Про природно-заповідний фонд Житомирської області

За станом на 01.01.2023 на території області розташовано два природні заповідники: Поліський природний заповідник та природний заповідник «Древлянський».

Поліський природний заповідник площею 20104 га створено у 1968 році на території Коростенського (Олевський та Овруцький райони) району.

Найбільш типовий ландшафт представлений великими болотними масивами, сосновими лісами, унікальними водно-болотними угрупованнями. Переважають соснові ліси, зокрема середньовікові та пристигаючі – зеленомошні, чорнишеві, лишайникові, сфагнові, а також березово-соснові.

У заповіднику охороняється 45 видів ссавців, 195 - птахів, 11 - земноводних, 7 - плазунів, близько 1000 - комах та 19 видів риб.

Флора має бореальний та неморальний характер і включає 607 видів вищих рослин, 139 - мохів та 149 лишайників, десятки видів грибів і водоростей.

Указом Президента України від 11.12.2009 №1038/2009 «Про створення природного заповідника «Древлянський» на території Коростенського (Народицького) району створено природний заповідник «Древлянський», площею - 30872,84 га.

З метою розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду та забезпечення збереження біорізноманіття у 2022 році рішенням дванадцятої сесії Житомирської обласної ради VIII скликання від 07.12.2022 № 474 оголошені нові об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме:

1)        ландшафтний заказник місцевого значення «Любарський» площею 159,2611 га;

2)        ландшафтний заказник місцевого значення «Трощанський» площею 105,1864 га;

3)        лісовий заказник місцевого значення «Урочище Зікове» площею 227,8 га;

4)        лісовий заказник місцевого значення «Мокренський» площею 56,1 га;

5)        ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Поліський дуб» площею 0,01 га.

У 2022 році (станом на 01.01.2023 р.) площу природно-заповідного фонду області збільшено на 548,3575 га.

Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Крім того, Закон визначає, що території та об’єкти ПЗФ поділяються на природні території та об’єкти, а саме:

- природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

На сьогодні на території області налічується 268 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 142155,3499 га, відсоток заповідності становить 4,75%.

Структура природно-заповідного фонду

Назва категорії заповідності	Кількість об’єктів, шт.	Площа, га
1 Території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
Національні природні парки	-	-
Природні заповідники	2	50976,84
Біосферні заповідники	-	-
Парки-пам’ятки садово- паркового мистецтва	5	119,8
Заказники	10	6757,0
Пам’ятки природи	2	51,0
Ботанічні сади	1	35,4
Зоопарки	-	-
Дендропарки	-	-
Разом:	20	57940,04
2 Території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення
Заповідні урочища	-	-
Заказники	186	83750,1351
Пам’ятки природи	41	221,6
Ботанічні сади	-	-
Зоопарки	-	-
Дендропарки	3	14,9
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва	18	228,6748
Регіональні ландшафтні парки	-	-
Разом:	248	84215,3099
Разом по природно-заповідному фонду області:	268	142155,3499

Екологічна мережа області

Україна як європейська держава – сторона багатьох міжнародних природоохоронних конвенцій та угод також бере активну участь у формуванні Всеєвропейської екомережі. Україна, як і всі інші учасники процесу має зобов’язання інтегрувати власну національну екомережу до Всеєвропейської, включаючи питання як проектування і формування, так і управління екомережею.

Перший варіант регіональної екологічної мережі Житомирської області (схема та детальний проект) був розроблений у 2009 р. колективом дослідників під керівництвом старшого наукового співробітника Поліського філіалу УкрНДІЛГА, к.б.н., с.н.с. О. О. Орлова та затверджений рішенням двадцять четвертої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 11.05.2010 р. № 1080 «Про затвердження регіональної схеми екологічної мережі Житомирської області».

Рішенням дванадцятої сесії Житомирської обласної ради від 07.12.2022 № 473 «Про затвердження місцевих схем формування екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів Житомирської області» затверджено місцеві схеми формування екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів.

Відповідно до завдань аналізу та оновлення і оптимізації екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів, було вдосконалено її конфігурацію, визначено оновлений перелік структурних елементів, їх межі і площу на основі сучасних ГІС-технологій.

До складу екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів увійшли наступні структурні елементи:

2 ключові території національного рівня – Коростишівська та Надслучанська (Миропільське суб`ядро), загальною площею 49615,6 га;

3 сполучні території національного рівня – Надслучансько-Коростишівська, Мар`янівсько-Миропільська та Коростишівсько-Радомишльська, загальною площею 159613,5 га;

24 ключові території регіонального рівня, загальною площею 169196,3 га, в тому числі 16 нових;

17 сполучних територій регіонального рівня, загальною площею 121364,5 га, в тому числі 3 нових.

Таким чином, загальна площа екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів становить 499789,9 га.

Смарагдова мережа

Смарагдова мережа (Emerald Network) – мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Смарагдова мережа формується у країнах, які не є членами ЄС, і є аналогічною до мережі Natura 2000, яка функціонує у країнах ЄС. Розробка Смарагдової мережі України розпочалася у 2009 році і триває досі. Наразі Смарагдова мережа в Україні включає близько 12% території країни, у тому числі чимало українських лісів.

Україна, як Сторона Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) виконує зобов’язання щодо створення Смарагдової мережі. Ця мережа не є повною і потребує розширення в частині виявлення нових територій для збереження окремих видів і природних оселищ, для яких на біогеографічних семінарах Бернською конвенцією визначено недостатній рівень представленості в мережі запропонованих природоохоронних територій.

Ознайомитись з офіційною картографічною інформацією про Смарагдову мережу можна за посиланням: https://emerald.eea.europa.eu/

Картографічні матеріали об’єктів природно-заповідного фонду, місцевих схем екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів та водно-болотних угідь міжнародного значення у векторному форматі доступні за посиланням:

https://cutt.ly/xwBHN6sQ