Управління екології та природних ресурсів

Житомирської обласної державної адміністрації

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

СТРУКТУРА

Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

Житомирської області у 2015 році

	Вступне слово				6
1.	Загальні відомості				7
	1.1	Географічне розташування та кліматичні особливості території			7
	1.2	Соціальний та економічний розвиток області			15
2.	Атмосферне повітря				17
	2.1	Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря			17
	2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами				18
	2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря				20
	2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)				26
	2.2		Транскордонне забруднення атмосферного повітря		28
	2.3		Якість атмосферного повітря в населених пунктах		28
	2.4		Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря		30
	2.6		Вплив забруднюючих речовин на здоровя людини та біорізноманіття		30
	2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря				31
3.	Зміна клімату				32
	3.1. Тенденції зміни клімату				32
4.	Водні ресурси				33
	4.1	Водні ресурси та їх використання			33
	4.1.1 Загальна характеристика				33
	4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів				35
	4.1.3 Водокористування та водовідведення				36
	4.2	Забруднення поверхневих вод			38
	4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод				39
	4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)				40
	4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод				48
	4.3. Якість поверхневих вод				49
	4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками				49
	4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів				50
5.	Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі				52
	5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі				52
	5.1.1 Загальна характеристика				52
	5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття				54
	5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття				55
	5.1.4 Формування національної екомережі				55
	5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами				57
	5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу				58
	5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу				58
	5.2.2 Охорона, використання та відтворення лісів				58
	5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів				62
	5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів				65
	5.2.5.Адвентивні види рослин				67
	5.2.6. Охорона, використання та відтворення зелених насаджень				68
	5.2.7.Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на території природно-заповідного фонду				69
	5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу				71
	5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу				71
	5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств				71
	5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів				75
	5.3.4 Інвазивні види тварин				76
	5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу				77
	5.4 Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні				77
	5.4.1 Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду				77
	5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення				80
	5.4.3.Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина				81
	5.4.4. Формування української частини Смарагдової мережі Європи				85
	5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон				86
	5.6 Туризм				86
6.	Земельні ресурси та ґрунти				88
	6.1 Структура та стан земель				88
	6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь				88
	6.1.2. Стан грунтів				91
	6.1.3. Деградація грунтів				92
	6.2	Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та грунти			96
	6.3	Охорона земель			98
	6.3.1. Практичні заходи				98
7.	Надра				99
	7.1. Мінерально-сировинна база				99
	7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази				100
	7.2. Система моніторингу геологічного середовища				102
	7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість				102
	7.2.2. Екзогенні геологічні процеси				104
8.	Відходи				104
	8.1	Структура утворення та накопичення відходів			104
	8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)				106

	8.3	Транскордонне перевезення небезпечних відходів			110
	8.4	Державне регулювання в сфері поводження з відходами			110
9.	Екологічна безпека				111
	9.1	Екологічна безпека як складова національної безпеки			111
	9.2	Об‘єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку			111
	9.3	Радіаційна безпека			114
	9.3.1. Стан радіаційного забруднення території України				114
	9.3.2. Поводження з радіоактивними відходами				115
	9.3.3. Стан і проблеми зони відчуження Чорнобильської АЕС				116
10.	Промисловість та її вплив на довкілля				117
	10.1 Структура та обсяги промислового виробництва				117
	10.2 Вплив на довкілля				118
	10.2.1 Гірничодобувна промисловість				118
	10.2.2 Металургійна промисловість				121
	10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість				121
	10.2.4 Харчова промисловість				121
	10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва				122
11.	Сільське господарство та його вплив на довкілля				123
	11.1 Тенденції розвитку сільського господарства				123
	11.2. Вплив на довкілля				124
	11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження				124
	11.2.2. Використання пестицидів				125
	11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель				126
	11.2.4 Тенденції в тваринництві				127
	11.3 Органічне сільське господарство				129
12.	Енергетика та її вплив на довкілля				130
	12.1 Структура виробництва та використання енергії				130
	12.2			Ефективність енергоспоживання та енергозбереження	131
	12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики				134

13.	Транспорт та його вплив на довкілля				135
	13.1			Транспортна мережа Житомирської області	135
	13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень				135
	13.2			Вплив транспорту на довкілля	137
	13.3			Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля	137
14.	Збалансоване виробництво та споживання				138
	14.1. Тенденції та характеристика споживання				138
	14.3			Впровадження елементів «більш чистого виробництва»	138
15.	Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища				139

	15.1			Національна та регіональна екологічна політика	139
	15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки				139

	15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства				141

	15.4			Виконання державних цільових екологічних програм	141
	15.5			Моніторинг навколишнього природного середовища	142
	15.6			Державна екологічна експертиза	147
	15.7			Економічні засади природокористування	147
	15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності				147
	15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі				149
	15.8 Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки				149

	15.9			Дозвільна діяльність у сфері природокористування	150
	15.10 Екологічний аудит				150
	15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля				151

	15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля				151

	15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій				152
	15.12.2 Діяльність громадських рад				154
	15.13 Екологічна освіта та інформування				154
	15.14.1 Європейська та євроатлантична інтеграція				156
	15.14.2 Залучення міжнародної технічної допомоги та координація діяльності програм/проектів зовнішньої допомоги				156
	Висновки				158

ВСТУП

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» населення має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля.

Однією із форм інформування населення області є публікація Доповіді про стан довкілля, що покладено на управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища та здійснення управління і координації дій місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та відомств.

Це передбачено також і Законом України «Про інформацію», який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя області, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

До Вашої уваги пропонується Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Житомирській області за 2015 рік. В ній узагальнено та систематизовано спостережну, статистичну та науково-дослідницьку інформацію про стан довкілля нашого регіону, про заходи щодо збереження і охорони природних ресурсів, впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, тощо. Підведені підсумки та визначені основні пріоритети екологічної політики в області на 2016 рік.

Видання виконане за допомогою інформаційної підтримки управлінь, установ та організацій області.

Сподіваємося, що дана Доповідь стане в нагоді для роботи органів виконавчої влади та самоврядування, буде цікавою і корисною для діяльності наукових установ, представників ЗМІ, громадських організацій, викладачів, студентів та окремих громадян, небайдужих до збереження та охорони довкілля.

Доповідь також розміщена на офіційному сайті упраління екології та природних ресурсів облдержадміністрації (http://www.ecology.zt.gov.ua ).

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 23 райони. В своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпо-рядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів.

Область розташована на правобережжі Області, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмель-ницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік.

Мал. 1.1. Мапа Житомирської обл.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон - зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2822 річки загальною довжиною 13,7 тис.км. В структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім: Тетерів, Случ, Уж, Ірша, Уборть, Ствига, Ірпінь та Словечна, загальною довжиною в межах області – 999,6 км.

Малих річок довжиною понад 10 км – 321, їх загальна довжина становить 5695 км, малих річок довжиною менше 10 км є 2493, їх загальна довжина 7062 км.

В області налічується 54 водосховища об'ємом більше 1 млн. м³, їх загальна площа 7,72 тис. га, сумарний об'єм 175,141 млн.м³ та 1826 ставків загальною площею 11,975 тис. га і об'ємом 151,237 млн. м³.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини, за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. В її надрах залягають поклади розсипного ільменіту, комплексних апатит-ільменітових руд, самоцвітів, кварцитів, облицювального каменю, каолінів, мінеральної сировини для виробництва різних будівельних матеріалів, бурого вугілля, торфу та інших копалин. Запаси титану на Житомирщині складають понад 85% усіх розвіданих запасів титанових руд України.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості.

Клімат помірно-континентальний. У 2015 році з довготривалим, аномально сухим із спекотними періодами літом, малосніжою та теплою зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить – 19-22⁰, найтеплішого (липня) +34-35⁰.

Опади розподілились вкрай нерівномірно по строкам та районам випадіння. За середніми оцінками достатня їх кількість відмічалась у холодний період року, а влітку, коли, зазвичай, внесок опадів у річний обіг найбільший, спостерігалась жорстка нестача дощів. Загалом їх сума за рік виявилась обмеженою проти норми -424-586 мм , або 65-88 % від стандартної кількості.

Восени переважала стабільна суха погода, а температурний фон змінювався від передчасних заморозків до надзвичайно теплих для цієї пори періодів. Зима була теплою, малосніжною, хоча і з достатньою кількістю опадів.

Літо видалося довготривалим, аномально сухим, із спекотними періодами у всі літні місяці.

Зима 2014-2015рр. Перший крок зима зробила у північно-західних районах області, де її початок припав на 18 листопада, що майже на тиждень раніше середнього багаторічного строку, на решті території перехід до нового сезону стався приблизно у звичайний термін – 22 листопада.

Загалом зимовий період видався традиційно теплим для останніх десятиріч, малосніжним, хоча і з достатньою кількістю опадів.

Сума опадів за листопад на більшій частині території області склала 32-35 мм, що відповідає 65-80% норми, а в центральних та північно-східних районах їх випала лише третина – 14-18 мм, або 30-35% норми.

У грудні переважала стійка погода, лише в окремі періоди проходження атмосферних фронтів супроводжувалось опадами у вигляді мокрого снігу, снігу та дощу. В першій декаді місяця надходження на територію області арктичного повітря обумовило морозний, без істотних опадів період. Загалом середня температура грудня становила 1.6-2.4º морозу, що на 0.5-0.8º вище норми. Сумарна кількість опадів за місяць склала 32-47 мм, що в межах 74-103% до норми.

Температурними контрастами та частими опадами відзначився січень.

Ілюстрацією до температурного фону січня стали середні температури другої декади місяця – 1.7-2.0º тепла, що на 8.3-8.8º вище норми, та третьої – 0.5-1.2º тепла /відхилення +6.0..+6.4º/. Загалом середня температура місяця виявилась досить високою навіть на фоні стабільного потепління клімату – 0.2-0.5º морозу, що на 5.3-5.7º вище норми.

Перевищенням норми на більшій частині території області характеризувались і опади, які періодично випадали протягом всього місяця. Їх сума за січень склала 50-61 мм, або 109-191 % норми.

Атмосферні процеси протягом лютого були малоактивними. Температурний режим був підвищеним проти норми, лише в окремі періоди відбувались нетривалі похолодання до слабких та помірних морозів. Погодні умови зимового періоду перешкоджали встановленню стійкого снігового покриву. Тимчасова його поява відмічалась у періоди похолодань з випадінням снігу. Востаннє нетривалий сніговий покрив зійшов наприкінці другої декади лютого.

В той же час переважна відсутність снігового покриву протягом зими сприяла швидкому промерзанню ґрунту, і, хоча його глибина значно коливалась відповідно до температурного режиму, мерзлий грунт зберігався до кінця сезону. Кількість опадів в цілому виявилась достатньою – 100-136 мм, що в межах 81-109% до норми, а в залежності від температурного фону спостерігався сніг, мокрий сніг, дощ, снігова крупа або мряка.

Сума негативних температур з початку до завершення зимового періоду склала 217-252º, що на 99-123º більше норми.

Із небезпечних явищ зими відмічались тумани з видимістю 400-500 м 11, 18 грудня, 16, 19, 21-24 січня.

Весна 2015р. Стрімке наростання температурних показників у середині лютого спричинило передчасний початок весни, яка дружньо стартувала у всіх районах області 19 лютого – за 7-8 днів до звичайного строку.

На фоні переважно теплої погоди протягом сезону відмічались хвилі похолодань до заморозків в межах СГЯ, а періоди з недобором опадів поступалися рясним дощам. За підсумковими даними весна виявилась теплішою за норму та достатньо зволоженою.

Стабільно теплим, з новими плюсовими температурними рекордами видався березень. Так, 9-10 березня на більшій частині території області денні температури сягали 15-16°, а наприкінці місяця – 15-18°, що для певних районів області досягло або перевищило попередні абсолютні значення для цієї пори в ряду спостережень з 1945 року. Досить високими були і середньодекадні температури повітря: першої – 3.6-3.9° тепла з перевищенням норми на 5.7-6.4° та другої – 4.4-4.8° тепла /+4.8..+5.6° відповідно/.

Протягом місяця відмічались як виключно сухі періоди, так і дощі в зоні атмосферних фронтів. Загальна кількість опадів за березень дорівнювала 26-37 мм, що в межах 74-109% до норми.

У квітні переважав понижений проти норми температурний режим, а хвилі арктичного холоду призводили до заморозків у повітрі, на ґрунті та висоті 2 см, класифікованих як СГЯ. Так, вночі 17-18 квітня в північній половині області на поверхні ґрунту та висоті 2 см спостерігались заморозки 1-4°, а в північно-західних районах температура повітря охолоджувалась до 1° морозу. 22-23 квітня нічні температури повітря на всій території області опускались до заморозків у повітрі 0-1°, на ґрунті 1-3° та висоті 2 см 2-4°.

В той же час відмічались і окремі винятково теплі для цієї пори року дні. Адвекція повітря південних широт на початку другої декади квітня обумовила надзвичайно високий фон денних температур на рівні 22-24° та наприкінці місяця - 25-26º тепла, що в більшості районів області досягло або перевищило абсолютні максимуми для певних дат.

Середня температура квітня перевищила норму на 0.2-1.1^о і становила 7.8-8.8^о тепла.

Прохолодна, як для цього часу, погода переважала протягом перших двох декад травня. Ситуація змінилась лише перед початком третьої декади місяця, коли потужна адвекція південного повітря спричинила швидкий перехід середньодобових температур повітря через +15º близько до кліматичної дати – 19-20 травня, що стало символічним закінченням весни.

Протягом весняного періоду накопичилось 268-306º ефективного тепла вище +5º, що на 34-70º більше норми. Опадів за сезон випало 108-133 мм, що в межах 83-112% від стандартної кількості.

Атмосферні процеси весни формували відносно стійкий характер погоди, який знижував ймовірність ускладнення погодних умов.

Літо 2015р. Розпочавшись у майже природні строки – 19-20 травня, літо видалося довготривалим, із спекотними періодами та аномальною нестачею дощів у більшості районів області.

Початок літа припав на останню декаду травня, яка відзначилась швидким наростанням тепла з денними максимумами 28-30º, що сприяло підвищенню і середньої температура травня – 14.1-15.4º /відхилення +0.2..+1.5º/. В більшості діб місяця переважала суха погода, яка періодично змінювалась рясними дощами, а в окремих районах – сильними дощами.

У червні переважала погода антициклонічного типу – здебільшого було тепло, часом спекотно та виключно сухо. Температурні показники вдень неодноразово досягали рівня 30-32º, що для певних днів відповідає, або перевищує абсолютні максимуми з 1945 року. Водночас повітря північних широт, яке поширилось за арктичним фронтом в середині місяця, обумовило суттєве, але короткочасне похолодання, коли стовпчики термометрів вночі опускалися до 5-9º тепла.

Тимчасові ускладнення, пов’язані з проходженням атмосферних фронтів, на фоні переважно стійкої погоди відбувались у липні.

Суха, жарка погода переважала у першій третині місяця. Денні температури становили 34-35º, а в південних районах відмічалась сильна спека +35º. Проникнення на територію області арктичного повітря у середині місяця спричинило неодноразове зниження температурних показників вночі до 8-9º, а максимуми температури не перевищували 15-19º. Подальше наростання тепла досягло піку 25-26 липня, коли максимуми повітря на більшій частині території області зареєстровані на рівні 33-34º, що вище абсолютних максимумів для цих днів, а в північно-східних та центральних районах Житомирщини відмічалась сильна спека +36º, що не тільки перевищило абсолютні значення для даного часу, а і стало новим температурним рекордом липня з 1945 року.

Дощі впродовж липня випадали хаотично по території області із значними інтервалами в часі та вкрай полярною інтенсивністю.

Не покращилась ситуація і в серпні, який перейняв естафету практично сухої та жаркої погоди.

Особливо спекотно було у першій половині місяця, коли наростання температурних показників до 32-35º неодноразово досягало або перевищувало абсолютні значення для цієї пори, а в деяких районах області відмічалась сильна спека +36º. Проникнення на Житомирщину холодного повітря в середині місяця спричинило зниження нічних температур до 4-7º, що в крайніх північних районах нижче абсолютних мінімумів для цих діб, але в подальшому похолодання змінилось швидким відновленням по-літньому теплої, часом жаркої погоди, в результаті чого середньомісячна температура повітря перевищила норму на 3.6-4.1º і становила 20.4-21.5º.

Дощів було катастрофічно мало, у більшості днів серпня на переважній частині території області не випало ні краплі.

Високий проти норми температурний режим переважав у вересні. Дуже спекотно було 1 вересня, коли стовпчики термометрів перетнули відмітку СГЯ і досягли 36º, та 2 вересня з розподілом денних максимумів по території області від 34º до сильної спеки 35-36º. Такі значення денних максимумів стали абсолютним рекордом в ряду метеоспостережень з 1945 року для всього вересня загалом. Аномалії плюсового знаку спостерігались і в інші періоди місяця. Так, 17-20 вересня фон денних температур знаходився в межах 26-33º, а 24-26 числа - 26-29º, що для певних районів області близько, дорівнює або вище абсолютних максимумів для цих періодів вересня за виборкою з 1945 року.

Нехарактерно тепла для цього періоду року погода, яка переважала до останніх днів вересня, дозволила подовжити тривалість метеорологічного літа майже на місяць. Жорстка нестача опадів протягом літнього сезону позначилась на загальній їх сумі в більшості районів області – 88-116 мм, що становить всього 28-37% від норми, дещо краще становище було у північно-західній частині області, де спостерігались епізодичні сильні дощі, - 224-226 мм, або 67-70% норми. Така ситуація з дефіцитом дощів влітку є винятковою і відмічається вперше за роки метеоспостережень з 1945 року.

Осінь 2015р. Початок метеорологічної осені датований 27-28 вересня з надзвичайною затримкою на три з половиною тижня порівняно з кліматичними строками.

Дуже тепла, як для осені, погода наприкінці вересня – початку жовтня змінилася різким похолоданням, внаслідок стрімкого вторгнення на Україну арктичного повітря. Впродовж 7-9 жовтня спостерігались заморозки СГЯ: фон мінімальних температур повітря знижувався від 0º до 8º морозу, температура поверхні ґрунту охолоджувалась від 1º до 7º морозу, а на висоті 2 см інтенсивність заморозків в різних районах області коливалась від 1º до 10º. Надзвичайно холодно, було і вночі 10-11 числа, коли нічні температури в більшості районів області опускалися до 6-8º морозу. Такі низькі показники нічних мінімумів температури повітря впродовж 8-11 жовтня досягли, або були нижчими за абсолютні значення з 1945 року.

Погода другої половини жовтня була нестійкою – сухі періоди чередувалися з дощами від слабких до сильних, загалом було помірно тепло.

Опади впродовж жовтня розподілились вкрай нерівномірно – майже дві третини місяця спостерігалась виключно суха погода, яка змінилася сильними дощами на стику другої-третьої декад, в решту періоду періодично відмічались слабкі дощі в зоні атмосферних фронтів. Загальна сума опадів за жовтень склала 33-64 мм, що в межах 87-178% до норми.

Зима 2015 – 2016рр. характеризувалася нестабільним температурним режимом, меншою за кліматичну норму кількістю опадів, переривчастим снігонакопиченням, незначними висотою снігового покриву і запасів води в ньому, неглибоким промерзанням грунту та меншим за норму зволоженням.

Впродовж жовтня-листопада та перших двох декад грудня на річках області утримувались меженні рівні води з незначними коливаннями. Поява перших льодових явищ у вигляді заберегів, сніжури та сала відмічалась в третій декаді листопада. Льодовий покрив протягом зими 2014-2015рр. на річках і водосховищах був нестійкий. Товщина льоду на водосховищах в пунктах спостережень становила 7 – 15 см.

Вперше сніг на території області випав 20 листопада з середньою висотою 1 – 6 см та запасом вологи в ньому 8 мм. Сніговий покрив неодноразово утворювався, розтавав і знову утворювався. За даними снігомірної зйомки 20 лютого незначний сніговий покрив зберігався лише в басейні річок Тетерева з середньою висотою снігу 1 - 4 см. Станом на 25 лютого на всій території області сніговий покрив розтанув.

Починаючи з 19 лютого в басейнах річок відбулось активне потепління. З початку третьої декади лютого на річках області розпочались весняні процеси, у строки дещо раніше норми: поступове послаблення і руйнування льодового покриву, а також підвищення рівнів води переважно з помірною інтенсивністю.

