1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року.

Вона ділиться на 23 райони. В своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів.

Область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон:

- Полісся (північна частина області)

- Лісостеп (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”.

В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі.

Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Опадів на півночі області 600мм, на півдні — 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області – р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області – 276 км. Площа басейну – 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м³), 1429 ставків (до 1 млн.м³).

Земельний фонд Житомирщини становить 2982,7 тис. га. В його складі найбільшу питому вагу – більше половини 56,2 % мають сільськогосподарські землі. Понад третину земель становлять ліси та лісовкриті площі. Лише 5,6 % земель області знаходяться у їх природному стані: болота, озера, ріки, відкриті (без рослинного покриву) землі, в тому числі близько 1 % зайняті водогосподарськими об’єктами – каналами, колекторами, ставками, штучними водосховищами; 1,6 % знаходяться під водою; 2,7 %  — болота і заболочені землі; 3,0 % — забудовані; 1,2 % — вкриті землі.

Серед зональних типів ґрунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області).

Житомирщина розташована у двох природних зонах – зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито більше 1 млн. га (1/3 загальної території). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості.

2013 рік виявився стабільно теплішим за норму, щедрим на опади, та, незважаючи на періодичне ускладнення погодних умов впродовж сезонів, був загалом сприятливим для ефективної діяльності всіх галузей господарства області.

Зима 2012-13 рр. видалася довготривалою, багатосніжною, та, незважаючи на значну амплітуду температурних коливань, загалом холодною.

Вкрай несприятливими погодними умовами відзначився грудень 2012 р. Серія південних циклонів, що чередою перетинали територію Житомирщини, обумовили встановлення зимового режиму з перших днів зими – сильні снігопади та швидке наростання снігового покриву, який з 4 грудня одразу став стійким.

Винятковою за кількістю випавшого снігу стала перша декада місяця, коли сума опадів в різних районах області склала 2-4 норми, і особливо в південній частині, де опадів випало майже у 7 разів більше, ніж зазвичай. Така кількість опадів за першу декаду грудня в південних районах області є рекордною і відмічається вперше за період спостережень за погодою з 1945 р.

Найбільшою для цього періоду року була і висота снігового покриву в м. Житомирі, яка 13 грудня досягла максимальної відмітки 41 см. До цього часу абсолютною величиною в першій третині грудня вважалася висота снігу 22 см, зафіксована у 1980 році.

З посиленням гребеню потужного антициклону в середині місяця встановився період холодної, з епізодичними опадами погоди. Мінімуми температур становили 17-20º морозу, що недалеко від межі абсолютних значень за минулі роки спостережень.

Наприкінці грудня стала адвекція теплого повітря спричинила РЗП – швидке підвищення температури повітря до відлиги. Протягом 25-26 грудня фон середніх температур підвищився на 9-11º і становив 3-6º морозу, а інтервал максимальних температур з 10-12º морозу змінився значеннями від 1º морозу до 1º тепла. Подальше наростання денних температур досягло 5-6º тепла, що в північно-західних районах близько до абсолютних максимумів.

Контрастна погода спостерігалась у січні 2013 р. - відмічались як стабільні холодні періоди, так і складні погодні умови з опадами та небезпечними явищами. Температурний режим коливався від помірних морозів до відлиги, а нічні температури в інтервалі 17-19º морозу, які відмічались наприкінці місяця, стали найнижчими позначками зими 2012-13 рр., за винятком північно-східних районів, де мінімум - 20º припав на кінець грудня.

Протистояння теплих та холодних мас у лютому завершилось на користь тепла. Незважаючи на періоди із морозами, середня температура місяця виявилась на 3.5-4.1º вищою за норму. Опадів було достатньо, а погодні умови характеризувались періодичними ускладненнями.

У противагу теплому лютому, незвично низький температурний режим переважав у березні, що подовжило тривалість зимового сезону на місяць. РЗП, що сталася наприкінці першої декади місяця, спричинила повернення до зимових умов – сніг, мокрий сніг, поповнення снігового покриву та зниження денних температур до мінусових значень. Вкрай несприятливою була погода другої половини місяця внаслідок сильних снігопадів, налипання мокрого снігу та штормових вітрів.

Опадів у березні було рекордно багато, особливо в південних районах, загалом за березень їх випало 3-4 місячних норми.

Сума опадів за весь зимовий період була значно більшою стандартної кількості - 274-304 мм, що відповідає 172-245% норми.

Сезон був багатим на погодні негаразди.

Бурхлива циклонічна діяльність над Україною спричинила сильний сніг або мокрий сніг інтенсивністю 7-20 мм на всій території чи в окремих районах області 3, 6, 10, 11, 17, 24 грудня, 22 січня.

Несприятливі погодні умови виникли на Житомирщині 19 січня, коли переміщення теплого фронту спричинило інтенсивні опади у вигляді снігу, мокрого снігу та льодяного дощу при температурі повітря 3-7º морозу. Це призвело до налипання мокрого снігу, утворенню ожеледі та ожеледиці. Найбільш постраждали південні райони області, де діаметр ожеледі досяг 8 мм, а підстилаюча поверхня перетворилась на суцільний лід.

Погіршення погодних умов відмічалось 4, 11-12 лютого та 20 березня, коли в зоні атмосферних фронтів відмічалось налипання мокрого снігу діаметром 14-20 мм, а 4 лютого в південній частині області розмір відкладень досяг 38 мм, що відповідає критерію СГЯ.

В періоди відлиги відмічались численні тумани з видимістю 100-500 м, як було 13-17 січня, 8, 12 лютого, 14 та 30 березня.

Проходження швидкорухомих атмосферних фронтів обумовило сильний вітер 15-16 м/сек. в більшості або окремих районах області 15 лютого та 4 березня.

Негода панувала на Житомирщині 15 березня. В цей день глибокий південний циклон приніс із собою серію НЯ – сильні дощі інтенсивністю 15-27 мм та сильний вітер 16-21 м/сек.

Рідкісна стихія розігралась 22-23 березня, коли переміщення на Україну південного циклону створило вкрай несприятливі погодні умови на території Житомирської області. Дві доби поспіль випадав сильний сніг інтенсивністю 9-15 мм, а 22 березня в південних районах кількість опадів досягла СГЯ -22 мм за 12 годин, швидкість вітру посилилась до 15 м/сек. Загалом за 22-23 березня по метеостанціям області випало 28-44 мм опадів, що на більшій частині території області становить практично місячну норму, а в південних районах – майже півтори норми за березень.

Весна настала дуже пізно. Понижений проти норми температурний режим на початку весни змінився стрімким наростанням тепла, внаслідок чого весняний сезон видався винятково коротким і тривав неповний місяць.

Кількість опадів на більшій частині території області була дещо меншою, ніж зазвичай.

Холодна, з періодичними дощами погода відмічалась в першій декаді квітня. Мінімуми температурного режиму в цей період становили 3-5º морозу, що в окремих районах північної половини області нижче абсолютних показників з 1945 року.

Ситуація змінилась у другій половині місяця, коли над Україною встановився антициклон, а температурний режим зазнав значних коливань від прохолодних ночей до значного термічного прогріву вдень. На фоні загального потепління в окремі періоди радіаційне вихолодження повітря вночі призводило до заморозків в межах СГЯ та НЯ. Так, 17-18 квітня в більшості районів області, а 19 квітня в північно-західній її частині відмічені заморозки на висоті 2 см інтенсивністю 0-3º.

Аналогічна ситуація склалася 22-23 квітня, коли заморозки досягли критерію СГЯ: на ґрунті та висоті 2 см 0-5º, а місцями по області і в повітрі до 1º.

Поворотним в погодній ситуації став день 27 квітня з переміщенням на територію області теплого фронту, який приніс із собою субтропічне повітря. Стовпчики термометрів в цей день сягали 29º тепла, що перевищує абсолютні максимуми для цього дня.

