1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 23 райони. В своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів.

Область розташована на правобережжі Області, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік.

Мал. 1.1. Мапа Житомирської обл.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон - зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько-Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”.

В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі.

Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,2⁰С, липня + 18,6⁰С. Абсолютний мінімум -35-40⁰С, абсолютний максимум +35+40⁰С. Опадів на півночі області 600мм, на півдні — 560мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 22-27см.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області – р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області – 276 км. Площа басейну – 15100 кв.км. На річках області 54 водосховища (більше 1 млн. м³), 1826 ставків (до 1 млн. м³).

Земельний фонд Житомирщини становить 2982,7 тис. га. В його складі найбільшу питому вагу – більше половини 50,6 % мають сільсько-господарські землі. Понад третину земель становлять ліси та лісовкриті площі. Лише 4,7 % земель області знаходяться у їх природному стані: болота, озера, ріки, відкриті (без рослинного покриву) землі, в тому числі 0,3 % займають водогосподарські об’єкти – канали, колектори, ставки, штучні водосховища; 1,6 % знаходяться під водою; 3,4 %  - болота і заболочені землі; 3 % - забудовані.

Серед зональних типів ґрунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області).

Житомирщина розташована у двох природних зонах – зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито більше 1 млн. га (1/3 загальної території). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості.

2014 рік за основними метеорологічними показниками /температура, опади/ видався традиційно теплим, з широкою амплітудою температурних коливань, які неодноразово перетинали межу абсолютних значень, як плюсового, так і мінусового знаку.

Опади, як і зазвичай у річному обігу, різнились за інтенсивністю та районами випадіння, але загалом їх сумарна кількість за рік була цілком достатньою. Атмосферні процеси характеризувались, як стабільністю, так і численними ускладненнями погодних умов.

Зима 2013-2014 рр. була винятково короткою, сніжною, а температурний режим зазнав значних змін від аномального тепла до сильних морозів. Січень відзначився погодними контрастами. М'яке атлантичне повітря на фоні малоградієнтних полів, яке надходило на Україну в перші дні січня, сформувало погоду суто осіннього типу – похмуру, вологу та теплу, як для цієї пори.

Наближення глибокої висотної улоговини спричинило сталу адвекцію субтропічного повітря і, як наслідок, швидке зростання температурних показників до аномальних значень. Впродовж 8-10 січня відмічався надзвичайно високий фон денних температур в інтервалі 8-10º тепла, що досягло або перевищило абсолютні максимуми для цього часу за період спостережень з 1945 року. Рекордно високими видалися і середні температури першої декади місяця – 2.1-2.5º тепла, що на 7.5-8.2º вище норми.

Із зміною повітряних мас на північно - західні, температурний режим знизився до слабких морозів. Періодично випадав мокрий сніг та сніг, що сприяло встановленню стійкого снігового покриву.

Незважаючи на похолодання, досить високими виявились і середні температури другої декади місяця – 0.8-2.8º морозу, що на 4.3-6.1º вище норми. Зимовий режим встановився в останній третині місяця, коли протистояння циклону над південними районами України та просування потужного сибірського антициклону з північного сходу спричинило снігопади та швидке поповнення снігового покриву.

Водночас відбулось зниження температурного режиму до сильних морозів – мінус 21-28º, що для окремих дат на більшій частині території області нижче абсолютних показників. Це мінімуми температурного режиму зими і всього року в цілому. Такий низький температурний режим позначився на середніх температурах останньої декади місяця, які не добрали до норми 8.2-9.3º і становили 13.2-14.9º морозу.

Але в цілому середня температура січня виявилась на 1.0-1.8º вищою за норму і становила 4.1-5.2º морозу.

Сумарна кількість опадів за місяць - 45-57 мм, що відповідає 113-178% норми. Сильний сніг інтенсивністю 7-8 мм спостерігався 21 січня в більшості районів області, а 28 січня – в її південній частині.

Атмосферні процеси в лютому були здебільшого малоактивними, що позначилось на стійкому характері погоди впродовж місяця. На цей період припадають мінімальні значення температурного режиму місяця – 16-18º морозу. Із небезпечних явищ зими відмічались тумани з видимістю 300-500 м 4-5 та 7-8 січня.