Середньомісячна температура повітря за 2015 рік

Таблиця 1.1.1

Місяці	Олевськ		Овруч		Коростень		Н.Волинський		Житомир
Місяці	середня т-ра	відхил від норми	середня т-ра	відхил від норми	середня т-ра	відхил від норми	середня т-ра	відхил від норми	середня т-ра	відхил від норми
Січень	-0.2	5.6	-0.5	5.7	-0.4	5.6	-0.3	5.3	-0.3	5.7
Лютий	-0.4	4.0	-0.8	4.0	-0.7	3.9	-0.4	3.8	-0.6	4.0
Березень	4.6	4.4	4.6	4.7	4.7	4.7	4.9	4.6	4.9	5.0
Квітень	7.8	0.2	7.9	0.3	8.1	0.3	8.4	0.5	8.8	1.1
Травень	14.1	0.2	14.4	0.2	14.5	0.3	14.9	0.7	15.4	1.5
Червень	18.7	2.2	19.1	1.9	19.1	2.0	18.9	1.9	19.7	2.7
Липень	19.6	2.0	19.8	1.7	20.2	2.1	20.3	2.3	21.1	3.1
Серпень	20.4	3.7	20.9	3.6	21.4	4.0	21.3	4.0	21.5	4.1
Вересень	15.7	3.3	16.3	3.5	16.6	3.7	16.3	3.2	17.1	4.1
Жовтень	5.7	-1.5	6.0	-1.1	6.2	-1.1	6.5	-1.1	6.9	-0.5
Листопад	4.0	2.1	3.8	2.3	4.2	2.4	4.2	2.1	4.4	2.6
Грудень	1.9	4.5	1.6	4.5	1.9	4.6	2.0	4.4	2.1	4.8
Рік	9.3	2.5	9.4	2.6	9.7	2.8	9.8	2.7	10.1	3.2

Рівневий режим

Таблиця 1.1.2

Річка-пост	Середній рівень за 2015р., см	Середній рівень за багато-річчя, см	Макс. рівень за рік, см	Дата	Мінім. рівень за рік, см	Дата
р. Случ-с. Громада	37	83	126	07.01	-9	16.09
р. Случ - м.Н-Волинський	130	170	174	19, 20.05	108	12, 13.08
р.Тня- с.Броники	130	147	157	19.05	112	01 - 09.09
р.Смілка- с.Сусли	116	136	146	25.01, 17, 18.03	99	15.08
р.Уборть-с.Рудня Іванівська	104	146	148	25.01	78	11, 18, 19.10
р.Уборть- с.Перга	132	172	157	10.02	113	26 - 28.08, 23, 24.09
р.Уж-м.Коростень	129	149	155	07.03	113	04, 05.09
р.Норин-с.Славенщина	202	198	268	29 - 31.12	166	27, 28.07
р.Тетерів-с.Троща	15	34	40	23.01-03.02, 16-25.03	0	20.09-20.10
р.Тетерів-м.Житомир	63	85	94	17, 18.03	36	04 - 07.11
р.Гнилоп’ять-с.Головенка	221	247	283	10.01	192	15.08, 22-27.09
р.Гуйва-с.Городківка	82	105	133	01.01	56	09, 10.08
р.Ірша- смтВ-Волинський	186	195	205	15-18.05	168	27, 28.07

Водність річок області у 2015 році розподілялась нерівномірно по сезонах року, а саме: восени стік становив 10 - 12 % від річного, зимою - 39 %, весною - 30 % та літом 19 – 21 %. На всіх річках водність була нижче норми, модульні коефіцієнти становили: басейн Случі 0.22 – 0.43, басейн Уборті 0.12 – 0.19, басейн Ужа 0.20 – 0.82 та басейн Тетерева 0.19 – 0.56.

Максимальні витрати води спостерігались з кінця січня по березень та в травні, а мінімальний стік - в літньо-осінній період з липня по вересень. На гідрологічному посту р.Случ – м. Новоград-Волинський в серпні відмічена мінімальна витрата води за весь період спостережень.

1.2. Соціальний та економічний розвиток області

Загальний індекс споживчих цін у грудні 2015 року до грудня 2014 року склав 143,7%, що на 0,4 в.п. більше, ніж у цілому по Україні (143,3%, місце області-12), в т.ч. по продуктах харчування – 137,4%, що на 2,7 в.п. менше від середнього по державі (140,1%).

Протягом 2015 року продовжувалася робота щодо подальшого розвитку вже існуючих та налагодження нових міжрегіональних зв’язків регіону, а також просування вітчизняної продукції на ринки інших держав та нарощування обсягів зовнішньоторговельних операцій.

14 липня 2015 року делегація Посольства Китайської Народної Республіки в Україні на чолі з Надзвичайним та Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні паном Чжан Сіюнем відвідала Житомирську область з метою ознайомлення з торгово-інвестиційним потенціалом Житомирщини. Під час візиту відбулась зустріч з керівництвом області, в ході якої китайську делегацію було ознайомлено з інвестиційним потенціалом Житомирщини та її окремими інвестиційними проектами.

14 вересня 2015 року було проведено зустріч керівництва області з делегацією Посольства Киргизької Республіки, яку очолив Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні – пан Улукбек Кожомжарович Чіналієв. У ході візиту сторони обговорили перспективні напрями співпраці між Житомирщиною та Киргизстаном.

7 жовтня 2015 року відбувся візит делегації Посольства Королівства Швеція в Україні до Житомирської області у складі Надзвичайного і Повноважного Посла Швеції в Україні – Андреаса фон Бекерата та співробітника Посольства з економічних питань – Мошинця Олександра.

В рамках візиту члени делегації провели робочу зустріч з керівництвом облдержадміністрації, у ході якої були обговорені питання розвитку сфери енергозбереження на Житомирщині та залучення інвестицій.

10 листопада 2015 року відбулася зустріч голови обласної державної адміністрації з Почесним консулом Республіки Словенія в Україні – Мартиненко Майєю Миколаївною та директором представництва компанії «Ріко Д.О.О.» в Україні – Андрієм Подбевшеком (громадянин Словенії). Під час зустрічі було обговорено питання налагодження співпраці представництва компанії «Ріко Д.О.О.» в Україні з суб’єктами господарювання області у сферах енергозбереження та енергоефективності.

9 грудня 2015 року відбувся візит до Житомирської області делегації Посольства Республіки Білорусь в Україні у складі: дипломата, радника торгово-економічної служби Посольства – Ковальової Ольги Іванівни та першого секретаря торгово-економічної служби Посольства – Панкратенка Олексія. Під час візиту відбулась зустріч членів делегації з директором департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва облдержадміністрації, президентом Житомирської торгово-промислової палати та керівниками підприємств області, які співпрацюють з Білоруськими компаніями, у ході якої було обговорено перспективні напрями співпраці між Житомирщиною та Республікою Білорусь та проблемні питання двостороннього співробітництва.

Обсяг експорту товарів за січень-листопад 2015 року становив 420,7 млн. дол. США, імпорту – 210,0 млн. дол. США. Порівняно з січнем-листопадом 2014 року обсяг експорту зменшився на 31,2%, імпорту – на 18,3%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 210,7 млн. дол. США.

Зовнішньоторговельні операції в області здійснювались з партнерами зі 104 країн світу.

Експорт товарів до країн СНД порівняно з січнем-листопадом 2014 року зменшився на 53,8%, імпорт збільшився на 33,6%, експорт до країн Європи зменшився на 7,6%, імпорт – на 25,2%, експорт до інших країн світу зменшився на 30,9%, імпорт – на 31,1%. Частка експорту до країн Європи за даний період становила 52% у загальному обсязі експорту, до країн СНД – 28% та до інших країн – 20% (за січень-листопад 2014 року – 39% та 41% та 20% відповідно).

2.СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити зменшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2015 році у порівнянні з попереднім (на 7,72 тис.т. або на 10% менше) і склало 69,70 тис.т.

Значно зменшилась щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Житомирської області у 2015 році і склала 0,301 т/км2 проти 4,954 т/км² в середньому по Україні (23 місце по Україні).

В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області також зменшилась і склала 7,2 кг/чол. проти 66,7 кг/чол. в середньому по Україні (21 місце серед областей країни).

Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел області в 2015 році склав 60,72 тис.т., що на 8,68% (або на 5,77 тис.т) менше ніж в минулому році.

До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, добувна та обробна галузь господарства, всі види транспорту.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, добування та переробки корисних копалин, виробництва мінеральної продукції, діяльності виробництва та оброблення деревини та інш.

Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів та впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.

Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин

стаціонарними та пересувними джерелами

Протягом 2015 року в атмосферу області надійшло 69,70 тис.т. забруднюючих речовин, що на 10 % (на 7,72 тис.т.) менше ніж у 2014 році.

На стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2015 році припало майже 12,89% сумарних обсягів забруднення повітря області, на пересувні (автомобільний, залізничний, авіаційний, водний транспорт та виробнича техніка) – 87,11 % (табл. 2.2.1.)

Спостерігається зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, який в 2015 році склав 8,98 тис.т., що на 17.4 % (або 1,95 тис.т. ) менше ніж у 2014 році (10,93 тис.т.).

В минулому році дещо зменшився обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів. Так, в порівнянні з 2013 роком, обсяг викидів зменшився на 5,77тис.т. (на 8,68 %) і склав 60,72 тис.т. Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в табл. 2.1.1. та проілюстрована діаграмами 2.1.1 та 2.1.2.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Табл.2.1.1.1.

Роки	Викиди в атмосферне повітря, тис.т.			Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг	Обсяг викидів на одиницю ВРП (тис.т на млн.грн.).
	Всього	у тому числі
	Всього	стаціонарними джерелами	пересувними джерелами
2000	61,80	12,3	49,5	2072,1	43,45	0,0046
2010	87,49	18,38	69,11	2941,2	68,41	0,0039
2011	86,81	19,01	67,79	2913,1	68,19	-
2012	85,74	18,49	67,25	2882,3	67,34	0,0036
2013	88,44	17,21	71,23	2965,1	70,05	0,0035
2014	77,42	10,93	66,49	2597,9	61,64	-
2015	69,70	8,98	60,72	2336,8	55,7	-

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км² території.

При аналізі кількості викидів від стаціонарних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в місті Коростень – 9,7 кг/чол., місті Малин – 9,7 кг/чол., Бердичівському – 41,6 кг/чол., Попільнянському – 28,5 кг/чол., Нов.-Волинському – 15,4 кг/чол., Житомирському – 9,6 кг/чол., Малинському – 12,2 кг/чол., Вол.-Волинському – 11,9 кг/чол. Коростенському-11,3 кг/чол районах області, при середньому по області 7,2 кг/чол.

При середніх показниках по області в 301,2 кг/км² загальної площі, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі (21000 кг/км²), Коростені (18480,3 кг/км²), Бердичеві (6669,7 кг/км²), Малині (14421,2 кг/км²) Нов.-Волинському (4615,9 кг/км²) та в Бердичівському (1378,7 кг/км²), Вол.-Волинському (484,5 кг/км²), Попільнянському (883,4 кг/км²), Житомирському (470,6кг/км²), районах області.

Діаграма 2.1.1.1.

Діаграма 2.1.1.2.

2000р. 2010р. 2011р. 2012р. 2013р. 2014р.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області.

Обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в 2015 році склав 8,98 тис.т., що на 1,95 тис.т. менше порівняно із минулим.

Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в порівнянні з 2014 роком відбулося по основним забруднювачам атмосферного повітря області, якими є підприємства Бердичівського (на 2,6 тис.т.), Овруцького (на 0,360 тис.т.),Коростенського (на 0,118 тис.т.) районів та міст Житомира (на 0,188 тис.т.) Бердичева (на 0,074 тис.т.), Коростень (на 0,095 тис.т.) (табл. 2.1.2.3.).

Одночасно спостерігалося незначне збільшення порівняно з минулим роком обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 12 районах та містах області, але найсуттєвіше - у Житомирському (на 0,157 тис.т.), Попільнянському (на 0,503 тис.т.),Ружинському (на 0,153 тис.т.), Новоград-Волинському (на 0,120 тис.т.) районах та м.Малин (на 0,146 тис.т.) (табл. 2.1.2.3.).

Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста: Житомир (1,281 тис.т.), Коростень (0,628 тис.т.) та Бердичівський (1,193 тис.т),Попільнянський (0,916 тис.т.), Володар-Волинський (0,422 тис.т.) райони. Це забруднення склало відповідно 14%, 7 %, 13%, 10%, 8%, від загального по області (табл. 2.1.2.1.).

У 2015 р. від промислових підприємств надійшло забруднюючих речовин загальною кількістю – 8,98 тис. т, з яких зокрема, метан (1,709 тис.т.) та діоксид азоту (1,427 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих речовин, в атмосферне повітря надійшло 591,34 тис.т вуглецю діоксиду.

Серед інших викидів значну частку склали речовини у вигляді твердих суспендованих частинок – 0,147 тис.т або 1,5 %, оксид азоту – 1,427 тис.т. або 15,77 %, оксид вуглецю – 1,518 тис.т або 16,10 %, діоксид та інші сполуки сірки – 0,997 тис.т або 11,08 %, від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл. 2.1.2.2.).

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст області, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення.

У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом 73 % становлять оксиди вуглецю, 11 % - неметанові леткі органічні сполуки, 13 % - оксиди азоту, 1,6 % - сажа, 1,4 % - сірчистий ангідрид. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т

Табл. 2.1.2.1.

Назва населених пунктів	2000р.	2010р.	2011р.	2012р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.
Всього	12,3	18,38	19,01	18,488	17,212	10,925	8,985
Андрушівський	0,302	0,07	0,072	0,059	0,016	0,026	0,114
Баранівський	0,759	0,25	0,21	0,168	0,129	0,097	0,097
Бердичівський	0,062	0,06	0,044	0,055	0,073	3,795	1,193
Брусилівський	0,007	0,01	0,008	0,103	0,006	0,004	0,013
Вол.-Волинський	0,488	0,42	0,473	0,317	0,549	0,367	0,422
Ємільчинський	0,094	0,09	0,099	0,843	0,685	0,134	0,156
Житомирський	0,19	0,46	0,428	0,442	0,716	0,521	0,678
Коростенський	0,652	0,69	1,061	2,041	1,194	0,424	0,306
Коростишівський	0,233	0,09	0,065	0,046	0,051	0,035	0,122
Лугинський*	0,093	0,06	0,0056	0,468	0,412	0,014	0,012
Любарський	0,052	0,01	0,007	0,006	0,0067	0,005	0,011
Малинський	0,087	0,55	0,394	0,188	0,181	0,244	0,233
Народицький	0,003	0,001	0,001	0,001	0,0013	0,00003	0,019
Нов.-Волинський	0,224	0,42	0,431	1,554	1,326	0,591	0,711
Овруцький	0,879	0,98	0,95	1,975	1,665	0,675	0,315
Олевський	0,209	0,03	0,029	0,889	0,537	0,061	0,037
Попільнянський	0,228	0,31	0,154	0,273	0,158	0,413	0,916
Радомишльський	0,227	0,25	0,284	0,274	0,262	0,205	0,194
Романівський	0,254	0,04	0,057	0,119	0,596	0,35	0,364
Ружинський	0,052	0,23	0,2	0,198	0,153	0,141	0,294
Червоноармійський	0,215	0,03	0,036	0,016	0,026	0,0009	0,004
Черняхівський	0,141	0,03	0,038	0,035	0,016	0,023	0,100
Чуднівський	0,299	0,11	0,09	0,048	0,045	0,073	0,140
м. Житомир	2,147	0,908	1,3	1,384	1,42	1,449	1,281
м. Бердичів	1,458	5,622	5,698	5,681	5,36	0,314	0,240
м. Коростень	1,182	0,538	0,644	0,83	1,198	0,723	0,628
м. Малин	1,05	0,254	0,234	0,206	0,203	0,114	0,260
м. Нов.-Волинський	0,711	5,856	5,993	0,269	0,224	0,121	0,125

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2015 р. (тонн)

Табл. 2.1.2.3.

	Обсяги викидів, тонн		Збільшення\ зменшення викидів у 2015р. проти 2014р., тонн	Обсяги викидів у 2015р. до 2014 р., %	Викинуто в середньому одним підприємством, тонн
	у 2014 р.	у 2015 р.	Збільшення\ зменшення викидів у 2015р. проти 2014р., тонн	Обсяги викидів у 2015р. до 2014 р., %	Викинуто в середньому одним підприємством, тонн
Андрушівський	26	114	+88	438	6,3
Баранівський	96	97	+1	101	3,7
Бердичівський	3796	1193	-2603	31	51,9
Брусилівський	4	13	+7	175	1,6
Вол.-Волинський	367	422	+55	115	12,79
Ємільчинський	134	156	+22	116	5,9
Житомирський	521	678	+157	130	16,95
Коростенський	424	306	-118	72	9,0
Коростишівський	35	122	+87	349	3,4
Лугинський	14	12	-2	86	2,4
Любарський	5	11	+6	220	0,73
Малинський	244	233	-11	95	11,10
Народицький	0	19	+19		9,5
Нов.-Волинський	591	711	+120	120	19,75
Овруцький	671	315	-356	47	12,11
Олевський	60	37	-23	62	2,64
Попільнянський	413	916	+503	222	48,21
Радомишльський	205	194	-11	95	7,76
Романівський	350	364	+14	104	45,5
Ружинський	140	294	+154	210	18,38
Червоноармійський	9	4	-5	44	0,2
Черняхівський	23	100	+77	435	3,85
Чуднівський	73	140	+67	191	4,52
м.Житомир	1449	1281	-168	88	14,08
м.Бердичів	314	240	-74	76	7,06
м.Коростень	723	628	-95	87	20,93
м. Малин	114	260	+146	228	16,25
м. Нов.-Волинський	120	125	+5	104	9,64

Разом по області	10925	8985	-1940	82	12,85

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря
(за сферами діяльності)

Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства, добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини тощо.

Основні забруднювачі

Табл. 2.1.3.1.

№ п/п	Підприємство-забруднювач	Відомча приналежність	Валовий викид, т		Зменшення/ - Збільшення/+	Причина зменшення/ - збільшення/+
№ п/п	Підприємство-забруднювач	Відомча приналежність	2014р.	2015 р.	Зменшення/ - Збільшення/+	Причина зменшення/ - збільшення/+
1	2	3	4	5	6	7
м. БЕРДИЧІВ
1	Бердичівський НСП Філії управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз»	Акціонерні товариства	3736,83	1130,9	- 2605,93
м. ЖИТОМИР
2	КП “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети	280,52	239,8	-40,72
3	ТОВ «ОБІО»	Акціонерні товариства	401,5	202,9	-198,6

м. КОРОСТЕНЬ
4	ПрАТ «Коростенський завод МДФ»	Акціонерні товариства	335,9	259,7	-76,2
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН
5	ТОВ «Овочевий комбінат «Станишівка»	Акціонерні товариства	211,0	368,5	+157,5
РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОН
6	ТОВ «Вівад 09»	Акціонерні товариства	240,6	240,8	+0,2
ВОЛ.-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН
7	Філія "Іршанський ГЗК " ПрАТ "Кримський титан"	Акціонерні товариства	264,11	215,4	-48,71
ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН
8	ТОВ «Сігнет-мілк»	Акціонерні товариства	80,2	335,7	+255,5
9	ТОВ «Сігнет-центр»	Акціонерні товариства	162,6	251.5	+88,9
НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН
10	ТОВ «Церсаніт інвест»	Акціонерні товариства	205,5	248,0	+42,5

У 2015 р. від промислових підприємств області у повітряний басейн надійшло 8,985 тис.т забруднюючих речовин.

Понад 31,4% обсягів забруднюючих речовин надійшло від підприємств переробної промисловості, 18,8% – від сільського господарства,лісового господарства та рибного господарства,12,0% - від добувної промисловості і розроблення кар’єрів.

Негативно впливали на навколишнє середовище викиди підприємств транспорту, складського господарство, поштової та кур’єрської діяльність – 1,651 тис.т. або 18,4%, викиди підприємств переробної промисловості – 2,8 тис.т. викидів або 31.4 %, добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 1,08 тис.т. або 12,0 %, викиди від підприємств сільського господарства, мисливства, лісового та рибного господарства – 1,69 тис.т. або 18,8%.

Зберігається загальна тенденція до зниження обсягів викидів від стаціонарних джерел у минулому році майже по всім галузям економічної діяльності. Виключення склала галузь сільського господарства, лісового та рибного господарства обсяг викидів від якої дещо збільшився і склав у 2015 році 1,688 тис.т., що 65,8 % на більше ніж у минулому. Спостерігається зменшення у 2015 році показника обсягів викидів підприємств добувної промисловості на 0,528 тис.т. або на 32,84%, підприємств переробної промисловості на 0,096 тис.т або на 3,31%.

Найбільші обсяги викидів в розрахунку на одне підприємство здійснювались підприємствами сфери сільського господарство, лісового та рибного господарства – 38,37 т., добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 27,7 т., (табл. 2.1.3.2.), при середньому за видами економічної діяльності – 12,85 т.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

за видами економічної діяльності

Табл. 2.1.3.2.

№ з/п		Кількість під-ств, які мали викиди	Обсяги викидів забруднюючих речовин		Викинуто в середньому одним під-вом, т.
№ з/п		Кількість під-ств, які мали викиди	т	% до загального підсумку	Викинуто в середньому одним під-вом, т.
	Усього	699	8984,8	100,0	12,85
1.	Сільське господарство, лісове та рибне господарство	44	1688,4	18,8	38,37
2.	Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	39	1080,4	12.0	27,70
	у тому числі
	добування металевих руд	3	257,5	2,9	85,8
	добування інших корисних копалин і розроблення кар’єрів	36	822,9	9,1	22,86
3.	Переробна промисловість	127	2817,2	31,4	22,18
	у тому числі
	виробництво харчових продуктів	32	414,4	4,6	12.95
	виробництво напоїв	4	30	0,3	7,5
	виробництво хімі.речовин і хім. продукції	6	53,4	0,6	8,9
	виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	31	929,4	10,4	29,98
	виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання	10	118,9	1,3	11,89
4.	Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	15	400,4	4,5	26,89
5.	Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	6	11,5	0,1	1,91
6.	Будівництво	18	47,1	0,5	2,62
7.	Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	46	1652,1	18,4	35,92
8.	Інші види економічної діяльності	404	1287,7	14,3	3,19

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря

Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і руху потоків забруднювачів.

Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані вимагає від сторін здійснення обміну наявною інформацією про викиди забруднювачів повітря, що були здійснені з площ (за узгодженою мережею квадратів 50×50 км), дані про потоки забруднювачів повітря через національні кордони і за узгоджені періоди.

Керівним органом Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі (Програма ЕМЕП) до Конвенції 1979 року розроблені та направлені Сторонам Конвенції Керівні принципи оцінки та представлення даних про викиди забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП.

2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах

Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомир здійснювався на двох стаціонарних постах: ПСЗ №1, який розташований на вул. Вітрука та ПСЗ №2 – на розі вулиць Котовського і Щорса. Спостереження велись за вмістом трьох основних домішок – завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту. Вміст оксиду вуглецю не визначався через відсутність приладу. Специфічні домішки – вісім важких металів (кадмій, залізо, манган, мідь, нікель, свинець, хром, цинк) визначались на ПСЗ № 1. Визначення вмісту бенз(а)пірену на мережі гідрометслужби тимчасово припинено.