Опадів на більшій частині території області випало 30-37 мм, або 71-86% від норми, більше було дощів в південних та західних районах, де загальна сума опадів склала 36-41 мм, що відповідає 100-103 %.

Надзвичайно обмежений в часі весняний період позначився на незначній кількості НЯ.

Так, впродовж 31 березня - 1 квітня винос теплого повітря спричинив адвентивний туман з видимістю 300-500 м.

Літо було довготривалим, із періодами жаркої, сухої погоди, що змінювались зливами та небезпечними конвективними явищами погоди.

Незвично теплим з перевагою бездощової погоди в першій половині місяця видався травень.

Активними атмосферними процесами відзначився червень, а тепла, часом спекотна погода поступалася рясним дощам в зоні атмосферних фронтів.

Широкий розмах температурних коливань відмічався у липні. Підвищений проти норми температурний режим переважав у першій половині місяця, а денні максимуми на позначках 30-32º в північно-східних районах області наблизились до абсолютних значень. А друга половина місяця, навпаки, видалася досить прохолодною, внаслідок адвекції арктичного повітря в тилу циклону, що перемістився та активізувався над територією України.

Розподіл опадів у липні був строкатим – на більшій частині території області дощів було замало, і лише в окремих районах області кількість опадів виявилась достатньою.

Атмосферні процеси у серпні були здебільшого малоактивними, що позначилось на стані погоди впродовж більшої частини місяця – було по-літньому тепло, часом спекотно, а дощі носили поодинокий характер. Вторгнення арктичного повітря на Україну в середині місяця спричинили зниження нічних температур до 5-9º тепла, що в північно-східних районах області близько до абсолютних мінімумів для цієї пори.

Дощі протягом літнього сезону випадали хаотично, їх розподіл по території області був таким: на більшій частині території області випало 198-241 мм, що відповідає 64-76%, і лише в західних районах сума опадів склала 344 мм, або 112% від норми.

Як і зазвичай, протягом літа спостерігались численні небезпечні явища погоди.

Активна грозова діяльність відмічалась у всі літні місяці, особливо у червні, коли випадки гроз припали на кожний другий день місяця.

Нерідко грози супроводжувались в окремих районах області сильними дощами інтенсивністю 16-48 мм, як було 19 травня, 11, 15, 22, 23, 24, 26 червня, 7, 31 липня, 29 серпня.

Локальні грозові шквали 17-23 м/сек зафіксовані 27 та 31 травня

6 червня в північно-західних районах випав град діаметром 12 мм.

Вітряно, із швидкістю 16-23 м/сек, було на Житомирщині 28 квітня та 21 травня.

Погіршення погодних умов сталося на більшій частині території області ввечері 2 та вночі 3 червня, коли в зоні активного атмосферного фронту пройшли сильні дощі інтенсивністю 15-22 мм.

Дощило та гриміло на Житомирщині впродовж 28-29 червня, особливо в західних районах, де за добу 28 червня випало 48 мм опадів.

Осінь. Відносно холодним та надмірно дощовим видався вересень.

Похолодання в першій декаді місяця спричинило досить низький фон нічних температур в межах 3-7 º тепла, що в північно-західних районах близько до абсолютного значення в ряду метеоспостережень з 1945 року.

Суттєво знизились температурні показники і наприкінці вересня – адвекція арктичного повітря обумовила 26 та 28 вересня в північних районах заморозки на ґрунті та висоті 2 см 0-2°. Похолодання досягло критеріїв СГЯ вночі 29 та 30 вересня, коли відмічались заморозки в повітрі 0-2º, поверхня ґрунту охолоджувалась до 1-2º морозу, а температура на висоті 2 см опускалась до мінус 2-5º.

