науково-практична конференція

«СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ОСВОЄННЯ ПЕРЖАНСЬКОГО РУДНОГО РАЙОНУ»

 

23 лютого 2018 року у м. Олевськ Житомирської області відбулась друга науково-практична конференція, яка була присвячена першовідкривачу Пержанського берилієвого родовища Леоніду Галецькому.

 

В роботі конференції взяли участь представники Житомирської ОДА, Державної служби геології та надр України, Інституту геологічних наук НАН України, Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Житомирського державного технологічного університету, Приватного вищого навчального закладу «Інститут Тутковського», Академії технологічних наук України, Спілки буровиків України, Спілки геологів України, ТОВ «Відділення екології та геології Академії гірничих наук України», Іршанського гірничо-збагачувального комбінату, ТОВ «Корона»», ТОВ «ОлевськРесурс-Інвест», ДП «Олевськторф», , Олевської міської ради, Хочинської сільської ради, Олевських ЗОШ, Перганської ЗОШ та ЗМІ.

 

 

На честь учасників конференції надійшли привітання від Канадсько-Української Торгової палати. Іршанського ГЗК, Інституту геологічний наук НАН України, Державної геологічної служби та надр України.

Привітання голови Житомирської ОДА Ігора Гундича озвучив головний спеціаліст відділу природних ресурсів та надр управління екології та природних ресурсів Олександр Файдюк.

Головною метою конференції є визначення значимості для України освоєння Олевського краю та безпосередньо Пержанського рудного поля. В межах рудного поля першовідкривач -  Леонід Галецький разом із іншими геологорозвідниками відкрив унікальне Пержанське родовище берилію – найбільше у світі за якістю та масштабами руд. У зв'язку із своєю винятковістю і високою економічністю воно може стати об'єктом світової уваги. Наше завдання - розвивати розпочату справу в напрямку комплексного освоєння покладів, якими багатий цей благодатний Олевський край.

 

 

Результати геологорозвідувальних робіт і економічні розробки останніх років показали можливість створення стратегічно важливої мінерально-сировинної бази рідкісних та рідкісноземельних металів в межах Пержанського рудного району. Тут, окрім Пержанського родовища берилію, відомі родовища: Ястребецьке фтор-рідкісноземельно-цирконієвих руд, Юрівське апатит-ільменітових руд, Сущанське дистенових кварцитів; Центральний рудопрояв ітрофлюориту; колумбіт-циркон-каситеритові розсипи та ін. Запаси промислових категорій та прогнозні ресурси значної кількості перерахованих корисних копалин можуть бути суттєво збільшені при подальшому вивченні території та окремих об’єктів. Наведені родовища та перспективні рудопрояви розміщені в безпосередній близькості одне від одного, а враховуючи подібність технологічних властивостей руд, можуть відпрацьовуватись єдиним гірничо-збагачувальним підприємством. Пержанський рудний район за потужністю та світовим досвідом освоєння подібних районів, здатні забезпечити розвиток гірничодобувної промисловості в Поліському краю на багато десятиліть.

 

 

З доповідями виступили:

Ремезова Олена Олександрівна - доктор геологічних наук, завідувач відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України - «Мінерально-ресурсна база Олевського району».

Чернієнко Наталія Миколаївна - кандидат геологічних наук, провідний науковий співробітник відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України - «Забезпечення першочергового освоєння Пержанського родовища берилію – світового ексклюзиву».

Лівенцева Ганна Анатоліївна – Голова правління ГО «Спілка геологів України», ректор ПВНЗ «Інститут Тутковського», кандидат геологічних наук - «Впровадження стандартів ЄС в шкільну геологічну освіту».

Митрохин Олександр Валерійович - доктор геологічних наук, професор кафедри мінералогії, геохімії та петрографії ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка – «Геологічна освіта в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка».

Шумлянський Леонід Владиславович - доктор геологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України – «Геохронологія порід Коростенського комплексу».

Шаталов Микола Микитович – доктор геологічних наук, провідний науковий співробітник Центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України - «Галецький Леонід Станіславович – видатний геолог України та світу».

 

Всі доповіді активно обговорювалися присутніми. Учасники конференції мали змогу виступити зі своїми пропозиціями та побажаннями.

На конференції Голові Спілки буровиків України, ветерану геологорозвідки Анатолію Вдовиченку вручено ювілейну відзнаку «100 років створення державної геологічної служби України». В заключному виступі Анатолій Вдовиченко висловив глибоку стурбованість тим, що незважаючи на високий науковий рівень і практичний досвід професіоналів галузі, найголовнішою її проблемою є відсутність єдиної чітко сформульованої і усіма однозначно зрозумілої державної політики в геологорозвідувальній галузі, а також  широкомасштабних системних і послідовних дій по її реалізації.

 

Друга частина конференції відбулась в с. Перга (30 км на північ від Олевська) на базі Перганської ЗОШ, де раніш розташовувалась база Олевської геологорозвідувальної партії Житомирської геологічної експедиції треста «Київгеологія». Тут відбувся мітинг, присвячений пам’яті Леоніда Галецького та відкриття меморіальної пам’ятної дошки. Крім учасників конференції в заході взяли участь мешканці с. Перги, місцеві ветерани геологорозвідки, вчителі та учні школи. Після мітингу відбувся схід села Перга на якому було прийнято рішення про найменування однієї із вулиць на честь Леоніда Галецького.

Місцевій школі були передані подарунки та геологічна література.

 

Після обговорення конференція ухвалила такі рішення:

1. Видати історичну книгу: «Перга – Торонто. Історія вивчення Пержанського рудного району і його світове значення» присвячену памяті Леоніда Галецького. Для чого сформувати Редакційну колегію з видання книги та авторський колектив книги.
2. Відтворити списки усіх ветеранів Олевської геологорозвідки, зібрати і обробити інформацію про їх діяльність і спогади
3. Створити в Олевському краєзнавчому музеї, в Перганській школі та інших школах стенди присвячені геологічній темі. Організовувати дні геологічних знань для школярів району в рамках Малої Академії та громадських організацій.
4. Рекомендувати відділу освіти провести слухання за матеріалами конференції.
5. Нову вулицю в м. Олевськ назвати іменем професора Леоніда Галецького. Звернутись до Житомирської міської громади встановити пам’ятну дошку на будинку та в школі де проживав і навчався Л.С.Галецький (с. Новий Завод Пулинського району).
6.  Провести науково-практичну конференцію «Освоєння мінерально-ресурсного потенціалу Полісся» в Житомирському державному технологічному університеті
7. Провести конференцію з освоєння титанових родовищ на базі Іршанського ГЗК.
8. Розробити туристичні маршрути по видатним місцям і геологічним пам’ятникам в рамках «Бурштинового шляху» Європи.
9. Надати допомогу в організації геологічної практики студентам геологічних спеціальностей Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка.