків сухих – на 1,4%.

Поряд з цим зріс випуск масла вершкового на 16,1%, м’яса свиней свіжого чи охолодженого – на 3,0%, молока рідкого обробленого, борошна, виробів ковбасних, молока та вершків, жирністю більше 6% – на 0,2–1,9%.

10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва

Основним забруднювачем навколишнього природного середовища є промисловість, тому екологізація всієї економічної діяльності є необхідною і обов'язковою.

Зменшення шкідливого впливу промислового виробництва вирішується за кількома напрямками:

1) шляхом удосконалення очищення шкідливих викидів і скидів від промислового виробництва, підвищення ефективності роботи очисних споруд, суворого дотримання нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище;

2) шляхом удосконалення технологічних процесів з метою очищення відходів виробництва, випуску екологічно чистої продукції;

3) шляхом зміцнення режиму екології;

4) шляхом запровадження маловідходної і безвідходної технології, заснованої на комплексному використанні природних ресурсів, при замкнутому циклі виробництва.

Загальні вимоги охорони навколишнього природного середовища в процесі господарювання повинні охоплювати всі стадії господарського процесу: до експлуатаційну, експлуатаційну і післяексплуатаційну.

Доексплуатаційна стадія включає розміщення об'єкта, проектування, будівництво, приймання в експлуатацію. Експлуатаційна передбачає дозвіл на викиди, встановлення нормативів викидів та лімітів використання природних ресурсів, контроль за виконанням відповідних правил. Післяексплуатаційна стадія включає випуск продукції і розміщення відходів.

Екологічна безпека і охорона навколишнього середовища забезпечується шляхом нормування і лімітування, сплати екологічного податку, здійснення екологічного контролю.

11.СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

11.1. Тенденції розвитку сільського господарства

Діяльність агропромислового комплексу області, складовими якого є сільське господарство та харчова і переробна промисловість, направлена на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, розширення виробництва органічної продукції, забезпечення продовольчої безпеки регіону та держави в цілому.

Обсяг сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств у постійних цінах 2010 року, за розрахунками, у 2016 році склав 9329,0 млн. грн.

За цим показником область займає 3 місце в державі.

Динаміка обсягів сільськогосподарського виробництва у 2016 році,

(у % до відповідного періоду попереднього року)

У 2016 році індекс обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з 2015 роком становив 123,2%, у т. ч. в аграрних підприємствах – 128,9%, у господарствах населення – 116,0%.

Зерна продовольчих культур одержано 704,0 тис. т (33,9% загального обсягу), фуражних – 1375,2 тис. т (66,1%).

Загальний індекс споживчих цін у грудні 2016 року до грудня 2015 року склав 112,6%, що на 0,2 в.п. більше, ніж у цілому по Україні (112,4%, місце області-16), у т.ч. по продуктах харчування – 103,5%, що на 0,3 в.п. більше, ніж у середньому по державі (103,2%).

У 2016 році (за попередніми даними) індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2015 роком склав 115,7%. Виробництво м’яса (у живій вазі) у 2016 році проти 2015 року зменшилося на 1,3%, молока – на 2,0% яєць збільшилося на 12,2%.

Сільськогосподарськими підприємствами отримано 1793,0 тис. т зерна, що на 44,0% більше, ніж у 2015р році, господарствами населення – 286,2 тис. т (на 33,3% більше). Урожайність зернових культур збільшилась у сільськогосподарських підприємствах на 15,1 ц з 1 га або на 35,3% (по 57,9 ц з 1 га), у господарствах населення – зменшилась на 0,3 ц з 1 га або на 0,8% (по 36,4 ц з 1 га).

11.2. Вплив на довкілля

11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблюванні землі та під багаторічні насадження

На основі агрохімічних досліджень виявлено, що за останні роки в ґрунтовому покриві Житомирської області йде процес зниження вмісту поживних речовин в ґрунті та підкислення ґрунтового розчину.

З метою підвищення родючості грунтів і на цій основі врожайності, в минулому році під посіви сільськогосподарських культур господарствами області внесено 510,8 тис.центнерів мінеральних добрив ( у перерахунку на 100 % поживних речовин), що на 51,9 тис. ц більше ніж у 2015 році. З них використано: 345,4 тис. цнт азотних добрив, 75,2 тис. цтн фосфорних та 90,2 тис. цтн калійних добрив.

Удобрена площа складає 481,1 тис.га, щ на 11, 8 тис. га більше ніж у 2015 році. На 1 гектар посівної площі внесено 87 кг поживних речовин міндобрив що на 12 кг на 1 га більше ніж у минулому році.

Органічних добрив внесено 450,7 тис. тонн, що на 86,9 тис. тонн більше ніж у 2015 році. На 1 га посівної площі внесено по 0,8 тонн органіки.

Внесення мінеральних і органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур сільгосппідприємствами області

У Житомирській області переважають дерново-підзолисті ґрунти, що характеризуються низьким умістом поживних речовин та кислою реакцією ґрунтового розчину. Вапнування цих ґрунтів є основою системи удобрення сільськогосподарських культур. Застосування карбонатних форм кальцію (кальцію та магнію) сприяє зміні фізико-хімічних властивостей ґрунту, які в подальшому оптимізують фізичні, агрохімічні, мікробіологічні та ряд біохімічних перетворень елементів живлення. Внаслідок цього покращуються кількісні й якісні характеристики ґрунту, що позитивно впливає на його родючість.

На провапнованих ґрунтах підвищується ефективність фосфорних і калійних добрив. Тому норма їх внесення для одержання рівнозначної врожайності може бути суттєво зменшена в порівнянні з не провапнованими ділянками. Під впливом вапна підвищується також використання елементів живлення з ґрунту та органічних добрив.

Внесення мінеральних добрив сільськогосподарськими підприємствами¹

	Внесено		На 1 га посівної площі		Частка удобреної площі, %
	у 2016 р. тис.ц	у % до 2015	кг	збільшення, зменшення (+) до 2015	2016	2015
Під посіви сільськогоспо-дарських культур – усього	510,8	111,3	287	+12	481,2	81,5
у тому числі під
зернові та зернобобові культури (без кукурудзи)	146,6	124,2	87	+8	125,2	79,9
з них під пшеницю	110,6	112,6	112	+12	87	87,8
кукурудзу на зерно	162,0	96,7	119	+3	129,3	95,2
технічні культури	178,1	115,3	73	+16	196,5	80,9
з них під
цукрові буряки (фабричні)	27,8	112,1	245	+34	11,3	100
соняшник	67,6	214,6	82	+32	73,2	88,5
ріпак	14,6	55	133	-6	10,3	87
сою	61,3	90,4	47	+8	95,9	73,7
картоплю	10,7	132,1	361	+95	2,9	97,3
овочі	1,2	133,3	102	+2,3	0,8	74,7
Багаторічні насадження	0,6	150	115	+0,4

¹ Крім малих підприємств.

Внесення органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами¹

	Внесено		На 1 га посівної площі		Частка удобреної площі, %
	у 2016 р.тис.т	у % до 2015	т	збільшення, зменшення (+) до 2015	2016	2015
Під посіви сільськогоспо-дарських культур − усього	450,7	123,9	0,8	+0,2	24,2 2,32,8	4,1 2,3
у тому числі під
зернові та зернобобові культури (без кукурудзи)	71,9	202	0,4	+0,2	24,2	4,1
з них під пшеницю	56,8	245,9	0,6	+0,4	3,8	3,9
кукурудзу на зерно	156,4	151	1,2	+0,5	8,7	6,4
технічні культури	117,2	124,2	0,5	+0,2	5,9	2,4
з них під
цукрові буряки (фабричні)	80	138,4	7,1	+2,2	1,8	15,7
соняшник	30,3	138,4	0,4	0,0	2,3	2,8
сою	6,3	45	0,0	-0,1	1,5	1,2
картоплю	1,3	86,7	0,5	0,0	0,1	1,7
овочі	1,1	У 10 раз більше	1,0	У 10 раз більше	0,3	23,2

¹ Крім малих підприємств.

² Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику».

11.2.2. Використання пестицидів

За останні десятиріччя на території області накопичена велика кількість непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР).

В 2012 році за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища перезатарено та вивезено за межі області для подальшого знешкодження 723,967 тонни ХЗЗР.

Згідно з уточненими даними інвентаризації на території області знаходиться 392,2 тонн.

Згідно відомостей відділу агропромислового розвитку Попільнянського району актом обстеження місця зберігання непридатних для використання отрутохімікатів від 18.05.2015 року зафіксовано, що отрутохімікати зберігаються у поліетиленових ємкостях на піддонах орієнтовною масою 5,5 тонн (було 3 тонни). Попільнянською селищною ОТГ закуплено контейнер морський 20-ти футовй, в який перезатарено вищезазначені отрутохімікати. Контейнер розміщено на території сміттєзвалища і без загрози для жителів буде зберігатися до того часу, коли в Україні з’явиться ліцензоване підприємство по утилізації отрутохімікатів.

Лугинська районна державна адміністрація надала відомості що на території району станом на 01.01.2016 року зберігається 31,494 тонни (було 27,5 тонн) непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, з них 19,194 тонни, згідно укладених договорів між ТОВ «Сі Буд Сіс-Тем», Всеукраїнською екологічною Лігою та сільськими радами, перезатарено в герметичні ємності у жовтні 2014 року.

Чуднівська райдержадміністрація довела до відома те, що непридатні хімікати в кількості 1,2 тонни знаходились на тимчасовому зберіганні на території Вільшанської сільської ради.

Найбільша кількість їх знаходиться в районах: Червоноармійському, Овруцькому, Новоград-Волинському та Олевському районах. У 2016 році засоби захисту рослин застосовувались на площі 454,0 тис. га, у тому числі пестициди на площі 433,1 тис. га.