У 2015 р. Житомирським ЦГМ відібрано 5792 проби атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО.

Загальний рівень забруднення повітря в місті за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) оцінювався, як низький.

Сеpедньоpічні концентрації домішок, що визначались, не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК_с.д.*), за винятком діоксиду азоту (речовини 3-го класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 2,0 ГДК_с.д.(див. таблицю). Протягом року середньомісячні концентрації діоксиду азоту коливались у межах 1,5 - 2,5 ГДК_с.д.

Сеpедньоpічні концентрації інших домішок становили: завислих речовин – 0,9 ГДК_с.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДК_с.д.

Максимальні концентрації досягали: діоксиду азоту – 1,1 ГДК_м.р. (зафіксовано у лютому на ПСЗ № 2), завислих речовин – 0,4 ГДК_м.р., діоксиду сірки – 0,2 ГДК_м.р.

Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчими за відповідні ГДК_с.д.

Середньорічні і максимальні концентрації забруднювальних речовин за 2015 рік та порівняно з 2014 роком в атмосферному повітрі м. Житомир

Таблиця 2.3.1

	Середньорічні концентрації				Максимальні концентрації
Домішки	Номери постів (ПСЗ)		По місту		Номери постів (ПСЗ)		По місту
	1	2	2015	2014	1	2	2015	2014
Завислі речовини	0,9	0,9	0,9	0,9	0,4	0,4	0,4	0,4
Діоксид сірки	0,6	0,7	0,7	0,6	0,2	0,2	0,2	0,2
Діоксид азоту	2,0	2,0	2,0	1,8	1,0	1,1	1,1	1,0
Кадмій	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Залізо	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Манган	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Мідь	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Нікель	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Свинець	0,1		0,1	0,1	0,1		0,1	0,2
Хром	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0
Цинк	0,0		0,0	0,0	0,0		0,0	0,0

Забрудненість повітря була однаковою на обох постах спостережень.

У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду сірки у березні, завислих речовин у серпні, жовтні та листопаді, діоксиду азоту – у лютому-березні та серпні-вересні.

Діаграма 2.3.1

Поpівняно з 2014 pоком рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту підвищився; вміст інших домішок залишився на тому ж рівні.

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря

Атмосферне повітря є найважливішим і найнеобхіднішим компонентом навколишнього природного середовища. Воно, як невичерпний природний ресурс, необхідне для життя людей, тварин, рослин, більшості мікроорганізмів і, навіть, підводних мешканців. Наприклад, відомо, що без харчування людина може прожити до п'яти тижнів, без води - до п'яти днів, а без повітря - лише до п'яти хвилин. Водночас, кисень, що входить до складу атмосфери, є не тільки головним фактором життя, а й невід'ємним компонентом при згорянні палива у різноманітних технологічних установках і двигунах внутрішнього згоряння. Атмосфера є опорою для польоту живих організмів, простором для функціонування авіації та космічних кораблів.

Найбільш поширеними забруднювачами атмосфери є: оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO₂, оксид азоту N0_х, вуглеводні С_nН_m та пил.

Не менш шкідливим є радіаційне забруднення атмосфери. Воно, перш за все, пов’язане з випробувальними ядерними та термоядерними вибухами, внаслідок яких утворюється значна кількість радіоізотопів: стронцію-90 і
цезію-137 (періодом напіврозпаду, відповідно, 28 і 33 роки), аваріями на автономних електростанціях, найбільшою з яких була Чорнобильська катастрофа, безгосподарним зберіганням радіоактивних речовин і предметів.

Радіактивне забруднення атмосферного повітря

по метеостанціям Житомирського ЦГМ за 2015 рік

Таблиця 2.4.1.

Пункт спостереження	Гамма - фон, мкР /год
	Рівень природного фону	Максимально разовий рівень кількості перевищень (дні)	Середньорічне значення
	Рівень природного фону	Максимально разовий рівень кількості перевищень (дні)	За 2015 рік	За 2014 р.
Житомир	9 - 14	14 / 1	12	12
Н.- Волинський	10 - 15	15 / 1	12	12
Коростень	17 - 22	22 / 1	19	19
Овруч	11 - 15	15 / 2	13	13
Олевськ	12 - 14	14 / 8	14	13
По області			14	14

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для живих організмів посідає одне з перших місць. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та випадають у різні середовища. Наприклад, атмосферні опади дають до 10% забруднення водних об`єктів, значно забруднюють ґрунти і т.п. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об`ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі.

В той же час, природа поставила істотні захисні бар’єри для шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом легені. Забруднення повітря супроводжується утворенням стійких аномалій забруднювачів у ґрунтах, воді та рослинах.

Основними викидами в нашій області є діоксид сірки, оксиди азоту, пил (аерозолі) та оксид вуглецю. Окиси азоту знищують рослинність, встановлено, що в лісі, наприклад, липа росте до 150 років, а на вулицях міст – відповідно 45 і 50 років. Для рослин шкідливі такі забруднювачі повітря, як сполуки сірки, окис вуглецю, хлор і вуглеводи. Відмічено випадки загибелі рослин поблизу цементних заводів. Проникаючи у продихи і всередину листків, цементний пил утруднює їх функції, руйнує хлорофіл і ніби "спалює" тканини рослин.

Живі організми надзвичайно чутливі, як до діоксиду сірки, так і до сірчистої та сірчаної кислот, що утворюються при контакті цього оксиду з вологою в атмосфері. Діоксид сірки розноситься на великі відстані, випадаючи в остаточному підсумку у вигляді кислотних дощів.

В нашій області протягом останніх років не зафіксовано осади з кислою реакцією (рН був у межах 6,9-7,2).

Особливу небезпеку для навколишнього середовища поряд з іншими мають канцерогенні сполуки, зокрема, такі високотоксичні речовини, як бенз(а)пирен і свинець. Підраховано, що з вихлопними газами в атмосферу потрапляє 25 – 7% свинцю, що знаходиться у паливі. Причому, біля 40% часток свинцю у відпрацьованих газах мають діаметр менше 5 мкм і здатні тривалий час знаходитися в завислому стані, проникати з повітрям в організм людини.

За минулі роки в області не виявлено чіткої кореляції між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.

2.7. Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря

У 2015 році від підприємств, узятих на державний облік, у повітряний басейн області (без урахування викидів діоксиду вуглецю) надійшло 8,984 тис.т забруднюючих речовин (на 1,95 тис.т, або на 17,77% менше порівняно з попереднім роком). Із загальної кількості викидів речовини, що належать до парникових газів, становили: метану – 1,709 тис.т, діоксиду азоту – 1,427 тис. т. Крім того, в атмосферу надійшло 591,34 тис.т діоксиду вуглецю, що на 56,85 тис.т, або на 8,77 % менше проти 2014 року.

Визначальний вплив на стан довкілля області мають підприємства, зосереджені у містах обласного підпорядкування (28,2% від загальної кількості), ними викинуто в повітря 2,534 тис.т забруднюючих речовин. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1км² території області склала 301,2 кг шкідливих речовин, а на одну особу – 7,2 кг.

Для поліпшення якості атмосферного повітря та зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря насамперед має досягатися за рахунок скорочення обсягів виробництва промисловими підприємствами та переходу на роботу в режимі максимальної економії газу та вугілля. Для зниження обсягів викидів від пересувних джерел необхідно обмежити експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, поліпшення стану доріг.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ

3.1. Тенденції зміни клімату

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з теплим сухим літом та м'якою зимою. Формування клімату області відбувається під впливом атлантичних повітряних потоків, що супроводжується інтенсивною циклічною діяльністю. В холодний період (грудень-березень) нараховується до 30 циклонів, а в теплий (квітень-жовтень) близько 14.

Минулий рік відзначився перевищенням норми температурного режиму в більшості місяців, що позначилось на стабільно високій для сучасного клімату середній температурі всього року – 9.3-10.1º, що вище за норму на 2.5-3.2º. Така висока середньорічна температура повітря спостерігалася вперше з 1945 року, залишивши позаду попередній рекорд 2008 року, коли середня температура досягла значень 8.7- 9.5º /відхилення +1.9..+2.6º/. Найхолодніше було на початку року, 8 січня, коли стовпчики термометрів на території області опускалися до 19-22º морозу. Пік температурних коливань року відмічений 1 вересня з максимальними температурами 36º, що стало новим абсолютним максимумом вересня в ряду спостережень з 1945 року.

Опади розподілились вкрай нерівномірно по строкам та районам випадіння. За середніми оцінками достатня їх кількість відмічалась у холодний період року, а влітку, коли, зазвичай, внесок опадів у річний обіг найбільший, спостерігалась жорстка нестача дощів. Загалом їх сума за рік виявилась обмеженою проти норми -424-586 мм, або 65-88 % від стандартної кількості.

Зима була теплою та малосніжною, хоча і з достатньою кількістю опадів Восени переважала стабільна суха погода, а температурний фон змінювався від передчасних заморозків до надзвичайно теплих для цієї пори періодів. Літо видалося довготривалим, аномально сухим, із спекотними періодами у всі літні місяці.

В останнє десятиріччя простежується стійка тенденція клімату до потепління.

4. Стан водних ресурсів.

4.1 Водні ресурси та їх використання.

Водні об’єкти – сформовані природою або створені штучно об’єкти, де зосереджуються води (річки, озера, моря, водосховища, канали, водоносні горизонти). Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України належить до регіону з низькою водозабезпеченністю.

Згідно даних Головного управління Держземагентства у Житомирській області станом на 01.01.15 р. загальна площа земель водного фонду становить 205,598 тис. га (6,9% від території області – 2990 тис. га), в тому числі під водосховищами та ставками – 20,847 тис. га, під річками та струмками – 7,223 тис. га, під озерами та іншими природними замкнутими водоймами – 0,691 тис. га, під каналами, гідроспорудами та смугами відведення-19,882 тис. га, під прибережними захисними смугами (розрахункове відповідно до вимог Водного кодексу) – 55,865 тис. га та під болотами – 101,09 тис. га.

На території області протікає 2822 річок загальною довжиною 13,7 тис. км. В структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім: Случ, Уборть, Ствига, Словечна, Уж, Тетерів, Ірша, Ірпінь, загальною довжиною в межах області – 996,6 км. Всього річок довжиною понад 10 км – 321, їх загальна довжина становить 6692 км. Струмків довжиною менше 10 км нараховується 2491, їх загальна довжина 7062 км.

4.1.1 Загальна характеристика

Водні ресурси області в основному формуються із місцевого стоку у річковій мережі переважно на власній території за рахунок атмосферних опадів, а також транзитного стоку, який надходить із суміжних областей. Крім цього частина ресурсів поповнюється із підземних вод і запасів води, зосереджених у водоймах, озерах і болотах. В області налічується 54 водосховища об'ємом більше 1 млн. м³, їх загальна площа 7,72 тис. га, сумарний об'єм 175,141 млн.м³ та 1826 ставків загальною площею 11,975 тис. га і об'ємом 151,237 млн. м³.

Першочерговими завданнями сьогодення є забезпечення всебічної економії води, відтворення та утримання в належному стані водних ресурсів, запровадження для цього ефективного механізму державного регулювання водокористування та водовідведення.

Всього на території області протікає 2822 річки загальною довжиною більше 13,7 тис. км., з них до середніх відноситься 8.

Водність рік області досить нерівномірна і в північних районах у 1,5-2 рази вища ніж в південних.

Основні показники використання і відведення води, млн.м³

Таблиця 4.1.1.

Показники	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Забрано води з природних водних об'єктів - всього	198,7	202,8	207	208,5	206,3	207,8	111,7
у тому числі для використання	150,2	158,8	165,9	164,0	158,1	157,6	66,41
Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на	150,2	158,8	165,9	164,0	158,1	157,6	66,41
виробничі потреби	45,70	49,41	51,21	46,91	46,1	49,69	42,87
побутово-питні потреби	27,74	27,26	26,97	25,89	25,54	24,94	21,86
зрошення	-	-	-	-	-	-	-
сільськогосподарські потреби	5,68	4,3	1,98	1,622	1,503	1,297	1,674
ставково-рибне господарство	71,08	77,83	85,77	89,58	84,96	81,61	-
Втрати води при транспортуванні	20,16	14,25	14,88	15,54	15,95	15,34	13,04
Загальне водовідведення з нього	148,2	155,2	162,5	163,2	160,0	161,6	69,76
у поверхневі водні об'єкти	143,8	151,5	159,3	160,7	157,7	159,3	67,57
у тому числі
забруднених зворотних вод	5,87	5,97	3,272	3,141	3,272	3,271	2,565
з них без очищення	0,27	0,04	0,023	0,011	0,012	0,79	0,009
нормативно очищених	34,42	33,27	35,04	35,13	36,28	32,81	30,53
нормативно чистих без очистки	103,5	112,3	121,0	122,4	118,2	123,2	25,58
Обсяг оборотної та послідовно використаної води	139,9	142,5	142,9	131,11	141,3	128,08	136,9
Частка оборотної та послідовно використаної води, %	70,41	70,26	86,14	73,7	75,46	81,27	76,79
Потужність очисних споруд	102,8	104,3	104,8	105,9	106,5	105,7	105,0

Обсяги скидання забруднених зворотних вод у водні об’єкти

Основні показники забруднених вод у водні об’єкти

4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів України.

Гідрографічна мережа області розміщена в межах басейну Дніпра.

Найбільша частина області належить до басейну правої притоки Дніпра – Прип’яті 54 відсотки, в басейні Тетерева розміщено 38 відсотків її території, Ірпіня – 3,5 відсотки та Росі – 4,5 відсотки.

Поверхневі водні ресурси в області формуються в основному із місцевого стоку у річковій мережі переважно на власній території за рахунок атмосферних опадів, а також транзитного стоку, який надходить із суміжних областей.

Середня величина річкового стоку складає 3300 млн.куб.м/рік, з них на території області формується 2800 млн.куб.м/рік.

Прогнозні запаси підземних вод становлять - 242,498 млн.м³ та затверджені експлуатаційні –86,845 млн.м³.

Водозабезпеченість стоком на одну людину у 2015 році становила – 0,9 тис. м³/чол.

Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є поверхневі води – 82 % та підземні води – 18 % від загального забору води.

Наявні водні ресурси забезпечили потребу населення та галузей економіки в повному обсязі.

За даними звітності №2ТП-водгосп (річна) в області в 2015 році було забрано 111,7 млн.м3 води, що на 96,1 млн.м3 менше ніж у попередньому році. З них поверхневих водних джерел забрано 91,22 млн.м³, підземних – 20,48 млн.м³.

Основні показники забору води по басейнах основних річок

Таблиця 4.1.2.1

Назва басейну	Одиниця виміру	Забрано води , всього	в тому числі:
Назва басейну	Одиниця виміру	Забрано води , всього	поверхневої	підземної
Всього по області	млн.м³	111,7	91,22	20,48
Всього по області	% від загального забору	100	82	18
*у тому числі:*
басейн р.Рось	млн.м³	20,79	20,166	0,624
басейн р.Рось	% від загального забору	100	97	3

Загальний забір свіжої води з поверхневих джерел порівняно з минулим роком зменшився на 93,94 млн.м³, за рахунок зміни Порядку ведення обліку водокористування для рибогосподарських потреб.

Забір, використання та відведення води 2015 рік

Таблиця 4.1.2.2., млн. м³

Назва водного об’єкту	Забрано води із природних водних об’єктів - всього	Використано води	Водовідведення у поверхневі водні об’єкти
Назва водного об’єкту	Забрано води із природних водних об’єктів - всього	Використано води	всього	з них забруднених зворотних вод
р. Дніпро в тому числі	111,7	66,41	67,57	2,565
р. Тетерів	65,92	39,03	39,07	1,874
р. Прип'ять	17,52	10,25	12,31	0,691
р. Ірша	11,88	5,485	9,75	0,376
р. Гнилоп"ять	6,702	4,582	3,689	0,18
р. Уж	7,935	4,107	6,927	0,552
р. Рось	20,79	12,39	11,7	-
р.Гуйва	4,463	2,755	2,055	0,584
р Случ	8,562	5,567	5,247	0,084
р. Ірпінь	7,438	4,734	4,485	-
р. Уборть	0,467	0,367	0,260	0,033
р. Унава	4,076	2,547	2,524	-
р. Желонь	0,428	0,086	0,203	0,022
р. Словечно	0,126	0,124	-	-
Разом по області:	111,7	66,41	67,57	2,565

4.1.3 Водокористування та водовідведення.

За даними звітності форми № 2ТП-водгосп (річна) у 2015 році було забрано 111,7 млн.м³ води, що на 96,1 млн.м³ менше ніж у попередньому році. З них поверхневих водних джерел забрано 91,22 млн.м³, підземних – 20,48 млн.м³.

Фактичний скид стічних вод в поверхневі водні об'єкти 67,56 млн.м³, що на 91,74 млн.м³ менше ніж у 2014 році, з них 2,565 млн.м³ забруднених, 25,58 млн.м³ нормативно чистих без очистки, нормативно очищених 30,53 млн.м3. Обсяг скиду забруднених вод зменшився на 0,706 млн.м³ (21,6%). Забір води з підземних джерел зменшився на 2,16 млн.м³, в першу чергу за рахунок зменшення відкачки кар'єрних вод ПАТ «Кварцсамоцвіти» смт.Володарськ-Волинський на 1,446 млн.м³, ТОВ «Техрозробка» на 0,498 млн.м³, Пенизевицькому кар'єроуправлінню на 0,314 млн.м³ та ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» на 0,168 млн.м³.

Найбільшим джерелом водопостачання являється басейн річки Тетерів, з якого у 2015 році було забрано 65,92 млн. м³, або 59 відсотків від загального водозабору області.

Забір та використання води по галузях економіки, млн.куб.м

Таблиця 4.1.2.3

№ з/п	Галузь	Забір води, млн.м³			Використання води, млн..м³
№ з/п	Галузь	2014	2015	+/-	2014	2015	+/-
1	Промисловість	21,74	18,09	-3,65	11,19	9,71	-1,48
2	Сільське господарство в тому числі: -с\г підприємства -рибне господарство	135,4 1,587 133,8	47,62 1,802 45,81	-87,78 +0,215 -87,99	112,2 1,585 110,6	25,01 1,805 23,2	-87,19 +0,22 -87,4
3	Житлово-комунальне господарство	49,63	44,84	-4,79	32,76	30,16	-3,73
4	Інші	1,03	1,17	+0,14	1,46	1,53	-0,09
	*Всього по області*	207,8	111,7	-96,1	157,6	66,41	-91,19

Забір води галузями економіки:

Промисловістю області забрано 18,09 млн.м³ свіжої води, що на 3,65 млн.м³ менше порівняно з попереднім роком, в першу чергу за рахунок зменшення попутно забраної води з кар'єрів при добуванні граніту у період маловодного року ПАТ «Кварцсамоцвіти» смт.Володарськ-Волинський на 1,446 млн.м³, ТОВ «Техрозробка» на 0,489 млн.м³, Пенізевицьким кар'єро-управлінням на 0,314 млн.м³. Також за рахунок зменшення обсягів виробленої продукції та забору води ТОВ «Миропільський папір» на 0,194 млн.м³, Філією Іршанський ГЗК ДП «ОГХК» на 1,358 млн.м³, ТОВ «Галієвський маслозавод» на 0,139 млн.м³ та іншими. Сільським господарством забрано 47,62 млн.м³ води, що на 87,78 млн.м³ менше попереднього року, із них на потреби тваринництва - 1,802 млн.м³, що на 0,215 млн.м³ більше порівняно з минулим роком, рибним господарством на 84,4 млн.м³ (змінився порядок заповнення звіту для рибогосподарських потреб). Житлово-комунальним господарством забрано 44,84 млн.м³ свіжої води, що на 4,79 млн.м³ менше попереднього року. Зменшення забору води пройшло в основному за рахунок КП «Житомирводоканал» на 4,088 млн.м³, МКП «Бердичівводоканал» на 0,239 млн.м³ та Коростенському КП «Водоканал» на 0,213 млн.м³.

Використання води в системах оборотного і повторного водопостачання у порівнянні з попереднім роком збільшилось на 8,825 млн.м³ і становило 136,9 млн.м³, в пешу чергу за рахунок збільшення його по Філії «Іршанський ГЗК» ДП «ОГХК» на 3,928 млн.м³ та ТОВ «Межирічанський ГЗК» на 11,357 млн.м³. Разом з тим із-за нестабільної роботи зменшено оборотне водоспоживання по ТОВ «Миропільськи папір» на 0,658 млн.м³, ТОВ «Церсаніт-Інвест» на 0,629 млн.м³ та ряду інших. Обсяг втрат питної води при транспортуванні у водогінній мережі підприємств житлово-комунального господарства складає 13,03 млн.м³, або 29,1 % від загального забору (44,84 млн.м³), що на 2,3 млн.м³ менше порівняно з попереднім роком.

Відсоток втрат води в мережі по відношенню до об'єму забору води

Таблиця 4.1.2.1

№ з/п	Назва підприємства	Загальний забір води за 2015 рік, млн.м³	Обсяг втрат води в мережі при транспортуванні, млн.м³	% втрат питної води
№ з/п	Назва підприємства	Загальний забір води за 2015 рік, млн.м³	Обсяг втрат води в мережі при транспортуванні, млн.м³	2014	2015
1	ДКП «Малин Енергоінвест» (водозабір №1)	1165	444,7	39,9	38,2
2	ВУВКГ м.Нов.-Волинський	3276,4	1242,8	41,5	37,9
3	КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради	29013,2	8827,4	32,4	30,4
4	КП «Комунальник» Овруцької міської ради	680,4	193,6	31,0	28,5
5	МКП «Водоканал» Коростишівської міської ради	795,9	216,3	27,4	27,2
6	МКП «Бердичівводоканал»	3578,1	916,4	25,6	25,6
7	Будинкоуправління №3 смт.Озерне	533,8	138,8	25,0	26,0
8	Коростенський КП «Водоканал»	2924,5	552,7	19,4	18,9

4.2. Забруднення поверхневих вод

Протягом 2015 року 132 суб'єкти господарювання здійснювали скиди зворотних вод у поверхневі водні об'єкти.

Загальний обсяг скиду становить 67,56 млн.м³, із них: "нормативно-чистих без очистки" – 25,58 млн.м³, "нормативно очищених" – 30,53 млн.м³, "недостатньо очищених" – 2,556 млн.м³ та "забруднених без очистки" – 0,009 млн.м³ зворотних (стічних) вод.

У 2015 році 114 підприємств експлуатували очисні споруди каналізації загальною потужністю 105,0 млн.м³, із них 54 - зі скидом у водні об'єкти (потужність - 94,28 млн.м³). Обсяг стічних вод, які пройшли очистку на очисних спорудах каналізації – 33,086 млн.м³, що на 2,21 млн.м³ менше порівняно з попереднім роком.

Загальний обсяг забруднених зворотних вод порівняно з 2014 роком зменшився на 0,707 млн.м³ (21,6%) за рахунок зниження скиду "забруднених без очистки" на 0,777 млн.м³.

Обсяг забруднюючих речовин, які потрапили у поверхневі водойми із зворотними водами збільшився за показниками:

- азот амонійний на 34 т - за рахунок збільшення їх вмісту у зворотних водах Будинкоуправління № 3 смт. Озерне Житомирського району на 0,01 тис.тон; ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» Дільниця № 2 м. Андрушівка на 0,026 тис.тон та КП «Житомирводоканал» на 0,005 тис.тон;

- залізо загальне на 3,3 т - за рахунок збільшення їх вмісту у зворотних водах ДП «Коростишівький спиртовий комбінат» Дільниця №2 м.Андрушівка на 1,1 тон; КП «Житомирводоканал» на 0,503 тон; ТОВ «КЕС» м. Бердичів на 0,839 тон та Коростишівського КП «Водоканал» на 0,474 тони;

- ХСК на 417 т - за рахунок збільшення їх вмісту у зворотних водах КП «Житомирводоканал» на 0,149 тис.тон; КП Новоград-Волинської МР «ВУВКГ» на 0,047 тис.тон; Коростишівського КП «Водоканал» на 0,013 тис.тон., Будинкоуправління № 3 смт. Озерне Житомирського району на 0,045 тис.тон.

Порівняно з 2014 роком у зворотних водах, що скидаються у поверхневі водні об'єкти відсутні забруднюючі речовини алюміній та марганець за рахунок припинення скиду надлишкових вод з хвостосховищ Філії «Іршанський ГЗК».

4.2.1. Cкидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка

стічних вод

Із загальної кількості стоків, які пройшли очистку на очисних спорудах, а це 33,086 млн.м³ досягли нормативної очистки 30,53 млн.м³, або 92 відсотки.

За результатами аналітичного контролю у 2015 році визначено 23 підприємства, які скинули стічні води в поверхневі водні об'єкти з порушенням встановлених нормативів гранично-допустимого скиду (перелік додається).

Найбільші обсяги зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС скинули: Коростишівське міське комунальне підприємство «Водоканал» - 447,4 тис.м³, Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини району смт.Озерне – 392,0 тис.м³, Державне комунальне підприємство смт.Іршанськ - 317,4 тис.м³, Овруцьке комунальне підприємство «Комунальник» - 314,8 тис.м³, Коростенське комунальне підприємство «Водоканал» - 229,1 тис.м³.

Протягом 2015року досягли встановлених нормативів гранично-допустимого скиду ПАТ "Кварцсамоцвіти", Комунальне підприємство по експлуатації штучних споруд Житомирської міської ради та Комунальне підприємство “Мархлевське” Довбиської селищної ради. За рахунок припинення скидів у поверхневі водні об”єкти з переліку забруднювачів також вибули ПрАТ ”Дніпровуд” м.Бердичів і Філія Іршанський ГЗК ДП «ОГХК». У 2014 році вищевказані підприємства скинули більше 976,0 тис.м³ забруднених стоків.

У 2015 році внаслідок порушення технологічних режимів експлуатації очисних споруд до переліку забруднювачів додадались ДП “Коростишівський спиртовий комбінат” Дільниця № 2, м.Андрушівка - 192,2 тис.м³, Новоборівське житлово-комунальне підприємство - 12,3 тис.м³, ПАТ “Пиво - безалкогольний комбінат “Радомишль” - 9,7 тис.м³, ТОВ “Церсаніт-Інвест” - 4,2 тис.м³, Макарівська КЕЧ району, в/ч А 3258, м.Радомишль-3,8 тис.м³ та КП “Житомирводоканал” Житомирської міської ради, яке у 2015 році внаслідок аварійних ситуацій на КНС скинуло 1,5 тис.м³ неочищених стоків в р.Кам'нка, притоку р.Тетерів.

У 2015 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 0,009 млн.м³ забруднених «без очистки» стічних вод, що на 0,776 млн.м³ менше порівняно з 2014 роком (0,785 млн.м³), це відбулось внаслідок досягнення нормативів гранично-допустимого скиду кар'єрних вод ПАТ «Кварцсамоцвіти» смт.Вол.-Волинський і припинення скиду стічних вод ПАТ «Дніпровуд» в стр.Грабарка та відведення їх в каналізаційну мережу МКП «Бердичівводоканал».

4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів

Основними забруднювачами водних об'єктів в області залишаються підприємства житлово - комунального господарства (17 підприємств). На їх долю приходить 90 відсотків забруднених зворотних вод, або 2,313 млн.м³.

Комплекси очисних споруд каналізації комунальних підприємств застарілі і працюють неефективно, тому потребують реконструкції з впровадженням сучасних технологій очистки стічних вод.

Коростишівське МКП «Водоканал» - у 2015 році відведено в р.Тетерів 447,4 тис.м³ недостатньо-очищених стоків, що на 45,4 тис.м³ більше порівняно з попереднім роком. Вміст азоту амонійного перевищив норматив ГДС в 1,7 раза, фосфатів в 4,0 раза, БСК5 в 1,7 раза, ХСК в 1,4 раза і заліза в 3,2 раза. Реконструкція очисних споруд каналізації у 2015 році не проводилась.

Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району, смт.Озерне - у 2015 році скинуло в р.Гуйва 392,0 тис.м³ недостатньо-очищених стоків, що на 4,2 тис.м³ більше порівняно з попереднім роком. Ще у 2012 році була виготовлена проектно-кошторисна документація на реконструкцію ОСК з впровадженням сучасних установок очистки «СБО-1500», але роботи не проводились, тому і надалі вміст азоту амонійного у зворотних водах перевищує норматив в 67,4 раза, заліза в 1,7 раза, фосфатів в 1,1 раза.

Державне комунальне підприємство, смт. Іршанськ - обсяг скиду недостатньо-очищених стоків в р.Ірша зменшився на 5,2 тис.м³ і становив 317,4 тис.м³. За результатами аналізів вміст сульфатів у зворотних водах підприємства перевищив норматив в 2,1 раза. Друга черга реконструкції ОСК у 2015 році не проводилась.

КП «Комунальник» Овруцької міської ради - обсяг скиду у р.Норинь недостатньо-очищених стоків у звітному році зменшився на 10,0 тис.м³ і становив 314,8 тис.м³. Вміст азоту амонійного в зворотних водах перевищив норму в 5,6 раза та ХСК в 2,5 раза. Ще у 2014 році первинні двохярусні відстійники з прямоточного принципу дії видалення осаду переведені на об'ємний з механічним видаленням осаду, але покращення якості очистки стічних вод не спостерігається.

Коростенське КП „Водоканал” через випуск №3 скинуло в р.Уж 229,1 тис.м³ недостатньо-очищених стічних вод, що на 28,4 тис.м³ менше ніж у попередньому році. Вміст азоту амонійного перевищив норматив ГДС в 3,7 раза та ХСК в 1,2 раза.

Загострюється проблема недостатньої потужності очисних споруд каналізації у м. Коростень. Комплекс ОСК-1 тривалий час працює на межі перевантаження, без зупинки на капремонт, при проектній потужності 10 тис.м³/добу у 2015 році очищалося 9,3 тис.м³/добу стічних вод.

Роботи по підключенню каналізаційного колектору старих ОСК-3, які не забезпечують нормативну очистку до ОСК-1 у 2015 році не проводились. На виготовлення проектно-кошторисної документації з місцевого бюджету ще у 2013 році виділено 298,9 тис.грн.

КП “Водоканал” Ємільчинської селищної ради-обсяг скиду недостатньо-очищених стоків в р.Уборть 32,9 тис.м³, що на 4,1 тис.м³ більше ніж у 2014 році.

Вміст азоту амонійного у зворотних водах перевищує норматив в 4,4 раза, фосфатів в 5 раз, заліза в 1,5 раза. Якість очистки порівняно з 2014 роком покращилась, хоча пуско-налагоджувальні роботи після проведення реконструкції очисних споруд каналізації так і не завершені.

У 2015 році залишилось не вирішеним питання відведення стічних вод від північно-східного масиву м.Бердичева, які забруднені без очистки від ТОВ «Бердичівський хлібозавод» та житлового масиву продовжують скидатись в струмок Грабарка, праву притоку р.Гнилоп'ять. Облводресурсів протягом року щокварталу порушувало дане питання перед Бердичівською міською радою, проте необхідних заходів щодо усунення недоліків не вжито. Обсяг стоків, які потрапили у стр.Грабарка в 2015 році 7,3 тис.м³, що лише на 0,4 тис.м³ менше від попереднього року.

Залишається не вирішенним питання відведення стічних вод м.Народичі, які без очистки скидаються в став накопичувач об'ємом 21,5 тис.м³, що порушує вимоги статті 87 п.3 Водного кодексу України. Став-накопичувач знаходиться в прибережній захисній смузі річки Уж і становить загрозу затоплення його повеневими та паводковими водами та може привести до порушення санітарно-епідемічного стану водного об'єкту. Першочерговими заходами являється винесення ставу накопичувача за межі прибережної захисної смуги річки Уж та будівництво нових очисних споруд каналізації.

Невідкладним є питання закінчення будівництва очисних споруд каналізації та каналізаційної мережі в с.Гульськ Новоград-Волинського району. Господарсько-побутові стічні води села скидаються у недобудовану каналізаційну мережу та частково у вигрібні ями, внаслідок чого виникає загроза забруднення р.Случ на ділянці від с.Гульськ до м.Новоград-Волинського та загроза погіршення екологічного стану питного водозабору м.Новоград-Волинського.

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки 2015 рік

Таблиця 4.2.2.1.млн. м³

Галузь економіки	Використано води	З неї на:		Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
Галузь економіки	Використано води	побутово-питні потреби	виробничі потреби	всього	у тому числі забруднених	з них без очищення
Електроенергетика	0,352	0,02	0,332	-	-	-
Вугільна промисловість	-	-	-	-	-	-
Металургійна промисловість	1,632	0,176	1,456	-	-	-
Хімічна та нафтохімічна промисловість	0,014	0,001	0,013	-	-	-
Машинобудування	0,158	0,106	0,051	0,064	-	-
Нафтогазова промисловість	-	-	-	-	-	-
Житлово-комунальне господарство	30,16	19,71	10,45	29,72	2,313	0,002
Сільське господарство	25,01	0,088	24,914	23,2
Харчова промисловість	3,462	0,209	3,253	1,40	0,209	0,007
Транспорт	0,476	0,325	0,151	0,089	-	-
Промисловість будівельних матеріалів	1,081	0,149	0,931	6,493	0,004	-
Інші галузі	4,065	1,076	1,319	6,604	0,039	-
Всього	66,41	21,86	42,87	67,57	2,565	0,009

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік

Таблиця 4.2.1.2

Рік	Категорія очищення				Річковий басейн
Рік	Категорія очищення				Річковий басейн	У поверхневі водні об’єкти		У підземні горизонти	Промис-ловість	Сільське господарство	Комунгосп
1	2				3	4		5	6	7	8
2013	О				Басейн р. Дніпро	36,28		-	4,552	-	31,55
	НО					0,012			0,011	-	0,001
	НДО					3,260			0,055	-	3,205
	НЧБО					118,2			8,865	108,4	0,886
	Разом по області					157,7			13,48	108,4	35,65
	В тому числі
	О				Басейн р. Тетерів	29,83
	НО					0,012
	НДО					2,492
	НЧБО					48,86
	Разом по області					81,20
	О				Басейн р. Прип’ять	6,440
	НО					-
	НДО					0,768
	НЧБО					13,90
	Разом по області					21,11
	О				Басейн р. Ірша	3,682
	НО					0,001
	НДО					0,426
	НЧБО					5,319
	Разом по області					9,43
	О				Басейн р. Гнилоп’ять	1,695
	ННО					0,01
	НДО					0,719
	НЧБО					7,920
	Разом по області					10,34
	О				Басейн р. Уж	3,594
	НО					-
	НДО					0,640
	НЧБО					7,103
	Разом по області					11,34
	О				Басейн р. Рось	-
	НО					-
	НДО					-
	НЧБО					42,63
	Разом по області					42,63
	О				Басейн р. Гуйва	0,327
	НО					-
	НДО					0,412
	НЧБО					8,677
	Разом по області					9,42
	О				Басейн р. Случ	2,761
	НО					-
	НДО					0,079
	НЧБО					6,242
	Разом по області					9,08
	О				Басейн р. Ірпінь	-
	НО					-
	НДО					-
	НЧБО					12,77
	Разом по області					12,77
	О				Басейн р. Уборть	0,09
	НО					-
	НДО					0,029
	НЧБО					0,339
	Разом по області					0,458
	О				Басейн р. Унава	-
	НО					-
	НДО					-
	НЧБО					5,840
	Разом по області					5,840
	О				Басейн р. Желонь	-
	НО					-
	НДО					0,211
НЧБО				0,231
Разом по області								-
2014	О			Басейн р. Дніпро		32,81		-	3,763	-	28,91
	НО					0,785		-	0,785	-	-
	НДО					2,486		-	0,03	-	2,456
	НЧБО					123,2		-	11,84	110,6	32,12
	Разом по області					159,3		-	16,41	110,6	32,12
	В тому числі
	О			Басейн р. Тетерів		26,85
	НО
	НДО
	НЧБО					54,62
	Разом по області					84,02
	О			Басейн р. Прип’ять		5,964
	НО
	НДО
	НЧБО					16,52
	Разом по області					23,20
	О			Басейн р. Ірша		3,208
	НО
	НДО
	НЧБО					7,871
	Разом по області					12,23
	О			Басейн р. Гнилоп’ять		2,258
	ННО
	НДО
	НЧБО					8,182
	Разом по області					10,61
	О			Басейн р. Уж		3,587
	НО
	НДО
	НЧБО					7,042
	Разом по області
	О			Басейн р. Рось		11,22
	НО
	НДО
	НЧБО					39,87
	Разом по області					39,87
	О			Басейн р. Гуйва		0,208
	НО
	НДО
	НЧБО					8,677
	Разом по області					9,27
	О			Басейн р. Случ		2,285
	НО
	НДО
	НЧБО					7,399
	Разом по області					9,76
	О			Басейн р. Ірпінь
	НО
	НДО
	НЧБО					12,17
	Разом по області					12,17
	О			Басейн р. Уборть		0,093
	НО
	НДО
	НЧБО					0,339
	Разом по області					0,461
	О			Басейн р. Унава
	НО
	НДО
	НЧБО					5,28
	Разом по області					5,28
	О			Басейн р. Желонь
	НО
	НДО
НЧБО			0,912
Разом по області					0,934
2015		О	Басейн р. Дніпро				30,53	-	3,737	-	26,65
		НО					0,009	-	0,007	-	0,002
		НДО					2,556	-	0,245	-	2,311
		НЧБО					24,9	-	0,937	23,20	0,762
		Разом по області					67,57	-	14,49	23,20	29,72
		В тому числі
		О	Басейн р. Тетерів				24,79	-
		НО					0,009	-	0,007	-	0,002
		НДО					1,865	-	0,192	-	1,673
		НЧБО					5,824	-
		Разом по області					39,07	-
		О	Басейн р. Прип’ять				5,741	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,691	-	0,043	-	0,648
		НЧБО					2,885	-
		Разом по області					12,31	-
		О	Басейн р. Ірша				3,595	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,376	-	-	-	0,376
		НЧБО					0,216	-
		Разом по області					9,75	-
		О	Басейн р. Гнилоп’ять				2,173	-
		ННО					0,007	-	0,007	-	-
		НДО					0,173	-	-	-	0,173
		НЧБО					1,336	-
		Разом по області					3,689	-
		О	Басейн р. Уж				3,537	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,552	-	-	-	0,552
		НЧБО					0,372	-
		Разом по області					6,927	-
		О	Басейн р. Рось				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					-	-	-	-	-
		НЧБО					11,70
		Разом по області					11,70
		О	Басейн р. Гуйва				0,01	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,584	-	0,192	-	0,392
		НЧБО					1,46	-
		Разом по області					2,055	-
		О	Басейн р. Случ				2,108	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,084	-	0,043	-	0,041
		НЧБО					2,383	-
		Разом по області					4,921	-
		О	Басейн р. Ірпінь				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					-	-	-	-	-
		НЧБО					4,485	-
		Разом по області					4,485	-
		О	Басейн р. Уборть				0,097	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,033	-	-	-	0,033
		НЧБО					0,130	-
		Разом по області					0,260	-
		О	Басейн р. Унава				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					-	-	-	-
		НЧБО					2,524	-
		Разом по області					2,524	-
		О	Басейн р. Желонь				-	-	-	-	-
		НО					-	-	-	-	-
		НДО					0,022	-	-	-	-
НЧБО	-	-					-	-	-
Разом по області					0,203	-

Типи очищення зворотних вод у 2015 році, млн. куб. м. на рік

Таблиця 4.2.1.3.

Водний об’єкт	Скинуто разом	Нормативно очищених на очисних спорудах				Потужність очисних споруд
Водний об’єкт	Скинуто разом	Разом	Біол. очистка	Фіз.-хім. очистка.	Механічна очистка	Разом	В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта
Басейн р. Дніпро	67,57	30,53	28,12	-	2,412	105,0	94,28
Разом по області:	67,57	30,53	28,12	-	2,412	105,0	94,28

Скидання забруднюючих речовин

у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік

Рік	Водний об’єкт	Разом	Скидання забруднюючих речовин
			В тому числі
			БСК	ХСК	Завислі речовини	N (сума мінеральних форм)	P (ортофос-фати)	Мінера-лізація	Нафто-продукти
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
2013	Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики	Коростенське КП «Водоканал»	р. Уж	4,175		0,273	228,55	2013	Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів		0,408	1469	0,182	247,5	132,0	10,27	2,083
	Басейн р.Прип’ять		0,067	250	0,033	35,0	14,84	1,538	0,006
	Басейн р.Ірша		0,019	106,0	0,020	9,9	0,449	1,025	0,007
	Басейн р.Гнилоп’ять		0,028	157,0	0,02	4,9	0,01	1,495	0,002
	Басейн р.Уж		0,031	103,0	0,016	13,2	8,526	0,568	0,006
	Басейн р.Рось		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва		0,017	44,0	0,01	10,7	5.4	0,277	-
	Басейн р.Случ		0,034	140,0	0,016	20,9	6,107	0,922	-
	Басейн р.Ірпінь		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть		0,002	6	0,001	1,0	0,179	0,043	-
	Басейн р.Унава		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь		0,011	0,001	0,001	0,001	0,032	0,006	-

Таблиця 4.2.1.4.

2014	Басейн р.Дніпро Разом по області		577	2133	299	960	135,05	15851	1982
	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів		381	1212	168	734	111,7	9910	1,911
	Басейн р.Прип’ять		62	252	34	89	12,51	1452	0,035
	Басейн р.Ірша		19	110	22	22	1,418	1217	-
	Басейн р.Гнилоп’ять		33	153	22	13	0,037	1504	0,001
	Басейн р.Уж		33	124	19	22	7,646	633	0,035
	Басейн р.Рось		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва		19	1	8	11	1,661	316	-
	Басейн р.Случ		29	115	15	69	4,778	767	-
	Басейн р.Ірпінь		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть		1	5	1	-	0,052	45	-
	Басейн р.Унава		-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь		-	-	-	-	7	7	-
	Басейн р.Дніпро Разом по області	127689,911	386	1881	224	871	125,2	9280
2015	В тому числі:
	Басейн р.Тетерів	10171,402	327	1538	171	758	111,7	7264
	Басейн р.Прип’ять	2604,529	59	344	53	114	13,52	2021
	Басейн р.Ірша	1025,088	17	103	15	27	3,088	860
	Басейн р.Гнилоп’ять	496,036	25	147	22	17	4,036	281
	Басейн р.Уж	664,886	23	168	22	20	7,877	424
	Басейн р.Рось	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Гуйва	761,654	70	166	20	38	4,654	463
	Басейн р.Случ	1841,595	31	162	29	94	5,595	1520
	Басейн р.Ірпінь	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Уборть	68,05	1	6	1	1	0,05	59
	Басейн р.Унава	-	-	-	-	-	-	-
	Басейн р.Желонь	31,0	3	8	1	-	-	19

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

За результатами хімічних аналізів якість поверхневих вод в контрольованих створах відповідає нормативам екологічної безпеки для питного водопостачання відповідно СанПиН для №4633-88 та ОБУВ рибогосподарських водних об'єктів ІІ категорії, за виключенням таких показників, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню) та залізу загальному.

