2.СТАН
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
2.1. Викиди забруднюючих речовин
в атмосферне повітря
Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг
викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно
відмітити зменшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2014
році у порівнянні з попереднім (на 11,02 тис.т. або
на 14,2% менше) і склало 77,42 тис.т.
Значно зменшилась щільність
викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр
території Житомирської області у 2014 році і склала 0,36 т/км2 проти 5,27 т/км2
в середньому по Україні (21 місце по Україні).
В розрахунку на душу населення
щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області
також зменшилась і склала 8,7 кг/чол. проти 70,6 кг/чол. в середньому по
Україні (20 місце серед областей країни).
Обсяги викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел області в 2014 році склав 66,49 тис.т.,
що на 6,65% (або на 4,74 тис.т) менше ніж в минулому
році.
До основних антропогенних джерел забруднення
атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові
підприємства, добувна та обробна галузь господарства, всі види транспорту.
Однією
з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення
джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно
впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню
газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук
та інших.
Зазначені
речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі,
добування та переробки корисних копалин, виробництва мінеральної продукції,
діяльності виробництва та оброблення деревини та інш.
Основними напрямами зменшення
надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання
природоохоронних заходів та впровадження сучасних технологій очищення
промислових викидів.
Зменшення
шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення
використання неетильованого бензину, посилення
контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів,
будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту.
2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих
речовин
стаціонарними та пересувними джерелами
Протягом 2014 року в атмосферу області надійшло 77,42 тис.т. забруднюючих речовин, що на 12,46 % (на 11,02 тис.т.) менше ніж у 2013 році.
На стаціонарні джерела викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2014 році припало майже 14,12%
сумарних обсягів забруднення повітря області, на пересувні (автомобільний,
залізничний, авіаційний, водний транспорт та виробнича техніка) – 85,88 %
(табл. 2.2.1.)
Спостерігається значне зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, який в 2014 році склав 10,9
тис.т., що на 36,5 % (або 6,3 тис.т.
) менше ніж у 2013 році (17,21 тис.т.).
В минулому
році дещо зменшився обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
пересувних джерел викидів. Так, в порівнянні з 2013 роком, обсяг викидів
зменшився на 4,74 тис.т. (на 6,7 %) і склав 66,49 тис.т. Динаміка викидів забруднюючих речовин від
стаціонарних та пересувних джерел наведена в табл. 2.1.1. та проілюстрована
діаграмами 2.1.1 та 2.1.2.
Динаміка викидів в
атмосферне повітря, тис. т.
Табл.2.1.1.
|
Роки
|
Викиди в атмосферне повітря, тис.т.
|
Щільність викидів у розрахунку
на 1 кв.км,
кг
|
Обсяги викидів
у розрахунку на 1 особу, кг
|
Обсяг
викидів на одиницю ВРП (тис.т на млн.грн.).
|
|
Всього
|
у тому числі
|
|
стаціонарними джерелами
|
пересувними джерелами
|
|
2000
|
61,80
|
12,3
|
49,5
|
2072,1
|
43,45
|
0,0046
|
|
2010
|
87,49
|
18,38
|
69,11
|
2941,2
|
68,41
|
0,0039
|
|
2011
|
86,81
|
19,01
|
67,79
|
2913,1
|
68,19
|
-
|
|
2012
|
85,74
|
18,49
|
67,25
|
2882,3
|
67,34
|
0,0036
|
|
2013
|
88,44
|
17,21
|
71,23
|
2965,1
|
70,05
|
0,0035
|
|
2014
|
77,42
|
10,93
|
66,49
|
2597,9
|
61,64
|
-
|
Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного
басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в
розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км2 території.
При аналізі кількості викидів від стаціонарних джерел, що приходяться
на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в місті Коростень –
11,1 кг\чол., Бердичівському – 131,3 кг/чол., Нов.-Волинському – 62,2 кг\чол.,
Житомирському – 15,3 кг/чол., Овруцькому – 14,5 кг\чол.,
Вол.-Волинському – 10,4 кг/чол. районах області, при
середньому по області 8,7 кг/чол.
