Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

 

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/19/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80._%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%A7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%28DSC3671%29.jpg

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Жовтень 2019 року

                                                                                                                                  Стан атмосферного повітря

(жовтень 2019р.)

 

https://svitnov.com/files/news/21/01/21016164.jpg?v=1474887392

                                                                                                                                    

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у жовтні здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів визначались тільки на ПСЗ № 1 (вул. Вітрука, 31).

У жовтні Житомирським ЦГМ відібрано 624 проби атмосферного повітря.  Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК с. д.) відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила  2,3 ГДК с. д. (таблиця).

Середньомісячні концентрації інших домішок складали: з діоксиду сірки - 0,8 ГДК с. д., з завислих речовин - 0,4 ГДК с. д., з оксиду вуглецю -  0,1 ГДК с. д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту - 1,0 ГДК м. р., з завислих речовин - 0,3 ГДК м. р., з діоксиду сірки - 0,1 ГДК м. р. і оксиду вуглецю - 0,2 ГДК м. р.

Рівень забруднення повітря оксидом вуглецю та завислими речовинами був дещо вищим в районі ПСЗ № 2 (на розі вулиць Михайла Грушевського та Покровської), вміст інших домішок був однаковим на обох постах спостережень.

       У порівнянні з вереснем 2019 року, знизився рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту.

       Порівняно з жовтнем минулого року, вміст завислих речовин та оксиду вуглецю знизився, діоксиду сірки – підвищився, діоксиду азоту – не змінився.

 

Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері міста Житомира  (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

                                                                                                                                                                                                                                                                                            Таблиця

 

 

Домішки

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

1

2

вересень 2019

жовтень 2019

жовтень 2018

1

2

вересень 2019

жовтень 2019

жовтень 2018

Завислі речовини

0,3

0,5

0,5

0,4

0,6

0,2

0,3

0,3

0,3

0,4

Діоксид сірки

0,8

0,8

0,8

0,8

0,6

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,1

0,2

0,1

0,1

0,5

0,1

0,2

0,1

0,2

2,4

Діоксид азоту

2,3

2,3

2,5

2,3

2,3

0,9

1,0

1,1

1,0

1,1

   

 

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(жовтень 2019р.)

 

Пов’язане зображення

 

       Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

       Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у жовтні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України, міське комунальне підприємство «Бердичівводоканал».

       Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом жовтня 2019 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень.

       За результатами проведених досліджень якісний стан питних водосховищ знаходився на задовільному рівні із змінами якісних показників, які характерні для осіннього періоду року. В питних водосховищах м. Бердичева на                           р. Гнилопять та м. Житомира на р. Тетерів фіксується зниження органічного забруднення, азоту амонійного, заліза і марганцю. По решті контрольованих створів ці показники дещо погіршились, або знаходяться на рівні вересневих значень.

       Основні фактори які впливали на якісний стан поверхневих питних водозаборів у жовтні, це подальше зниження температури повітря і води, припинення процесів «цвітіння» та продовження сезонних гідрохімічних процесів самоочищення води.

       Порівняно з аналогічним періодом минулого по всіх контрольованих створах визначається підвищення вмісту заліза загального.

       Вміст розчиненого у воді кисню знаходився у межах нормативних значень: суббасейн Прип’яті – 9,52-9,92 мгО2/дм3 ;  суббасейн середнього Дніпра - 8,82-11,20 мгО2/дм3.

       Характеристика якісного стану поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з вереснем 2019 року:

       1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.

       Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується зниження вмісту азоту амонійного з 0,39 до 0,11 мг/дм3, фосфору фосфатів з 0,080 до 0,054 мг/дм3 та незначний ріст органічного забруднення ХСК з 27,35 до 33,02 мгО2/дм3,  БСК5 з 2,88 до 3,20 мгО2/дм3, марганцю з 0,073 до 0,095 мг/дм3.