Весна 2014 р. Метеорологічна весна видалася дуже ранньою, довготривалою та щедрою на тепло. Опади розподілились нерівномірно, відмічались як сухі періоди, так і рясні дощі, загалом їх випало дещо менше, ніж зазвичай.

Інтенсивне наростання тепла у лютому досягло високих, як для цього часу, відміток – середні температури другої та третьої декад місяця становили 1.7-2.3º та 1.8-2.2º відповідно, що на 6.7-7.1º та 5.9-6.2º перевищує норму, а 21 лютого денні температури сягали 10-11º тепла, що для переважної частини території області відповідає або перевищує абсолютні максимуми за роки спостережень з 1945 року. Опади у вигляді дощу носили епізодичний характер і відмічались лише в окремі дні з проходженням розмитих атмосферних фронтів.

Загалом і місяць видався на 3.9-4.4° теплішим за норму, а його середня температура становила 0.0-0.9° морозу. За таких умов в середині лютого повністю зійшов сніговий покрив, а грунт остаточно розтанув до кінця місяця. Опадів у лютому було замало - 9-19 мм, або 32-50 % від звичайного.

Аналогічні погодні умови переважали і в березні - було надзвичайно тепло, а кількість опадів не добрала норми. В першій половині місяця атмосферні процеси були малоактивними, що позначилось на відносно стабільному характері погоди: опади відмічались лише в окремі дні, а температурний режим поступово підвищився до аномального тепла. Незважаючи, що в середині місяця сталася РЗП, коли обвал арктичного повітря в тилу циклону над північними районами європейської території Росії спричинив похолодання, опади у вигляді мокрого снігу та навіть слабкі морози вночі, загалом місяць відзначився численними температурними рекордами плюсового знаку. Так, 11, 14 та 15 березня денні температури підвищувались до 14-16 тепла, а в період з 22 по 26 березня коливались в межах 16-23º тепла, що наближається, відповідає або перевищує абсолютні максимуми за роки метеоспостережень з 1945 року.

Показовими стали і середні температури всіх трьох декад місяця: першої - 3.2-3.6º (відхилення +5.5º+6.0º), другої – 5.2º-6.2º (відхилення +5.6º+7.1º), третьої - 9.8º-10.0º (відхилення +6.8º+7.3º), Відповідно і середня температура березня перевищила норму на 6.2-6.6º і становила 6.0-6.7º тепла.

Опади впродовж березня розподілились нерівномірно, відмічалась, як погожа сонячна погода, так і періодичні дощі, мряка та мокрий сніг. Загалом випало 16-32 мм опадів, що відповідає 49-86% норми.

Квітень відзначився хвилями арктичного холоду на фоні помірно теплої погоди. Внаслідок поширення на Україну повітря північних широт, вночі 16 квітня відмічались заморозки 1º на висоті 2 см в північно-західних районах області, але з подальшим відновленням теплої погоди вже 18 квітня, на 4-5 днів раніше середньостатистичного строку, стався перехід середньо-добових температур через +10º.

Більш широку територію охопили заморозки, класифіковані як СГЯ, вночі 26 квітня : в південних та північно-східних районах – на висоті 2 см до 1-2º, на поверхні грунту - до мінус 1º .

Середня температура квітня перевищила норму на 1.9-2.1º і становила 9.6-9.8º тепла. Опадів протягом місяця на більшій частині території області випало 22-27 мм, що відповідає 46-59 % норми, і лише в західних та південних районах дощів було достатньо - 48-53 мм, або 108-109% від звичайного.

В першій половині травня переважала стабільна погода з епізодичними дощами та періодами похолодань до нічних заморозків. Так, локальні заморозки на висоті 2 см інтенсивністю 1° зафіксовані вночі 3 та 5 травня в північно-західних районах області.

Свіжа порція арктичного повітря спричинила СГЯ вночі 6 травня, коли температура повітря на більшій частині території області опускалась до 0-2° морозу, на грунті – до 1° морозу, а на висоті 2 см –до мінус 2-4°. 7 травня заморозки 1-2° на висоті 2 см утримувались майже у всіх районах області.

Зміна характеру погоди сталася в середині травня з активізацією циклонічної діяльності над територією України. Численні атмосферні фронти, що чередою проходили територію області, спричинили дощі, але водночас обумовили і підвищення температурного режиму.