Вміст органічних речовин в річках області сформувався, в основному, під впливом природних чинників і за результатами спостережень останніх років залишається сталим. Щодо заліза загального, то тут поряд з чинником антропогенного впливу значну роль відіграють фізико-географічні особливості території. Високий рівень грунтових вод та слабкий поверхнево-схиловий стік сприяє процесу заболочення на півночі області.

Вміст у поверхневих водах області важких металів (цинк, марганець), СПАР, нафтопродуктів, фенолів знаходиться значно нижче встановлених нормативів екологічної безпеки водокористування.

Мінералізація поверхневих вод області за роки спостережень значних змін не зазнає, сухий залишок залишається у межах фонових значень та значно нижче гранично-допустимої концетрації. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 200,0 – 500,0 мг/дм³ при нормі 1000мг/дм³. Найменші значення характерні для річок північі області - Уборті та Ужа, а найбільші – для річки півдня області – Гнилоп’яті та Роставиці.

За сольовим складом поверхневі води Житомирської області гідрокарбонатно-кальцієві, серед аніонів переважають гідрокарбонати, серед катіонів - кальцій.

В цілому, за результатами моніторингу у 2015 році гідрохімічний стан поверхневих вод області значних змін не зазнає.

Фото 4.2.3.1. Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Дідове озеро»
4.3. Якість поверхневих вод

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік ( в одиницях кратності відповідних ГДК)

Таблиця 4.3.1.1.

	Завис-лі речо-вини	БСК₅	ХСК	Міне-ра- ліза-ція	Сульфа-ти	Хло-ри ди	Азот амо ній ний	Ніт-ри- ти	Ніт-ра- ти	Фос- фа- ти	Залі- зо зага-льне	Мар га- нець	Наф-то-прод.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Контрольні створи водного об’єкту господарсько-побутового призначення:
р.Тетерів, права притока р. Дніпро
р.Тетерів, 259 км від гирла, в-ще «Відсічне», питний в/з м.Житомира	-	1,31	2,1	0,33	0,09	0,08	0,11	0,01	0,03	0,02	1,0	0,67	0,00
р.Ірша, ліва притока р.Тетерів
р.Ірша, 93км від гирла, Іршанське в-ще, питний в/з смт.Іршанська, смт. Нова Борова	-	1,27	1,99	0,28	0,13	0,07	0,12	0,01	0,02	0,01	0,9	0,77	0,00
р.Ірша, 31км від гирла, Малинське в-ще, питний в/з м.Малина	-	1,27	1,98	0,34	0,27	0,08	0,12	0,01	0,02	0,01	1,0	4,30	0,00
р.Возня, права притока р.Ірша
р.Возня, 8 км від гирла, Вознянське в-ще, питний в/з м.Малина	-	1,36	2,16	0,29	0,11	0,06	0,16	0,01	0,03	0,02	2,23	3,64	0,00
р.Случ, права притока р.Горинь
р.Случ, 203 км від гирла, Н-Волинське в-ще питний в/з м.Н-Волинський	-	1,24	1,96	0,37	0,10	0,09	0,11	0,02	0,06	0,04	1,1	0,92	0,00
р.Уж, права притока р.Прип'ять
р.Уж, 172 км від гирла, в/з м.Коростеня	-	1,22	1,82	0,22	0,10	0,08	0,14	0,01	0,07	0,01	1,53	0,83	0,00

р.Гнилоп’ять, права притока р.Тетерів

р.Гнилоп’ять,

59 км від гирла

питний в/з м.Бердичева

1,40

2,12

0,37

0,08

0,11

0,13

0,01

0,02

0,04

1,03

0,85

0,00

Контрольні створи водного об'єкту рибогосподарського призначення:

р.Тетерів, права притока р. Дніпро

р.Тетерів,

175 км від гирла,

1 км нижче

м.Радомишль

1,31

2,05

0,34

0,53

0,13

0,96

1,5

0,08

0,94

3,60

8,80

0,00

р.Уборть, права притока р.Прип'ять

р.Уборть,

122 км від гирла,

с.Рудня Хочинська

Олевський р-н

1,36

2,21

0,21

0,36

0,05

1,02

0,25

0,05

0,58

9,40

8,70

0,00

р.Роставиця, ліва притока р.Рось

р.Роставиця,

71 км від гирла,

2 км нижче

м.Ружин

1,47

2,24

0,37

0,40

0,13

0,96

0,35

0,04

1,05

3,60

9,10

0,00

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля, активізації по здійсненню природоохоронних заходів та визначення пріоритетних напрямків з охорони навколишнього природного середовища управлінням екології спільно з фахівцями Житомирського національного агроекологічного університету у 2014 році була розроблена та рішенням сесії обласної ради від 20.11.2014 затверджена обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області на 2014-2017 роки.

Програмою передбачено виконання заходів за розділами:

- охорона атмосферного повітря;

- охорона та раціональне використання водних ресурсів;

- охорона та раціональне використання земельних ресурсів;

- поводження з відходами;

- охорона і раціональне використання лісових ресурсів та ресурсів тваринного світу;

- розвиток природно-заповідного фонду;

- екологічна освіта, інформаційне забезпечення та наукові дослідження.

Рішенням обласної ради від 19.03.2015 № 1412 затверджено кошторис витрат обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2015 рік, яким передбачено фінансування природоохоронних заходів на суму 15399,4 тис. грн., а саме:

- ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища – 14913,1 тис.грн.;

- інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища – 245,0 тис.грн.;

- непередбачувані витрати - 241,3 тис.грн.

За розділом «Ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища (КТКВК 240603)» було виділено 14913,1 тис.грн. З них протягом 2015 року профінансовано заходів на суму 11431,16 тис.грн., а саме:

- Виготовлення проектної документації та будівництво напірного колектора господарсько-побутової каналізації в м.Андрушівка - 82,14 тис. грн.;

- Коригування проекту на реконструкцію та технічне переобладнання очисних споруд господарсько-побутових стічних вод у м.Овручі - 49,58 тис.грн.;

- Реконструкція та технічне переобладнання очисних споруд господарсько-побутових стічних вод у м.Овручі - 626,96 тис. грн.;

- Проектування та технічне переоснащення (придбання насосного і технічного обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості на каналізаційно-насосних станціях та системах каналізації) на:

1) КНС по вул. Комуністичній в смт Новогуйвинськ, Житомирський район - спрямовані кошти у сумі 1103,5 тис.грн.;

2) КНС № 1 по вул. Набережній та КНС № 2 (районна лікарня) в смт Ружин, Ружинський район - 1177,92 тис.грн.;

3) КНС № 1 та КНС №6 у м. Малині - 1176,28 тис.грн.;

4) КНС по вул. Рибній у м. Бердичеві - 1179,62 тис.грн.;

5) КНС в Райківський виправній колонії №73, Бердичівський р-н - 1111,09 тис.грн.;

6) КНС по вул. Калініна та вул. Леніна в смт Черняхів - 1146,53 тис.грн.;

7) КНС в смт Озерне, Житомирський район - 1101,36 тис.грн.;

8) НС в смт Першотравенськ, Баранівський район - 1182,47 тис.грн.;

9) КНС в смт Миропіль, Романівський район - 1178,77 тис.грн.

На всіх 9 об’єктах переоснащення роботи виконані в повному обсязі. Об’єкти введені в експлуатацію.

На погашення кредиторської заборгованості за 2014 рік спрямовані кошти у сумі 314,99 тис.грн., а саме:

- Будівництво очисних споруд каналізації в м.Андрушівка - 22,650 тис. грн.;

- Реконструкція очисних споруд каналізації КП «Черняхів – Добробут» по вул. Індустріальній в смт Черняхів - 206,01 тис. грн.;

- технічне переоснащення із заміною аварійного обладнання на КНС м.Баранівка - 47,03 тис.грн.;

- технічне переоснащення із заміною аварійного обладнання на КНС смт Гранітне Малинського району - 22,85 тис. грн.;

- технічне переоснащення рециркуляції активного мулу та перекачування сирого осаду на очисних спорудах КП «Житомирводоканал» - 1,70 тис. грн.;

- технічне переоснащення із заміною аварійного обладнання на КНС смт Романів - 1,70 тис. грн.;

- технічне переоснащення із заміною аварійного обладнання на КНС м.Коростишів - 2,13 тис. грн.;

- технічне переоснащення із заміною аварійного обладнання на КНС № 1, №2 ОП «Комунальник» смт Першотравневе Овруцького району - 10,92 тис.грн.

5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі

5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі

5.1.1. Загальна характеристика

Фото 5.1.1.1. Поліський природний заповідник

Біорізноманіття тваринного та рослинного світу складає основу природних ресурсів, які забезпечують людство продуктами харчування, сировиною, медичними препаратами тощо.

Біорізноманіття Житомирщини є її найбільшим багатством. Його збереження й невиснажливе використання в області розглядається як один із пріоритетів у сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони природи, невід’ємна складова збалансованого економічного і соціального розвитку регіону.

Географічне положення, орографічні та кліматичні особливості Житомирської області зумовили формування на її території різноманітної рослинності, яка закономірно змінюється з півночі на південь.

З-поміж інших областей держави Житомирська область виділяється своєю лісистістю й наявністю перезволожених і заболочених земель. Ліси області займають майже третину її території, а за лісовими ресурсами, які становлять понад 200 млн. куб. м, область посідає одне з перших місць в Україні.

Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю дикорослих компонентів і є джерелом цінних рослинно-сировинних ресурсів: лікарських, технічних, вітамінних тощо. На її території водиться близько трьох тисяч видів тварин, із них 131 занесений до Червоної книги України.

На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» в області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому сенсі об’єктів природно-заповідного фонду.

У 2012 році проведена робота щодо вивчення територій у Малинському та Новоград-Волинському районах із метою їх подальшого заповідання.

За результатами проведених досліджень рішенням дев’ятої сесії Житомирської обласної ради VІ скликання від 22.03.12 № 503 «Про створення нових та уточнення площі існуючого об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» на території Малинського району оголошено 3 заказники місцевого значення загальною площею 270,9 га, а саме: ландшафтний «Здрівля» (площа 67,9 га), ландшафтний «Багно» (площа 36,2 га), загальнозоологічний «Кам’янський» (площа 166,8 га).

Рішенням же дванадцятої сесії облради від 22.11.12 № 718 «Про створення нових і зміну меж існуючих об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» на території Новоград-Волинського району створено 1 гідрологічний «Іванівський» (57,1 га), 3 ландшафтні «Федорівський» (557 га), «Пікельський» (128 га), «Партизанський» (22,9 га), у межах Ружинського району 1 лісовий «Перепища» (57,0 га) заказники загальною площею 822 га та на 198,5 га розширено межі двох існуючих заповідних об’єктів.

Отже, за результатами проведених у 2012 році робіт, площу природоохоронних територій області збільшено на 1291,4 га.

Розроблено та погоджено з постійними землекористувачами положення й охоронні зобов’язання на новостворені об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення.

У 2012 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 100 тис. грн. на науково-дослідні роботи з тем «Резервування та заповідання нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду у Житомирській області» (35 тис. грн.) і «Розробка комплексної характеристики та проекту організації території для розширення Поліського природного заповідника» (65 тис. грн.).

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га

Таблиця 5.1.1.1

Категорії землекористування	2011	2012	2013	2014	2015
Землі природоохоронного призначення	135,3	136,5	136,5	136,5	136,5
Сіножаті та пасовища	315,1	315,1	315,1	312,1	312,1
Землі водного господарства (рибні ставки)	19,99	19,99	19,99	19,99	19,99
Землі водного фонду	50,9	55,4	55,4	55,4	55,4
у т.ч. площа рибних ставків	13,12	13,12	13,12	16,9	16,9
Землі оздоровчого призначення	0,2	0,2	0,2	0,2	0,2
Землі рекреаційного призначення	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Землі історико-культурного призначення	-	-	-	-	-
Ліси	1118,5	1094,3	1094,3	1096,39	1096,39

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Починаючи із минулого сторіччя, природа Житомирської області під дією антропогенних факторів зазнала значних змін.

Велика концентрація населення в більшості промислових районів області, розміщення промислових комплексів і військових об’єктів та їх об’єднання в єдину структуру призвели до побудови численних шляхів сполучень, прокладання трубопроводів, ліній електропередач; що суттєво змінило ландшафти й місця існування дикої флори і фауни.

У складі області налічується 23 райони, 5 міст обласного і 6 – районного значення, 46 селищ міського типу, 1625 сільських населених пунктів – всього понад 1680 населених пунктів.

Основними джерелами забруднення довкілля на Житомирщині продовжують залишатися промислові атмосферні викиди.

За даними обласного управління статистики протягом 2014 року підприємствами області утворено 569,5 тис. тонн відходів І-ІV класів небезпеки, зокрема відходи І класу небезпеки – 0,065 тис. т, відходи ІІ класу небезпеки – 0,3 тис. т, відходи ІІІ класу небезпеки – 1,03 тис. т, ІV класу небезпеки – 568,17 тис. т.

Забруднення довкілля призводить до включення забруднюючих речовин до біохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх хронічної інтоксикації. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 2014 році склав 10,9 тис. тонн. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом, майже 79% становить оксид вуглецю, 14,3% - вуглеводні, 6,2% - оксиди азоту, 0,5% - сірчистий ангідрид, 0,6 % - сажа. У результаті широкомасштабних осушувальних робіт значних втрат зазнали водно–болотні угіддя Полісся, які перебувають під загрозою зникнення.

Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Лісові масиви області є одними із найбільш постраждалих в Україні. Зокрема частка лісів, які відповідно до чинного законодавства вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, дорівнює 60%.

5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

На підставі вивчення стану та загроз рослинному світу як складової біорізноманіття науковцями області запропоновані першочергові завдання з вивчення й охорони рідкісних видів судинних рослин, а саме:

- вивчення біорізноманіття лісостепової частини Житомирської області та виявлення у цьому регіоні рідкісних видів судинних рослин;

- вивчення репрезентативності мережі об’єктів природно-заповідного фонду Житомирської області у відношенні до рідкісних видів судинних рослин і флори області вцілому;

- пошуки у типових місцезростаннях популяцій видів, які нині вважаються зниклими в області, відомих за старими даними, з метою їх заповідання;

- заповідання ряду популяцій рідкісних видів, які заслуговують на індивідуальну охорону і яким загрожує зникнення;

- моніторинг за станом популяцій рідкісних видів, ведення созологічних паспортів на окремі найбільш цінні популяції.

Основними заходами щодо зниження загроз біорізноманіттю є зменшення суцільного вирубування лісів, рекреаційного навантаження, випасання худоби та витоптування нею рослин, заготівлі біоресурсів із медичною й харчовою метою, екологічно вмотивоване ведення сільського і промислового виробництва, протидія браконьєрству й забрудненню навколишнього середовища. Отже, як свідчить практика, найбільш ефективними способам збереження видів природної фауни, флори і локальних популяцій є організація у місцях їхнього зростання заповідників, заказників та інших категорій об’єктів природно-заповідного фонду, широка просвітницька робота, введення системи заохочень.

5.1.4. Формування екомережі

Головна мета створення екомережі – загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини та посилення здатності живої природи до самовідновлення.

Конвенція Загальноєвропейської мережі передбачає створення єдиної цілісної у функціональному аспекті і неперервної системи природних територій, важливих у міжнародному відношенні, яка б забезпечила стабільне існування біосфери та функціонування природних систем задоволення життєдіяльності людини.

Загальносформована програма формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки була розроблена відповідно до рекомендацій всесвітньої стратегії збереження ландшафтного та біорізноманіття щодо питання формування Загальноєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом у контексті вимог подальшого опрацювання, вдосконалення й розвитку екологічного законодавства України.

У Законі України «Про екологічну мережу України» сформульовано основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Разом із тим прийняття закону не призвело до суттєвих зрушень у вирішенні проблеми ідентифікації конкретних територій, які мають входити до складу екомережі для забезпечення належного режиму їх використання. Формування переліків територій і об’єктів екомережі, розроблення Зведеної, регіональних та місцевих схем і відповідних програм формування екомережі, враховуючи регламентацію відповідних процедур Законом України «Про екологічну мережу України», є складною, але вирішуваною проблемою, яка потребує багато часу. Питання державного обліку територій і об’єктів екомережі та їх моніторингу потребують додаткового опрацювання, у тому числі на рівні нормативно-проектної роботи. Іншим питанням, що залишається фактично неврегульованим, є реєстрація обмежень, які необхідні для забезпечення режиму використання територій, що є складовими екомережі. З точки зору використання Закону України «Про екологічну мережу України» для регулювання зазначених відносин можна говорити про певну декларативність його положень, що пов’язана з відсутністю будь-яких додаткових вимог до власників землі та землекористувачів і обмежень на використання земельних ділянок – складових екомережі.

На територіях – складових національної екологічної мережі - має бути забезпечене проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; регіонально рідкісних видів, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення.

Фото 5.1.4.1. ДП «Житомирський військовий лісгосп»

Основні складові структурних елементів екологічної мережі Житомирської області наведені в таблиці 5.1.4.1.

Складові структурних елементів екологічної мережі

Таблиця 5.1.4.1

№ з/п	Одиниці адмі-ніст-ратив-но-тери-торі-ального устрою	За-га-ль-на площа, тис. га	За-га-льна площа екомережі, тис. га	Складові елементи екомережі, тис. га
№ з/п	Одиниці адмі-ніст-ратив-но-тери-торі-ального устрою	За-га-ль-на площа, тис. га	За-га-льна площа екомережі, тис. га	Об’єкти ПЗФ	Водно-болотні угіддя	Відкриті заболочені землі	Водоохоронні зони, винесені в натуру	Землі водного фонду	Ліси та інші лісовкриті площі	Курортні та лікувально-оздоровчі території	Рекреаційні території	Землі під консервацією	Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	Пасовища, сіножаті	Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
	Житомирська область	2982,7	1831,19*	136,58	30,3	101,2	163,3	55,4	1096,39	0,1	0,5	0,1	38,3	312,1	33,5

* Загальна площа екологічної мережі становить 1831,19 тис. га у зв’язку із урахуванням того, що території ПЗФ одночасно перебувають у інших складових елементах.

5.1.5. Біобезпека та поводження з генетично

модифікованими організмами

У сучасних умовах науково-технічного прогресу, поширення новітніх технологій, а також сфер їх застосування невід'ємною складовою екологічної безпеки Житомирщини стає біологічна безпека при поводженні з генетично модифікованими організмами. В аспекті її правової регламентації слід ураховувати, що забезпечення біологічної безпеки можливе за умови застосування системи правових, організаційно-управлінських, технічних та інших засобів, що запобігають виникненню небезпечних для здоров'я людини та довкілля наслідків генно-інженерних маніпуляцій; досягнення біобезпеки у межах області має здійснюватись із дотриманням принципу застереження, зумовленого відсутністю науково обґрунтованих даних щодо міри можливої небезпеки генетично модифікованих організмів для біорізноманіття і здоров'я людини, та принципу запобігання заподіянню екологічної шкоди; біобезпека допускає наявність прийнятного рівня ризику при здійсненні генетично-інженерної діяльності; забезпечення біобезпеки зумовлює необхідність вироблення, прийняття та дотримання спеціальних правил і нормативів оцінки та управління ризиком тощо.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу

5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу

На території області охороняється 99 видів судинних рослин, 6 видів грибів, 7 видів вородостей.

З метою охорони рослин та попередження виникнення і розповсюдження осередків шкідників та хвороб у 2015 році на території лісогосподарських підприємств проводилися планові лісопатологічні обстеження на площі 96 тис. га.

Лісовою охороною лісогосподарських підприємств області згідно з затвердженими проектними відомостями постійно проводився рекогносцирувальний нагляд за найбільш небезпечними шкідниками (сосновим пильщиком, шовкопрядом, п’ядуном сосновим та ін.).

Упродовж 2015 року працівниками лісової охорони державних лісогосподарських підприємств з метою впровадження біологічних методів боротьби з шкідниками лісових насаджень було розвішано 631 шпаківню і синичник, огороджено 345 мурашників.

Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека

Таблиця 5.2.1.1

Назва виду	Кількість видів	Види, яким загрожує небезпека
Назва виду	Кількість видів	2011	2012	2013	2014	2015
Судинні рослини	599	70	70	70	99	99
Гриби	126	1	1	1	6	6
Водорості	6	5	5	5	5	5
Лишайники	140	-	-	-	-	-
Разом:	871	76	76	76	110	110

5.2.2. Охорона, використання та відтворення лісів

Ліс відіграє важливу роль у житті й господарській діяльності людини. Значну частину своїх потреб вона може задовольнити його дарами. Ліс дає сировину для виготовлення паперу, тканини, штучної шкіри, синтетичного каучуку, полімерних матеріалів, різних хімікатів, деревину для будівництва і виготовлення меблів, харчові продукти (гриби, ягоди), корми для тваринництва, сприяє підтриманню нормального водного режиму річок, оздоровлює клімат й атмосферу, захищає ґрунти від ерозії.

Вчені ще кілька століть тому почали вивчати ліс і закони його розвитку, методи раціонального його використання та відновлення.

Великий внесок у лісознавство зробили вітчизняні вчені. Серед них слід особливо відзначити Г.М. Висоцького – основоположника теорії стосовно лісорозведення, праці П.С. Погребняка про типи лісу.

Житомирська область займає одне з провідних місць в Україні за запасами лісових ресурсів. Загальний запас стовбурової деревини становить понад 200 млн. м³.

Лісистість Житомирщини становить 34,1%.

Площа земель лісогосподарського призначення становить 1096,39 тис. га, у тому числі:

- державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства – 796,6 тис. га;

- комунальних лісогосподарських підприємств – 299,79 тис. га.