При середніх показниках по області в 366,4 кг\км2 загальної
площі, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі (23757,4 кг\км2),
Коростені (21268,9 кг\км2), Бердичеві (8712,3 кг\км2),
Малині (6311,7 кг\км2) Нов.-Волинському
(4461,7 кг\км2) та в Бердичівському (4387,9 кг\км2), Нов.-Волинському (460,5 кг\км2), Вол.-Волинському (422,1 кг\км2),
Малинському
(322,3 кг\км2),
Овруцькому (321,9 кг\км2), районах області.
Діаграма 2.1.1.
2000р. 2010р. 2011р. 2012р. 2013р. 2014р.
|
|
Діаграма
2.1.2.
2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне
повітря у містах області
Обсягів викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в 2014 році
склав 10,93 тис.т., що на 6,3 тис.т. менше порівняно
із минулим.
Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин
в порівнянні з 2013 роком відбулося по основним забруднювачам атмосферного
повітря області якими є підприємства міст Бердичева (на 5,042 тис.т.), Коростень (на 0,474 тис.т.)
та Овруцького (на 0,99 тис.т.), Коростенського
(на 0,771 тис.т.),
Новоград-Волинського (на 0,734 тис.т.),
Ємільчинського (на 0,551 тис.т.), Олевського
(на 0,476 тис.т.), Лугинського (на 0,398 тис.т.) районів (табл. 2.1.2.3.).
Одночасно спостерігалося незначне збільшення порівняно
з минулим роком обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від
стаціонарних джерел у 7 районах та містах області, але найсуттєвіше - у Бердичівському (на 3,722 тис.т.), Попільнянському (на
0,255 тис.т.) районах (табл. 2.1.2.3.).
Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря
промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно
відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно
складають міста: Бердичів (5,355 тис.т.), Житомир
(1,425 тис.т.), Коростень (1,197 тис.т.)
та Коростенський (1,194 тис.т.), Овруцький (1,67 тис.т.), Новоград-Волинський (1,33 тис.т.)
райони. Це забруднення склало відповідно 31%,
8,3 %, 6,9%, 6,9%, 9,7%, 7,7%, від загального по області (табл. 2.1.2.1.).
У 2014 р. від промислових підприємств надійшло
забруднюючих речовин загальною кількістю – 10,93 тис. т, з яких зокрема, метан (3,46
тис.т.) та діоксид азоту
(0,033 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих
речовин, в атмосферне повітря надійшло 648,2 тис.т
вуглецю діоксиду.
Серед інших викидів значну частку склали
речовини у вигляді твердих суспендованих частинок – 2,67 тис.т
або 24,45 %, оксид азоту – 1,77 тис.т. або 16,21 %, оксид вуглецю – 1,54 тис.т або 14,10 %, діоксид та
інші сполуки сірки – 0,68 тис.т або 6,23 %, від
загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл. 2.1.2.2.).
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам,
тис.т
Табл. 2.1.2.1.
|
|
2000р.
|
2009р.
|
2010р.
|
2011р.
|
2012р.
|
2013
р.
|
2014 р.