Періодичне ускладнення погодних умов протягом весняного періоду призводило до виникнення небезпечних погодних явищ. Внаслідок періодичної адвекції теплого повітря утворювались численні тумани з видимістю 200-500 м, як було на всій території області, або в окремих її районах, 10, 13-15 лютого, 2, 5-7 березня та 22 квітня.

Літо 2014 р. Розпочавшись ще 16 травня, що на тиждень раніше кліматичної дати, літо було довгим та відзначилося активними атмосферними процесами, які призводили до ускладнення погодних умов та виникнення численних погодних явищ в межах НЯ та СГЯ.

Незважаючи на періодичні зміни температурного режиму від прохолодної погоди до спеки, загалом літній сезон видався теплим, а дощі, хоча і випадали вкрай нерівномірно по строках та районах області, забезпечили цілком достатню сумарну кількість опадів.

Початок літа, на який припала друга половина травня, відзначився бурхливою конвективною діяльністю, рясними дощами, які часом були сильними, та численними небезпечними явищами погоди. Активному стану атмосфери сприяв значний термічний прогрів повітря в найтепліші дні до 29-31°. Внаслідок наростання тепла середня температура травня перевищила норму на 1.2-2.3° і становила 15.1-16.2°.

Щодо опадів, то вже за другу декаду місяця їх кількість виявилась у 4-6 разів більшою, ніж зазвичай. Дощило і в решту місяця, що в сумі позначилось на загальній кількості опадів за травень -110-129 мм, або 208-222% від норми.

Відносно прохолодно було у червні. По-літньому тепла погода на початку місяця змінилась хвилями арктичного холоду, внаслідок чого температурний фон в нічні години неодноразово опускався до рекордно низьких значень. Так, 18, 24, 27 та 28 червня нічні мінімуми становили всього 4-8º тепла, що в більшості районів близько, а в північно-західній частині області нижче абсолютних показників за роки спостережень за погодою з 1945 р.

Середня температура місяця відповідала кліматичним значенням – 16.5-17.2º, з відхиленням від -0.3º до +0.2º від норми.

Тривалі сухі періоди протягом червня, хоча і поступалися зливовим дощам, а подекуди навіть сильним, вплинули на місячний розподіл опадів – 42-76 мм, або 55-84% від норми.

В більшості днів липня переважала суха, тепла, а часом жарка погода, лише періодичне проходження атмосферних фронтів супроводжувалось грозами, зливами, сильними дощами, а подекуди шквалами та градом.

Повітря північних широт, яке поширилось на територію Житомирщини в перші дні місяця, спричинило незвично холодні для цієї пори року ночі, коли стовпчики термометрів опускалися до 7-11º тепла, що в окремих районах центральної частини області відповідає абсолютному мінімуму за роки спостережень за погодою з 1945 р. Подальше формування поля підвищеного тиску призвело до швидкого наростання тепла, особливо на останньому тижні місяця з денними температурами 32-34^о.

Перевага теплої та жаркої погоди позначилась і на середній температурі місяця, яка перевищила норму на 2.6-2.9^о і становила 20.5-20.8^о. Сумарна кількість опадів за місяць склала 77-127 мм, що відповідає 76-132% норми.

Рекордно високий температурний режим відмічався в перші дні серпня, коли стовпчики термометрів вдень підіймалися до 32-35º, що вище абсолютних значень за роки спостережень за погодою з 1945 р. Слід виділити і середні температури першої декади місяця - 23.2-24.0º з відхиленням +4.4..+5.4º.

Черговий пік температурних коливань спостерігався 14 серпня, коли денні температури досягли 35º. Такі значення в більшості районів області відповідають, або перевищують абсолютні максимуми для цього дня.

Загалом середня температура серпня перевищила норму на 1.8-2.5^о і становила 18.9-19.9^о.

Дощі випадали хаотично по території із значними інтервалами в часі та вкрай полярною інтенсивністю. Сума опадів по метеостанціям області за місяць склала 41-138 мм, що в межах 55-194% до норми.

З початком вересня настав тривалий період теплої, винятково сухої погоди, обумовленої тривалим стаціонуванням антициклонів. Такі погодні умови дозволили подовжити тривалість літнього сезону до 15-16 вересня, що на 10-11 днів відстає від кліматичної дати.