Землі лісогосподарського призначення

Таблиця 5.2.2.1

№ з/п		Одиниця виміру	Кількість	Примітка
1	2	3	4	5
1.	Загальна площа земель лісогосподарського призначення	тис. га	1096,99
	у тому числі:
1.1	площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств	тис. га	796,2
1.2	площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств	тис. га	299,79
1.3	площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування	га	-
2.	Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю	тис. га	967,0
3.	Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)	%	34,1

Підвищення лісистості України для лісівників Житомирщини є одним із важливих завдань при виконанні державної програми «Ліси України» й орієнтиром досягнення оптимальної лісистості області – 37%.

В 2015 році державними лісогосподарськими підприємствами Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено відтворення лісів на землях державного лісового фонду загальною площею 7412 га, при завданні 7000 га, що становить 106%.

Із усього методом посіву і посадки створено 5112 га лісових культур на площі 2300 га відбулося природне поновлення.

Відповідно до вимог Інструкції з проектування технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів, лісогосподарськими підприємствами облуправління лісового та мисливського господарства проведено осінню інвентаризацію лісових розсадників, шкілок, плантацій, лісових культур та ділянок природного поновлення.

Інвентаризації підлягало 12863 га лісових культур, які атестовано за І класом якості – 5205 га (40,5 %), ІІ класом – 6439 га (50 %), ІІІ класом – 1219 га (9,5 %).

Фактична приживлюваність лісових культур 1-3 року вирощування становить 89,7 %, що перевищує нормативну (87,8 %) на 1,9 %. У лісових культур першого року вирощування фактична приживлюваність становить 91,6%, другого – 90,8%, третього – 86,2%, що перевищує нормативну відповідно на 1,6; 0,8; 3,2%.

Переведено у вкриті лісом землі 4105 га лісових культур, із них по сосні звичайній – 2403 га, дубу звичайному – 800 га.

Дочірніми підприємствами Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» проведено лісовідновлення на загальній площі 2561 га, з них створення лісових культур – 1651,1 га, природне поновлення - 910,3 га.

Доповнення лісових культур здійснено на площі 1186,4 га. Посіяно 0,48 га розсадників у закритому ґрунті. Створено 19,3 га плантацій новорічних ялин.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га

Таблиця 5.2.2.2.

	2011	2012	2013	2014	2015
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду	8773,2	7840,6	7840,6	8343,3	9973
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях	-	70	50	50	-
Створення полезахисних лісових смуг	-	-	-	-	-

З метою проведення профілактичних і попереджувальних заходів з охорони лісів від пожеж державними підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства розроблені і затверджені в обласній державній адміністрації мобілізаційно-оперативні плани ліквідації лісових пожеж у 2015 році.

У повному обсязі виконано заплановані профілактичні та попереджувальні заходи, а саме: влаштовано 8,0 км протипожежних розривів, 5064 км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними протяжністю 17945 км. Проведено благоустрій рекреаційних ділянок на площі 53,8 га, на що витрачено 1395,7 тис. грн.. власних коштів підприємств. На утримання лісопожежних станцій витрачено 15291,2 тис. грн.. та пожежних сторожів 3023,8 тис. грн..

За результатами здійснених охоронних та профілактичних заходів проведено 1285 рейдів з виявлення порушників «Правил пожежної безпеки в лісах України». Затримано та притягнуто до адміністративної відповідальності 99 осіб, стягнуто 5,0 грн. штрафів.

У 2015 році у лісах Житомирської області зафіксовано 284 випадків лісових пожеж на загальній площі 131,8 га.

Загибель лісових насаджень від пожеж

Таблиця 5.2.2.3

№	Район	Кількість випадків	Пройдено пожежами, га Площа на 1 випадок, га					Завдані збитки, тис. грн.
			Лісові землі		Нелісові землі	Звітний рік, га	Попередній рік, га	всього	в т.ч. побічні
			всього	в т.ч. верховими
1.	Житомирська область	284	131,8	-	-	0,46	-	1260,3	1199,2

Фото 5.2.2.1 Лісова пожежа у Житомирській області

Збитки від пожеж становлять 1260,3 тис. грн., у тому числі прямі – 0,3 тис. грн. та побічні 1199,2 тис. грн.

Протягом 2015 року державними підприємствами Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та дочірніми підприємствами Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» рубки головного користування проводилися в межах затверджених розрахункових лісосік.

Інформація щодо спеціального використання лісових ресурсів державного значення за минулий рік наведена в табл. 5.2.2.4.

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2014 році

Таблиця 5.2.2.4

Район	Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м³	Фактично зрубано разом, га/тис.м³	Зрубано по господарствах
			хвойні		твердолистяні		м’яколистяні
			розрахун-кова лісосіка, тис. м³	фактично зрубано, га/тис. м³	розрахун-кова лісосіка, тис. м³	фактично зрубано, га/тис. м³	розра-хункова лісосіка, тис. м³	фактично зрубано, га/тис. м³
Житомир-ська область	1733,7	1472,9/55712	987,74	953,4/3332,,7	162,36	153,1/622,1	583,6	366,4/1616,4

Примітка. Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. No761, всихаючі ялинові та соснові насадження (19062 м. куб.), що за віком відповідали проведенню рубок головного користування, але не відповідали категоріям захисності, були призначені до термінової рубки замість здорових листяних насаджень інших категорій лісу і вирубані в межах загального розміру розрахункової лісосіки замість здорових деревостанів у державних підприємствах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів

Ліси Житомирщини віддавна були місцем заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини не тільки для населення, а й для промислових потреб.

У практичному сенсі дикорослі види становлять понад 60% загальної кількості видів покритонасінних рослин регіону, але тривале надмірне використання природних ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифікація господарського використання територій з наявністю лікарських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні з високим ресурсним потенціалом після аварії на Чорнобильській АЕС спричинили значне погіршення стану ресурсів більшості дикорослих лікарських рослин. Сьогодні ПрАТ «Ліктрави» - найбільший виробник лікарських засобів із лікарської рослинної сировини в Україні. Більш як 1000 аптек і фірм нашої країни ведуть реалізацію продукції акціонерного товариства. У його асортименті близько 60 найменувань лікарських трав та зборів. Їх заготівлю проводять в екологічно чистих регіонах України, велика кількість сировини завозиться з інших держав: Китаю, Індії, Єгипту, Молдови, Польщі тощо.

Динаміка заготівлі лікарської сировини за останні п’ять років, т

Таблиця 5.2.3.1

Рік	Вид рослин	Обсяги заготівлі, т
Рік	Вид рослин	встановлені ліміти	фактично заготовлено
2011	Глоду плоди	-	2,0
	Деревію трава	-	4,10
	Дубова кора	-	3,20
	Ехінацеї пурпурової кореневища з коренями	-	0,01
	Звіробою трава	-	2,60
	Золототисячника трава	-	0,49
	Нагідок квітки	-	0,17
	Квасолі стулки	-	0,33
	Кропиви листя	-	6,09
	Лепехи кореневища	-	9,63
	Липи цвіт	-	1,82
	Материнки трава	-	4,50
	Мати-й-мачухи листя	-	3,06
	Пижмо квітки	-	1,76
	Подорожника великого листя	-	1,94
	Полину гіркого трава	-	8,02
	Причепи листя	-	1,45
	Причепи трава	-	7,49
	Пустирника трава	-	0,10
	Соснові бруньки	-	0,11
	Споришу трава	-	4,88
	Фіалки трава	-	0,08
	Хвоща польового трава	-	6,03
	Цмину піскового, суцв.	-	3,50
	Чебрецю трава	-	1,94
	Чистотілу трава	-	0,33
	Чорниці пагони	-	2,60
	Шипшини плоди	-	1,41
	Всього	-	79,64
2012	Глоду плоди	-	2,52
	Деревію трава	-	4,10
	Дубова кора	-	3,20
	Ехінацеї пурпурової кореневища з коренями	-	0,01
	Звіробою трава	-	3,80
	Золототисячника трава	-	0,49
	Нагідок квітки	-	0,17
	Квасолі стулки	-	0,33
	Кропиви листя	-	6,08
	Лепехи кореневища	-	9,63
	Липи цвіт	-	1,82
	Материнки трава	-	4,57
	Мати-й-мачухи листя	-	3,06
	Пижмо квітки	-	1,76
	Подорожника великого листя	-	1,73
	Полину гіркого трава	-	10,12
	Причепи листя	-	1,45
	Причепи трава	-	7,49
	Пустирнику трава	-	0,10
	Соснові бруньки	-	0,11
	Споришу трава	-	4,88
	Фіалки трава	-	0,06
	Хвоща польового трава	-	6,03
	Цмину піскового, суцв.	-	3,50
	Чебрецю трава	-	1,94
	Чистотілу трава	-	0,33
	Чорниці пагони	-	2,60
	Шипшини плоди	-	1,43
	Всього	-	83,31
2013	Глоду плоди	-	2,54
	Деревію трава	-	4,0
	Дубова кора	-	3,21
	Ехінацеї пурпурової кореневища з коренями	-	0,01
	Звіробою трава	-	3,82
	Золототисячника трава	-	0,49
	Нагідок квітки	-	0,19
	Квасолі стулки	-	0,31
	Кропиви листя	-	6,05
	Лепехи кореневища	-	9,64
	Липи цвіт	-	1,82
	Материнки трава	-	4,53
	Мати-й-мачухи листя	-	3,06
	Пижмо квітки	-	1,76
	Подорожника великого листя	-	1,75
	Полину гіркого трава	-	10,12
	Причепи листя	-	1,45
	Причепи трава	-	7,51
	Пустирнику трава	-	0,10
	Соснові бруньки	-	0,11
	Споришу трава	-	4,89
	Фіалки трава	-	0,06
	Хвоща польового трава	-	6,08
	Цмину піскового, суцв.	-	3,50
	Чебрецю трава	-	1,95
	Чистотілу трава	-	0,31
	Чорниці пагони	-	2,62
	Шипшини плоди	-	1,43
	Всього	-	83,31
2014	Березові бруньки	-	4,4
	Вільхи супліддя	-	1,8
	Горобини плоди	-	0,228
	Горобини (аронії) чорноплідної плоди	-	3,5
	Деревію трава	-	1,3
	Звіробій	-	1,5
	Золототисячника трава	-	0,827
	Кропиви листя	-	0,991
	Крушини кора	-	10,3
	Лепехи кореневища	-	2,2
	Липи квітки	-	1,3
	Мати-й-мачухи листя	-	1,002
	Меліси трава	-	0,510
	Подорожника великого листя	-	0,802
	Полину гіркого трава	-	1,850
	Причепи трава	-	4,3
	Ромашки квітки	-	18,983
	Хвоща польового трава	-	0,069
	Хмелю шишки	-	5,214
	Цмину піщаного квітки	-	1,186
	Чистотілу трава	-	0,408
	Всього	-	62,67
2015	Бузина (цвіт)	-	3,0
	Береза (брунька)	-	2,0
	Деревію трава	-	1,7
	Дуб (кора)	-	7,4
	Звіробій	-	4,9
	Калган (корінь)	-	3,7
	Крушина (кора)	-	5,0
	Кропива (листя)	-	10,0
	Лепеха (кореневища)	-	4,7
	Липа (цвіт)	-	13,0
	Материнки трава	-	2,4
	Полину трава	-	2,8
	Пижмо квітки	-	2,9
	Причепа трьохроздільна (трава)	-	8,8
	Сосна (бруньки)	-	1,0
	Хвоща польового трава	-	2,6
	Цмину піщаного квітки	-	9,1
	Чебрецю трава	-	5,0
	Чорниці пагони	-	5,0
	Чистотілу трава	-	2,75
	Всього	-	97,750

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

Антропогенна трансформація природного покриву Житомирської області призвела до зменшення чисельності популяцій багатьох видів судинних рослин. У регіоні, як і в Україні в цілому, складається загальна негативна тенденція збіднення флори, при цьому найбільш вразливими виявилися реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, види з вузькою екологічною амплітудою, які зустрічаються виключно у специфічних екологічних нішах (наприклад, скельні папороті), цінні лікарські та декоративні види, види складного життєвого циклу тощо.

При відборі видів до списку рідкісних застосований загальний принцип обов’язковості охорони в області видів судинних рослин, які вже мають високий статус охорони – міждержавний (занесені до світового Червоного списку; Бернської конвенції, Європейського Червоного списку) або загальнодержавний (занесені до «Червоної книги України» (2009)). Крім того, до списку рідкісних в області включена численна група регіонально рідкісних видів, популяції яких у Житомирській області є рідкісними, проте в інших регіонах України є більш звичайними.

З використанням зазначених принципів формування в регіоні розроблено й затверджено рішенням XXVІ сесії обласної ради V скликання від 08.09.10 № 1162 «Про затвердження переліку регіонально рідкісних видів судинних рослин Житомирщини» сучасний Список регіонально рідкісних видів судинних рослин Житомирської області, який включає 154 види, що становить близько 10% видів флори судинних рослин на цій території.

Всього рослинний світ області налічує близько 1550 видів, із яких підлягають особливій охороні за Бернською конвенцією (1979) 13 видів; занесені до Європейського червоного списку рідкісних видів, які зникають у Всесвітньому масштабі (1991), - 4 види; занесені до Червоної книги України (2009) 99 видів тощо.

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Таблиця 5.3.4.1.

Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань,

занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

Житомирська область

Підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.),

любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb.),

коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser),

пухирник малий (Utricularia minor L.),

гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.),

пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne),

любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.),

лілія лісова (Lilium martagon L.),

гудієра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.),

ситняг карніолійський (Eleocharis carniolica W.D.J.Koch),

журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.),

росичка середня (Drosera intermedia Hayne).

Види флори, що охороняються в регіоні

Ясенець білий Булатка довголиста

5.2.5. Адвентивні види рослин

Адвентивні рослини з’явилися на території Житомирської області внаслідок навмисного або випадкового занесення людиною. За способом занесення виділяють ксенофіти, занесені випадково (більшість адвентивних рослин) ергазіофіти, занесені навмисно (клен американський, акація біла).

У флорі Житомирщини налічується понад 535 видів адвентивних рослин, що складає близько 34% від усіх судинних рослин. Простежується тенденція збільшення їх кількості й розширення спектра місцезростання.

Поширення частини з них, за даними науковців, вийшло з-під контролю та нині має характер експансії, причому сучасний період характеризується їх активним укоріненням не тільки у поширених та антропогенних екотопах, але й у природних, особливо болотних і заплавних. До таких видів в області треба віднести борщівники Сосновського та Монтегацци, ехиноцистис шипуватий, золотушник канадський, айстру ланцетну тощо.

Боротьба з цими видами не проводиться (вони не є карантинними), тобто вони швидко поширюються, утворюючи нові ценози та активно розростаються, збільшуючи свої популяції, вкрай негативно впливаючи (пригнічуючи з подальшим знищенням) на стан аборигенних видів і ценозів.

Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори

Таблиця 5.2.5.1

Географо-генетичні групи антропофітів	Число антропофітів	% від всіх антропофітів	Число ксенофітів	% від всіх ксенофітів
Європейська	99	37,6	105	38,0
Південноєвропейсько-азіатська	66	25,1	43	15,6
Східноєвропейсько-азіатська	44	16,7	6	2,2
Азіатська	16	6,1	5	1,8
Американська	-	-	98	35,5
Африканська	11	4,2	5	1,8
Невизначеного походження	27	10,3	14	5,1

5.2.6. Охорона, використання та відтворення зелених насаджень Житомирської області

Зелені насадження є важливим чинником формування мікроклімату населених пунктів. Вони насичують повітря киснем, затримують пил, дим, захищають від вітру, а влітку – від прямого сонячного проміння, поглинають звукову енергію. Збереження зелених насаджень є пріоритетним напрямом діяльності багатьох громадських екологічних організацій.

Загальна площа зелених насаджень Житомирщини становить 28983,6 га, серед них загального користування – 3866,2 га, у тому числі парки культури та відпочинку – 269,5 га; парки міські, районні, сади житлових районів при житлових будинках – 504,43 га, сквери – 52,8 га, набережні й бульвари – 54,8 га; гідропарки, лугопарки, лісопарки – 1191,37 га тощо.

У межах області 14 комунальних підприємств, що здійснюють діяльність з утримання зелених насаджень територій загального користування, облікова кількість штатних працівників яких становить 288 осіб. Чотири підприємства (1 комунальне й 3 приватні) займаються збором насіння квіткових культур відкритого ґрунту та газонних трав, що використовуються при утриманні територій загального користування. Шість же підприємств спеціалізується на вирощуванні садівного матеріалу квітково-декоративних рослин (3 з яких комунальні, а інші 3 – приватні).

На утримання зелених насаджень загального користування у 2015 році витрачено 9067,9 тис. грн.

На виконання Указу Президента України від 08.08.1998 р. № 855 «Про День довкілля», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2010 р. № 777-р «Про проведення щорічної Всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля», до Всесвітнього дня Землі в області проведено заходи, спрямовані на поліпшення стану довкілля, озеленення міст та інших населених пунктів, прилеглих до них територій. Загалом в акції взяло участь 435 тис. чоловік, силами яких упорядковано 510,1 га парків, скверів, алей, створено 5 нових парків загальною площею 9,3 га, посаджено понад 1 млн. дерев і понад 23 тис. кущів, облаштовано нові газони, квітники.

Учасниками акції ліквідовано 535 та впорядковано 610 сміттєзвалищ, очищено від сміття 601,3 км берегів річок, водойм, впорядковано 203 джерела, території навколо пам’ятників, обелісків, меморіальних та пам’ятних дошок, встановлених на честь загиблих у Великій Вітчизняній війні, Афганістані, та аварії на ЧАЕС.

Збільшення площі зелених насаджень на території області відбувається в основному за рахунок створення нових зелених насаджень. У 2015 році витрати на утримання зелених насаджень загального користування по області склали 11807,04 тис. грн.

Озеленення населених пунктів, га

Таблиця 5.2.6.1

Заходи	Рік
Заходи	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Створено нових зелених насаджень, га	45,125	10,3	3,03	4,2	4,2	-
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га	0,4	-	-	-	-	-
Проведено догляд за насадженнями, га	962	965	208,8	212,1	212,3	-

5.2.7. Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду

У 2015 році природні рослинні ресурси у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду області не використовувалися.

Відтворення ж їх здійснюється постійно. Так візьмемо для прикладу Поліський природний заповідник. Одним із його пріоритетів є збереження біологічного різноманіття, рідкісних видів флори. У рамках цього напрямку проводяться багаторічні моніторингові спостереження за популяціями рідкісних видів рослин, що занесені до Червоної книги України. В місцях їх зростання закладено постійні пробні ділянки, на яких вивчається просторове розміщення, чисельність і вікова структура популяцій.

Результати довготривалих досліджень дозволили реально оцінити сучасний стан популяцій рідкісних видів рослин, визначити тенденції їх розвитку, зміни структури, поширення в Поліському заповіднику та на прилеглих територіях. Виявлено також фактори негативного впливу на стан популяцій і розроблені певні заходи з охорони рідкісних рослин.

На основі опрацювання польових матеріалів, зібраних протягом 20-річного періоду, й літературних джерел, вдалося встановити, що на території заповідника зростає 30 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Його природні біогеоценози дуже чутливі до дії негативних чинників (осушувальної меліорації, неконтрольованих пожеж), які визначають основні напрямки розвитку популяцій рідкісних видів рослин.

Результатом осушувальних робіт, які були проведені по периферії заповідника, стало наступання чагарникової рослинності на болотні та лучні фітоценози. Як встановлено дослідженнями, найбільш вразливими до зміни екологічних умов є орхідні, котрих у заповіднику 6 видів. В умовах заповідного режиму вони (орхідні) скорочують свою чисельність. Їх популяції у більшості випадків є регресивними, часто займають невелику площу, характеризуються малою чисельністю, низькою щільністю і складаються виключно з генеративних рослин. Багаточисельнихпопуляцій у заповіднику практично не зареєстровано, за винятком однієї популяції пальчатокорінника м’ясочервоного на різнотравних луках, які межують з осушувальними каналами в охоронній зоні Перганського лісництва.

Завдяки багаторічним моніторинговим спостереженням вдалося виділити окремі рідкісні види з прогресивною динамікою, яким достатньо природоохоронного статусу. Це лілія лісова, комахоїдні рослини – пухирники малий і середній.

Із реліктів льодовикового походження на обводнених болотах заповідника зустрічаються верба лапландська та верба чорнична. Обстежені популяції часто бувають у пригніченому стані, який викликаний змінами традиційної господарської діяльності – відсутністю сінокосіння. Ці зміни сприяють заростанню боліт деревно-чагарниковою рослинністю й механічному витісненню даних видів.

У заповіднику розроблені загальні рекомендації зі збереження раритетного фіторізноманіття. На першому етапі планується детальна інвентаризація рідкісних видів у межах заповідника та на прилеглих територіях; у заказниках, які знаходяться в даному районі. Цю роботу слід проводити обов’язково з використанням ГІС-технологій із поступовим формуванням бази даних.

Одним із важливих заходів для забезпечення збереження раритетного фіторізноманіття є еколого-просвітницька діяльність: публікації природоохоронної тематики у ЗМІ, виступи по радіо та телебаченню, видання друкованої продукції, пропаганда у школах. Доцільним є також залучення до цієї роботи студентів вузів відповідних спеціальностей під час проходження практики; проведення акцій щодо захисту рідкісних рослин. Робота з відвідувачами заповідника має включати предметні бесіди й спеціалізовані екскурсії.

Фото 5.2.1. Лісовий заказник місцевого значення «Словечанський кряж»

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу

5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу

Тваринний світ Житомирщини багатий і різноманітний. Він нараховує близько 400 видів, у тому числі ссавців – 67, птахів – 270, риб – 30. Особливо цінними є мисливські тварини: лось, олень благородний, козуля, дикий кабан. У заплавах річок водяться бобри, видра, норка європейська, повсюди – борсуки, горностаї, вовки. У північних районах області розмножуються такі цінні види птахів як глухар, тетерук, рябчик. З рідкісних птахів тут трапляються лелека чорний, орлан білохвіст, змієїд.