|
|
Всього,
|
12,3
|
18,60
|
18,38
|
19,01
|
18,488
|
17,212
|
10,925
|
|
Назва
населених пунктів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Андрушівський
|
0,302
|
0,08
|
0,07
|
0,072
|
0,059
|
0,016
|
0,026
|
|
Баранівський
|
0,759
|
0,26
|
0,25
|
0,21
|
0,168
|
0,129
|
0,097
|
|
Бердичівський
|
0,062
|
0,06
|
0,06
|
0,044
|
0,055
|
0,073
|
3,795
|
|
Брусилівський
|
0,007
|
0,01
|
0,01
|
0,008
|
0,103
|
0,006
|
0,004
|
|
Вол.-Волинський
|
0,488
|
0,40
|
0,42
|
0,473
|
0,317
|
0,549
|
0,367
|
|
Ємільчинський
|
0,094
|
0,12
|
0,09
|
0,099
|
0,843
|
0,685
|
0,134
|
|
Житомирський
|
0,190
|
0,46
|
0,46
|
0,428
|
0,442
|
0,716
|
0,521
|
|
Коростенський
|
0,652
|
0,93
|
0,69
|
1,061
|
2,041
|
1,194
|
0,424
|
|
Коростишівський
|
0,233
|
0,07
|
0,09
|
0,065
|
0,046
|
0,051
|
0,035
|
|
Лугинський*
|
0,093
|
0,07
|
0,06
|
0,0056
|
0,468
|
0,412
|
0,014
|
|
Любарський
|
0,052
|
0,01
|
0,01
|
0,007
|
0,006
|
0,0067
|
0,005
|
|
Малинський
|
0,087
|
0,47
|
0,55
|
0,394
|
0,188
|
0,181
|
0,244
|
|
Народицький
|
0,003
|
0,001
|
0,001
|
0,001
|
0,001
|
0,0013
|
0,00003
|
|
Нов.-Волинський
|
0,224
|
0,41
|
0,42
|
0,431
|
1,554
|
1,326
|
0,591
|
|
Овруцький
|
0,879
|
0,89
|
0,98
|
0,95
|
1,975
|
1,665
|
0,675
|
|
Олевський
|
0,209
|
0,03
|
0,03
|
0,029
|
0,889
|
0,537
|
0,061
|
|
Попільнянський
|
0,228
|
0,26
|
0,31
|
0,154
|
0,273
|
0,158
|
0,413
|
|
Радомишльський
|
0,227
|
0,20
|
0,25
|
0,284
|
0,274
|
0,262
|
0,205
|
|
Романівський
|
0,254
|
0,03
|
0,04
|
0,057
|
0,119
|
0,596
|
0,350
|
|
Ружинський
|
0,052
|
0,03
|
0,23
|
0,2
|
0,198
|
0,153
|
0,141
|
|
Червоноармійський
|
0,215
|
0,01
|
0,03
|
0,036
|
0,016
|
0,026
|
0,0009
|
|
Черняхівський
|
0,141
|
0,03
|
0,03
|
0,038
|
0,035
|
0,016
|
0,023
|
|
Чуднівський
|
0,299
|
0,08
|
0,11
|
0,09
|
0,048
|
0,045
|
0,073
|
|
м. Житомир
|
2,147
|
1,5
|
0,908
|
1,3
|
1,384
|
1,42
|
1,449
|
|
м. Бердичів
|
1,458
|
5,43
|
5,622
|
5,698
|
5,681
|
5,36
|
0,314
|
|
м. Коростень
|
1,182
|
0,60
|
0,538
|
0,644
|
0,830
|
1,198
|
0,723
|
|
м. Малин
|
1,050
|
0,32
|
0,254
|
0,234
|
0,206
|
0,203
|
0,114
|
|
м. Нов.-Волинський
|
0,711
|
5,85
|
5,856
|
5,993
|
0,269
|
0,224
|
0,121
|
Автотранспорт,
як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської
області. Слід зазначити, що в
умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення
автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску
відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст області, а
відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення.
У відпрацьованих газах
автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з
яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом 73
% становлять оксиди вуглецю, 11 % - неметанові леткі
органічні сполуки, 13 % - оксиди азоту, 1,6 % - сажа, 1,4 % - сірчистий
ангідрид. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед,
збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією
технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості,
аварійним станом доріг.
Обсяги викидів забруднюючих речовин
стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у
2014 р. (тонн)
Табл. 2.1.2.3.
|
|
Обсяги викидів, тонн
|
Збільшення\ зменшення викидів у 2014р. проти 2013 р.,
тонн
|
Обсяги
викидів у
2014р. до 2013 р., %
|
Викинуто
в середньому одним підприємством, тонн
|
|
у 2013 р.
|
у 2014 р.
