За програмою ЮНЕСКО «Людина та біосфера» в Житомирській та Рівненській областях, у прикордонних з Білоруссю районах, пропонується створити біосферний резерват. З такою ініціативою виступило Українське товариство охорони птахів на основі рішення засідання «Комісії з координації питань охорони та сталого використання транскордонних природоохоронних територій», форуму регіонів України та Білорусі, який проходив в Україні наприкінці 2019 року.

Це території Олевського, Овруцького районів Житомирської області та Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського і Сарненського районів Рівненської області. Всього номінується до 600 тис. га площі.

На Житомирщині ядром біосферного резервату розглядається Поліський природний заповідник, на Рівненщині – Рівненський природний заповідник (3 заповідні масиви - «Сомине», «Сира Погоня», «Переброди»).

Як виглядає територія резервату? Чи це заповідна територія, що обмежує діяльність людини? Або навпаки надає нові можливості? Давайте разом розберемося!

Територія біосферного резервату (БР) «розділена» на три зони взаємодії людини і природи.

Заповідна («ядро біосферного резервату»). Сформована з існуючих природних заповідників. Заборонені: господарська діяльність, крім наукових досліджень, що не шкодять природі, як в любому заповіднику. Складає лише близько 10% території резервату.

Друга зона – буферна. Вона оточує «ядро резервату» і виконує функцію його захисту від негативного впливу господарської діяльності. Сформована з існуючих охоронних зон навколо природних заповідників (заказників тощо). Дозволена безпечна для природного середовища діяльність і певні види робіт: сінокосіння; збори ягід, грибів, лікарських рослин; пасічництво; обмежений випас худоби; можливість створення туристичних стежок. Вона займає близько 16% території резервату.

Третя зона – транзитна або зона співробітництва. Вона складає близько 74% території резервату. Тут знаходяться населені пункти з інфраструктурою, сільськогосподарські та лісогосподарські землі. Діє звичайне життя людей, яке було до створення резервату, але з обмеженням щодо шкідливих видів діяльності, глобально небезпечних для навколишнього природного середовища та людей (меліорація, розробка кар’єрів тощо).

Проведені у 2019-2020 рр. експертами дослідження пропонованої території в Поліссі басейну річки Прип’ять показали, що природні цінності європейського та світового масштабу цих територій, а також збережена культурна спадщина мають бути визнаною програмою ЮНЕСКО та достатні підстави для створення біосферного резервату.

Завдяки такій формі управління на території БР місцеві громади отримають захищене від знищення природне середовище з усіма його екологічними послугами - безпека від природних і соціальних лих; чисті вода та повітря; сталий економічний і соціально-культурний розвиток.

Що зробить проект?

У результаті буде створено мережу пов’язаних природоохоронних територій, яка охопить майже 1,4 млн.га екологічно-функціональних природних ландшафтів у серці Європи. Полісся стане одним із найбільших у Європі районів дикої природи, що перебуває під охороною, і важливим середовищем існування багатьох вразливих видів.

Для досягнення мети буде:

- посилено природоохоронну мережу центрального Полісся шляхом розширення природно-заповідних територій і створення між ними зв’язків із природоохоронних об’єктів загальною площею до 100 тис.га;

- підвищено природоохоронний статус Полісся шляхом подання близько 300 тис.га угідь на номінації для включення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

Удосконалено природоохоронне управління природно-заповідними та транскордонними територіями;

- відновлено майже 6 тис.га зруйнованих меліорацією водно-болотних угідь;

- створено альтернативні можливості для отримання прибутку місцевими громадами в сталий спосіб.

Інформація та фото з сайту www.wildpolesia.org