5.3.2. Стан і ведення мисливського та рибного господарств

Мисливське господарство в Житомирській області ведуть 88 користувачі мисливських угідь, а саме: 17 державних підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, Житомирська обласна організація УТМР та 8 окремих районних організацій УТМР, ДП «Тригірське ВМГ»ТВМР ЗСУ, 61 інших користувачів.

Загальна площа закріплених мисливських угідь області становить 2 млн. 143,7 тис. га (4,7% від площі мисливських угідь України), у тому числі: лісових – 893,4 тис. га (41,7 % від загальної площі мисливських угідь області), польових – 1 млн. 138,1 тис. га (53,1 %), водно-болотних – 112,2 тис. га (5,2 %).

Мисливське господарство 17 державних підприємств управління займає площу 400,3 тис. га (18,7% від загальної площі угідь області), УТМР в Житомирській області господарює на площі 1 млн.81,9 тис. га (50,5%), площа мисливських угідь ДП «Тригірське ВМГ»ТВМР ЗСУ складає 17,0 тис. га(0,8%), іншим користувачам надано 644,5 тис. га (30,1%).

На ведення мисливського господарства в області за 2015 рік витрачено 23 млн. 840,1 тис. грн., в тому числі державними лісогосподарськими підприємствами – 6 млн. 897,6 тис. грн., УТМР – 3 млн. 884,4 тис. грн., ДП «Тригірське ВМГ»ТВМР ЗСУ – 268,5 тис. грн., іншими користувачами – 12 млн. 668,2 тис. грн. Із загальних витрат на охорону та відтворення витрачено 13 млн. 170,1 тис. грн., що в перерахунку на 1 тис. га складає 6,1 тис. грн.

Надходження від мисливсько-господарської діяльності склали 7 млн. 502,4 тис. грн., що становить лише 31,5% по відношенню до витрат, зокрема, надходження в державних підприємствах склали 537,4 тис. грн. (9,8% до витрат), в УТМР - 4 млн. 856,2 тис. грн. (75,2%), в ДП «Тригірське ВМГ» - 279,4 тис. грн. (111,0%), в інших господарствах – 1 млн. 606,6 тис. грн. (104,1%).

В мисливському господарстві області відповідно до статистичних даних по формі 2 - тп (мисливство) за 2015 рік кількість штатних працівників становить 457 чоловік, з них: 52 мисливствознавці та 338 єгер (у державних підприємствах, підпорядкованих управлінню – 22 мисливствознавці та 62 єгеря, в УТМР Житомирської області – 7 мисливствознавців та 126 єгерів, у ДП «Тригірське ВМГ»ТВМР ЗСУ – 1 мисливствознавець та 8 єгерів, в інших користувачів – 22 мисливствознавці та 142 єгерів).

У середньому по користувачах мисливських угідь на одного єгеря припадає:

- в державних підприємствах управління – 6,4 тис. га;

- в УТМР Житомирської області – 8,6 тис. га;

- в ДП «Тригірське ВМГ» - 2,1 тис. га;

- в інших користувачі в – 4,7 тис. га.

В середньому по області на 1 єгеря припадає 6,4 тис. га мисливських угідь.

За результатами проведеного останнього обліку в мисливських угіддях області нараховується близько 22,3 тис. голів диких копитних та 72,1 тис. основних мисливських видів хутрових тварин, в тому числі:

- лося – 2,1 тис. гол.;

- оленя європейського – 1,1 тис. гол.;

- оленя плямистого – 248 гол.;

- козулі – 15,7 тис. гол.;

- кабана – 3,3 тис. гол.;

- зайця - русака – 42,4 тис. гол.;

- лисиці – 3,4 тис. гол.;

- вовка – 146 гол.;

- єнотоподібного собаки – 687 гол.;

- куниці лісової – 3,8 тис. гол.;

- борсука – 1,4 тис. гол.

Чисельність диких парнокопитних стабілізувалася та тримається в межах оптимальної.

Дані чисельності основних груп мисливських тварин наведено в таблиці 5.3.2.1.

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів)

Таблиця 5.3.2.1

Види мисливських тварин	2011	2012	2013	2014	2015
Копитні	25324	25988	26938	27330	22015
Хутрові	85420	81231	81177	80159	78024
Пернаті	277645	272951	285542	295229	284745

Також у мисливських угіддях Житомирщини нараховується 284745 гол. різних видів пернатої дичини.

Крім того, в угіддях є види тварин і птахів, занесені до Червоної книги України, а саме: 1037 гол. видри річкової, 52 гол. рисі, 840 гол. глухаря, 3188 гол. тетерука, 3894 гол. рябчика.

З метою вжиття дієвих заходів щодо регулювання чисельності хижих тварин на території області впроваджено ряд організаційних заходів, спрямованих на їх зменшення.

Єгерською службою користувачів мисливських угідь у сезоні полювання 2014-2015 років добуто 4055 голів лисиці, 63 голови вовка, 154 голови єнотовидного собаки, 2217 бродячих собак, 95 голів бродячих котів.

Користувачами мисливських угідь у звітному періоді складено 249 протоколів на порушників правил полювання, притягнуто до адміністративної відповідальності 238 чоловік, до кримінальної – 1, накладено штрафів на загальну суму 34817грн., з них стягнено – 32571 грн.

Динаміка добування основних видів мисливських тварин наведена в табл.5.3.2.2.

Добування основних видів мисливських тварин

Таблиця 5.3.2.2

Рік	Види мисливських тварин	Затверджений ліміт добування	Видано ліцензій	Добуто, гол.	Не використано ліцензій шт.	Причина невикористання
2011	Олень благородний	35	29	18	11	Недостатня стрілецька підготовка мисливців
	Олень плямистий	14	4	4	-
	Козуля	631	601	421	180
	Кабан	1115	948	627	321
2012	Олень благородний	30	21	12	9
	Олень плямистий	20	6	4	2
	Козуля	1048	915	546	369
	Кабан	745	695	496	199
2013	Олень благородний	38	25	15	10
	Олень плямистий	8	5	3	2
	Козуля	861	630	575	55
	Кабан	643	638	573	65
	Лось	44	34	30	4
2014	Олень благородний	38	26	22	4
	Олень плямистий	11	4	4	-
	Козуля	833	696	603	93
	Кабан	1135	892	691	201
	Лось	70	41	36	5
2015	Олень благородний	38	38	25	20
	Олень плямистий	20	20	18	17
	Козуля	885	798	704	620
	Кабан	1275	803	634	494
	Лось	73	63	48	42

Відсоток добування основних видів диких тварин відповідно до встановлених лімітів їх використання за останні 5 років у середньому знаходиться в межах від 54,5% (сезон полювання 2012/ 2013 років) до 70,1% (сезон полювання 2010/ 2011 років). За сезон полювання 2014/ 2015 років такий показник склав 63%, тобто ліміт добування диких тварин із різних причин в повному обсязі не використовується.

Стан та ведення рибного господарства

На території області промисловий вилов риби не здійснюється.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

Тваринний світ Житомирщини відрізняється значним розмаїттям складу. На території області багато унікальних природних комплексів, де водяться рідкісні і зникаючі види тварин. Охорона і відновлення їх завжди розглядались як загальнодержавна справа.

Із видів, занесених до Європейського Червоного списку, на території області знаходяться вовчок ліщиновий, рись, деркач, мінога українська тощо.

Із видів, занесених до Червоної книги України, - лелека чорний, заєць-біляк, мінога українська, глухар, видра річкова, рись, норка європейська тощо.

Кількість видів фауни Житомирщини, яким загрожує небезпека, та ті, які відтворено на території області, відображено в таблицях 5.3.3.1, 5.3.3.2 та на мал..5.3.3.1.

Охорона та відтворення тваринного світу

Таблиця 5.3.3.1

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва

Житомирська область

131

Лелека чорний

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Таблиця 5.3.3.2

Назва виду	Кількість видів	Види, яким загрожує небезпека
Назва виду	Кількість видів	2011	2012	2013	2014	2015
1	2	4	5	6	7	8
Хребетні	301	53	54	54	54	54
ссавці	67	15	15	15	15	15
птахи	180	35	36	36	36	36
плазуни	7	1	1	1	1	1
земноводні	11	1	1	1	1	1
риби	30	-	-	-	-	-
круглороті	6	1	1	1	1	1
Безхребетні	69	27	26	26	26	26
Разом:	370	80	80	80	80	80

Тварини Житомирської області, занесені до Червоної книги України

Глухар Орел-карлик

Видра річкова Ведмедиця-господиня

мал..5.3.3.1.

5.3.4. Інвазивні види тварин

Розповсюдження інвазивних видів і збудників хвороб зростає внаслідок розширення обсягів торгівлі і зростання туристичної діяльності. Підвищений ризик біотичного обміну є невід’ємним наслідком глобалізації. Інтродуковані інвазивні види можуть викликати різкі зміни у структурі і функціях екосистем.

Зростання конкуренції за їжу та місце зростання призводить до зниження чисельності і втрат цінного аборигенного генофонду.

Інтродукція та занесення чужорідних видів в Україну, зокрема й на Житомирщину, є однією з причин зникнення місцевих видів, що пов’язано з негативними проявами збіднення навколишнього середовища.

Серед інвазійних видів тварин, що мають певний негативний вплив, на території області зустрічаються найчастіше хребетні, такі як сріблястий карась (Carassius auratus qibelio), ондатра (Ondatra zibethicus), норка американська (Mustela vison), собака єнотоподібний (Nyctereutes procyonoides).

5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу

На виконання вимог законів України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання» та інших нормативних актів користувачами об’єктів тваринного світу вживаються відповідні заходи з його збереження, до яких належать такі:

- встановлення норм раціонального використання тварин;

- встановлення заборон і обмежень у використанні тварин;

- охорона середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;

- попередження загибелі тварин при здійсненні виробничих процесів;

- створення об’єктів природно-заповідного фонду й виділення інших територій, що підлягають охороні;

- організація наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів з охорони тваринного світу;

- створення системи обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу;

- проведення широкої виховної роботи серед населення області.

5.4. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні

5.4.1. Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду

Одним із головних і найдійовіших методів збереження біорізноманіття на території Житомирської області є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти, сприяють збереженню цілісності екологічних систем, у яких можуть підтримуватися природні механізми відносин між біологічними видами, необхідними для їх існування.

На Житомирщині знаходиться 221 об'єкт природно-заповідного фонду загальною прощею 136581,9 га, з них 20 об'єктів загальнодержавного (їх площа становить 57940,04 га) та 201 місцевого (площа – 78641,92 га) значення. Відсоток заповідності складає 4,5%.

Фото 5.4.1.1 Житомирський ботанічний сад

Складові природно – заповідного фонду

Природні заповідники

загальнодержавного значення, 50976,84 га - 2

Заказники

загальнодержавного значення, 6757,0 га – 10,

місцевого значення, 78304,66 га - 145

Пам’ятки природи

загальнодержавного значення, 51,0 га – 2, місцевого значення, 93,69 га - 35

Ботанічні сади

загальнодержавного значення, 35,4 га – 1

Дендрологічні парки

місцевого значення, 14,9 га - 3

Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва

загальнодержавного значення, 119,8 га – 5, місцевого значення, 228,67 -18

Більшу частину природно-заповідного фонду Житомирщини складають території та об’єкти, що розміщені на землях лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства – 151 природоохоронний об’єкт (68,3 % від загальної кількості).

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками

(загальнодержавного та місцевого значення)

Таблиця 5.4.1.1

Категорія об'єкта ПЗФ	Кількість					Площа, га					Площа територій суворої заповідності
Категорія об'єкта ПЗФ	2011	2012	2013	2014	2015	2011	2012	2013	2014	2015	2011	2012	2013	2014	2015
Біосферні заповідники	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Природні заповідники	2	2	2	2	2	50976,84	50976,84	50976,84	50976,84	50976,84	-	-	-	-	-
Національні природні парки	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Заказники	145	147	155	155	155	80599,36	83770,26	85061,66	85061,66	85061,66	-	-	-	-	-
Заповідні урочища	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Пам'ятки природи	37	37	37	37	37	144,69	144,69	144,69	144,69	144,69	-	-	-	-	-
Ботанічні сади	1	1	1	1	1	35,4	35,4	35,4	35,4	35,4	-	-	-	-	-
Дендропарки	3	3	3	3	3	14,9	14,9	14,9	14,9	14,9	-	-	-	-	-
Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва	23	23	23	23	23	361,84	361,84	348,47	348,47	348,47	-	-	-	-	-

За останні 15 років площа природно-заповідного фонду збільшилася більше, ніж у 2,5 рази шляхом створення переважно таких територій як заказники, пам’ятки природи та парки-пам’ятки природи садово-паркового мистецтва.

Обєкти природно-заповідного фонду Житомирської області

Фото 5.4.1.1.2 Поясківський заказник, Олевський район

Фото 5.4.1.1.3 Поліський заповідник, Селезівка, Овруцький район

Структура природно-заповідного фонду області

станом на 01.01.2016 року

Таблиця 5.4.1.2

№ з\п	Найменування об’єктів ПЗФ	Об’єкти природно-заповідного фонду
		Загальнодержавного значення		Місцевого значення		Всього
		Кількість	Площа, га	Кількість	Площа, га	Кількість	Площа, тис га
1.	Біосферні заповідники	-	-	-	-	-	-
2.	Національні природні парки	-	-	-	-	-	-
3.	Дендрологічні парки	-	-	3	14,9	3	0,01
4.	Регіональні ландшафтні парки	-	-	-	-	-	-
5.	*Заказники – всього, в т.ч.:*	10	6757,0	145	78304,66	155	85,061
	ландшафтні	1	460,0	15	15776,06	16	16,236
	лісові	2	358,0	52	31990,4	54	32,34
	ботанічні	1	352,0	28	7957,2	29	8,31
	загальнозоологічні	2	2781,0	19	14031,7	21	16,81
	орнітологічні	1	612,0	3	367,4	4	0,9794
	іхтіологічні	-	-	-	-	-	-
	гідрологічні	3	2194	27	8166,9	30	10,36
	загальногеологічні	-	-	1	15	1	0,015
6.	*Пам’ятки природи – всього, в т.ч.:*	2	51,0	35	93,69	37	0,14
	комплексні	-	-	-	-	-	-
	ботанічні	2	51,0	17	80,41	19	0,13
	лісові	-	-	-	-	-	-
	гідрологічні	-	-	3	0,15	3	0,00015
	джерела	-	-	-	-	-	-
	зоологічні	-	-	-	-	-	-
	геологічні	-	-	15	13,13	15	0,013
7.	Ботанічні сади	1	35,4	-	-	1	0,04
8.	Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	5	119,8	18	228,67	23	0,35
9.	Заповідні урочища	-	-	-	-	-	-
	РАЗОМ	18	6963,2	201	78641,92	219	85,6

* Крім того:

Природні заповідники 2 50976,84 - - 2 50,98

Всього

57940,04

201

78641,92

221

136, 58

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення

Частина боліт Поліського природного заповідника під назвою «Поліські болота» має міжнародне значення згідно з Конвенцією про водно-болотні угіддя, їх загальна площа складає 2145 га.

Угіддя є типовим водно-болотним комплексом для одного з найбільш заболочених регіонів Європи – Полісся і включає ділянку верхових і перехідних боліт Міроші та ділянку перехідних низинних боліт у заплавах малих річок Болотниці і її притоки Жолобниці, що входять до складу Поліського природного заповідника.

Угіддя знаходиться у межах природоохоронної території, і тому тут здійснюються лише наукові дослідження, природоохоронні заходи. Поліський природний заповідник щорічно в план роботи включає організацію робіт щодо контролю за станом водно-болотного угіддя міжнародного значення «Поліські болота». Головний напрямок досліджень - моніторинг за станом збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

5.4.3. Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина

На території Житомирської області планується створити Поліський біосферний заповідник на базі Поліського природного заповідника, що знаходиться у північній частині області у межах двох адміністративних районів – Овруцького та Олевського.

Питання необхідності створення Поліського біосферного заповідника ставилося різними вченими. При цьому планувалось, окрім центрального ядра біосферного заповідника, створити додатково ще п’ять філіалів на площі 87,9 тис. га.

Перспективи створення транскордонного біосферного резервату «Прадолина Прип’яті» (ТБР) на базі пректованого Поліського біосферного заповідника (ПБЗ) (Україна) та Прип’ятського національного парку (Білорусь) можна розглядати як обґрунтовані й давноочікувані. Для цього є всі необхідні передумови. Околиці ППЗ мають вкрай низьку щільність населення, майже нерозвинену сітку доріг, низьку або й нульову інтенсивність використання багатьох земель у лісовому чи сільському господарстві. Площа ПБЗ складатиме близько 50 тис. га (49257га), в т. ч. з вилученням земель у землекористувачів – 32932 га.

У наукових дослідженнях проекту брали участь переважно ботаніки, і тому зоологічні та етнокультурні аспекти виявилисямалопредставленими. При виборі критеріїв відбору перспективних територій для ТБР враховувалося таке: проектовані ділянки ПБЗ не будуть разюче відрізнятися від навколишньої лісової місцевості, і велика кількість рослин чи дрібних видів тварин може успішно існувати й на прилеглих до ПБЗ територіях. Тому пріоритети при проектуванні ПБЗ та ТБР, як і, очевидно, в цілому екомережі на півночі Центрального Полісся, доцільно надавати охороні проблемних видів ссавців і птахів великого розміру, котрі потребують великих за площею стацій проживання. Створення єдиного великого масиву ПБЗ недоцільне з ряду причин і передусім через неминуче зниження показників природного біорізноманіття й потрапляння до його складу населених пунктів. А це в свою чергу викличе протидію з боку органів влади, місцевих жителів до впровадження проекту створення ПБЗ. Наявність ряду природоохоронних територій у напрямку схід-захід буде сприяти посиленню значимості реально існуючого коридору вздовж кордону з Білоруссю, котрий має надзвичайно суворий режим охорони і мінімальний фактор непокоєння.

Для створення ПБЗ є всі необхідні передумови. Лісовий масив на півночі Центрального Полісся є унікальним не тільки для України, але і для Європи. Це один із найбільших рівнинних лісових масивів у Центральній Європі. Тут є велика кількість життєздатних популяцій рідкісних видів тварин і рослин. Лісистість Овруцького і Олевського районів сягає 65 %, а району місця розташування ПБЗ – 80-100 %. Тут окремі лісові масиви нефрагментовані і протягуються безперервною смугою практично від р. Горинь на заході до р. Дніпра на сході.

Розширення території ППЗ при створенні ТБР проектується переважно за рахунок приєднання земель заказників, розміщених поблизу ПЗ на території Олевського і Овруцького районів. При відборі перспективних територій для розширення заповідника враховувалися такі чинники:

- висока природоохоронна цінність і збереженість проектованих для заповідання ландшафтів;

- нові території повинні являти собою переважно відсутні в нинішньому Поліському заповіднику природні ландшафти Полісся (дубові, вільхові, грабові, ялинові деревостани, природні долини річок, заплавні луки, витоки річок, озера тощо);

- цінні природоохоронні та етнокультурні території (древлянське городище, Святі криниці, камені), розміщені в густо населених місцях Овруцько – Словечанського кряжу та на південь від основного масиву;

- залишені сільськогосподарські землі Жолобницької осушувальної системи повинні увійти до складу ПБЗ через їх розміщення в центрі основного масиву (зони антропогенних ландшафтів);

- перспективи створення ТБР вимагають надання пріоритетного значення ділянкам ПБЗ саме вздовж українсько – білоруського кордону.

Спочатку проект створення ППЗ включав переважно північну частину ДП «Олевське ЛГ» на лівому березі р.Уборть. У зв’язку з важкодоступністю багатьох ділянок лісу даної території тут збереглася в хорошому стані значна частина соснових, березових, вільхових, дубових деревостанів. Центральний масив ПБЗ буде мати набагато більшу за розміром і компактнішу форму території в порівнянні з наявною територією ППЗ, а це в свою чергу буде сприяти покращенню збереженості екосистем. Межі ПБЗ при цьому будуть проходити по добре помітних на місцевості та важкодоступних для проїзду транспорту місцях, що буде протидіяти незаконному проникненню порушників на територію ПБЗ.

В структурі ПБЗ проектується виділення трьох зон з підзонами:

1) заповідна з підзонами:

- 1.а) абсолютна заповідність,

- 1.б) заповідність регульована;

2) буферна;

3) зона антропогенних ландшафтів:

- 3. а) підзона ренатуралізації (Жолобницька осушувальна система),

- 3. б) підзона рекреації та еколого-просвітницьких маршрутів,

- 3. в) об’єкти етнокультурної і природної спадщини (сакральні природні об’єкти тощо).