11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

Загальна площа осушуваних земель в області дорівнює 425,4 тис. га, з них 296,7 тис. га – гончарним дренажем і 188,7 тис. га – з подвійним регулюванням водного режиму. За відповідного технічного догляду та обслуговування осушувані ґрунти забезпечували формування високих, стабільних урожаїв.

Переважна площа осушених земель майже 30 % є малородючі, вони вимагають охорони від різних видів ерозії. Такі ґрунти економічно не спроможні забезпечити мінімальний прибуток, а з позиції екології –переведені в угіддя сінокісно-пасовищного та лісового використання. Площа таких земель на Поліссі складає 1392,2 тис. га, в тому числі в Житомирській області 311,7 тис. га.

За сучасних умов господарювання технічний стан внутрішньогосподарської мережі, яка знаходиться на балансі місцевих органів самоврядування, через збиткову діяльність більшості землекористувачів та відсутності державного фінансування для виконання експлуатаційних робіт знаходиться у незадовільному стані і потребує суттєвого покращення. В області на 38,3 тис. га сільгоспугідь необхідно підвищити технічний рівень осушувальних систем. Тільки реконструкцію та відновлення осушувальної мережі необхідно провести на площі
10,9 тис. га, культуртехнічні роботи – 7,1, меліоративне поліпшення – на 20,3 тис. га.

Основними причинами несприятливої для вирощування культур меліоративної ситуації є невідповідність існуючого водного режиму на осушених землях вимогам сільськогосподарського виробництва (за тривалістю затоплення, строками відведення весняних повеневих вод та надлишкових вод протягом вегетаційного періоду, рівнями ґрунтових вод), відсутність гарантованих водних джерел для зволоження кореневмісного шару ґрунту в посушливі періоди, а також вихід із ладу дренажно-колекторної мережі. За останні роки на осушених землях не проводилися необхідні агромеліоративні заходи (глибоке розпушення на важких мінеральних ґрунтах, вапнування).

Тому на сьогодні вирішальною умовою стабільного і гарантованого виробництва сільськогосподарської продукції на землях надлишкового зволоження є відновлення та модернізація діючих осушуваних систем.

Осушені мінеральні ґрунти поширені переважно в зоні Полісся і частково в зоні Лісостепу. Це здебільшого глейові дерново-підзолисті, сірі опідзолені, дернові та лучні.

Ведення землеробства на меліорованих землях в сучасних умовах зводиться до забезпечення оптимального водно-повітряного режиму під основними сільськогосподарськими культурами, з врахуванням ступеня їх осушення, шляхом агротехнічних методів: вибір глибини і напрямі оранки, ґрунтопоглиблення, поєднання оранки із формуванням глибоких борозен, глибоке розпушення, кротування.

Покращення використання осушуваних земель можливе в двох випадках:

- здійснення ремонту та реконструкції осушувальних мереж;

- розвиток тваринницької галузі (в першу чергу ВРХ) і створення на цих землях сіножатей і пасовищ.

11.2.4. Тенденції в тваринництві

У 2016 році індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з 2015 роком становив 101,7%, у т.ч. в аграрних підприємствах – 107,4%, господарствах населення – 100,6%.

Виробництво основних видів продукції тваринництва за 2016 рік характеризується такими даними:

							Частка
	Усі категорії		Сільсько-		Господарства		господарств
	Усі категорії		господарські		Господарства		населення
	господарств		підприємства		населення		у загальному
			підприємства				у загальному
							виробництві, %
		2016р.		2016р.		2016р.
	2016р.	у % до	2016р.	у % до	2016р.	у % до	2016р.	2015р.
		2015р.		2015р.		2015р.
М’ясо (реалізація худоби
та птиці на забій у живій
вазі), тис.т	80,9	98,7	14,8	89,7	66,1	100,9	81,7	79,9
Молоко, тис.т	566,7	98,0	105,0	104,0	461,7	96,7	81,5	82,5
Яйця, млн.шт	661,7	112,2	91,8	158,3	569,9	107,2	86,1	90,2

Господарствами всіх категорій порівняно з 2015 роком зменшено обсяги виробництва молока на 11,7 тис. т (на 2,0%), м’ яса – на 1,1 тис. т (на 1,3%). Водночас збільшилось виробництво яєць на 72,0 млн. шт (на 12,2%).

Великими сільськогосподарськими підприємствами у 2016 році порівняно з 2015 роком зменшено обсяг вирощування худоби та птиці на 3,1%, у т.ч. великої рогатої худоби – на 3,4%, свиней – на 3,5%, птиці – на 0,6%. Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі зросли на 9,3%, свиней – знизились на 4,5% і становили 503 г та 493 г відповідно.

Середні надої молока на одну корову (у розрахунку на одну корову, яка була в наявності на початок 2016 року) у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) збільшилися порівняно з 2015 роком на 410 кг (на 10,0%) і становили 4512 кг. Несучість курей-несучок збільшилась на 2,5% і склала в середньому 249 яєць.

За розрахунками, за станом на 01.01.2017 чисельність сільськогосподарських тварин характеризується такими даними:

Основні види продукції	Усі категорії господарств		Сільсько- господарські підприємства		Господарства Населення		Частка господарств населення у загальному виробництві, %
	2017 р.	2017 р.	2017 р.	2017 р.	2017 р.	2017 р.	2017 р.	2017 р. у % до
	2017 р.	у % до	2017 р.	у % до	2017 р.	у % до	2017 р.	2017 р. у % до
		2016р.		2016р.		2016р.		2016р.
Велика рогата худоба	184,3	17,0	110,2	56,5	– 0,9	98,4	127,8	17,9
у т.ч. корови	109,3	– 2,2	98,0	24,7	– 0,1	99,6	84,6	– 2,1
Свині	153,9	– 21,8	87,6	50,0	– 7,0	87,7	103,9	– 14,8
Вівці та кози	26,7	– 0,3	98,9	3,9	– 1,1	78,0	22,8	0,8
Птиця всіх видів	6988,8	297,8	104,5	733,1	184,2	133,6	6255,7	113,6

Порівняно з 01.01.2016 в усіх категоріях господарств зросло поголів’ я птиці на 4,5%, великої рогатої худоби – на 10,2%. Натомість чисельність свиней скоротилась на 12,4%, корів – на 2,0%, овець і кіз –

на 1,1%.

У сільськогосподарських підприємствах (крім малих), що займалися тваринництвом, станом на 01.01.2017 було в наявності кормів усіх видів 109,6 тис.т корм.од, що на 16,1% більше, ніж на 01.01.2016, у т.ч. концентрованих – 45,4 тис.т корм.од (на 28,8% більше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припало по 14,8 ц корм.од, у т.ч. концентрованих – по 6,1 ц корм.од. (на 01.01.2016 відповідно 13,0 та 4,8 ц корм.од).

11.3. Органічне сільське господарство

Фото 11.3.1. завод компанії «Органік Мілк», с. Баранівка Житомирської області

Органічне землеробство – це система виробництва сільськогосподарської продукції, яка забороняє, або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів при відгодівлі тварин.

Із року в рік в сільськогосподарському виробництві все більшу роль набуває тенденція до зниження затрат та собівартості виробленої продукції, підвищенню її якості та конкурентоспроможності.

Одним із шляхів досягнення цього є запровадження органічного землеробства, що сприяє отриманню екологічно чистої продукції, як рослинницької, так і тваринницької галузі.

Над цим питанням в області працюють наукові установи – Інститут сільського господарства Полісся та Національний агроекологічний університет.

В інституті сільського господарства Полісся розроблена для зони Полісся адаптивно-ландшафтна система землеробства, що є необхідною умовою економічного його ведення. Запровадження її у виробництво передбачає відбір грунтів, на яких культура найкраще реалізує свій біологічний потенціал, при умові виконання усіх елементів технології.

Органічне землеробство передбачає обов’язкове ведення сівозмін з врахуванням періодичності повернення культури на попереднє місце вирощування з врахуванням посівів сидеральних і проміжних культур. Розроблена система удобрення культур у сівозміні з використанням на добриво місцевих органічних матеріалів ті речовин (гною, побічної продукції, сидератів), біологічних препаратів, перевірених біологічних методів захисту рослин.

Для Житомирщини, і особливо для Поліського регіону, це вигідно, тому в області спостерігається тенденція розвитку органічного землеробства.

12. Енергетика та її вплив на довкілля

12.1. Структура виробництва та використання енергії

Загальний обсяг відпуску електроенергії за всіма джерелами постачання енергії у 2016р. становив 20,7 млн.кВт/год, теплоенергії – 1985,3 тис.Гкал.

Установлена електрична потужність за усіма видами енергогенеруючих установок на початок 2017р.становила 38,4тис.кВт, установлена теплова потужність – 2,4 тис.Гкал/год. У структурі джерел постачання електроенергії за видами генеруючих установок найбільш вагомими були інші установки, питома вага яких займала 52,3%, теплоелектроцентралі (ТЕЦ) – 39,3%, гідроелектростанції (ГЕС) – 8,4%; у структурі джерел постачання теплоенергії найбільша частка припала на теплогенеруючі установки, котельні – 95,6%, на ТЕЦ – 4,4%.

При цьому частка підприємств (установок) з виробництва теплоенергії, що працювали на біопаливі, становила 52,8%, ними відпущено теплоенергії 536,2 тис.Гкал (27,0% загальних обсягів).

Підприємствами та організаціями протягом 2016р. на виробничо-експлуатаційні та комунально-господарські потребибуло використано 1222,0 млн.кВт/год електроенергії та 1263,9 тис.Гкал теплоенергії.

У структурі використання електроенергії 89,1% становили витрати на виробництво продукції (виконання робіт), 9,1% – на комунально-господарські потреби підприємств, решту (1,8%) становили інші витрати підприємств. Крім того, втрати електроенергії в електромережах енергосистем у 2016р. становили 378,5 млн.кВт*год.

Значну частку електроенергії (72,4%) використали підприємства міст Житомира, Бердичева, Коростеня, Малина, Хорошівського та Нов.-Волинського районів.