 

 

   

  2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

       Якісний стан водосховища не погіршився, відмічається зниження  органічного забруднення за показниками ХСК з 28,90 до 24,77 мгО2/дм3,  БСК5 з 2,64 до 2,40 мгО2/дм3 та сульфатів з 48,0 до 42,0 мг/дм3. Зріс вміст заліза загального з 0,322 до 0,614 мг/дм3.

 

 

       Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з вереснем 2019 року:

       1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир. Якість води не погіршилась. Фіксується незначне зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 47,47 до 45,76 мгО2/дм3, БСК5 з 3,60 до 3,44 мгО2/дм3, заліза загального з 0,566 до 0,409 мг/дм3, марганцю з 0,12 до 0,096 мг/дм3.

 

 

 

 

 

        2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт Нова Борова. Якісний стан водосховища змінився, характеризується погіршення якості води за показниками: ХСК з 33,02 до 37,15 мгО2/дм3, БСК5 з 2,88 до 3,28 мгО2/дм3, заліза загального з 0,412 до 0,423 мг/дм3, азоту амонійного з 0,13 до 0,25 мг/дм3 та сульфатів з 42 до 54 мг/дм3.

 

 

 

       3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

Якість води погіршилась, фіксується ріст показників ХСК з 35,09 до 39,22 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,16 до 0,23 мг/дм3, фосфатів з 0,016 до 0,030 мг/дм3, сульфатів з 54 до 86 мг/дм3, заліза загального з 0,478 до 0,511 мг/дм3, марганцю з 0,072 до 0,11 мг/дм3 .

 

 

       4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

Якісний стан водосховища суттєвих змін не зазнає. Фіксується зниження показників, які характеризують органічне забруднення ХСК з 37,15 до 28,90 мгО2/дм3 та БСК5 з 3,20 до 2,72 мгО2/дм3. Вміст заліза загального зріс з 0,485 до 0,864 мг/дм3, а марганцю з 0,085 до 0,180 мг/дм3.

 

 

 

      5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

Якість води у питному водозаборі суттєвих змін не зазнає, визначається незначне зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 64,56 до 63,98 мгО2/дм3, БСК5 з 4,96 до 4,32 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,72 до                      0,30 мг/дм3, фосфатів з 0,23 до 0,058 мг/дм3,  марганцю з 0,09 до 0,076 мг/дм3, заліза загального з 0,368 до 0,345 мг/дм3, сульфатів з 45 до 29 мг/дм3.

 

 

       За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в жовтні місяці 2019 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

       Якість зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 відповідають нормативам ГДС.

       Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів № 2, 5, 6 складає 5000, 3700, 5000 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм3.

       В дослідженнях поверхневих вод р. Тетерів 500 м вище скиду № 2 та р. Тетерів 500 м нижче скиду № 2 має місце перевищення граничнодопустимої концентрації для поверхневих водних об'єктів господарсько-побутового призначення (СанПин № 4630-88) по ХСК, БСК5, залізу. Вміст розчиненого кисню 9,39 - 8,65 мгО2/дм3.

       За результатами хімічних досліджень вміст ХСК, БСК5, заліза у контрольованих створах (р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5) перевищує граничнодопустимі концентрації для поверхневих водних об'єктів господарсько-побутового призначення (СанПин № 4630-88). Вміст розчиненого кисню в р. Тетерів 500 м вище скиду № 5 і 500 м нижче скиду 8,6-8,67 мгО2/дм3.

       В поверхневих водах р. Кам'янка вміст розчиненого кисню 8,45 - 8,18 мгО2/дм3. В створах спостережень 500 м вище та 500 м нижче скиду  № 6 перевищення ГДК (рибогосподарські нормативи) по показниках: азот амонійний, фосфати, залізо, ХСК, БСК5 .

         

 

 

 

Радіаційний стан

(жовтень 2019р.)

 

https://poshtar.info/wp-content/uploads/2017/11/радиация.jpg

 

 За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у жовтні становив 13мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

 Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі - 18мкР/год. У Овруцькому районі - 13мкР/год. У Новоград-Волинському районі, Олевському районі та м. Житомир - 12мкР/год.