|
|
Андрушівський
|
15,508
|
25,8
|
10,292
|
166,37
|
4,3
|
|
Баранівський
|
129,583
|
96,5
|
-33,083
|
74,47
|
12,1
|
|
Бердичівський
|
73,995
|
3795,6
|
3721,605
|
5129,54
|
421,7
|
|
Брусилівський
|
6,173
|
3,7
|
-2,473
|
59,94
|
0,9
|
|
Вол.-Волинський
|
548,727
|
367,3
|
-181,427
|
66,94
|
45,9
|
|
Ємільчинський
|
684,699
|
133,6
|
-551,099
|
19,51
|
16,7
|
|
Житомирський
|
716,473
|
521,0
|
-195,473
|
72,72
|
23,7
|
|
Коростенський
|
1194,506
|
423,9
|
-770,606
|
35,49
|
28,3
|
|
Коростишівський
|
50,616
|
34,9
|
-15,716
|
68,95
|
2,1
|
|
Лугинський
|
412,415
|
13,7
|
-398,715
|
3,32
|
4,6
|
|
Любарський
|
6,647
|
4,9
|
-1,747
|
73,72
|
1,0
|
|
Малинський
|
180,664
|
244,0
|
63,336
|
135,06
|
27,1
|
|
Народицький
|
1,286
|
0,3
|
-0,986
|
23,33
|
0,3
|
|
Нов.-Волинський
|
1325,507
|
591,2
|
-734,307
|
44,60
|
49,3
|
|
Овруцький
|
1665,414
|
675,4
|
-990,014
|
40,55
|
24,1
|
|
Олевський
|
536,695
|
60,5
|
-476,195
|
11,27
|
4,0
|
|
Попільнянський
|
158,138
|
412,9
|
254,762
|
261,10
|
45,9
|
|
Радомишльський
|
262,988
|
204,6
|
-58,388
|
77,80
|
17,1
|
|
Романівський
|
596,341
|
350,3
|
-246,041
|
58,74
|
50,0
|
|
Ружинський
|
153,964
|
140,5
|
-13,464
|
91,26
|
35,1
|
|
Червоноармійський
|
26,766
|
8,6
|
-18,166
|
32,13
|
2,1
|
|
Черняхівський
|
15,855
|
23,4
|
7,545
|
147,59
|
3,9
|
|
Чуднівський
|
44,754
|
72,8
|
28,046
|
162,67
|
6,1
|
|
м.Житомир
|
1424,951
|
1449,2
|
24,249
|
101,70
|
25,0
|
|
м.Бердичів
|
5355,319
|
313,6
|
-5041,72
|
5,86
|
10,5
|
|
м.Коростень
|
1197,52
|
723,1
|
-474,42
|
60,38
|
28,9
|
|
м. Малин
|
202,697
|
113,6
|
-89,097
|
56,04
|
8,1
|
|
м. Нов.-Волинський
|
223,668
|
120,5
|
-103,168
|
53,87
|
9,3
|
|
|
|
|
0
|
|
|
|
Разом по області
|
17211,87
|
10925,4
|
-6286,47
|
63,48
|
30,0
|
2.1.3. Основні
забруднювачі атмосферного повітря
(за галузями економіки)
Основними забруднювачами атмосферного повітря
області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорту та
зв’язку, житлово-комунального господарства, добування інших корисних копалин та
розроблення кар’єрів, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини
тощо.
Основні забруднювачі
Табл. 2.1.3.1.
|
№
п/п
|
Підприємство-забруднювач
|
Відомча
приналежність
|
Валовий
викид, т
|
Зменшення/ -
Збільшення/+
|
Причина
зменшення/ - збільшення/+
|
|
2013р.