У структурі використання теплоенергії основну частку (63,7%від загального обсягу використання) становили витрати на виробництво продукції (виконання робіт), на комунально-господарські потреби підприємств припало 34,2%, на власні потреби енергогенеруючих підприємств (установок) – 2,1%.Крім того, втрати теплоенергії в тепломережах енергосистем у 2016р. становили 90,0 тис.Гкал.

Найбільшими кінцевими споживачами теплоенергії у 2016р. були підприємства міст Житомира, Коростеня, Малина, Андрушівського, Житомирського та Попільняннського районів, питома вага яких становила 63,0% від загальних обсягів використання.

Серед основних споживачів електроенергії були підприємства промисловості (68,9%), транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності(7,6%), сільського, лісового та рибного господарств (3,6%); теплоенергії найбільше використовували у промисловості (47,2%), освіті (22,1), охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги (8,8%).

Додаток1

Потужність і відпуск енергії за джерелами постачання енергії за 2016 рік

	Установлена електрична потужність, кВт	Обсяг відпуску електричної енергії, тис.кВт*год	Установлена теплова потужність, Гкал/год	Обсяг відпуску теплової енергії, тис.Гкал
Усього	38363	20675	2361	1985,3
у тому числі
теплові електростанції	–	–	–	–
теплоелектроцентралі	15062	12596	105	107,7
атомні електростанції	–	–	–	–
вітрові електростанції	–	–	х	х
сонячні електростанції	–	–	–	–
гідроелектростанції	3240	4333	х	х
теплогенеруючі установки, котельні	х	х	2256	1877,6
інші енергогенеруючі установки	20061	3746	–	–

Додаток 2

Використання теплоенергії та електроенергії за основними видами економічної діяльності у 2016 році

	Теплоенергія, Гкал		Електроенергія, тис.кВт*год
	обсяг використання теплоенергії - усього	витрати на виробництво продукції (виконання робіт)	обсяг використання електроенергії - усього	витрати на виробництво продукції (виконання робіт)
Усього	1263904	805307	1221955	1088603
Сільськегосподарство, лісовегосподарство та рибне господарство	79036	78995	43922	43220
Промисловість	596137	563321	842172	814308
Будівництво	20349	20349	4460	4376
Транспорт, складськегосподарство, поштова та кур'єрська діяльність	19095	17034	93164	92977
Фінансова та страхова діяльність	15058	10885	12476	12381
Державне управління й оборона; обов`язкове соціальне страхування	46279	32512	23897	14731
Освіта	279902	746	39942	469
Охорона здоров`я та надання соціальної допомоги	110701	126	28773	387
Інші види діяльності	97347	81339	133149	105754

Додаток 3

Обсяги використання теплоенергії та електроенергії

по містах та районах у 2016 році

	Теплоенергія, Гкал		Електроенергія, тис.кВт*год
	обсяг використання теплоенергії - усього	витрати на виробництво продукції (виконання робіт)	обсяг використання теплоенергії - усього	витрати на виробництво продукції (виконання робіт)
Житомирська область	1263904	805307	1221955	1088603
м.Житомир	301651	195558	354135	301308
м.Бердичів	49128	23452	63495	54648
м.Коростень	179278	160589	164553	159174
м.Малин	109791	85588	73337	68482
м.Нов.-Волинський	36079	19620	28594	25856
райони
Андрушівський	75640	68286	21745	19374
Баранівський	15370	5681	18668	16673
Бердичівський	10344	3661	7630	5316
Брусилівський	1488	101	7329	6620
Ємільчинський	38536	23799	13118	10110
Житомирський	77889	42974	32977	23400
Коростенський	15716	1057	33592	31764
Коростишівський	31288	19233	26515	23394
Лугинський	10798	6350	2273	1683
Любарський	9808	1969	12465	9334
Малинський	11100	3785	18429	17872
Народицький	5140	1453	1028	709
Нов.-Волинський	20332	8576	58550	57154
Овруцький	44354	14003	21712	18317
Олевський	27038	9086	6002	4404
Попільнянський	51452	45575	15535	13693
Пулинський	10668	453	2921	2066
Радомишльський	36646	26016	26275	19561
Романівський	15168	2812	10807	9584
Ружинський	20443	10691	8975	7557
Хорошівський	26150	13359	170686	163901
Черняхівський	9138	563	11524	9439
Чуднівський	23471	11017	9085	7210

12.2. Ефективність енергоспоживання та енергозбереження

Підприємствами й організаціями усіх видів економічної діяльності у 2016р. використано 1408,1 тис.т умов.палив первинних і вторинних видів (з урахуванням обсягів реалізації населенню), що на 5,6% більше, ніж у попередньому році. Частка Житомирської області у загальнодержавному споживанні палива становить 1,2%, за цим показником область посіла 19 місце.

У структурі використаного палива 57,5% припало на природний газ, 15,1% – на газойлі (паливо дизельне), 8,5% – на дрова для опалення, 6,8% – на бензин моторний, 4,1% – на пропан і бутан скраплені, 1,1% – на вугілля кам’яне.

У 2016р. збільшилися порівняно з попереднім роком обсяги використання вугілля кам’яного на 10,2%, газу природного – на 8,1%, але на 9,4% зменшилися обсяги дров для опалення.

Серед нафтопродуктів збільшено використання бітуму нафтового – удвічі, дистилятів нафтових середніх – на 40,8%, пропану і бутану – на 13,5%, олив та мастил нафтових – на 9,8%, мазутів паливних важких – на 3,0%, водночас зменшилося використання бензину моторного та газойлів на 1% та 2% відповідно.

У розподілі використання палива за видами економічної діяльності обсяги його споживання підприємствами й організаціями проти 2015р. збільшилися в 1,7 раза у транспорті, складському господарстві, поштовій і кур’єрській діяльності, на 11,8% – у будівництві, на 6,4% – у промисловості. У сільському, лісовому та рибному господарстві вони залишилися майже на рівні попереднього року, водночас в інших галузях вони зменшилися в цілому на 2,7%.

Основними споживачами природного газу були підприємства і організації 9 районів та міст, обсяги використання яких становили 89,0% від загальних по області.

Порівняно з попереднім роком збільшили споживання газу природного суб’єкти господарювання у Попільнянському районі – на 21,7%, м.Коростені – на 17,1%, у містах Бердичеві та Нов.-Волинському, Андрушівському та Житомирському районах – на 11–14%. Зниження обсягів споживання газу природного спостерігалось на підприємствах та організаціях м.Малина на 14,2%, Нов.-Волинського району – на 3,8%. Загалом по області споживання природного газу у виробничій сфері зросло на 7,7%.

Значна частина бензину моторного у 2016р. використовувалась підприємствами й організаціями 8 міст та районів (63,8% від загальних обсягів по області). Питома вага споживачів бензину обласного центру становила 37,5%.

Порівняно з 2015р. зростання обсягів бензину моторного спостерігалось на підприємствах та організаціях м.Нов.-Волинського – 18,6%, м.Житомира – на 7,8%, Житомирського району та м.Бердичева – відповідно на 4,4% та 3,7%. Поряд з цим зменшили споживання бензину моторного суб'єкти господарювання Попільнянського району – на 8,7%, м.Коростеня – на 3,4%, Нов.-Волинського району – на 2,4%. Загалом по області використання бензину на виробничі та комунально-побутові потреби збільшилось на 2,4%.

Використання природного газу за окремими містами та районами області (без урахування обсягів реалізації населенню)
	Природний газ, млн.м³	У % до 2015
По області	294,8	107,7
у тому числі
м.Житомир	142,6	108,5
м.Бердичів	18,8	110,8
м.Коростень	20,4	117,1
м.Малин	10,0	85,8
м.Нов.-Волинський	11,2	111,0
райони
Андрушівський	11,0	113,7
Житомирський	6,8	113,9
Нов.-Волинський	30,3	96,2
Попільнянський	11,3	121,7

Використання основних видів палива в області

	2016	У % до 2015
Всього, тис.т умов.палив	1408,1	105,6
вугілля кам’яне, тис.т	19,7	110,2
брикети, котуни та подібні види твердого палива з торфу, тис.т	3,5	98,7
газ природний, млн.м³	698,1	108,1
дрова для опалення, тис.щіл.м³	452,7	90,6
бензин моторний, тис.т	64,1	99,0
газойлі (паливо дизельне), тис.т	146,7	98,0
дистиляти нафтові середні; фракції середні інші, тис.т	0,8	140,8
мазути паливні важкі, тис.т	2,9	103,0
оливи та мастила нафтові; дистиляти нафтові важкі, тис.т	3,3	109,8
пропан і бутан скраплені, тис.т	36,5	113,5
бітум нафтовий, тис.т	7,5	204,4

Використання бензину та газойлів за окремими містами та районами області

	Бензин моторний, тис.т	У % до 2015	Газойлі, тис.т	У % до 2015
По області	14,6	102,4	98,2	108,2
у тому числі
м.Житомир	5,5	107,8	13,7	107,1
м.Бердичів	0,6	103,7	1,7	109,3
м.Коростень	0,6	96,6	13,5	105,5
м.Малин	0,4	100,6	0,9	89,0
м.Нов.-Волинський	0,3	118,6	1,3	103,6
райони
Житомирський	0,6	104,4	4,4	107,8
Нов.-Волинський	0,5	97,6	6,7	115,8
Попільнянський	0,8	91,3	9,1	115,8

(без урахування обсягів реалізації населенню)

Більше половини (52,2%) газойлів спожито підприємствами й організаціями 8 регіонів області. У цілому по області відбулося зростання обсягів його використання на 8,2%, у т.ч. у Нов.-Волинському та Попільнянському районах – на 15,8%, у м.Житомирі, Житомирському районі та м.Бердичеві – на 7–9%. Водночас відзначено скорочення споживання газойлів у м.Малині на 11,0%.