Сума опадів протягом літа склала 277-392 мм, що в межах 88-130% до норми. Як і зазвичай, влітку відмічались численні погодні ускладнення. Надзвичайною атмосферною активністю відзначилась друга половина травня, коли грози відмічались майже щодня на всій території області, або в окремих її частинах. Подекуди грози супроводжувалися сильними дощами інтенсивністю 15-21 мм, шквалами 15-17 м/сек та градом 12 мм. Численні грози спостерігались і в червні, в окремих районах - в поєднанні із сильними дощами 15-28 мм, шквалами 16 м/сек та градом 5 мм. Вночі 5 червня в північній половині області виникли фронтальні тумани з видимістю 500 м.

Додав погодних негараздів і липень. Активна грозова діяльність із супутними локальними явищами – сильними дощами інтенсивністю 15-32 мм, шквалами 16 м/сек та градом 4 мм періодично виникала впродовж перших двох декад місяця. Сильні дощі з кількістю опадів 17-24 мм випали на більшій частині території області 3 та 12 липня.

Окремо слід відмітити випадки випадіння крупного граду, який зафіксований фотоматеріалами очевидців. Так, 1 липня в с. Корчак Житомирського району випав крупний град діаметром понад 20 мм шорсткої форми з голчастими виступами, а 12 липня в Коростенському, Малинському районах та м. Малині відмічався град дуже великих розмірів, який досягав 50 мм і мав як класичну гладку, так і шорстку форму.

У серпні переважала стабільна погода, лише в окремі дні відмічались як сухі грози, так і з локальними сильними дощами 16-30 мм та шквалами 16 м/сек. Сильні дощі інтенсивністю 15-34 мм пройшли на Житомирщині 9 та 24 серпня. Останні в сезоні грози прогриміли 1 вересня.

Осінь 2014 р. забарилася на півтора тижня порівняно з кліматичною датою і настала лише 15-16 вересня. Атмосферні процеси протягом вересня та жовтня формувалися під впливом антициклонів, що позначилось на характері погоди – було здебільшого сухо, а дощі відмічалися лише в окремі дні з проходженням атмосферних фронтів.

Холодні періоди із заморозками чередувались з потеплінням, внаслідок чого температурний режим коливався в дуже широкому діапазоні від аномально низьких для певних дат показників нічних температур до нових абсолютних максимумів вдень.

В більшості днів вересня переважала стійка, погожа погода, лише в середині місяця проникнення на Україну арктичного повітря спричинило похолодання до заморозків. Так, 19 вересня на більшій частині території області температура повітря на висоті 2 см опускалася до 0-1º морозу. 25 вересня більш потужна адвекція холодного повітря спричинила СГЯ на всій території області – заморозки в повітрі 0-3º, на ґрунті 1-2º та висоті 2 см 2-4º. Окремі слабкі заморозки 0º на висоті 2 см зафіксовані вночі 27 вересня в північно-західних районах області.

Загалом середня температура місяця становила 13.1-14.3^о тепла, що вище за норму на 0.7-1.3^о. Опадів протягом вересня було замало - випало всього 8-17 мм, що становить 16-31% від норми.

Холодним видався початок жовтня, коли чергова хвиля арктичного повітря спричинила СГЯ - нічні заморозки з 2 по 5 жовтня включно. В цей період температура повітря опускалася до 0-4º морозу, що в окремих районах північної половини області нижче абсолютних значень з 1945 року, на поверхні ґрунту – до 1-3º морозу, а на висоті 2 см – до мінус 1-5º.

В другій декаді місяця надходження повітряних мас з південного заходу сприяло встановленню надзвичайно теплої для цього періоду року погоди, а денні максимуми декілька днів поспіль утримувались на межі 22-23º тепла, що відповідає або перевищує найвищі позначки денних температур з початку 1945 року.

Нові температурні рекорди зафіксовані і в останній п’ятиденці жовтня, коли вторгнення на Україну арктичного повітря спричинило нове похолодання. Нічні температури, які опускалися до 8-10º морозу відповідали, або були нижчими за абсолютні мінімуми для цього періоду року.

Осереднена температура повітря місяця становила 6.8-8.0º, що в межах від -0.3º до +0.4^о до норми. Опадів впродовж жовтня практично не було. Загальна їх сума склала 4-16 мм, що відповідає всього 11-44% від норми.