|
2014 р.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
м. БЕРДИЧІВ
|
|
1
|
Бердичівське ЛВУМГ
філії УМГ «Київтрансгаз»
ПАТ «Укртрансгаз»
|
Акціонерні товариства
|
5058,78
|
3736,83
|
- 1321,95
|
|
|
м. ЖИТОМИР
|
|
2
|
КП “Житомиртеплокомуненерго”
|
Міські, районні у містах ради
та їх виконавчі комітети
|
312,94
|
280,52
|
-32,42
|
|
|
3
|
Філія Житомирський завод ізоляційних матеріалів «ОБІО»
|
Акціонерні
товариства
|
397,48
|
401,5
|
4,02
|
|
|
4
|
ПАТ «БІОМЕДСКЛО»
|
Акціонерні товариства
|
217,06
|
239,85
|
22,79
|
|
|
м. КОРОСТЕНЬ
|
|
5
|
ПрАТ «Коростенський
завод МДФ»
|
Акціонерні товариства
|
699,98
|
335,9
|
-+364,08
|
|
|
м. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
|
|
6
|
Новоград-Волинська
ВТС
Рівненського ЛВУМГ
Філії УМГ «Львівтрнасгаз»
ПАТ «Укртрансгаз»
|
Акціонерні
товариства
|
4161,91
|
184,27
|
- 3977,61
|
|
|
ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН
|
|
7
|
Овруцький щебеневий
завод Гомельського МШБРТ
|
Акціонерні товариства
|
388,66
|
322,2
|
-66,47
|
|
|
ВОЛ.-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН
|
|
8
|
Філія
"Іршанський ГЗК "
ПрАТ
"Кримський титан"
|
Акціонерні товариства
|
413,683
|
264,11
|
-149,57
|
|
У 2014 р. від промислових підприємств області у
повітряний басейн надійшло 10,93 тис.т забруднюючих
речовин.
Понад 36% обсягів забруднюючих речовин надійшло від
підприємств наземного та трубопровідного транспорту, 12% – що здійснювали
діяльність, пов’язану з добуванням корисних копалин та розробленням кар’єрів.
Негативно впливали на навколишнє середовище викиди
підприємств транспорту, складського
господарство, поштової та кур’єрської діяльність – 4,173 тис.т. або
38,2%, викиди підприємств переробної промисловості – 2,91 тис.т.
викидів або 26,7 %, добувної промисловості
і розроблення кар’єрів – 1,61 тис.т. або 14,7 %, викиди від підприємств сільського
господарства, мисливства, лісового та рибного господарства – 1,018 тис.т. або 9,3%.
Зберігається загальна тенденція до зниження обсягів
викидів від стаціонарних джерел у минулому році майже по всім галузям
економічної діяльності. Виключення склала галузь сільського господарства,
лісового та рибного господарства обсяг викидів від якої дещо збільшився і склав
у 2014 році 1,02 тис.т., що 5,9 % на більше ніж у
минулому. Спостерігається зменшення у 2014 році показника обсягів викидів
підприємств добувної промисловості на 0,273 тис.т.
або на 14,56%, будівництва на 0,041 або на 63,08%, підприємств переробної
промисловості на 0,609 тис.т або на 17,22%.
Найбільші обсяги викидів в розрахунку на одне
підприємство здійснювались підприємствами сфери сільського господарство,
лісового та рибного господарства – 46,28
т., добувної промисловості – 2,33 т., будівництва – 32,41 т. (табл. 2.1.3.2.), при середньому за видами
економічної діяльності – 30,01 т.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
за видами економічної діяльності
Табл.
2.1.3.2.
|
№
з/п
|
|
Кількість під-ств,
які мали викиди
|
Обсяги викидів
забруднюючих
речовин
|
Викинуто в середньому одним під-вом, т.
|
|
т
|
% до загального підсумку
|
|
|
Усього
|
364
|
10925,4
|
100,0
|
30,01
|
|
1.
|
Сільське господарство, лісове, та рибне
господарство
|
22
|
1018,2
|
9,3
|
46,28
|
|
2.
|
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів
|
38
|
1608,7
|
14,7
|
42,33
|
|
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
добування металевих руд
|
3
|
302,7
|
2,8
|
100,90
|
|
|
добування інших корисних копалин і
розроблення кар’єрів
|
35
|
1306,0
|
12,0
|
37,31
|
|
3.
|
Переробна
промисловість
|
117
|
2913,7
|
26,7
|
24,90
|
|
|
у тому числі
|
|
|
|
|
|
|
виробництво харчових продуктів
|
31
|
433,5
|
4,0
|
13,98
|
|
|
виробництво напоїв
|
4
|
42,4
|
0,4
|
10,60
|
|
|
виробництво хімі.речовин і хім. продукції
|
4
|
47,4
|
0,4
|
11,85
|
|
|
виробництво іншої
неметалевої
мінеральної продукції
|
25
|
1093,0
|
10,0
|
43,72
|
|
|
виробництво готових
металевих виробів, крім машин і устатковання
|
8
|
71,5
|
0,7
|
43,72
|
|
4.