12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики

Житомирською областю, першою в Україні, розроблено Енергетичну дорожню карту. Ця карта є путівником для керівників усіх рівнів, потенційних інвесторів на шляху заміщення традиційних викопних видів енергоресурсів місцевими видами палива, є своєрідним закликом влади до усієї громади області щодо налагодження відкритого, конструктивного діалогу і співпраці.

Для забезпечення економії енергетичних ресурсів виконано наступне:

- проведено модернізацію та реконструкцію 58 котелень, замінено 63 енергоємних котли та 38 од. насосного обладнання, 4,8 км теплових мереж на труби в пінополіуретановій ізоляції, переведено на автономне та індивідуальне опалення;

- переведено 33 котелень на альтернативні види палива (відходи деревини, пелети, дрова), з економією газу – 1,29 млн.м³.

На даний час в області працюють 17 малих ГЕС.

У регіоні налагоджено виробництво високоефективних водогрійних та опалювальних котлів на ТОВ «Котлозавод «Кригер», ВАТ «Агротепломаш», КП «Житомирський ремонтно-механічний завод». Більша частина з них працюють на низькокалорійних видах палива (дровах, щепі, торфобрикетах, фрезерному торфі, паливних гранулах, відходах лісового господарства та сільськогосподарського виробництва і т. ін.).

З метою скорочення обсягів споживання природного газу та більш широкого використання місцевих енергоресурсів в області розгорнуто виробництво паливних гранул та брикетів із відходів деревини, станом на 01.01.2017 на Житомирщині діють 22 підприємства, які спеціалізуються на виробництві альтернативного палива (деревних пелет та гранул).

Виконано роботи із впровадження енергоефективного обладнання при проведенні реконструкції на об'єктах теплоенергетики; заміни аварійних ділянок теплових мереж на труби з пінополіуретановою ізоляцією, переведення котелень на місцеві види палива, встановлення вузлів обліку теплової енергії.

13. Транспорт та його вплив на довкілля

13.1. Транспортна мережа України

13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень

У 2016 році транспортом області перевезено 20,9 млн.т вантажів, що на 7,8% більше, ніж у 2015р. Вантажооборот зменшився на 1,8% і склав 3,27 млрд.ткм, при цьому транспортна робота залізниці скоротилась на 4,9%.

Залізничним транспортом у 2016р. відправлено 15,1 млн.т вантажів, що на 0,8% більше, ніж у попередньому році.

У розрізі окремих номенклатурних груп у 2016р. найбільше відправлено будівельних матеріалів – 11,5 млн.т, що становило 83,2% рівня 2015р. Також знизилося відправлення камяного вугілля – 66,7%, чорних металів – на 50,0 %, брухту чорних металів – на 26,6%, лісових вантажів – на 4,9%. Водночас відправлення нафти та нафтопродуктів суттєво зросло і становило 509,9 тис.т проти 1,1 тис.т в 2015 р. Також збільшилось перевезення зерна і продуктів перемолу – на 22,7%, іншіх вантажів – на 22,1%, хімічних і мінеральних добрив – на 12,1%.

Автотранспортом області у 2016р. доставлено споживачам 5,78 млн.т вантажів, вантажооборот становив 584,4 млн.ткм, що відповідно на 31,6% та 15,6,1% більше 2015р.

Пасажирським транспортом області у 2016р. виконано пасажирську роботу в обсязі 2,38 млрд.пас.км – на 4,2% менше, ніж у 2015р .

За цей час перевезено 118,5 млн. осіб, що на 3,5% менше, ніж у 2015р.

Залізницею у 2016р. відправлено 7,3 млн. пасажирів, або 91,0% від обсягу 2015р. Автотранспортом області у 2016р. перевезено 66,8 млн. осіб – на 5,5% менше, ніж у 2015р. Електротранспортом у 2016р. перевезено 44,4 млн. осіб, в тому числі тролейбусами – 36,8 млн.осіб, трамваями - 7,6 млн.осіб, при цьому перевезення пасажирів тролейбусами і трамваями становило проти 2015 р. 100,9% та 97,0% відповідно.

Транспорт Житомирщини, як і в минулі роки залишався найбільшим забруднювачем атмосферного повітря.

Обсяги транспортних перевезень

Таблиця 13.1.1.1.

Рік	Перевезено вантажів			Вантажооборот			Перевезено пасажирів		Пасажирооборот
Рік	млн.т		у % до попере- днього року	млн. ткм		у % до попере- днього року	млн. осіб	у % до попере- днього року	млн. пас.км	у % до попере- днього року
Залізничний
2012	18,0	98,0		3322	97,4		9,6	94,9	1176	114,4
2013	18,3	101,7		3260	98,1		9,6	100,8	1257	106,9
2014	18,6	101,5		3404	104,4		9,7	100,7	1151	91,6
2015	15,0	86,4		2829	83,1		9,5	98,4	1196	104,0
2016	15,1	100,8		2690	95,1		7,3	91,0	1175	98,3
Автомобільний
2012	4,7	105,1		1169	98,7		70,1	98,0	1096	100,4
2013	4,4	97,2		1122	96,0		70,1	100,0	1158	105,7
2014	4,1	103,6		1097	97,8		70,9	101,2	1222	105,5
2015	4,9	94,9		505,4	76,9		70,7	100,1	1166	95,9
2016	5,9	131,6		584,4	115,6		66,8	94,5	1084	92,7
Міський електротранспорт
2012	–	–		–	–		49,5	96,3	138	96,3
2013	–	–		–	–		41,6	84,0	116	84,0
2014	–	–		–	–		41,0	98,7	115	98,7
2015	–	–		–	–		44,3	108,0	124	108,0
2016	–	–		–	–		44,4	100,2	124	100,0

Динаміка викидів забруднюючих речовин (крім вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т.

Таблиця 13.1.1.2.

Роки	Вантажні автомобілі	Пасажирські автобуси	Пасажирські легкові автомобілі	Спеціальні легкові автомобілі	Спеціальні нелегкові автомобілі
2011	8,3	1,5	2,7	0,9	1,9
2012	7,9	1,4	2,5	0,9	1,7
2013	7,6	1,4	2,5	1,0	1,4
2014	7,2	1,4	2,2	0,9	1,3
2015	6,2	1,4	2,5	0,7	1,2
2016	6,2	1,4	2,5	0,7	1,2

13.2. Вплив транспорту на довкілля

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива

Таблиця 13.2.1.

Роки	Обсяги викидів, тис.т.	У тому числі від використання			Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %
Роки	Обсяги викидів, тис.т.	бензину	газойлів (дизельного палива)	зрідженого та стисненого газу
2011	67,8	43	14,7	10,1	63,4
2012	67,25	41	15,6	10,6	61
2013	71,2	40,9	18,9	11,4	57,7
2014	66,5	36,1	17,4	13,0	54,3
2015	60,7	29,8	16,06	14,8	49,09
2016	60,7	29,8	16,06	14,8	49,09

13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

Для розв'язання екологічних проблем на автомобільному транспорті необхідно:

- забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення;

- забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів;

- розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і контролю за їх відповідністю сертифікатам;

- розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації;

- розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств.

Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити:

- нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів;

- методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничного транспорту;

- технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів;

- методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення.

14. Збалансоване виробництво та споживння

14.1. Тенденції та характеристика споживання

Економічна ситуація в сільському господарстві характеризується перш за все тим, що через обмеженість платоспроможності населення, значний монополізм у суміжних галузях, і особливо в переробній промисловості та торгівлі, а також великий обсяг імпорту сільськогосподарські виробники не можуть підвищувати ціни на свою продукцію відповідно до збільшення витрат на виробництво.

Згідно даних моніторингу роздрібних цін, проведеного органами державної статистики, протягом 2016 року на споживчому ринку області відбулося зростання цін на такі види продукції:

- борошно пшеничне вищого ґатунку – на 5,8% до 8,69 грн./кг;

- хліб з борошна першого ґатунку – на 9,7% до 11,89 грн./кг;

- хліб з борошна житньо-пшеничного – на 10,2% до 10,51 грн./кг;

- крупу гречану – на 17,3% до 28,55 грн./кг;

- яловичину – на 0,2% до 88,00 грн./кг;

- свинину – на 4,7% до 74,38 грн./кг;

- м'ясо птиці – на 8,5% до 43,31 грн./кг;

- ковбаси варені І сорту – на 9,9% до 72,82 грн./кг;

- молоко – на 28,0% до 14,61 грн./л;

- сметану – на 41,1% до 40,71 грн./кг;

- масло вершкове – на 38,9% до 143,56 грн./кг;

- сир м’який – на 25,4% до 69,22 грн./кг;

- цукор – на 1,1% до 14,96 грн./кг;

- олію соняшникову – на 15,7% до 33,15 грн./л.

Протягом вказаного періоду зменшилися ціни на:

- макаронні вироби – на 2,0% до 9,68 грн./кг;

- рис – на 2,9% до 16,00 грн./кг;

- сало – на 8,6% до 33,40 грн./кг;

- яйця курячі – на 7,1% до 21,73 грн./дес.;

- картоплю - на 15,3% до 5,08 грн./кг;

- капусту – на 62,5% до 3,75 грн./кг;

- моркву – на 62,4% до 3,68 грн./кг;

- буряк – на 52% до 3,63 грн./кг;

- цибулю ріпчасту – на 58,8% до 4,04 грн./кг.

14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва»

Економічне стимулювання "раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища передбачене Законом Області «Про охорону навколишнього природного середовища». Але практика підтверджує, що вимоги цього закону, інших законів та законодавчих актів щодо економічного стимулювання залишаються лише декларацією. Хоча, на думку зарубіжних спеціалістів, найближчим часом ми станемо свідками початку всесвітнього повороту до виробництва сільськогосподарської продукції без пестицидів, гербіцидів і мінеральних добрив. Споживачі надають перевагу екологічно чистій продукції, незважаючи на її більш високу ціну.

15. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

15.1. Національна та регіональна екологічна політика України

Реалізація екологічної політики на території області у 2015 році здійснювалась відповідно до Конституції України, Закону України від 25.06.1991 №1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», якими визначено політичні пріоритети та стратегічні напрями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Основними серед них є наступні:

· утвердження екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку;

· формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва, еколого-інноваційної модернізації економіки України;

· поліпшення екологічного стану річок;

· збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи.

З метою реалізації національної екологічної політики, стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів на території області впроваджується ряд загальнодержавних та регіональних екологічних програм, серед яких - "Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", „Загальнообласна програма “Питна вода Житомирської області на 2006-2020 роки”, „Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і с/г угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року”, обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2014-2017 роки та ряд інших.

15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

Протягом останніх трьох десятиріч в Україні була сформована система управління природоохоронною діяльністю.

Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності:

- механізм сплати екологічного податку;

- механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля;

- державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів.

Екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

За рахунок надходжень екологічного податку в області створено і діє система фондів охорони навколишнього природного середовища. Фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів є базовим механізмом державного фінансування природоохоронних заходів. Фонди створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування заходів, пов'язаних з охороною довкілля.

Законом України від 28.12.2014р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» внесено зміни до Бюджетного кодексу України, відповідно до яких зарахування екологічного податку, які були основним джерелом наповнення фондів охорони навколишнього природного середовища, передані із спеціального фонду бюджету до загального, за рахунок чого збільшено базу доходів місцевих бюджетів.

У 2016 році підприємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища до спеціального фонду всіх бюджетів сплачено 15778,4 тис. грн., з них:

- екологічний податок становить 14579,5 тис. грн.;

- збір за забруднення – 114,9 тис. грн.;

- інші надходження – 1084,0 тис. грн.

До бюджету області надійшло 8258,5 тис.грн., до місцевих бюджетів (сільських, селищних, міських, бюджетів об’єднаних територіальних громад) –4244,4 тис.грн., решта коштів, а саме 3275,5 тис.грн. направлено до Державного бюджету.

Кошти природоохоронних фондів спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Забороняється використання коштів природоохоронних фондів на заходи, не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (зі змінами).

15.3. Державний контроль за додержанням

вимог природоохоронного законодавства

Протягом січня-грудня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведено 913 ресурсних заходів державного нагляду (контролю), з яких 675 - планових, 238- позапланових.

Перевірено 395 об’єктів державного нагляду.

В результаті проведених перевірок та рейдів складено 1537 адміністративних протоколів, 53 передано на розгляд до суду.

До адміністративної відповідальності у вигляді штрафів притягнуто 1503 особи. Сума накладених штрафів склала 242,216 тис. грн., стягнуто 222,275 тис. грн.(91,7%).

Загальна сума розрахованих збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, становить 10758,012 тис. грн. Сума шкоди, нанесена невстановленими особами, склала 7338,839 тис. грн.

Суб’єктам господарювання та фізичним особам пред’явлено до сплати збитки на суму 3088,481 тис. грн., стягнуто з урахуванням попереднього періоду 4278,544 тис. грн.

64 матеріали передано на розгляд до правоохоронних органів та прокуратури, порушено 19 кримінальних проваджень.

З метою припинення негативного впливу на навколишнє природне середовище при здійсненні виробничої діяльності у 5 випадках обмежено діяльність суб’єктів господарювання.

Робота Держекоінспекції постійно висвітлюється в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті (http://dei.zt.ua ).

15.4. Виконання державних цільових екологічних програм

На виконання у 2016 році Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року в області здійснювався наступний захід.

На утримання водогосподарсько-меліоративного комплексу Житомирської області землекористувачами було виділено коштів на суму 417,3 тис. грн.

По програмі захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2016 році кошти не виділялись.

Житомирській області на 2016 рік за бюджетною програмою КПКВК 2408070 „Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення” було передбачено асигнування у сумі 724 300,0 грн., які відповідно до паспорту бюджетної програми КПКВК 2408070 були призначені:

1. На утримання Житомирського центру радіаційного контрою та виконанню заходів по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (Центр) – 254 295,6 грн.

2. На утримання Народницької районної спеціалізованої станції по догляду землями зони безумовного обов’язкового відселення (Станція) – 387 000 грн.

3. На погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи з дозиметричної паспортизації у 2013 році - 83004,40 грн.

Кошти в 2017 році надійшли 100% до річного плану та були виконані наступні заходи. Станцією забезпечувалось утримання території загальною площею 22449,83 га, з яких 18393,3 га - сільськогосподарські землі, 1462,8 га - ліси та інші лісовкриті площі, 539,31га - забудовані землі, 1033,13 га - відкриті заболочені землі, 494,89 га – відкриті землі без рослинного покриву, 526,4 га води, у належному санітарно-екологічному та пожежно-безпечному стані.

Спеціалістами Житомирського обласного центру радіологічного контролю по виконанню заходів з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом 2016 року проводилася робота з організації радіологічного контролю сільськогосподарської та лісової продукції. За звітний період відібрано і перевірено 14949 проб у 131 населеному пункті. Перевищення виявлено в 48 населених пунктах. Головними радіоекологами у районах надано 3286 консультацій населенню з вирощування та споживання екологічно чистих продуктів, зменшення дозового навантаження на організм, взято участь у 20 нарадах з підсумків роботи, 13 сесіях районних та сільських рад, 4 депутатських комісіях, 8 сходах сіл, 1 засіданні громадської ради, опубліковано 4 статті на Чорнобильську тематику у районних газетах.

У 2016 році в області було погашено кредиторської заборгованості за виконані роботи з дозиметричної паспортизації у 2013 році.

15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища

Обласна система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля в Житомирській області, прогнозування його змін і розроблення науково- обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Обласна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, яка у свою чергу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.

Обласна система моніторингу довкілля – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення регіону; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

Створення і функціонування обласної системи моніторингу ґрунтується на принципах:

- узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин;

- інтеграції даних еколого-інформаційних систем Житомирської області;

- систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього;

- своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу;

- об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення Житомирської області.

Метою створення обласної системи моніторингу є підвищення ефективності управління екологічним станом області за рахунок:

- інтеграції екологічної та екологічно-значущої інформації, що надходить від суб’єктів моніторингу довкілля;

- аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;

- підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;

- підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Житомирської області, ефективності їх здійснення;

- розвитку міжнародного співробітництва.

Основними завданнями системи моніторингу є:

- організація систематичних спостережень за станом складових довкілля;

- виявлення ступеня антропогенного впливу на довкілля та здоров’я населення, факторів та джерел такого впливу;

- виявлення зон підвищеної екологічної небезпеки;

- розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу на природне середовище;

- організація моніторингу відгуку біоти на антропогенний вплив;

- оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків від техногенного та антропогенного навантаження;

- прогнозування стану довкілля та його змін;

- обґрунтування пріоритетів природоохоронної діяльності (обґрунтування та розробка природоохоронних управлінських рішень).

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” (далі - Положення) від 26.01.05 №14.

В Положенні визначені суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, до яких належать:

- організації, що здійснюють координацію та контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності у цілому на підвідомчій їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення ;

- організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища та державний санітарний нагляд об’єктів, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля.

Моніторинг довкілля здійснюють:

1. Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА

2. Житомирське обласне управління водних ресурсів +Житомирська гідрогеолого - меліоративна експедиція

3. Житомирська філія державної установи «Інститут охорони грунтів України»

4. Комунальне підприємство «Житомирводоканал»

5. Житомирський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ)

6. ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України»

7. Державна інспекція захисту рослин Житомирської області

8. Комунальне підприємство Новоград – Волинської міської ради виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Новоград - Волинськ.

9. Міське комунальне підприємство “Бердичівводоканал”, м.Бердичів

10. КП «Комунальник» Овруцької міської ради

11. ТОВ “Малиненергоінвест”, м.Малин

12. Комунальне підприємство “Водоканал”, м.Коростень

13. Поліський філіал Українського ордена “Знак пошани” науково – дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА)

14. Банкнотно-монетний двір Національного банку України

15. Управління ДСНС України в Житомирській області

16. Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства

17. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради

18. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

19. Департамент містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства ЖОДА

20. Державна екологічна інспекція у Житомирській області

21. ПрАТ “Біомедскло”

22. КП “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради

23. ПАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів”

Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є:

- довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля;

- аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;

- інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів;

- інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області, заінтересованих установ і організацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1551 „Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.09 № 59 „Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у новій редакції та нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”.

Обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі - Комісія) є консультативно-дорадчим органом при облдержадміністрації для координації діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля на основі державної, регіональної та відомчих програм моніторингу довкілля.

До складу Комісії входять керівники (заступники) місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, організацій та підприємств що є суб’єктами системи моніторингу довкілля Житомирської області. Для підвищення ефективності та контролю роботи обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля за напрямами моніторингу навколишнього природного середовища при обласній міжвідомчій комісії з питань моніторингу довкілля утворені постійно діючі секції:

- секція моніторингу атмосферного повітря;

- секція моніторингу поверхневих вод суші і підземних вод;

- секція моніторингу земельних ресурсів;

- секція контролю і поводження з відходами;

- секція моніторингу лісового фонду.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

- аналізує і координує діяльність суб’єктів моніторингу та інших місцевих органів державної виконавчої влади щодо створення та функціонування системи моніторингу, здійснення заходів, передбачених регіональною програмою моніторингу довкілля в Житомирській області;

- готує та розглядає пропозиції щодо вдосконалення роботи системи моніторингу довкілля, взаємодії РІАЦ Житомирської області та суб’єктів моніторингу, нормативно-правової бази, впровадження результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних робіт з питань створення, функціонування та вдосконалення системи моніторингу.

Управління екології та природних Житомирської обласної державної адміністрації відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” забезпечує організаційну інтеграцію суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, методологічне і метрологічне забезпечення складових частин і компонентів системи, координацію дій щодо побудови системи моніторингу, оперативне управління інформацією системи.