Серія циклонів, що панували на території України впродовж вересня, спричинили інтенсивні затяжні дощі та винятково велику суму опадів за місяць, яка на більшій частині території області склала 93-111 мм, що становить 179-213% від звичайного. Особлива ситуація відмічалася в південній частині області, де 12 вересня сталося СГЯ - всього за 9 годин випало 71 мм дощу, що відповідає 139% норми за вересень. 15 вересня зафіксоване ще одне СГЯ – тривалий дощ з кількістю опадів 110 мм. а всього за другу третину місяця випала небувала кількість опадів – 142 мм, що становить 1098% від декадної норми і є абсолютним рекордом для цього періоду осені в ряду спостережень за погодою з 1945 р. Надзвичайною стала і загальна сума опадів за місяць в південних районах Житомирщини - 202 мм, або 396% від норми.

Жовтень відзначився стабільними погодними умовами та аномальним ходом температури повітря – від нічних заморозків на початку місяця до рекордно високих денних максимумів в останній третині місяця.

Холодною видалася перша декада жовтня, коли по периферії антициклону на Україну поширювалось арктичне повітря. Вночі 1 жовтня похолодання досягло критичної межі в північно-східних районах області, де зафіксовані заморозки в повітрі 0º, на грунті 1º та висоті 2 см - 2º. 2 жовтня в цій же місцевості спостерігались заморозки на висоті 2 см інтенсивністю1º. Вночі 3 жовтня відбулось СГЯ - заморозки в повітрі 0-1º та поверхні ґрунту 1-2º , а температура на висоті 2 см опускалась до мінус 2-3º. За даними департаменту агропромислового розвитку шкоди від заморозків не було.

Чергова, більш потужна хвиля холоду дісталася до Житомирщини вночі 6 жовтня. Зниження температурного режиму, класифіковане як СГЯ, відбулось на переважній частині території області – в повітрі до 0-3º морозу, на ґрунті – до мінус 0-2º, і особливо на висоті 2 см, де відмічались заморозки 2-6º.

Навпаки, надзвичайна тепла погода встановилася в останній декаді місяця, коли на Україну хлинуло субтропічне тепло. Найвищі позначки температурного режиму в цей період в межах 18-23º зафіксовані 21, 27, 28, 29 та 30 жовтня, що на всій території області або в окремих її районах досягло чи перевищило абсолютні максимуми для цих днів.

Пік температурних коливань місяця прийшовся на 29 жовтня з позначками денних температур 22-23º, залишивши далеко позаду попередні абсолютні рекорди для цього дня.

Дощі випадали нерівномірно, майже сухою видалася перша половина місяця, надалі з пожвавленням атмосферних процесів відмічалися періодичні дощі різної інтенсивності.

Завдяки сталій адвекції повітря з південного заходу, теплим видався листопад, особливо перша третина місяця з численними температурними рекордами. Незвично високі для цієї пори року температури повітря на позначках 15-19º тепла зафіксовані 5, 6, 8 та 9 листопада, такі значення наблизились або перевищили абсолютні максимуми за період метеоспостережень з 1945 р.

Малоактивні процеси протягом місяця позначились на характері погодних умов: періодичні дощі поступалися сухій погоді, лише з виходом на Україну південного циклону в останній третині місяця опади були сильними.

Активізація атмосферних процесів впродовж сезону супроводжувалась виникненням небезпечних погодних явищ.

1, 12, 18 вересня та 25 жовтня відмічались грози.

Тепла погода жовтня обумовила тумани з видимістю <50-500 м – 15,17 та 26 числа.

Грудень 2013 р. Переміщення серії холодних фронтів, на початку грудня, які супроводжувалось опадами у вигляді мокрого снігу та снігу, обумовило встановлення зимового режиму - утворився сніговий покрив, а температурний режим коливався від слабких до помірних морозів.

Послаблення атмосферних процесів в середині місяця призвело до зростання температурних показників з перевагою плюсових значень. Опади відмічались лише в окремі дні і були неістотними. За таких умов сніговий покрив швидко зруйнувався, і на кінець другої декади грудня повністю зійшов.

Дуже теплою видалася остання третина місяця. Повітря південних широт, що поширилось на територію області, обумовило незвично високий для цієї пори фон денних температур. Пік температурних коливань прийшовся на 23-24 грудня, коли денні максимуми сягали 7-8º тепла, що 24 грудня в більшості районів області близько до абсолютних показників.