|
Постачання електроенергії, газу, пари та
кондиційованого повітря
|
14
|
453,7
|
4,2
|
32,41
|
|
5.
|
Водопостачання;
каналізація, поводження з відходами
|
6
|
8,7
|
0,1
|
8,94
|
|
6.
|
Будівництво
|
17
|
24,2
|
0,2
|
32,41
|
|
7.
|
Транспорт, складське господарство,
поштова та кур’єрська діяльність
|
41
|
4173,1
|
38,2
|
1,45
|
|
8.
|
Інші види економічної
діяльності
|
109
|
725,1
|
6,6
|
1,42
|
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного
повітря
Однією з найважливіших умов успішної боротьби
з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної
інформації про стан навколишнього середовища і руху потоків забруднювачів.
Конвенція про транскордонне забруднення
повітря на великі відстані вимагає від сторін здійснення обміну наявною
інформацією про викиди забруднювачів повітря, що були здійснені з площ (за
узгодженою мережею квадратів 50×50 км), дані про потоки забруднювачів повітря
через національні кордони і за узгоджені періоди.
Керівним органом Спільної програми
спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані
у Європі (Програма ЕМЕП) до Конвенції 1979 року розроблені та направлені
Сторонам Конвенції Керівні принципи оцінки та представлення даних про викиди
забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП.
2.3. Якість атмосферного
повітря в населених пунктах
Моніторинг забруднення
атмосферного повітря в м. Житомир здійснювався на двох стаціонарних
постах: ПСЗ №1, який розташований на вул. Вітрука
та ПСЗ №2 – на розі вулиць Котовського і Щорса.
Спостереження велись за вмістом чотирьох основних домішок – завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду
азоту. Вміст оксиду вуглецю та завислих речовин у деякі місяці року не
визначався через поломку приладів та відсутність фільтрів. Специфічні домішки –
вісім важких металів (кадмій, залізо, манган, мідь, нікель, свинець, хром,
цинк) визначались на ПСЗ № 1. Визначення вмісту бенз(а)пірену мало здійснюватися у РЛА Донецького регіонального
центру з гідрометеорології, але в зв’язку з її ліквідацією, визначення цієї
домішки у повітрі на мережі гідрометслужби тимчасово припинено.
У 2014 р. Житомирським ЦГМ
відібрано 6006 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в
лабораторіях ЦГО.
Загальний рівень забруднення
повітря в місті за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) оцінювався, як низький. Сеpедньоpічні
концентрації домішок, що визначались, не перевищували середньодобову гранично
допустиму концентрацію (ГДКс.д. * ), за винятком діоксиду азоту (речовини 3-го
класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 1,8 ГДКс.д. (див. таблицю). Протягом
року середньомісячні концентрації діоксиду азоту коливались
у межах 1,2 - 2,5 ГДКс.д.
Сеpедньоpічні
концентрації інших домішок становили:
завислих речовин – 0,9 ГДКс.д.,
діоксиду сірки та оксиду вуглецю – 0,6 ГДКс.д.
Максимальні
концентрації досягали: діоксиду азоту – 1,0 ГДКм.р. (спостерігався у лютому на
обох постах), оксиду вуглецю – 0,8 ГДКм.р., завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., діоксиду сірки – 0,2 ГДКм.р.
Сеpедні
за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були
значно нижчими за відповідні ГДКс.д. Найбільша середньомісячна
концентрація (0,2 ГДКс.д.) спостерігалась зі свинцю у січні.
Середньорічні і максимальні концентрації
забруднювальних речовин
(в кратності ГДК) за 2014 рік та порівняно з
2013 роком в атмосферному повітрі м.