Проект регіональної програми моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області знаходиться на завершальному етапі.

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями,

середовища та число точок спостережень

Таблиця 15.5.1.

№ з/п	Суб’єкти моніторингу довкілля	Кількість точок спостережень, од.
№ з/п	Суб’єкти моніторингу довкілля	атмосферне повітря	стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря	поверхневі води	джерела скидів зворотних вод у поверхневі води	морські води	джерела скидів зворотних вод у морські води	підземні води	джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти	грунти
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Державна екологічна інспекція у Житомирській області	-	10	21	-	-	-	-	-	120
2	Житомирський обласний центр з гідрометеорології	2	-	12	-	-	-	-	-	-
3	ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр держсан-епідемслужби України»	1929	-	55	-	-	-	-	-	350
4	Житомирсье обласне управління водних ресурсів	-	-	10	-	-	-	-	-	233*
5	КП «Житомирводоканал»	-	-	2	6	-	-	-	-	-
6	КП Новоград – Волинське МР «ВУВКГ»	-	4	2	1	-	-	-	-	-
7	МКП “Бердичівводоканал”	-	1	2	1	-	-	17	-	-
8	ДКП “Малин міськводоканал”	-	-	3	4	-	-	-	-	-
9	КП “Водоканал”, Коростенської міської ради	6	20	5	3	-	-	-	-	-

15.6. Державна екологічна експертиза

Протягом 2016 року управлінням проведена державна екологічна експертиза по 12 об’єктам (з яких 5 повернуто на доопрацювання).

Матеріали, що надавались на державну екологічну експертизу свідчать про те, що не всі причетні до проектування.

Основною причиною повернення документації на доопрацювання є:

- недостатня розробка розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС);

- використання недіючих методик розрахунків викидів забруднюючих речовин;

- відсутність рішень по поводженню з відходами, погодження прийнятих рішень з зацікавленими службами та організаціями;

- застосування в технологічних процесах застарілих технологій, тощо.

15.7. Економічні засади природокористування

15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

Еколого–економічний механізм природоохоронної діяльності діє з 1991 року з прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності базується на:

1. Засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів, забруднення та шкідливий вплив на довкілля.

2. Цільовому використанні коштів, отриманих від екологічного податку та платежів, на ліквідацію джерел забруднення і відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані.

Головним завданням економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності є:

1. Шляхом впровадження еколого-економічних інструментів стимулювати природокористувачів та забруднювачів довкілля до:

- раціонального та ощадливого використання природних ресурсів;

- зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції;

- зменшення шкідливого впливу на довкілля.

2. За рахунок коштів, отриманих від екологічного податку та платежів, створити незалежне і автономне від державного та місцевих бюджетів джерело фінансування природоохоронних заходів та робіт.

Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності.

Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали:

- екологічний податок;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних);

- механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси);

- система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди).

Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення.

Фінансування природоохоронної галузі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища збільшилось, однак залишається значно меншим від необхідного. Табл. 15.7.1.

Надходження та використання коштів

обласного фонду охорони навколишнього природного середовища

Таблиця 15.7.1.

тис. грн.

№ п/п	Обсяг коштів	Рік
№ п/п	Обсяг коштів	2014	2015	2016
1	Залишок коштів на початок звітного періоду	-	10057,1	4805,0
2	Надходження коштів у звітному періоді – всього	19884,0	5342,3	5500,0
3	Використано коштів - всього	9826,9	11641,1	2044,0
4	Залишок коштів на кінець звітного періоду	-	3758,3	8260,9
5	% використання коштів (дані п.3 поділити на /(дані п.1+дані п.2)х 100)	49	76	20

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі

З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля, активізації роботи по здійсненню природоохоронних заходів та визначення пріоритетних напрямків з охорони навколишнього природного середовища, враховуючи рекомендації постійної комісії обласної ради з питань Чорнобильської катастрофи, екології та використання природних ресурсів і постійної комісії обласної ради з питань бюджету і комунальної власності Житомирська обласна рада рішенням двадцять восьмої сесії від 20.11.2014 за №1329 затвердила обласну комплексну програму охорони навколишнього природного середовища на 2014-2017 роки.

Відповідно до програми у 2014-2016 роках на виконання природоохоронних заходів в області планувалось залучити 196 мільйонів гривень, з яких 58 мільйонів гривень з державного бюджету; 26,5 мільйона гривень з обласного фонду охорони навколишнього середовища; 100 мільйонів гривень з місцевих бюджетів різних рівнів окрім обласного, 11,5 мільйона гривень власних коштів підприємств, установ, організацій.

На виконання програми упродовж 2014-2016 років у області були здійсненні природоохоронні заходи з залученням коштів з різних джерел фінансування загальною сумою 136 мільйонів 161 тисячу гривень, які становлять 69% до запланованих всього коштів у програмі.

З них:

- 7 мільйонів 81 тисяча гривень з державного бюджету (12 % до запланованих у програмі);

- 23 мільйони 512 тисяч гривень з обласного бюджету (89 % до запланованих у програмі);

- 52 мільйонів 193 тисяч з бюджетів міст обласного значення, бюджетів об'єднаних територіальних громад, бюджетів сіл, селищ, міст районного значення (52 % до запланованих у програмі) ;

- 53 мільйони 375 тисяч – власні кошти підприємств, установ, організацій (400 % до запланованих у програмі).

Упродовж цих років з метою раціонального використання і зберігання відходів та побутових відходів в області було використано 19,8 млн. гривень (які становлять 47% до запланованих у програмі), з них 3,8 млн. з державного бюджету були витрачені на придбання установок, обладнання та механізмів для збору, транспортування твердих побутових відходів у м.Коростені та будівництво полігону твердих побутових відходів у м.Малині. За 16 млн. з місцевих бюджетів різних рівнів окрім обласного в області було реконструйовано сміттєзвалища твердих побутових відходів, придбано транспортні засоби та контейнери для транспортування та збору відходів і сміття, ліквідовано несанкціоновані сміттєзвалища.

На охорону та використання водних об'єктів було використано 42,85 млн. грн. (які становлять 34% до запланованих у програмі) з них: 22,85 млн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища; 17,5 млн. грн. з місцевих бюджетів різних рівнів окрім обласного; 2,5 млн.грн. власні кошти підприємств, установ, організацій. За ці кошти в області було розроблено та відкориговано документацію на будівництво очисних споруд і каналізації; проведено поточні ремонти гідротехнічних споруд, реконструкції та ремонти з заміною обладнання діючих каналізаційних насосних станцій та споруд.

На охорону атмосферного повітря в області було витрачено 42,2 млн.грн. (які становлять 800 % до запланованих у програмі) З них 14,2 млн. витрачено з місцевих бюджетів різних рівнів окрім обласного, а 28 млн. грн. це власні кошти підприємств, установ, організацій. За ці кошти на підприємствах було встановлено обладнання, яке значно зменшило шкідливі викиди в атмосферу у м.Житомирі та м.Чуднові.

На збереження природно-заповідного фонду в області було витрачено 3,6 млн.грн. (які становлять 62 % до запланованих у програмі). З них 3,25млн.грн. витрачено з державного бюджету на забезпечення належного функціонування природно-заповідного фонду, 40 тисяч грн. з місцевих бюджетів різних рівнів окрім обласного та 300 тисяч власні кошти підприємств, установ, організацій утримання в належному санітарному стані пам'яток природи та садово-паркового мистецтва місцевого значення.

На охорону і раціональне використання природних ресурсів та ресурсів тваринного світу було 24,8 млн.грн. (які становлять 181 % до запланованих у програмі) З них витрачено 3,9 млн. грн. з місцевих бюджетів різних рівнів окрім обласного на озеленення міст області, 20,9 млн.грн. власних коштів підприємств, установ, організацій на збереження лісових насаджень та збільшення поголів'я диких копитних тварин.

На інші напрямки природоохоронної діяльності було витрачено 2,73 млн.грн. (які становлять 56 % до запланованих у програмі) З них витрачено з обласного бюджету 660 тисяч на науково-дослідну роботу, інформаційне забезпечення природоохоронної діяльності та організацію і проведення екологічної освіти; 600 тис.грн. з місцевих бюджетів різних рівнів окрім обласного та 1,46 млн.грн. власних коштів підприємств, установ, організацій на просвітницьку роботу та проведення заходів та масових акцій для здіснення покращення екологічної ситуації в населених пунктах Житомирської області.

За 2014-2016 роки з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища витрачено 23512,0 тис. грн.

Продовжувалось будівництво очисних споруд каналізації в м.Андрушівці, а також реконструкція та технічне переобладнання очисних споруд господарсько-побутових стічних вод у м. Овручі та смт Черняхів.

Розпочато реконструкцію мережі водовідведення у смт Любарі.

За рахунок коштів фонду вперше на Житомирщині видано книгу «Природно-заповідний фонд Житомирської області».

