7. НАДРА

7.1. Мінерально-сировинна база

В Житомирській області розташовано 524 родовищ і об’єктів обліку різноманітних корисних копалин (з урахуванням комплектності), на які суб’єктам господарської діяльності надано 209 спеціальних дозволів на користування надрами, у тому числі 176 – на промислове видобування корисних копалин і 33 – на проведення геологорозвідувальних робіт.

Мінерально-сировинна база Житомирської області по питомій структурі розвіданих корисних копалин складається на 35,6 % з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (вугілля буре, торф), на 52.5 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 2.6 % - руд кольорових та рідкісних металів, гірничорудних корисних копалин – 1.4 %, нерудних корисних копалин для металургії – 0.4%, гірничо хімічних корисних копалин – 0.2 %, води питних та технічних і мінеральних – 7.8 %.

На території області розташовані два закриті буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10,844 млн. т за промисловими категоріями В + С₁. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5.16 млн. т було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5.7 млн. т – у 2004 році.

В області налічується 46 родовищ торфу, запаси якого складають 31.03 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 3 з запасами 16.41 млн. т.

В області налічують два родовища польовошпатової сировини (Гірне і Грузлівецьке).

На території Житомирської області розвідано 5 родовищ каолінів. Велико-Гадоминецьке родовище розташоване в Житомирській і Вінницькій областях і обліковане Держбалансом по Вінницькій області. Загальні балансові запаси чотирьох родовищ складають 14940.05 тис. т промислових категорій А + В + С₁ (3,06 % від загальних запасів в Україні).

Перспективними напрямками розвитку мінерально-сировинної бази Житомирщини являються родовища і підприємства, що розвиватимуть технології які дають можливість не тільки комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів, а і одночасного розвитку таких галузей виробництва як лісове і сільське господарство у поєднанні з ефективним використанням водних ресурсів та перспективою розвитку водного господарства, включаючи роботи з рекультивації порушених земель під водогосподарські об’єкти.

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою для виробництва будівельних матеріалів і налічує 297 родовищ і 63 об’єкти обліку корисних копалин, що застосовуються у будівництві.

Для розробки родовищ будівельного природного каменю (71 родовище і 59 об’єктів обліку), придатного для виробництва буто-щебеневої продукції надано 44 спеціальні дозволи на користування надрами, загальна площа земельних ділянок, які зайняті гірничо-видобувними підприємствами цього напрямку видобувної промисловості становить приблизно 2336 га.

У межах території області на сьогоднішній день налічується 116 родовищ облицювального каменю (граніти, лабрадорити, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей. Загальні запаси каменю облицювального складають 147729,97 тис м³ за промисловими категоріями А+В+С₁. На даний час до розробки залучено 83 родовища із запасами 110247,78 тис м³.

Фото 7.1.1. Музей коштовного і декоративного каміння

(смт. Володарськ-Волинський)

Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів (каменю облицювального і декоративного) не тільки власної держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються також в країни СНД і далеке зарубіжжя.

Для розробки родовищ блочного (облицювального) каменю надано 90 спеціальних дозволи на користування надрами, а загальна площа земельних ділянок, яка надана таким підприємствам становить близько 660 га не враховуючи спеціалізованих підприємств та цехів з обробки блочного каменю. Крім цього у підприємств з видобутку блочного каменю існує стійка проблема і тенденція необхідності збільшення площ земельних ділянок під відвали розкривних порід та відходів видобутку блочного каменю. Для ефективного вирішення цієї проблеми необхідно створення спеціалізованого підприємства, яке повинно мати пересувні дробильно-сортувальні комплекси по виготовленню щебеню та обладнання з виробництва каменю бутового, бордюрів та плиткі тротуарної.

Запасами пісків будівельних область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 22 родовища і один об’єкт обліку. На даний час розробляється 4 родовища.

Держбалансом враховується 79 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76,9 млн. м³ за промисловими категоріями А+В+С₁. До промислової експлуатації залучено лише 8 родовищ.

Для виробництва керамзиту в області Держбалансом враховане 1 родовище із запасами 3773 тис м³ (1,17% від загальних запасів в Україні). Родовище не розробляється.

Питні та технічні підземні води в Житомирській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.

Балансові експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод становлять близько 205 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁. Загальна кількість неосвоєних запасів становила 162,86 тис м³/добу.

Приросту балансових експлуатаційних запасів питних і технічних підземних вод в області не було. Найбільш перспективними для розробки є Коростенське родовище (ділянка Ушомирська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 32,0 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁ і родовище Радомишльське (ділянка Ленінська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 25,9 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

Моніторинг геологічного середовища - система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геологічного середовища, прогнозування його змін, розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Моніторинг стану геологічного середовища проводиться щодо: екзогенних та ендогенних геодинамічних процесів (у тому числі визначення їх просторових і видових характеристик, активності проявів); геохімічних показників (у тому числі визначення вмісту та поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); геофізичних полів (у тому числі фонових та аномальних); підземних вод (у тому числі оцінки ресурсів, їх гідрогеологічних та гідрохімічних показників і властивостей).