Листопад подовжив період стійкої, переважно бездощової погоди, який тривав ще з початку осені. Домінуючі антициклонічні поля сформували відповідні погодні умови перших двох декад місяця – було виключно сухо, а температурний режим, хоча і опускався в деякі ночі до слабких морозів, загалом був підвищеним проти норми.

Особливо тепло було в першій третині листопада, коли надходження повітря південних широт обумовило аномально високий для цього періоду року фон денних температур. Так, 6-9 листопада денні максимуми на всій території області, або в окремих її районах сягали 15-20º тепла, що близько, дорівнює, або перевищує абсолютні значення для цих дат з 1945 року.

Зміна та ускладнення погодної ситуації сталася в останні дні другої декади місяця. Наближення південного циклону спричинило сильні дощі в більшості районів області інтенсивністю 16-18 мм, подекуди з мокрим снігом, а внаслідок тривалого випадіння опадів при від'ємній температурі, близькій до 0º, утворилась ожеледь, яка в південних та північно-західних районах досягла розмірів СГЯ -26-60 мм.

Проходження холодного фронту, за яким на Житомирщину поширилось холодне повітря з північного сходу, призвело до припинення опадів та зниження температурного режиму до мінусових значень, як вночі, так і вдень. Стійка погода утримувалась до кінця місяця, лише в окремі дні місцями по області відмічався слабкий сніг і утворився перший сніговий покрив висотою 0-2 см.

Середня температура місяця становила 1.2-2.0^о тепла, що нижче за норму на 0.1-0.4^о. Сума опадів за листопад склала 14-35 мм, що відповідає 30-80% від норми.

Грудень 2014 р. Атмосферні процеси протягом грудня були здебільшого малоактивними, внаслідок чого переважала стійка погода, лише в окремі періоди проходження атмосферних фронтів супроводжувалось опадами у вигляді мокрого снігу, снігу та дощу. Температурний режим коливався в дуже широкому діапазоні: на початку та наприкінці грудня встановилася морозна погода, а в другій його декаді, навпаки, відмічалась суттєва відлига до аномально високих плюсових значень.

Загалом середня температура грудня становила 1.6-2.4º морозу, що на 0.5-0.8º вище норми. Сума опадів по метеостанціям області склала 32-47 мм, що в межах 74-103% до норми.

Переважно стабільний характер погоди грудня позначився на незначній кількості небезпечних явищ впродовж місяця.

Наближення теплого фронту з півдня України створило умови для виникнення адвективних туманів в більшості районів області 11 грудня, а в південній частині та м. Житомирі відмічалось налипання мокрого снігу діаметром 17 мм. Подібна ситуація виникла 18 грудня, коли зона фронтальних туманів з видимістю 500 м поширилась на більшу частину території області.

Кількість опадів за 2014 рік

Таблиця 1.1.1

Місяці	Олевськ		Овруч		Коростень		Н.Волинський		Житомир
	сума	% від норми	сума	% від норми	сума	% від норми	сума	% від норми	сума	% від норми
Січень	52	113	53	133	45	125	56	122	57	178
Лютий	19	50	13	37	13	41	18	47	9	32
Березень	32	86	17	49	23	68	29	78	16	52
Квітень	22	46	23	50	27	59	53	108	48	109
Травень	120	214	115	217	113	217	110	208	129	222
Червень	76	81	63	78	52	62	75	84	42	55
Липень	77	76	124	128	77	78	90	96	127	132
Серпень	109	156	138	194	79	104	74	97	41	55
Вересень	17	31	13	25	9	17	11	21	8	16
Жовтень	14	36	4	10	16	44	4	11	6	18
Листопад	32	65	18	35	14	30	33	72	35	80
Грудень	45	90	38	81	32	74	47	94	40	105
Рік	615	90	619	96	500	81	600	90	558	92