Вітряно, із швидкістю 15-19 м/сек, було на Житомирщині 2 та 6 грудня.

Винос теплого повітря спричинив виникнення адвентивних туманів з видимістю 100-500 м 12, 16, 17, 28 та 31 грудня.

Кількість опадів за 2013 рік

Таблиця 1

Місяці	Олевськ			Овруч		Коростень		Н.Волинський		Житомир
	сума		% від норми	сума	% від норми	сума	% від норми	сума	% від норми	сума	% від норми
Січень	67	146		52	130	54	150	68	148	63	199
Лютий	44	116		34	97	34	106	47	124	32	114
Березень	96	259		112	320	111	326	103	278	116	374
Квітень	34	71		26	57	31	67	33	67	22	50
Травень	58	104		81	153	46	88	45	85	37	64
Червень	93	99		93	115	88	105	173	194	92	121
Липень	78	77		21	22	48	48	117	124	51	53
Серпень	17	24		37	52	33	43	34	45	83	111
Вересень	109	202		99	190	93	179	111	213	201	394
Жовтень	21	54		28	70	18	50	17	45	10	29
Листопад	67	137		62	122	59	128	66	143	65	148
Грудень	29	58		25	53	18	42	16	32	20	53
Рік	713	105		670	103	633	100	830	124	792	130

Середньомісячна температура повітря за 2013 рік

Таблиця 2

Місяці	Олевськ		Овруч		Коростень		Н.Волинський		Житомир
	середня т-ра	відхил. від норми	середня т-ра	відхил від норми	Середня т-ра	відхил від норми	середня т-ра	відхил від норми	середня т-ра	відхил від норми
Січень	-5,1	0,7	-5,2	1,0	-5,0	1,0	-4,6	1,0	-4,7	1,3
Лютий	-0,5	3,9	-0,8	4,0	-0,6	4,0	-0,7	3,5	-0,5	4,1
Березень	-2,4	-2,6	-2,4	-2,3	-2,1	-2,1	-2,1	-2,4	-1,8	-1,7
Квітень	9,0	1,4	9,0	1,4	9,4	1,6	9,6	1,7	10,1	2,4
Травень	17,0	3,1	17,2	3,0	17,3	3,1	17,4	3,2	17,8	3,9
Червень	19,4	2,9	19,8	2,6	19,9	2,8	19,5	2,5	20,0	3,0
Липень	18,7	1,1	19,3	1,2	19,2	1,1	19,0	1,0	19,4	1,4
Серпень	18,0	1,3	18,3	1,0	18,4	1,0	18,5	1,2	18,5	1,1
Вересень	12,0	-0,4	12,2	-0,6	12,2	-0,7	12,1	-1,0	12,3	-0,7
Жовтень	9,1	1,9	8,8	1,7	9,4	2,1	9,5	1,9	9,7	2,3
Листопад	6,1	4,2	5,8	4,3	6,2	4,4	6,5	4,4	6,7	4,9
Грудень	0,3	2,9	-0,1	2,8	0,1	2,8	0,3	2,7	0,2	2,9
Рік	8,5	1,7	8,5	1,7	8,7	1,8	8,8	1,7	9,0	2,1

Тривалість сонячного сяйва за 2013 рік по МС Коростень

Таблиця 3

Місяць	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Тривалість, години	36	63	98	222	286	282	313	248	111	97	34	44	1834

Зима 2012 – 2013рр. розпочалася майже в календарні строки. Характерною особливістю поточної зими є досить нестабільний температурний режим з частими і короткочасними періодами похолодань і потеплінь. Такі погодні умови визначили характер снігонакопичення і особливості структури снігового покриву.

Сніговий покрив на території області встановився 4 грудня і зберігався впродовж всього зимового періоду. Перші льодові явища у вигляді заберегів, сала та сніжури на річках утворилися 6 – 8 грудня. Внаслідок подальшого похолодання з 14 – 15 грудня спостерігається посилення льодового покриву та на більшості річок – встановлення льодоставу.