До суб'єктів моніторингу довкілля, які проводять дослідження стану геологічного середовища в Житомирській області належать: обласна санітарно-епідеміологічна станція, північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія» - за рівнем підземних вод та центр геолого-геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП)- за станом експлуатаційних водозаборів підземних вод області.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.

Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 тис.м³/добу за категоріями А+В+С, 150,430 тис м³/добу з них не розроблялось.

Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 м³/добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка.

Мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування).

Прогнозні ресурси підземних вод у Житомирській області складають 628,60 тис м³/добу.

В Житомирській області обліковуються наступні родовища прісних підземних вод:

1. Родовище Андрушівське, ділянка Андрушівська 1, затверджені запаси 5,6 тис м³/добу.

2. Родовище Баранівське

2.1. ділянка Баранівська1, затверджені запаси 3,1 тис м³/ добу.

2.2. Ділянка Баранівська 2, затверджені запаси 0,2 тис м³/добу.

3. Родовище Бердичівське

3.1. Ділянка Бердичівська 1, затверджені запаси 19,1 тис м³/добу.

3.2. Ділянка Гришковецька, затверджені запаси 1,2 тис м³/добу.

3.3. Ділянка Нізгорецька, затверджені запаси 1,1 тис м³/добу.

3.4. Ділянка Північна, затверджені запаси 4,8 тис м³/добу.

3.5. Ділянка Семенівська, затверджені запаси 0,9 тис м³/добу.

3.6. Ділянка Південна, затверджені запаси 6,4 тис м³/добу.

4. Родовище Рейське, Ділянка Рейська, затверджені запаси 2,6 тис м³/добу.

5. Родовище Володарсько-Волинське

5.1. Ділянка Володарсько-Волинська 1, затверджені запаси 3,56 тис м³/добу.

5.2. Ділянка Володарсько-Волинська 2, затверджені запаси 3,3 тис м³/добу.

6. Родовище Дзержинське.

6.1. Ділянка Центральна, затверджені запаси 1,0 тис м³/добу.

6.2. Ділянка Східна, затверджені запаси 3,7 тис м³/добу.

7. Родовище Ємільчинське, ділянка Ємільчинська, затверджені запаси 2,7 тис м³/добу.

8. Родовище Коростенське, Ділянка Ушомирська, затверджені запаси 32,0 тис м³/добу.

9. Родовище Коростишівське.

9.1. Ділянка Кростишівська, 1, затверджені запаси 1,3 тис м³/добу.

9.2. Ділянка ККП, затверджені запаси 2,5 тис м³/добу.

9.3. Ділянка Харитонівська, затверджені запаси 10,7 тис м³/добу.

10. Родовище Любарське, Ділянка Марківська, затверджені запаси 3,8 тис м³/добу.

11. Родовище Народицьке.

11.1 Ділянка Лівобережна, затверджені запаси 5,7 тис м³/добу.

11.2. Ділянка Межеріченська, затверджені запаси 2,5 тис м³/добу.

12. Родовище Городницьке, Ділянка Безіменна, затверджені запаси 2,9 тис м³/добу.

13. Родовище Овруцьке.

13.1 Ділянка Овруцька 1, затверджені запаси 1,58 тис м³/добу.

13.2. Ділянка Центральна, затверджені запаси 8,23 тис м³/добу.

14. Родовище Олевське.

14.1. Ділянка Східна, затверджені запаси 2,25 тис м³/добу.

14.2 Ділянка Західна, затверджені запаси 3,85 тис м³/добу.

15. Родовище Попільнянське, Ділянка Попільнянська, 1, затверджені запаси 4,5 тис м³/добу.

16. Родовище Радомишльське.

16.1. Ділянка Ленінська, затверджені запаси 25,9 тис м³/добу.

16.2. Ділянка Радомишльська 1, затверджені запаси 3,2 тис м³/добу.

17. Родовище Негребівське, Ділянка Негребівська, затверджені запаси 13,5 тис м³/добу.

18. Родовище Ружинське.

18.1. Ділянка Ружинська 1, затверджені запаси 5,5 тис м³/добу.

18.2. Ділянка Ружинська 2, затверджені запаси 0,3 тис м³/добу.

19. Родовище Червоноармійське, Ділянка Червоноармійська, затверджені запаси 5,1 тис м³/добу.

20. Родовище Черняхівське, ділянка Південна, затверджені запаси 7,4 тис м³/добу.

21. Родовище Чуднівське, ділянка Будичанська, затверджені запаси 3,83 тис м³/добу.

7.2.2 Екзогенні геологічні процеси

Серед екзогенних геологічних процесів на території області найбільш поширені процеси водної та вітрової ерозії земель.

Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.

Незначною мірою на території області поширені зсуви та просідання земної поверхні переважно на території Словечансько-Овруцького кряжу в Овруцькому районі.

Зсувні явища можливі вздовж крутих берегів річок в містах Житомирі, Новоград-Волинському, Овручі, Бердичеві та інших.

Площа зсувонебезпечних ділянок в містах області становить 0,26 км².