Середньомісячна температура повітря за 2014 рік

Таблиця 1.1.2

Місяці	Олевськ		Овруч		Коростень		Н.Волинський		Житомир
	середня т-ра	відхилення від норми	середня т-ра	відхилення від норми	середня т-ра	відхилення від норми	середня т-ра	відхилення від норми	середня т-ра	відхилення від норми
Січень	-4.7	1.1	-5.2	1.0	-4.8	1.2	-4.1	1.5	-4.2	1.8
Лютий	0.0	4.4	-0.9	4.0	-0.5	4.1	-0.1	4.1	-0.6	4.0
Березень	6.2	6.0	6.3	6.4	6.4	6.4	6.3	6.0	6.6	6.7
Квітень	9.6	2.0	9.7	2.1	9.8	2.0	9.8	1.9	9.8	2.1
Травень	15.1	1.2	15.6	1.4	15.8	1.6	15.7	1.5	16.2	2.3
Червень	16.5	0.0	16.9	-0.3	16.8	-0.3	17.0	0.0	17.2	0.2
Липень	20.5	2.9	20.7	2.6	20.8	2.7	20.8	2.8	20.6	2.6
Серпень	18.9	2.2	19.1	1.8	19.3	1.9	19.7	2.4	19.9	2.5
Вересень	13.1	0.7	13.5	0.7	13.7	0.8	14.2	1.1	14.3	1.3
Жовтень	7.1	-0.1	6.8	-0.3	7.3	0.0	8.0	0.4	7.8	0.4
Листопад	1.9	0.0	1.2	-0.3	1.4	-0.4	2.0	-0.1	1.7	-0.1
Грудень	-1.8	0.8	-2.4	0.5	-2.1	0.6	-1.6	0.8	-1.9	0.8
Рік	8.5	1.7	8.4	1.6	8.7	1.8	9.0	1.9	9.0	2.1

Поточний зимовий період 2013 – 2014 року в басейнах річок області характеризувався значною мінливістю погодних умов та контрастністю температур повітря.

До середини січня утримувався аномально високий температурний режим погоди з незначними опадами у вигляді дощу, які поповнили ґрунтову вологу та вплинули на збільшення водності річок. З другої половини січня відновився зимовий режим з сильними морозами та снігопадами, почалось промерзання ґрунту, снігонакопичення. За даними снігомірних зйомок гідрологічних постів 31 січня висота снігу становила 11 - 23 см з запасом вологи в ньому 24 – 46 мм. На річках льодові явища у вигляді заберегів, сніжури і сала утворились в період 15 – 19 січня, а з 21 - 23 січня спостерігалось встановлення льодоставу з товщиною льоду на кінець місяця 12 – 16 см.

На протязі першої декади лютого на річках області спостерігався мало змінний режим зимової межені з незначними коливаннями рівнів води. В цей час на більшості річок утримувався льодостав з товщиною льоду за даними вимірів 10 лютого 15 – 24 см. В кінці першої – на початку другої декади лютого розпочалась інтенсивна відлига із плюсовими середньодобовими температурами повітря, на всіх водозборах річок спостерігалось танення снігового покриву. За даними снігомірних зйомок 20 лютого сніговий покрив зберігався лише на лісовому маршруті в басейні річок Тетерева з висотою снігу 7 - 9 см та запасом вологи в ньому 23 – 29 мм, що нижче за норму на цю дату.

Весняна повінь 2014 року розпочалась значно раніше середніх багаторічних строків. Внаслідок теплої з помірними і невеликими опадами погоди, що встановилася з 8-10 лютого, на території області розпочалося танення снігового покриву, а на водних об’єктах поступове послаблення і руйнування льоду, а також підвищення рівнів води переважно з помірною інтенсивністю. Максимальні рівні були відмічені на річках: басейну Тетерева 18-23 лютого, басейну Прип’яті 20 – 26 лютого. Загальна амплітуда підйому рівнів води становила: на річках басейну Случі 44 - 151 см, Уборті 53 - 94 см, Ужа 26 - 30 см та на р.Тетерів та її притоках від 21 до 60 см. Розвиток водопілля проходив в межах русел без загрози негативних наслідків. Затоплення заплавних територій не відмічалось. В весняний період: в другій половині квітня та в другій половині травня внаслідок випадіння значної кількості опадів на річках спостерігались підйоми рівнів води. Найвищі рівні відмічені 24 квітня та 20 – 23 травня, після чого в гідрологічному режимі річок спостерігались поступові спади рівнів води. Вихід води на заплаву спостерігався на гідрологічному посту р.Уж – м.Коростень в травні.

В літньо – осінній період режим рівнів води порушувався дощовими паводками. Внаслідок дощової погоди в червні та в липні на річках області спостерігались підйоми рівнів води, амплітуда підйому становила: на річках басейну Случі 57 - 154 см, Уборті 20 - 60 см та Тетерева до 71 см.