Житомир
Таблиця 2.3.1.
|
|
Середньорічні концентрації
|
Максимальні концентрації
|
|
Домішки
|
Номери постів (ПСЗ)
|
По місту
|
Номери постів
(ПСЗ)
|
По місту
|
|
|
1
|
2
|
2014
|
2013
|
1
|
2
|
2014
|
2013
|
|
Завислі речовини
|
0,9
|
1,0
|
0,9
|
0,9
|
0,4
|
0,4
|
0,4
|
0,6
|
|
Діоксид сірки
|
0,6
|
0,7
|
0,6
|
0,6
|
0,2
|
0,2
|
0,2
|
0,2
|
|
Оксид вуглецю
|
0,5
|
0,7
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,8
|
0,8
|
0,8
|
|
Діоксид азоту
|
1,8
|
1,8
|
1,8
|
2,0
|
1,0
|
1,0
|
1,0
|
0,9
|
|
Кадмій
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
|
Залізо
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
|
Манган
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
|
Мідь
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
0,0
|
0,1
|
|
Нікель
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
|
Свинець
|
0,1
|
|
0,1
|
0,1
|
0,2
|
|
0,2
|
0,1
|
|
Хром
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
|
Цинк
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
|
0,0
|
0,0
|
Забрудненість повітря завислими
речовинами, оксидом вуглецю та діоксидом сірки була
дещо вищою в районі ПСЗ № 2, діоксидом азоту –
однаковою на обох постах спостережень.
У річному ході спостерігалось деяке
зростання середньомісячних концентрацій діоксиду
сірки та завислих речовин у лютому, діоксиду азоту –
у лютому та липні; зниження середньомісячного
вмісту оксиду вуглецю у січні (див. діаграму).
Порівняно з
2013 роком спостерігалось незначне зниження у повітрі вмісту діоксиду азоту. Рівень
забpуднення атмосфеpного повітря іншими домішками не змінився.
2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
Атмосферне повітря є найважливішим
і найнеобхіднішим компонентом навколишнього природного середовища. Воно, як
невичерпний природний ресурс, необхідне для життя людей, тварин, рослин,
більшості мікроорганізмів і, навіть, підводних мешканців. Наприклад, відомо, що
без харчування людина може прожити до п'яти тижнів, без води - до п'яти днів, а
без повітря - лише до п'яти хвилин. Водночас, кисень, що входить до складу
атмосфери, є не тільки головним фактором життя, а й невід'ємним компонентом при
згорянні палива у різноманітних технологічних установках і двигунах
внутрішнього згоряння. Атмосфера є опорою для польоту живих організмів,
простором для функціонування авіації та космічних кораблів.
Найбільш поширеними
забруднювачами атмосфери є: оксид вуглецю СО, діоксид
сірки SO2, оксид азоту N0х, вуглеводні СnНm та пил.
Не менш шкідливим є
радіаційне забруднення атмосфери. Воно, перш за все, пов’язане з
випробувальними ядерними та термоядерними вибухами, внаслідок яких утворюється
значна кількість радіоізотопів: стронцію-90 і
цезію-137 (періодом напіврозпаду, відповідно, 28 і 33 роки), аваріями на
автономних електростанціях, найбільшою з яких була Чорнобильська катастрофа,
безгосподарним зберіганням радіоактивних речовин і предметів.
Радіактивне
забруднення атмосферного повітря
по метеостанціям
Житомирського ЦГМ за 2014 рік
Таблиця 2.4.1.
|
Пункт
спостереження
|
Гамма - фон,
мкР /год
|
|
|
Рівень
природного фону
|
Максимально разовий
рівень кількості перевищень (дні)
|
Середньорічне
значення
|
|
За 2014 рік
|
За 2013 р.
|
|
Житомир
|
9 - 15
|
15 / 1
|
12
|
12
|
|
Н.- Волинський
|
10 - 15
|
15 / 1
|
12
|
12
|
|
Коростень
|
17 - 23
|
23 / 1
|
19
|
19
|
|
Овруч
|
11 - 16
|
16 / 2
|
13
|
13
|
|
Олевськ
|
12 - 15
|
15 / 8
|
13
|
14
|
|
По області
|
|
|
14
|
14
|
2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки
для живих організмів посідає одне з перших місць. Це обумовлено в першу чергу
тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та
випадають у різні середовища.
Наприклад, атмосферні опади дають
до 10% забруднення
водних об`єктів, значно
забруднюють ґрунти і т.п. Крім того, людина споживає за добу і в цілому
за життя в об`ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі.