Населені пункти	2012р.					2013 р.					2014р					2015р.					2016р.
	разом	в т.ч.				разом пил	в т.ч.				разом діоксид сірки	в т.ч.				разом діоксид азоту	в т.ч.				разом	в т.ч.
	разом	пил	діоксид сірки	діоксид азоту	оксид вуглецю	разом пил	діоксид сірки	діоксид азоту	діоксид азоту	пил	разом діоксид сірки	діоксид азоту	діоксид сірки	пил	діоксид сірки	разом діоксид азоту		пил	діоксид сірки	діоксид азоту	разом	Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок	діоксид сірки	діоксид азоту	оксид вуглецю
Андрушівський	0,049	0,004	0	0,016	0,049	0,004	0	0,016	0,049	0,004	0	0,016	0,049	0,004	0	0,016	0,049	0,004	0	0,016	0,114	0,013	0,014	0,018	0,040
Баранівський	0,153	0,051	0,025	0,036	0,153	0,051	0,025	0,036	0,153	0,051	0,025	0,036	0,153	0,051	0,025	0,036	0,153	0,051	0,025	0,036	0,097	0,000	0,005	0,028	0,024
Бердичівський	0,027	0,015	0,006	0,001	0,027	0,015	0,006	0,001	0,027	0,015	0,006	0,001	0,027	0,015	0,006	0,001	0,027	0,015	0,006	0,001	1,193	0,007	0,007	0,190	0,168
Брусилівський	0,091	0,002	0,004	0,048	0,091	0,002	0,004	0,048	0,091	0,002	0,004	0,048	0,091	0,002	0,004	0,048	0,091	0,002	0,004	0,048	0,013	0,000	0,000	0,000	0,001
Вол.-Волинський	0,301	0,227	0,036	0,029	0,301	0,227	0,036	0,029	0,301	0,227	0,036	0,029	0,301	0,227	0,036	0,029	0,301	0,227	0,036	0,029	0,422	0,038	0,130	0,026	0,015
Ємільчинський	0,091	0,022	0,028	0,002	0,091	0,022	0,028	0,002	0,091	0,022	0,028	0,002	0,091	0,022	0,028	0,002	0,091	0,022	0,028	0,002	0,156	0,015	0,029	0,010	0,068
Житомирський	0,273	0,13	0,084	0,026	0,273	0,13	0,084	0,026	0,273	0,13	0,084	0,026	0,273	0,13	0,084	0,026	0,273	0,13	0,084	0,026	0,678	0,002	0,207	0,046	0,092
Коростенський	0,688	0,635	0,023	0,013	0,688	0,635	0,023	0,013	0,688	0,635	0,023	0,013	0,688	0,635	0,023	0,013	0,688	0,635	0,023	0,013	0,306	0,003	0,044	0,015	0,019
Коростишівський	0,037	0,019	0,002	0,007	0,009	0,2466	0,23	0,0019	0,0069	0,0078	0,03490	0,01630	0,00220	0,00170	0,00540	0,122	0,001	0,007	0,007	0,017	0,122	0,001	0,007	0,007	0,017
Лугинський	0,002	0,0003	0,000013	0,001	0,001	0,622	0,00034	0,000013	0,000713	0,621	0,01370	0,00010	0,00000	0,00000	0,00020	0,012	0,000	0,000	0,002	0,002	0,012	0,000	0,000	0,002	0,002
Любарський	0,003	0,00002	0,000002	0,001	0,002	0,0030	0,000034	0	0,0008	0,0022	0,00490	0,00000	0,00000	0,00030	0,00130	0,011	0,000	0,000	0,002	0,003	0,011	0,000	0,000	0,002	0,003
Малинський	0,179	0,167	0,004	0,002	0,006	0,173	0,168	0,000381	0,0001	0,00477	0,24400	0,17820	0,00070	0,00300	0,05530	0,233	0,002	0,004	0,001	0,055	0,233	0,002	0,004	0,001	0,055
Народицький	0,001	0,0002	0	0,0003	0,00002	0,000772	0,00026	0	0,000324	0,000188	0,00030	0,00000	0,00000	0,00000	0,00000	0,019	0,006	0,006	0,000	0,005	0,019	0,006	0,006	0,000	0,005
Нов.-Волинський	0,297	0,187	0,014	0,047	0,049	0,291	0,183	0,011	0,048	0,0487	0,59120	0,22720	0,03020	0,00020	0,02270	0,711	0,001	0,035	0,108	0,024	0,711	0,001	0,035	0,108	0,024
Овруцький	0,907	0,772	0,043	0,030	0,062	0,715	0,58	0,042	0,02	0,0727	0,67540	0,48110	0,04210	0,00190	0,07910	0,315	0,001	0,042	0,018	0,079	0,315	0,001	0,042	0,018	0,079
Олевський	0,023	0,007	0,003	0,007	0,006	0,021	0,0068	0,003	0,0045	0,0064	0,06050	0,00650	0,00310	0,00000	0,00590	0,037	0,000	0,004	0,004	0,006	0,037	0,000	0,004	0,004	0,006
Попільнянс-ький	0,211	0,13	0,021	0,021	0,039	0,154	0,124	0,021	0,0038	0,0052	0,41290	0,15910	0,02140	0,00000	0,08310	0,916	0,001	0,023	0,041	0,190	0,916	0,001	0,023	0,041	0,190
Радомишльський	0,260	0,046	0,181	0,022	0,011	0,249	0,039	0,175	0,024	0,011	0,20460	0,03440	0,12640	0,00010	0,00980	0,194	0,001	0,133	0,017	0,008	0,194	0,001	0,133	0,017	0,008
Романівський	0,068	0,046	0,0001	0,009	0,013	0,547	0,538	0,000113	0,0053	0,0033	0,35030	0,29620	0,00000	0,00010	0,00790	0,364	0,000	0,000	0,006	0,012	0,364	0,000	0,000	0,006	0,012
Ружинський	0,061	0,035	0	0,007	0,019	0,039	0,032	0	0,0026	0,00468	0,14050	0,02870	0,00000	0,00000	0,00740	0,204	0,000	0,072	0,009	0,043	0,204	0,000	0,072	0,009	0,043
Червоноармій-ський	0,014	0,011	0,001	0,001	0,001	0,024	0,02	0,00066	0,000992	0,0026	0,00860	0,00600	0,00020	0,00000	0,00040	0,004	0,003	0,000	0,000	0,000	0,004	0,003	0,000	0,000	0,000
Черняхівський	0,034	0,026	0,002	0,003	0,003	0,0138	0,009	0,00048	0,0021	0,00225	0,02340	0,01520	0,00160	0,00010	0,00240	0,100	0,000	0,036	0,003	0,003	0,100	0,000	0,036	0,003	0,003
Чуднівський	0,033	0,008	0,0001	0,016	0,009	0,0297	0,008	0,00008	0,013	0,0086	0,07280	0,03230	0,00010	0,00000	0,01000	0,140	0.,018	0,039	0,016	0,027	0,140	0.,018	0,039	0,016	0,027
м. Житомир	1,177	0,204	0,071	0,593	0,309	1,158	0,192	0,076	0,3485	0,3495	1,44920	0,14820	0,07370	0,00120	0,41050	1,281	0,001	0,100	0,512	0,331	1,281	0,001	0,100	0,512	0,331
м. Бердичів	1,231	0,073	0,001	0,628	0,529	0,5986	0,059	0,000403	0,703	0,5986	0,31360	0,06570	0,00250	0,00470	0,05210	0,240	0,002	0,004	0,050	0,049	0,240	0,002	0,004	0,050	0,049
м. Коростень	0,682	0,265	0,034	0,242	0,141	1,77	0,441	0,028	0,322	0,2189	0,72310	0,21140	0,02260	0,00330	0,15280	0,628	0,012	0,019	0,162	0,142	0,628	0,012	0,019	0,162	0,142
м. Нов.-Волинський	0,229	0,079	0,089	0,047	0,014	0,185	0,061	0,068	0,043	0,0131	0,12050	0,02380	0,02090	0,00310	0,01100	0,125	0,019	0,024	0,032	0,011	0,125	0,019	0,024	0,032	0,011
м. Малин	0,196	0,045	0,015	0,062	0,074	0,1846	0,032	0,013	0,062	0,0776	0,11360	0,01880	0,01320	0,00010	0,02370	0,260	0,001	0,013	0,104	0,083	0,260	0,001	0,013	0,104	0,083
Разом по області	7,318	3,208	0,685	1,917	1,508	1,8549	3,3197	0,885	1,747	1,6985	10,92540	2,67080	0,68140	0,03320	1,54300	8,985	0,147	0,997	1,427	1,518	9,272	0,147	0,997	1,427	1,518

№ з/п	Адреса розташування об’єкту	Тип встановленого котлоагрегату, що підлягає заміні *	Потужність, МВт		Виробництво теплової енергії, Гкал/рік	Кількість об’єктів- отримувачів теплової енергії, од							Перелік основних за планованих робіт	Тип обладнаннящо встановлюється	Обсяг скорочен-ня споживан-ня природно-го газу після виконання робіт, тис. м³	Обсяги фактично витрачених коштів, тис.грн.
					Усього	Усього:	у тому числі:									Усього	у тому числі за джерелами фінансування:
					Усього	Усього:	Житло-ві будин-ки		шко-ли	дитячі садки	лікарні					Усього	державний бюджет		місцеві бюджет	інші джерела
Заміна теплових мереж
1	Ремонт теплових мереж міста Житомира КП„Житомиртеплокомуненерго”												Заміна аварійних ділянок теплової мережі	Сталеві труби	29,3	549,623	0		549,623	0
2	Ремонт 180 м тепломережі від котельні по вул. Гагаріна у м.Малині												Заміна аварійних ділянок теплової мережі	Сталеві труби	24,1	162	0		162	0
3	Заміна 166м теплової мережі у м.Новограді-Волинському												Заміна аварійних ділянок теплової мережі	Сталеві труби	21,4	55,5	0		55,5	0
4	Капітальний ремонт теплових мереж 984м, м.Коростень												Капіталь-ний ремонт теплових мереж	Сталеві труби	86,7	1010,0	0		1010,0	0
5	Заміна теплової мережі у смт Озерному 220 м												Заміна теплової мережі	Сталеві труби	82,7	1360,0	0		1360,0
Модернізація котелень
6	Котельня КП „Житомиртеплокомуненерго” вул. Домбровського, 30 м.Житомир	НІІСТУ-5	1,56	2147,3		12	6	5				1	Реконст-рукція котельні	Котли; Riello TAU 800 N - 2шт, тепловий насос Vitocal 350-A AWHI (2шт.)	385,4	8957,39		0	0	8957,39
7	Котельня КП „Житомиртеплокомуненерго”, вул. І.Гонти, 2, Житомир		0,34	468									Реконст-рукція котельні	Котли: Pictoz Cindensing Linetech RR 85 (4 шт.)	203,7	1395,19		0	1395,19	0
8	Котельня КП „Житомиртеплокомуненерго”, вул.Пушкінська, 5	НІІСТУ-5	2,298	2582		6	2	1		1		2	Технічне переоснащення котельні	Котли; Riello RTQ-715 (3шт.)	110,5	3371,09		0	0	3371,09
9	Встановленням вузлів обліку споживання теплової енергії на 45 житлових будинках м.Новограда-Волинського					45	45	0		0		0	Монтаж-ні роботи та пускова-лагоджу-вальні роботи	Лічильни-ків теплової енергії АКВА-29 шт, СВТУ-16 шт	-	1148,9		0	0	1148,9
10	Заміна насосної групи на котельнях м.Коростеня												Ремонт та заміна 67 од. насосного обладнання		-	68		0	0	68
11	Заміна насосного обладнання на котельні у смт Озерному												Заміна насосного обладнання			265,0		0	265,0	0
	РАЗОМ														943,8	18342,693		0	4797,313	13545,38
Переведення котлів на тверде паливо
	Бюджетна сфера 33 котельні														1289,8	16052,972		9308,9	6054,872	689,2