На початку лютого, внаслідок відлиги та опадів у вигляді дощу та мокрого снігу, на річках області розпочалось підвищення рівнів води. Більш активним ріст рівнів був на річках басейнів Случі, Уборті, Ужа та Норина з загальною амплітудою підйому рівнів 54 – 126 см. На річках басейну Тетерева загальна амплітуда підйому рівнів становила 11 – 63 см. Перевищення відміток виходу води на заплаву відмічалося у створах гідрологічних постів Рудня Іванівська, Коростень та Славенщина. Подальше утримання стійкої зимової погоди впродовж січня – лютого сприяло відносно стабільному гідрологічному режиму. Середня висота снігу на кінець лютого становила 9 – 22 см з запасом вологи в ньому 35 – 79 мм.

Весняне водопілля проходило двома окремими вираженими хвилями (у середині березня та у квітні). З 15 березня у зв’язку з сильними дощами та інтенсивним сніготаненням на річках області активізувались процеси першої хвилі весняного водопілля. За період 15-17 березня на річках спостерігались значні підйоми рівнів води з досягненням заплавних відміток. Вода вийшла на заплаву на гідрологічних постах Сарни, Броники, Сусли, Рудня Іванівська та Коростень шаром 66 – 157см. Загальна амплітуда підйому рівнів води від 15 березня на 08:00 до відмічених максимальних рівнів становила: на річках басейну Случі 137 – 250 см, Ужа та Норина 93 – 182 см, Уборті 84 – 157 см, Тетерева 103 – 149 см. Максимальні рівні води першої хвилі весняного водопілля відмічені в період 17 - 21 березня.

В період 22 – 24 березня на території області випало 23 – 27 мм опадів у вигляді снігу та мокрого снігу, що сприяло відновленню значних снігозапасів на водозаборах річок. З 2 квітня в результаті потепління та інтенсивного сніготанення на річках спостерігались значні підйоми рівнів води з добовою інтенсивністю 10 – 109 см. На більшості гідропостів спостерігався вихід води на заплаву. Максимальні рівні води пройшли в період 2 – 9 квітня. Загальна амплітуда підйому рівня води на річках басейну Случі від 1 квітня становила 91-225 см, на Уборті 88 – 217 см, Ужа та Норина 96 – 176 см, Тетерева 73 – 166 см. Значення максимальних рівнів другої хвилі водопілля майже на всіх річках перевищили відмітки березневих максимумів.

В районах пунктів спостережень Сарни, Броники, Осницьк, Рудня Іванівська, Славенщина були перевищені небезпечні відмітки, при яких підтоплювались луки, городи, присадибні ділянки. Разом з тим, спостерігалось підтоплення територій та житлових будинків, які не пов’язані з річковими водами, а саме за рахунок формування місцевого стоку у період сніготанення.

Крім того, за даними Служби автомобільних доріг у Житомирській області 9 квітня відбувався перелив через автомобільні мости у с.Харитонівка, с.Городецьке Коростишівського району та с.Мала Цвиля Нов-Волинського району. 10 квітня на р.Гуйва с.Ліщин стався прорив заставок ставка, в результаті чого підтоплені с/г угіддя, присадибні ділянки та окремі будинки.

Іншого негативного впливу річок на роботу об’єктів господарювання та життєдіяльності населення не спостерігалось. Пошкоджень гідрометричних споруд та пристроїв дією повеневих вод не відмічалось.

В літньо – осінній період режим рівнів води порушувався дощовими паводками. Внаслідок дощової погоди впродовж червня-липня на річках області спостерігався поступовий ріст рівнів води, амплітуда підйому становила: на річках басейну Случі 24 - 81 см, Уборті до 54 см, Норина 42 см та Тетерева 27 - 63 см. Другий дощовий паводок спостерігався на протязі вересня-жовтня, загальна амплітуда підйому складала 34 – 112 см. Водність річок в літньо-осінній період становила в межах та дещо більше норми.