В той же час, природа поставила істотні захисні бар`єри
для шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий
тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом легені. Забруднення повітря
супроводжується утворенням стійких аномалій забруднювачів у ґрунтах, воді та
рослинах.
Основними викидами в нашій області є діоксид сірки, оксиди азоту, пил (аерозолі) та
оксид вуглецю. Окиси
азоту знищують рослинність, встановлено, що в лісі,
наприклад, липа росте до 150 років, а на вулицях міст – відповідно 45 і 50
років. Для рослин шкідливі такі забруднювачі повітря, як
сполуки сірки, окис
вуглецю, хлор і
вуглеводи. Відмічено випадки загибелі
рослин поблизу цементних
заводів. Проникаючи у продихи і всередину листків, цементний пил
утруднює їх функції, руйнує хлорофіл і ніби "спалює" тканини рослин.
Живі організми надзвичайно чутливі, як до діоксиду сірки, так і до сірчистої та сірчаної кислот, що
утворюються при контакті цього оксиду з вологою
в атмосфері. Діоксид сірки
розноситься на великі
відстані, випадаючи в остаточному
підсумку у вигляді
кислотних дощів.
В нашій області протягом останніх
років не зафіксовано осади з
кислою реакцією (рН був у
межах 6,9-7,2).
Особливу
небезпеку для навколишнього
середовища поряд з іншими мають канцерогенні сполуки,
зокрема, такі високотоксичні речовини, як бенз(а)пирен і
свинець. Підраховано, що з вихлопними газами в атмосферу потрапляє 25
– 7% свинцю, що знаходиться у паливі.
Причому, біля 40% часток свинцю у відпрацьованих газах мають діаметр менше 5 мкм і здатні тривалий час знаходитися в завислому стані,
проникати з повітрям в організм людини.
За минулі роки
в області не виявлено
чіткої кореляції між рівнями забруднення довкілля і рівнем
захворюваності.
2.7. Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря
У 2014 році від підприємств, узятих на державний
облік, у повітряний басейн області (без урахування викидів діоксиду
вуглецю) надійшло 10,9 тис.т забруднюючих речовин (на
6,3 тис.т, або на 36,5% менше порівняно з попереднім
роком). Із загальної кількості викидів речовини, що належать до парникових
газів, становили: метану – 3,46 тис.т, оксиду азоту –
1,77 т. Крім того, в атмосферу надійшло 648,19 тис.т діоксиду вуглецю, що на 63,8 тис.т,
або на 12,3 % менше проти 2013 року.
Визначальний вплив на стан довкілля області мають підприємства,
зосереджені у містах обласного підпорядкування (25% від загальної кількості), ними викинуто в повітря 2,72 тис.т
забруднюючих речовин. Щільність викидів від
стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1км2 території
області склала 366,4 кг шкідливих речовин, а на одну особу – 8,7 кг.
Для
поліпшення якості атмосферного повітря та зменшення викидів забруднюючих
речовин у атмосферне повітря насамперед має досягатися за рахунок скорочення обсягів виробництва
промисловими підприємствами та переходу на роботу в режимі максимальної
економії газу та вугілля. Для зниження обсягів викидів від пересувних джерел
необхідно обмежити експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку,
використанням палива низької якості, поліпшення стану доріг.
Протягом 2014 року на здійснення природоохоронних
заходів щодо охорони атмосферного повітря освоєні власні кошти підприємств на
суму 463,5 тис.грн.
Зокрема:
Підприємством
ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» проведено:
-
реконструкцію системи спалювання природного газу котлоагрегату КВГМ-20 ст. № 4
котельні РК-11 (вул.генерала Потапова, 6) - на суму
105,46 тис.грн.;
-
виконання пуско-налагоджувальних робіт системи
спалювання природного газу на РК-7 (вул.Крошенська 28-А)
із заміною пальникових пристроїв на котлах ТВГ-8 ст № 1, № 2 та на котлах КВГ 6,5 ст. № 3 і № 4 - на суму
332,56 тис.грн.;
- заміна газових пальникових пристроїв на котлі КВГМ-20 № 2 на пальникові
пристрої СНТ на РК-10 - на суму 25,48 тис.грн.