Водність річок в літній період становила в межах та дещо більше, в осінній – в межах та дещо нижче норми.

Запаси води у водосховищах області на 1 листопада складали: на Денешівському, Житомирському, Відсічному та Візнянському 100%, на Іршанському та Малинському 85-86 %.

Дані рівневого режиму

Таблиця 1.1.3

Річка-пост	Середній рівень за 2014р., см	Серед-ній рівень за багато-річчя, см	Макс. рівень за рік, см	дата	Мінім. рівень за рік, см	дата
р.Случ-с.Громада	75	85	144	24.02	11	10.08
р.Случ-м.Н-Волинський	156	171	270	07.06	119	15, 16.11
р.Тня-с.Броники	150	147	243	20.02	124	20.09, 05,06.10
р.Смілка-с.Сусли	127	136	241	06, 07.06	105	14.09, 09.11
р.Уборть-с.Р-Іванівська	140	147	246	23.05	83	19.11
р.Уборть-с.Перга	151	173	217	23.02	120	10-14, 17-20.10
р.Уж-м.Коростень	146	149	227	20.05	128	22.08, 16-23.09
р.Норин-с.Славенщина	185	198	230	14-17.07	156	13-16.11
р.Тетерів-с.Троща	31	35	63	08, 09.06	8	14-18.08, 31.08-14.10
р.Тетерів-м.Житомир	85	86	189	09.06	52	29.10 - 02.11
р.Гнилоп’ять-с.Головенка	250	248	342	13.06	197	24, 25.09
р.Гуйва-с.Городківка	111	105	236	02.06	63	31.08 – 03.09
р.Ірша-смтВ-Волинський	195	195	235	19.05	175	06 - 09.12

Водність річок області у 2014 році розподілялась нерівномірно по сезонах року, а саме: восени стік становив 13 - 17 % від річного, зимою 26 – 32 %, весною 19 - 22 % та літом 33 – 38 %. На річках басейнів Случі водність була дещо нижче норми ( модульні коефіцієнти становили 0.73 – 0.91 ), на Уборті – нижче норми К = 0.48 – 0.67, модульні коефіцієнти на річках басейну Ужа коливались від К = 0.56 до К = 1.16, а на річках басейну Тетерева водність була дещо вище норми, за винятком р.Ірша, модульні коефіцієнти склали К = 0.77 – 1.24.

Максимальні витрати води спостерігались в період весняного водопілля в третій декаді лютого та в періоди літніх паводків - переважно в першій половині червня, а мінімальний стік - в літньо-осінній період з серпня по жовтень. На гідрологічному посту р.Уборть – с.Рудня Іванівська в листопаді відмічена мінімальна витрата води за весь період спостережень.

Дані наведені в таблиці 4.

Таблиця 1.1.4

Річка-пост	Середня витрата за 2014р., м^3/с	Середня витрата за багато-річчя	Водність К Qзвіт Qбагаторіч	Макс. витрата за рік, м^3/с	Дата	Мінім. витрата за рік, м^3/с	Дата
р.Случ-с.Громада	6.03	8.21	0.73	12.7	24.02	1.10	10.08
р.Случ-м.Н-Волинський	21.5	26.3	0.82	92.1	22.02	4.96	14 -16.12
р.Тня-с.Броники	2.63	3.48	0.76	13.7	21.02	0.23	20.09, 05.10
р.Смілка-с.Сусли	1.91	2.10	0.91	14.2	06, 07.06	0.20	14.09, 09.11
р.Уборть- с.Р-Іванівська	1.46	3.05	0.48	9.10	23.05	0.038	06.12
р.Уборть-с.Перга	8.35	12.4	0.67	34.8	25.02	0.32	19 -21.09
р.Уж-м.Коростень	2.32	4.12	0.56	17.6	20.05	0.66	22.08
р.Норин-с.Славенщина	5.17	4.47	1.16	12.5	15,16.07	1.78	16,17.04
р.Тетерів-с.Троща	0.92	0.82	1.12	2.57	08,09.06	0.17	14-18.08, 31.08-14.10
р.Тетерів-м.Житомир	18.6	15.0	1.24	88.5	08,09.06	3.50	11-19.09, 21.09-03.10, 28.10-02.11
р.Гнилоп’ять-с.Головенка	4.24	3.66	1.16	16.0	13.06	0.30	24, 25.09
р.Гуйва-с.Городківка	1.10	0.94	1.17	7.98	02.06	0.11	30, 31.12
р.Ірша-смт В-Волинський	0.58	0.75	0.77	3.30	19.05	0.035	06 - 09.12