Таблиця 3

Річка-пост		Середній рівень за 2013р., см		Середній рівень за багато-річчя,см		Макс. рівень за рік, см		дата		Мінім. рівень за рік, см		дата
р.Случ-с.Громада		121		85		315		02.04		11		12.08
р.Случ-м.Н-Волинський		183		171		450		07.04		138		23.08, 24.08
р.Тня-с.Броники		174		147		466		17.03		124		25.08-28.08
р.Смілка-с.Сусли		149		136		402		06.04		106		09.09-13.09
р.Уборть-с.Р-Іванівська		171		147		346		07.04		96		27.08, 28.08
р.Уборть-с.Перга		182		173		453		08.04		127		28.08, 10-12.09
р.Уж-м.Коростень		167		149		380		07.04		136		22.08-29.08
р.Норин-с.Славенщина		208		198		336		05.04, 06.04		170		23.08-27.08
р.Тетерів-с.Троща		37		35		139		07.04		3		22.08-25.08
р.Тетерів-м.Житомир		102		86		341		08.04		53		27.08, 28.08
р.Гнилоп’ять-с.Головенка		256		248		424		03.04		192		01.02
р.Гуйва-с.Городківка		116		105		222		06.04		65		01.06
р.Ірша-смтВ-Волинський		204		195		345		16.03, 06.04		176		12.08, 13.08
Водність річок області у 2013 році розподілялась досить нерівномірно по сезонах року, а саме: восени стік становив 5 - 6 % від річного, зимою 19 – 20 %, весною 54 % та літом 20 – 22 %. На річках басейнів Случі водність була в межах норми ( модульні коефіцієнти становили 1.30 – 1.60 ), Уборті – нижче норми К = 1.33 – 1.54, модульні коефіцієнти на річках басейну Ужа коливались від К = 1.47 до К = 1.52, а на річках басейну Тетерева модульні коефіцієнти склали К = 1.22 – 1.96. Максимальні витрати води спостерігались в період весняного водопілля в першій декаді квітня та в період літнього паводку в другій та третій декаді червня, а мінімальний стік - в літньо-осінній період з серпня по вересень. Дані наведені в таблиці 4. Таблиця 4
Річка-пост	Середня витрата за 2013р., м^3/с		Середня витрата за багато-річчя		водність К Qзвіт Qбагаторіч		Максим. витрата за рік, м^3/с		дата		Мінім. витрата за рік, м^3/с		дата
р.Случ-с.Громада	10.7		8.24		1.30		36.9		02.04		1.11		12.08
р.Случ-м.Н-Волинський	42.5		26.5		1.60		450		07.04		6.38		23.08,24.08
р.Тня-с.Броники	7.30		3.49		2.09		131		17.03		0.44		25.08-28.08
р.Смілка-с.Сусли	5.16		2.10		2.46		54.5		06.04		0.18		09.09-13.09
р.Уборть-с.Р-Іванівська	4.10		3.09		1.33		60.1		07.04		0.20		27.08,28.08
р.Уборть-с.Перга	19.2		12.5		1.54		167		08.04		0.64		28.08
р.Уж-м.Коростень	6.12		4.15		1.47		102		07.04		0.80		22.08-29.08
р.Норин-с.Славенщина	6.78		4.45		1.52		32.3		05.04,06.04		1.85		19.11,20.11
р.Тетерів-с.Троща	1.11		0.82		1.35		7.66		07.04		0.11		22.08-25.08
р.Тетерів-м.Житомир	29.2		14.9		1.96		268		08.04		2.84		26.08-29.08
р.Гнилоп’ять-с.Головенка	5.46		3.65		1.50		38. 3		03.04		0.43		01.07
р.Гуйва-с.Городківка	1.15		0.94		1.22		6.86		06.04		0.11		14.11
р.Ірша-смт В-Волинський	1.36		0.75		1.81		21.0		16.03,06.04		0.092		12.08,13.08

Характеристика забруднення атмосферного повітря за 2013 рік.