Про природно-заповідний фонд Житомирської області

 

За станом на 01.01.2025 на території області розташовано два природні заповідники: Поліський природний заповідник та природний заповідник «Древлянський».

 

Поліський природний заповідник площею 20104 га створено у 1968 році на території Коростенського (Олевський та Овруцький райони) району.

Найбільш типовий ландшафт представлений великими болотними масивами, сосновими лісами, унікальними водно-болотними угрупованнями. Переважають соснові ліси, зокрема середньовікові та пристигаючі – зеленомошні, чорнишеві, лишайникові, сфагнові, а також березово-соснові.

У заповіднику охороняється 45 видів ссавців, 195 - птахів, 11 - земноводних, 7 - плазунів, близько 1000 - комах та 19 видів риб.

Флора має бореальний та неморальний характер і включає 607 видів вищих рослин, 139 - мохів та 149 лишайників, десятки видів грибів і водоростей.

 

Указом Президента України від 11.12.2009 №1038/2009 «Про створення природного заповідника «Древлянський» на території Коростенського (Народицького) району створено природний заповідник «Древлянський», площею - 30872,84 га.

 

З метою розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду та забезпечення збереження біорізноманіття у 2024 році рішенням двадцятої сесії Житомирської обласної ради VIII скликання від 20.06.2024 № 767 «Про оголошення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» створено:

 

1)        Ландшафтний заказник місцевого значення «Брусилівський»;

2)        Ландшафтний заказник місцевого значення «Княжий»;

3)        Лісовий заказник місцевого значення «Прикам’янський ліс»;

4)        Ботанічний заказник місцевого значення «Кам’янка»;

5)        Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Провалівка»;

6)        Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Людвиківка».

Рішенням двадцятої сесії VІІI скликання Житомирської обласної ради від 20.06.2024 № 768 уточнено площу та розширено межі ландшафтного заказника місцевого значення «Гамарня» на 31,57 га (загальна площа заказника становить 1136,5149 га).

 

Рішенням двадцять третьої сесії VІІI скликання Житомирської обласної ради від 26.12.2024 № 876 оголошено нові об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення:

 

1) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Булатка»;

2) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Квітучий берег»;

3) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Орхідейний берег»;

4) Ботанічний заказник місцевого значення «Княжа гора»;

5) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Коростенські орхідеї»;

6) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Орхідеї зозульки»;

7) Ландшафтний заказник місцевого значення «Гришковецький»;

8) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Орхідейне болото»;

9) Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Орхідейний куточок».

 

В даний час на території області знаходиться 299 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 143251,9782 га, з них 20 об’єктів загальнодержавного значення (їх площа становить 57940,04 га) та 279 об’єктів місцевого значення (їх площа становить 85311,9382 га). Відсоток заповідності становить 4,8 %.

 

Структура природно-заповідного фонду

 

Назва категорії заповідності	Кількість об’єктів, шт.	Площа, га
1 Території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
Національні природні парки	-	-
Природні заповідники	2	50976,84
Біосферні заповідники	-	-
Парки-пам’ятки садово- паркового мистецтва	5	119,8
Заказники	10	6757,0
Пам’ятки природи	2	51,0
Ботанічні сади	1	35,4
Зоопарки	-	-
Дендропарки	-	-
Разом:	20	57940,04
2 Території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення
Заповідні урочища	-	-
Заказники	203	84763,8257
Пам’ятки природи	55	302,5098
Ботанічні сади	-	-
Зоопарки	-	-
Дендропарки	3	14,9
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва	18	230,7027
Регіональні ландшафтні парки	-	-
Разом:	279	85311,9382
Разом по  природно-заповідному  фонду області:	299	143251,9782

 

 

Екологічна мережа області

Україна як європейська держава – сторона багатьох міжнародних природоохоронних конвенцій та угод також бере активну участь у формуванні Всеєвропейської екомережі. Україна, як і всі інші учасники процесу має зобов’язання інтегрувати власну національну екомережу до Всеєвропейської, включаючи питання як проектування і формування, так і управління екомережею.

Перший варіант регіональної екологічної мережі Житомирської області (схема та детальний проект) був розроблений у 2009 р. колективом дослідників під керівництвом старшого наукового співробітника Поліського філіалу УкрНДІЛГА, к.б.н., с.н.с. О. О. Орлова та затверджений рішенням двадцять четвертої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 11.05.2010 р. № 1080 «Про затвердження регіональної схеми екологічної мережі Житомирської області».

Рішенням дванадцятої сесії Житомирської обласної ради від 07.12.2022 № 473 «Про затвердження місцевих схем формування екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів Житомирської області» затверджено місцеві схеми формування екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів.

Відповідно до завдань аналізу та оновлення і оптимізації екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів, було вдосконалено її конфігурацію, визначено оновлений перелік структурних елементів, їх межі і площу на основі сучасних ГІС-технологій.

До складу екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів увійшли наступні структурні елементи:

2 ключові території національного рівня – Коростишівська та Надслучанська (Миропільське суб`ядро), загальною площею 49615,6 га;

3 сполучні території національного рівня – Надслучансько-Коростишівська, Мар`янівсько-Миропільська та Коростишівсько-Радомишльська, загальною площею 159613,5 га;

24 ключові території регіонального рівня, загальною площею 169196,3 га, в тому числі 16 нових;

17 сполучних територій регіонального рівня, загальною площею 121364,5 га, в тому числі 3 нових.

Таким чином, загальна площа екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів становить 499789,9 га.

 

 

 

 

Смарагдова мережа

Смарагдова мережа (Emerald Network) – мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Смарагдова мережа формується у країнах, які не є членами ЄС, і є аналогічною до мережі Natura 2000, яка функціонує у країнах ЄС. Розробка Смарагдової мережі України розпочалася у 2009 році і триває досі. Наразі Смарагдова мережа в Україні включає близько 12% території країни, у тому числі чимало українських лісів.

Україна, як Сторона Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) виконує зобов’язання щодо створення Смарагдової мережі. Ця мережа не є повною і потребує розширення в частині виявлення нових територій для збереження окремих видів і природних оселищ, для яких на біогеографічних семінарах Бернською конвенцією визначено недостатній рівень представленості в мережі запропонованих природоохоронних територій.

Ознайомитись з офіційною картографічною  інформацією про Смарагдову мережу можна за посиланням: https://emerald.eea.europa.eu/

 

 Картографічні матеріали об’єктів природно-заповідного фонду, місцевих схем екологічної мережі Житомирського та Бердичівського районів та водно-болотних угідь міжнародного значення у векторному форматі доступні за посиланням:

https://cutt.ly/xwBHN6sQ