1.2. Соціальний та економічний розвиток області

Загальний індекс споживчих цін у грудні 2014 року до грудня 2013 року склав 125,2%, що на 0,3% більше, ніж у цілому по Україні (13-14 місце по Україні), у т.ч. по продуктах харчування – 125,9%, що на 1,4% більше від середнього по Україні (124,5%).

Протягом 2014 року продовжувалась робота у напрямку збільшення обсягів залучення інвестицій в регіон.

У червні 2014 року, делегація Житомирської області на чолі з головою облдержадміністрації відвідала Київський інвестиційний самміт «Україна. Інвестиційні пріоритети: економіка, наука, культура», який Британська Торгова Палата долини Темзи (Велика Британія) проводить спільно з Міжнародним клубом лідерів (Велика Британія – Україна). Під час заходу, здійснено презентацію інноваційного потенціалу Житомирської області. Крім того, порушувалися питання інвестиційної привабливості України та відкритості нашої держави для ділової співпраці.

У рамках самміту відбулися зустрічі з інвесторами, керівниками підприємств та організацій, що активно розвиваються. Крім того, було обговорено практичні можливості 38 співробітництва компаній із організаціями Європейського Союзу, шляхів виходу на європейські ринки.

29 жовтня 2014 року проведено перше засідання Ради з питань залучення інвестицій при облдержадміністрації під головуванням голови облдержадміністрації Сергія Машковського. Захід пройшов за участю заступників голови облдержадміністрації, інвесторів та керівників профільних служб і відомств. У рамках першої Ради з питань залучення інвестицій розглянуто хід реалізації інвестиційних проектів, плани на майбутнє та проблеми, які перешкоджають їх реалізації. Під час засідання підписано два меморандуми між облдержадміністрацією та ПСП «Україна» і ТОВ «УКРТРАНСРЕЙЛ» про співпрацю та підтримку в реалізації інвестиційних проектів.

У 2014 році в економіку Житомирщини іноземними інвесторами вкладено 15,3 млн. дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу), у т.ч. з країн ЄС – 8,8 млн. дол. США (57.2%), з інших країн світу – 6,5 млн. дол. США (42.8%). В той же час з початку року відбулось зменшення капіталу на 41,6 млн. дол. США. Зменшення обсягів іноземних інвестицій відбулося через зміну вартості акціонерного капіталу нерезидентів за рахунок курсової різниці у сумі 76,3 млн. дол. США або на 64,7% та за рахунок вилучення інвестицій у зв’язку з зміною власника або скорочення виробництва та перереєстрації іноземних інвестицій у вітчизняні після виходу іноземного інвестора з складу засновників підприємства склало 41,6 млн. дол. США або на 35,3%. Обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку Житомирщини за весь період інвестування, за станом на 31.12.2014 становив 286,0 млн. дол. США. У розрахунку на одного мешканця області припадало 227,0 дол. США іноземних інвестицій.

Обсяг експорту товарів за січень–листопад 2014 року становив 599,4 млн. дол. США, імпорту – 255 млн. дол. США. Порівняно з січнем- листопадом 2013 року обсяг експорту зріс на 8%, імпорту – зменшився на 28,1%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 344,4 млн. дол. США (у січні–листопаді 2013 року – 200,5 млн.дол. США, позитивне). Зовнішньоторговельні операції в області здійснювались з партнерами зі 103 країн світу. Експорт товарів до країн СНД порівняно з січнем-листопадом 2013 року зменшився на 15,1%, імпорт на 20,5%, експорт до країн Європи зріс на 34,5%, імпорт зменшився на 28,4%, експорт до інших країн світу збільшився на 26,9%, імпорт зменшився на 31,8%. Частка експорту до країн СНД за цей період становила 40,1% у загальному обсязі експорту, до країн Європи – 40%, до інших країн – 19,9%, (за січень–листопад 2013 року – 51% та 32,1% та 16,9% відповідно).