№№ з/п	Найменування заходу	Загальна кошторисна вартість (згідно з проектом) тис.грн.	Термін реалізації заходу	Ступінь готовності природо-охоронного заходу, %	Обсяг фактичних видатків з обласного фонду, тис.грн.	Обсяг фактичних видатків з інших джерел, тис.грн.	Стан (результат) виконання
1.	Коригування робочої документації на Будівництво очисних споруд каналізації в м.Андрушівці	75,0	2016	100	75,0	-	Можливість вирішення питання щодо проведення будівництва
2.	Реконструкція та технічне переобладнання очисних споруд господарсько-побутових стічних вод у м.Овручі	6355,5	2016	95	367,99	-	Зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин, очищення стічних вод до нормативних показників
3.	Реконструкція очисних споруд каналізації КП «Черняхів-Добробут» по вул.Індустріальній в смт Черняхів Житомирської області	970,1	2016	77	92,94	-	Погашення кредиторської заборгованості за 2014 рік. В подальшому - поліпшення екологічного стану р.Тетерів
4.	Реконструкція мережі водовідведення в смт Любар	520,0	2016	1	233,1	-	Уникнення несанкціонованих скидів стічних вод
5	Технічне переоснащення із заміною аварійного обладнання КНС у м.Радомишлі	1430,0	2016	1	1084,96	-	Запобігання аварійним скидам, зменшення енергозатрат
6.	Науково-дослідна робота «Радіаційний моніторинг ґрунтів та продуктів рослинництва на присадибних ділянках мешканців Полісся Житомирщини у віддалений період після аварії на ЧАЕС»	95,0	2016	100	95,0	-	Наукове опрацювання радіоактивного забруднення у віддалений період після аварії на ЧАЕС
7.	Науково-дослідна робота «Біологічний моніторинг вод поверхневих та підземних джерел питного водопостачання та рибогосподарського призначення»	95,0	2016	100	95,0	-	Наукове опрацювання системи біомоніторингу поверхневих та підземних джерел питного водопостачання та рибогосподарського призначення

*№ п/п*	*Назва організації*	*Поштова адреса*	*Керівник органіації*	*Телефон* (e-meil)	*Дата реєстрації*
1	2	3	4	5	6
1.	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТОМИРСЬКА МІСЬКА ПРАВОЕКОЛОГІЧНА ЗАХИСНА АСОЦІАЦІЯ "ЗЕЛЕНИЙ ТРИЗУБ"	М.ЖИТОМИР, КОРОЛЬОВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ЧЕРНЯХОВСЬКОГО, БУД. 1, КВ. 15	БЕЗДІТНИЙ ІГОР ВАЛЕР'ЯНОВИЧ	-	19970925
2.	МІСЬКА ДИТЯЧА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЕКОЛОГІЧНИЙ КЛУБ "ЕКОС"	М.ЖИТОМИР, КОРОЛЬОВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ВІТРУКА, БУД. 49, КВ. 98	СУББОТІН ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ	333004	20031113
3.	ГРОМАДСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЗЕЛЕНИЙ СВІТ ЛУГИНЩИНИ"	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ., ЛУГИНСЬКИЙ Р-Н, СМТ ЛУГИНИ, ВУЛ.ПАВЛОВА, БУД. 24А	ГРИНЕВИЧ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ	80416191588	20060606
4.	"ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЕКОЛОГІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ., ХОРОШІВСЬКИЙ Р-Н, СМТ ХОРОШІВ, ВУЛ.ЩОРСА, БУД. 21	МИСЬКО РУСЛАН ВАЛЕНТИНОВИЧ	80676657868	20070720
5.	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ДРЕВЛЯНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА РАДА МІСТА КОРОСТЕНЯ"	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ., М.КОРОСТЕНЬ, ВУЛ.1 ТРАВНЯ, БУД. 3, КВ. 27	ЛИСКОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА	80674111020	20080430
6.	ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ОСЕРЕДОК ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ПРАВОЕКОЛОГОЗАХИСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ЗЕЛЕНИЙ ТРИЗУБ"	М.ЖИТОМИР, БОГУНСЬКИЙ Р-Н, МАЙД.ПЕРЕМОГИ, БУД. 5/1, КВ. 59	ГАЙДАЙ ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ	343749	20091112
7.	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЕКОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ"	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ., РАДОМИШЛЬСЬКИЙ Р-Н, М.РАДОМИШЛЬ, ВУЛ.ТОЛБУХІНА, БУД. 12, КВ. 25	СРЕБНЮК ТАМАРА ВАСИЛІВНА	80413245874	20110623
8.	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СПІВДРУЖНІСТЬ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ "ЕКОМЇР"	М.ЖИТОМИР, КОРОЛЬОВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ВОКЗАЛЬНА, БУД. 14	ТВАРДОВСЬКИЙ СЕРГІЙ ЛЕОНІДОВИЧ	80412468760	20110131
9.	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ДОРАДЧА СЛУЖБА ЖИТОМИРСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРОЕКОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ"	М.ЖИТОМИР, БОГУНСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ЧАПАЄВА, БУД. 4, КВ. 11	КОВАЛЬЧУК ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ	675906551	20110120
10.	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА МОЛОДІЖНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЕКОЛОГІЧНА НАГЛЯДОВА РАДА"	М.ЖИТОМИР, БОГУНСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ХЛІБНА, БУД. 27	СМОЛЯР СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ	80412467361	20110812
11.	ГРОМАДСЬКЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ПРОЛІСОК"	М.ЖИТОМИР, КОРОЛЬОВСЬКИЙ Р-Н, ПРОЇЗД АКАДЕМІКА ТУТКОВСЬКОГО, БУД. 10	АДАМОВИЧ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ	410380	19990222
12	ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ" У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ	М.ЖИТОМИР, БОГУНСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.МАЛИНСЬКА, БУД. 10,П/Б	ЖИРІКОВ ІЛЛЯ АНДРІЙОВИЧ	-	20130315
13	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ АЛЬЯНС"	М.ЖИТОМИР, КОРОЛЬОВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ШЕВЧЕНКА, БУД. 35 А, ОФ. №2	ЦИМБАЛЮК ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ	80674121716	20130927
14	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ З ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ"	М.ЖИТОМИР, БОГУНСЬКИЙ Р-Н, ПРОВ.1 СОСНОВИЙ, БУД. 9	БІЛЬКЕВИЧ ВІКТОР ЮРІЙОВИЧ	80937599166	20140116
15	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "НАШ ЕКОЛОГІЧНИЙ СВІТ"	М.ЖИТОМИР, БОГУНСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ДОМБРОВСЬКОГО, БУД. 50	ГОЛОВЕНЬ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ	-	20140829
16	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ГРОМАДСЬКИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ УКРАЇНИ"	М.ЖИТОМИР, БОГУНСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ПЕРЕМОГИ, БУД. 29, ОФ. 1	ДЕРЕВ'ЯНКО ОЛЕНА ВАСИЛІВНА	80963118232	20151111
17	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ВЕТЕРАНІВ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СФЕРІ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОЇ, ГЕОДЕЗИЧНОЇ, ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНОЇ ТА ФЕРМЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ"	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ., ЖИТОМИРСЬКИЙ Р-Н, С.КАЛИНІВКА, ВУЛ.ПОЛЬОВА, БУД. 148	ДРАГАН ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ	80675003145	20160215
18	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ПРАВОЕКОЛОГОЗАХИСНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ТРИСУТТЯ"	М.ЖИТОМИР, КОРОЛЬОВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ.ВЕЛИКА БЕРДИЧІВСЬКА, БУД. 54, КВ. 68	ГАЙДАЙ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ	412343749	20160321
19	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ЕКОЛОГІЧНА ВАРТА ЖИТОМИРЩИНИ"	ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ., М.МАЛИН, ВУЛ.ВОЛОДИМИРСЬКА, БУД.28, КОРП. А, КВ.8	АХМЕДОВ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ	80734100560	20160621
20	ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АСОЦІАЦІЯ МОЛОДИХ ЕКОЛОГІВ"	М.ЖИТОМИР, КОРОЛЬОВСЬКИЙ Р-Н, КИЇВСЬКЕ ШОСЕ, БУД. 131, 302	ГУРЕЛЯ ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ	80502418877	20160808

Середньомісячна температура повітря (Cº) за 2016 рік

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Табл.2.1.1.

Підприємство-забруднювач

Відомча приналежність

Валовий

викид, т

2

Середньорічні і максимальні концентрації забруднювальних речовин (в кратності ГДК) за 2016 рік та порівняно з 2015 роком в атмосферному повітрі м. Житомир

ПЕД гамма-випромiнення по територiї

Житомирської областi за 2016 рік

Динаміка заготівлі лікарської сировини за останні п’ять років, т

Заболо-

Підкис-

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Атмосферне повітря

Відходи

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями,

середовища та число точок спостережень

Надходження та використання коштів

обласного фонду охорони навколишнього природного середовища