При зонуванні території використовувати класичний варіант, коли ядро знаходиться в центрі, у випадку з проектованим Поліським заповідником недоцільно, тому що в центрі заповідника знаходяться землі сільськогосподарського призначення Жолобницької осушувальної системи, і неможливо виокремити єдине заповідне ядро. В наш час тут відбуваються дуже інтенсивні резерватогенні сукцесійні зміни. Ліси, що входять в Жолобницьку осушувальну систему, в 2002 р. на більшій частині території згоріли, і тут відсутні старовікові деревостани. При розробці проекту зонування були враховані рекомендації Л. С. Балашова (1978), в яких були виділені цінні і малопорушені ділянки болотних природних екосистем заповідника та встановлений на них абсолютно заповідний режим, який вже існує близько 30 років. У підзону абсолютно заповідного режиму будуть віднесені різноманітні болотні угрупування вздовж річки Жолобниці, мезо-евтрофні болота, великі болотні масиви - Міроша, Погоня, Мале Довге і т. д. Деревостани сосни і вільхи природного походження, котрі за своєю структурою близькі до природних лісів, віднесені в категорію заповідну, підзону регульовану. В зв’язку з високою пожежною небезпекою і високою ймовірністю виникнення пожеж високої руйнівної сили, на великих площах надання статусу абсолютної заповідності перегущеним сосновим монокультурам івисокоповнотним лісам природного походження недоцільне. У межах ПЗ і його околицях наявна велика кількість мертвої деревини на різній стадії розкладу з багатим видовим складом дереворуйнівних грибів. Старовікові ділянки соснових лісів доцільно охороняти в заповідному режимі з проведенням певних природоохоронних заходів (втручання). При виявленні пралісових дубових деревостанів на територіях, що будуть приєднуватися до заповідника, їм необхідно надавати статус абсолютної заповідності. У зв’язку з катастрофічним всиханням дібров, останні роки в околицях ППЗ надій на їх (дібров) виявлення майже нема. Штучні перегущені монокультури сосни необхідно відносити до буферної зони. Низька стійкість лісових екосистем нинішнього Поліського заповідника до впливу пожеж і вітровалів значно ускладнює виділення територій із повним невтручанням людини. Сінокісні ділянки і місця прогону худоби необхідно включити в буферну зону, наявні орні землі, наділи працівників заповідника, садиби адміністрації заповідника та лісництв - у зону антропогенних ландшафтів. Необхідно передбачити можливість переведення певної категорії земель з однієї зони в іншу. Так після заліснення й заболочування полишених сільськогосподарських земель з’явиться необхідність переведення їх в лісові площі буферної зони. У зв’язку з інтенсивними лісовими пожежами, котрі відбулися в 2002 р., на значних площах на схід від заповідника, та подібними до представлених у заповіднику ландшафтами, розширення території в цьому напрямку було визнане як недоцільне.

Можна з впевненістю зазначити, що після створення ПБЗ в цьому регіоні корінним чином покращаться умови для збереження природних екосистем і можливості для сталого розвитку даних районів. Поліпшиться при цьому і соціально- економічний стан місцевих жителів, бо створення ПБЗ передбачає й появу додаткових робочих місць, особливо в плані на перспективу.

5.4.4. Формування української частини Смарагдової мережі Європи

В Україні завершився проект “Смарагдова мережа” за програмою Європейської комісії і Ради Європи ЄС “Natura-2000”. Однак співпраця Євросоюзу з Україною в екологічному напрямку й справі охорони природного середовища продовжиться.

Узгоджуються відповідні плани роботи. Збереження довкілля, охорона флори та фауни повинні стати ще одним спільним об’єднавчим фактором, що допоможе здолати негативні наслідки будь-якої кризи й вийти з неї сильнішими. 28 країн Європейської спільноти вже давно впроваджують спільну програму розвитку природно-заповідних територій. Європейська комісія також ефективно реалізує положення Конвенції про біологічне різноманіття в країнах східного регіону.

В Україні планувалися дослідження, ідентифікація, занесення до електронного реєстру європейських червонокнижних видів на 146 об’єктах. Завдання перевиконали. Протягом 2009-2011 років дослідили 151 об’єкт.

Сьогодні найефективнішим способом збереження видів та екосистем залишаються створення нових природоохоронних територій, розширення площі природно-заповідних об’єктів через запровадження спеціальних об’єктів “Смарагдової мережі” – системи природоохоронних територій, що забезпечує збереження біологічного різноманіття на основі екологічних принципів, передбачаючи незначну експлуатацію природних ресурсів. Житомирщина в цих планах – не виняток. До об’єктів такої мережі внесено Поліський природний заповідник. В області та й в цілому в Україні досліджують подібні території.

Покращення екологічної ситуації завдяки співпраці України з Європейською комісією ЄС хоча й повільно, та все ж відбувається. Так завдяки розширенню мережі об’єктів природно-заповідного фонду на Житомирщині відтворено 12 видів рослин, занесених до Червоної книги України (підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.), любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb.), коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser), пухирник малий (Utricularia minor L.), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.), лілія лісова (Lilium martagon L.), гудієра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.), ситняг карніолійський (Eleocharis carniolica W.D.J.Koch), журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.), росичка середня (Drosera intermedia Hayne).

Благополуччя суспільства й окремої людини прямо залежить від різноманіття екологічних систем. Їх стабільність, стійкість, біологічний прогрес визначаються видовою різноманітністю; тобто чим більше видів флори та фауни поширені на певній ділянці території, тим більше виникає зв’язків і взаємодій між різними організмами й складовими елементами неживої природи.

Становище людини в суспільстві, її майбутнє залежать від різноманіття її напрямків діяльності, інтересів, широти мислення, глибини і обсягу світогляду. Криза духовності, моралі, економічна, екологічна починається з руйнування безлічі природних зв’язків часто завдяки нерозумній діяльності людства.

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

За наявністю рекреаційних ресурсів Житомирщина посідає одне з провідних місць у державі.

Курортно-рекреаційні ресурси області визначаються як ефективний інструмент, що дозволяє впливати на поліпшення економічної, соціальної й екологічної ситуації; однак його розвиток пов'язаний із низкою проблем, які випали на 2015 рік.

У Житомирській області 1096,39 тис. га лісів, лісистість території становить близько 34,1%, на одного мешканця припадає 0,7 га лісу.

Територією області протікає 221 річка довжиною понад 10 км, загальною протяжністю 5366 км, на річках побудовано 41 водосховище з запасами води понад 160 млн.м3 та 799 ставків загальною площею водного дзеркала близько 10 тис. га.

Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис. га зелених зон. Наприклад, зелена зона Житомира становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова.

Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87 № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459 га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів (їх площа - 71,5 га).

Останніми роками у зв’язку з відсутністю у лісогосподарських підприємств коштів і недостатністю матеріально-технічних засобів зменшились обсяги робіт із догляду за лісовими насадженнями, що призвело до погіршення їх стану.

На території області нараховується 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва; в тому числі: 5 – загальнодержавного і 18 місцевого значення. Загальна площа – 348,47 га. Три дендропарки займають площу 14,9 га.

5.6. Туризм

Туристична галузь Житомирщини – 23 активні підприємства, понад 30 підприємців - турагентів та туроператорів. Переважна більшість туристичних підприємств розташовані в обласному центрі та мають підрозділи у містах обласного підпорядкування.

Житомирська область володіє потенціалом для розвитку внутрішнього туризму: 79 готелів та інших місць тимчасового розміщення, 6 санітарно курортних закладів, 6568 пам’яток археології, історії та монументального мистецтва, 182 дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, 213 об’єктів природнозаповідного фонду (заповідники, заказники, пам’ятки природи, дендропарки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва), також збережені національні традиції, фольклор, історико-культурна спадщина Полісся, розвинена транспортна інфраструктура, наявні лісові та водні ресурси. З урахуванням цього, область могла б розвивати сільський, зелений, культурний та світоглядний туризм.

Перспективний вид туристичної діяльності - сільський туризм набув значної популярності в регіонах нашої держави. Це вид туризму, що передбачає тимчасове перебування туристів у сільській місцевості (селі) для відпочинку та отримання ними послуг сільського зеленого туризму. На сьогодні у Спілці зареєстровано 13 активних сільських зелених садиб, які представлені як родинні селянські господарства, та 2 екопоселення.

Фото 5.6.1. Лісовий заказник місцевого значення «Харкові круги», Олевський р-н

Екотуризм – це вид зеленого туризму, який спрямований на безпосереднє відвідування територій з особливими природними і культурними умовами.

Найрозвинутішими екологічними поселення на Житомирщині є поселення: - "Простір Любові" у с. Лагульськ Новоград-Волинського району;
- Екопростір "Тетерівський Кіш" у с. Городське Коростишівського району).

Основними напрямками діяльності Екопоселень є:

- проведення дитячих спортивно-мистецьких та вишкільних козацьких таборів; - фольклорних свят календарного циклу, обрядів і вікових таборів; - спортивних забав для дітей; - майстер-класів з народних ремесел та з оздоровчого харчування; - проживання в наметах.

Найбільш яскравими представниками сільських зелених садиб на Житомирщині є садиби: - Культурно-мистецький центр "Поліська хата" у с. Городське Коростишівського району; - "Карпатське село" у с. Червона Зірка Бердичівського району; - Українська садиба "Сила" у с. Кустин Бердичівського району.

Основними напрямками діяльності сільських садиб є: - екскурсії для дітей, молоді, дорослих; - піші та велосипедні прогулянки, катання на конях, човнах, походи за грибами та ягодами; - поїздки на возі та санях; - майстер класи з різних видів декоративно-прикладного мистецтва: писанкарство, вишивка, розпис по склу, - майстер класи із бджільництва, лозоплетіння, садівництва, приготування етнічних страв; - проведення зимової та літньої рибалки та інші.

Пошук альтернативних видів діяльності на селі дасть можливість не лише забезпечити місцеве населення робочими місцями, а й активізувати збут сільськогосподарської продукції, підвищити рівень економічної дохідності населення, а також сприяли збереженню унікальних природних комплексів та їх раціональному використанню.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ

6.1. Структура та стан земельних ресурсів

Земельний фонд Житомирської області станом на 1 січня 2016 року становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі:

– сільськогосподарських підприємств складають 559,2 тис. га;

– громадян – 760,4 тис. га;

– закладів, установ і організацій – 36,1 тис. га;

– промислових та інших підприємств – 14,1 тис. га;

– підприємств і організацій транспорту, зв’язку – 29,9 тис. га;

– частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 33,1 тис. га;

– організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 20,4 тис. га;

– лісогосподарських підприємств – 1048,1 тис. га;

– водогосподарських підприємств – 10,9 тис. га;

– спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб – 0,1 тис. га;

– державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) – 470,4 тис. га.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь

Протягом 2015 року в структурі земельного фонду Житомирської області відбулись наступні зміни:

– площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 0,2 тис га;

– площа перелогів зменшилась на 1,5 тис га;

– площа сіножать і пасовищ зменшилась на 0,2 тис га;

– площа лісів і інших лісо вкритих площ збільшилась на 0,2 тис га, при цьому у складі лісів збільшилась площа земель вкритих лісовою та чагарниковою рослинністю на 0,3 тис га;

У зв’язку із процесами природного заліснення, які відбуваються на земельних ділянках, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві актуальною проблемою являється передача таких лісовкритих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для здійснення лісогосподарської діяльності та додержання протипожежних вимог.

Діаграма 6.1.1.1.

Діаграма 6.1.1.2.

Структура земельного фонду по основних видах угідь

та функціональному використанню

Динаміка структури земельного фонду області

Таблиця 6.1.1.1.

Основні види земель та угідь	2011 рік		2012 рік		2013 рік		2014 рік		2015 рік
Основні види земель та угідь	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Загальна територія	2982,7	100	2982,7	100	2982,7	100	2982,7	100	2982,7	100
у тому числі:
1. Сільськогосподар-ські угіддя	1587,8	53,23	1510,8	50,6	1511,0	50,7	1510,3	50,6	1510,1	50,6
з них:
рілля	1098,8	36,83	1107,9	37,1	1107,9	37,1	1111,2	37,2	1112,	27,3
перелоги	77,6	2,6	65,5	2,2	66,8	2,2	63,6	2,1	62,1	2,1
багаторічні насадження	23,3	0,78	23,3	0,8	23,3	0,8	23,4	0,8	23,4	0,8
сіножаті і пасовища	315,0	10,56	314,1	10,5	313,0	10,5	312,1	10,5	311,9	10,4
2. Ліси і інші лісо-вкриті площі	1119,1	37,51	1123,2	37,7	1122,7	37,6	1123,2	37,7	1123,4	37,7
з них вкриті лісовою рослинністю	1021,6	34,25	1023,0	34,3	1023,1	34,3	1023,7	34,3	1024,0	34,3
3. Забудовані землі	88,7	2,97	88,8	3,0	88,8	3,0	89,0	3,0	89,0	3,0
4. Відкриті заболо-чені землі	100,9	3,38	101,0	3,4	101,2	3,4	101,2	3,4	101,2	3,4
5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)	37,7	1,26	38,1	1,3	38,3	1,3	38,3	1,3	38,3	1,3
6. Інші землі	24,7	0,82	72,2	2,4	72,1	2,4	72,1	2,4	72,1	2,4
Усього земель (суша)	2934,0	98,37	2934,1	98,4	2934,1	98,4	2934,1	98,4	2934,1	98,4
Території, що пок-риті поверхневими водами	48,7	1,63	48,6	1,6	48,6	1,6	48,6	1,6	48,6	1,6

6.1.2. Стан ґрунтів

Житомирська область розміщена в північно-західній частині України і займає близько 3 млн. га площі. Її територія знаходиться у двох природних зонах – Лісостепу (19 %) та Поліссі (81 %). Ці частини області суттєво відрізняються рельєфом, ґрунтоутворюючими породами, рослинністю та істотною різницею у ґрунтовому покриві Така неоднорідність ґрунтового покриву як за агрохімічними, так і за водно-фізичними показниками, потребує застосування різних видів меліорацій: хімічної, гідротехнічної, культуртехнічної, теплової, фітомеліорації та запровадження організаційних заходів, які істотно підвищують його якісні показники.

Серед усього різноманіття ґрунтового покриву області найбільш родючі ґрунти зосереджені у південній лісостеповій частині: сірі лісові, темно сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені – 119,3 тис. га, чорноземи типові – 205,6 тис. га, лучні та чорноземно лучні – 35,8 тис. га, дерново глейові – 21,5 тис. га.

Україна належить до держав, які характеризуються високою розораністю своїх територій. Високий рівень сільськогосподарської освоєності та розораності характерний і для Житомирської області. У той же час відомо, що підвищення сільськогосподарської освоєності й розораності земельних угідь істотно знижує екологічну стійкість ландшафтів.

Низкою вітчизняних учених досліджувалися проблеми оптимізації структури сільськогосподарських угідь та їх оцінка на регіональному рівні - у результаті була запропонована система заходів щодо збереження продуктивності земель сільськогосподарського призначення, однак окреслена проблема є досить складною і дискусійною й потребує продовження наукових досліджень з метою створення обґрунтованих методичних рекомендацій. Так 5 лютого 2014 році за №21 Житомирською обласною державною адміністрацією прийняте розпорядження «Про схвалення проекту Програми підвищення родючості ґрунтів на період 2014-2020 років у Житомирській області»

Станом на 1 січня 2016р. площа сільськогосподарських угідь Житомирщини становила 1510,1 тис. га або 50,6 % території.

Розораність сільськогосподарських угідь по районах області має досить високу строкатість у показниках. Вона має досить тісний зв’язок із природною родючістю ґрунтового покриву. Найбільше розорана (74 %) лісостепова частина, особливо у Бердичівському – 77 %, Попільнянському –79 %, Ружинському- 80 % районах, у перехідних районах розораність становить 47 % у поліській частині – 29 %.

За останні три роки в області крупнотоварними підприємствами на правах оренди використовується близько 300 тис. га сільськогосподарських угідь. Це підприємства високої культури землеробства із сучасною сільськогосподарською технікою і достатнім економічним потенціалом. Їх спеціалізація направлена на вирощування економічно привабливих експортно орієнтованих культур (соя, кукурудза на зерно, соняшник, ріпак, озимі зернові культури).

Розробка і впровадження заходів з відтворення родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення вимагає всебічної достовірної інформації про їх еколого-агрохімічний стан, який складався протягом останніх двадцяти років у землеробській галузі області. За цей період сформувалася велика кількість землевласників і землекористувачів, часом без спеціальної освіти і досвіду роботи на землі, що викликає ще більшу необхідність здійснення контролю за якісними показниками родючості ґрунтів.

Родючість ґрунту лежить у площині постійного обміну і колообігу органічної речовини і хімічних елементів: ґрунт-рослина-продукція-ґрунт. Якщо кількість поживних речовин яка виноситься з урожаєм компенсується повною мірою, в тому числі й внесення органічних добрив, ґрунт відтворює свою родючість і забезпечує формування найвищої врожайності й якості продукції сільськогосподарських культур. В інших випадках ґрунт поступово деградує і досягає такого стану, коли його органічна частина та мікробіологічна складова не в змозі функціонувати як динамічна, саморегулююча система, тоді ґрунт втрачає свою здатність забезпечувати рослин належними умовами для їх росту і розвитку.

До основних умов і екологічних принципів підвищення ефективності засобів хімізації, перш за все, відносять підтримання і збільшення гумусу в ґрунті як головного регулятора родючості і екологічного стабілізатора, так і охорона навколишнього середовища від можливого негативного антропогенного і техногенного впливу.

6.1.3 Деградація земель

Ціла низка об’єктивних і суб’єктивних факторів, яка протягом довгого періоду була присутня у сільськогосподарському виробництві, лише поглиблює де градаційні процеси сільськогосподарських угідь. В області площі малопродуктивни земель, на яких спостерігаються де градаційні процеси у складі ріллі досягають 460 тис. га, в тому числі заболочені 284,9, тис га, перезволожені 79,2 тис га, піддано вітровій 27,0 тис га, водній ерозії – 68,9, тис. га з них середньо- та сильно - змитих – 23,5 тис. га.

Екологічний стан орних земель за проявом деградаційних процесів приведено в таблиці 6.1.3.1. Ці дані свідчать про те, що найбільшу загрозу стабільності ґрунтового покриву ріллі поліської зони завдає висока питома вага в її складі перезволожених земель (62 %).

Іншим видом деградації земель за масовістю і факторами шкідливого впливу на людину та живі біологічні об’єкти належить радіоактивному забрудненню земель. При цьому тривала дія радіації навіть у малих дозах є значно шкідливішою для людей ніж для тварин і об’єктів рослинного світу.

Ерозія та дефляція проявляються на 15 % площі ріллі. Виняток становлять Овруцький район в якому із-за особливостей рельєфу та легкого гранулометричного складу ґрунтів ерозійним процесам піддано 30 % ріллі, та Малинський, з площею дефляційно нестійких піщаних ґрунтів близько 17%.

Екологічний стан орних земель області за проявом деградаційних процесів

Таблиця 6.1.3.1

Природна зона	Перезво- ложення		Заболо- чення		Підкис- лення		Ерозія		Дефляція		Радіоактивне забруднення
Природна зона	%	бал	%	бал	%	бал	%	бал	%	бал	%	бал
Полісся	51	4	11	2	10	2	4	1	11	2	30	3
Лісостеп	9	1	10	2	4	1	20	2	5	1	-	-
Область	39	3	10	2	8	1	8	1	10	2	13	2

У Лісостеповій частині Житомирщини найбільша площа еродованих ґрунтів у Ружинському районі – 32 %, дещо менша в Любарському – 26 %, Попільнянському – 16 %. На даний час 21, 3 тис. га ріллі розташовано на схилах крутизною більше 5^о, з них 6,7 тис. га на схилах більше ніж 7^о. У цілому по Лісостепу сильно- і середньозмитих земель близько 13%.

Висновок щодо деградації ґрунтів підтверджують результати агрохімічних обстежень. Найбільший вміст гумусу в ґрунтовому покриві ріллі встановлено в 1966-1970 роках. Помітне зниження його відбулося в 1981-1985 роках. Ця тенденція продовжується і в останній період. У результаті вміст гумусу на даний час порівняно з вихідним знизився відповідно в зоні Полісся в 1,27 раза, в зоні Лісостепу – в 1,17 і в ґрунтовому покриві області – в 1,2 рази.

Як засвідчують результати аналізу, призупинити деградаційні процеси в агроландшафтах області можливо лише запровадивши цілий комплекс організаційних, агротехнічних, агрохімічних, гідротехнічних й інших заходів, та при науково обґрунтованих підходах і достатньому фінансуванні.

Через дію різних природних, а здебільшого антропогенних факторів, на значній площі території Житомирської області, й насамперед на землях сільськогосподарського призначення, спостерігається погіршення якісного стану ґрунтового покриву.

Основний ареал поширення дефляцій них процесів в Житомирській області – рівнинна територія зони Полісся. Вона проявляється на орних землях, в ґрунтовому покриві яких значний відсоток піщаних і супіщаних ґрунтів, сформованих на глибоких пісках. Площа таких земель сягає 114,5 тис. га, а загальний відсоток дефляційно небезпечних ґрунтів досить великій (40%) і поширення ерозійних процесів стримується тільки завдяки щільній лісистості Поліської частини Житомирщини.

Наявність піщаних і глинисто-піщаних ґрунтів в зоні Полісся, які займають більш ніж 20% території, є досить серйозною передумовою розвитку денадуційних процесів у випадку залучення цих ґрунтів до складу орних земель. На даний період вражено вітровою ерозією чималу площу (табл. 6.1.3.2). При цьому з’явилися ділянки з середньо- і сильноеродованими ґрунтами.

Площа ерозійно- небезпечних ґрунтів зони Полісся

Таблиця 6.1.3.2.

Показник	Площа, тис. га	Питома вага, %
Дефляційно небезпечні ґрунти	154,2	100
Після вітрової ерозії:	16,3	10,6
Слабоеродовані	12,5	8,1
Середньоеродовані	3,1	2,0
Сильноеродовані	0,7	0,5
Ґрунти, розташовані на схилах	24,0	100
Після водної ерозії:	7,6	31,6
Слабозмиті	4,0	16,6
Середньозмиті	2,0	8,3
Сильнозмиті	1,6	6,7
Ерозійно небезпечні ґрунти	178,2

Вітрова ерозія на Поліссі проявляється, головним чином, на осушених торфяниках та легких ґрунтах, де критична швидкість вітру для відкритої поверхні ґрунту, за якої починається дефляція, становить: для мінеральних ґрунтів – 5-6, органогенних – 8-9 м/сек.

Крім дефляції, велику загрозу становить і водна ерозія.

Вона поширена в південних лісостепових районах, де площа схилів становить 50,5 тис. га, в тому числі в Бердичівському – 5,0; Любарському – 11,5; Попільнянському – 8,9; Ружинському – 16,1; Чуднівському – 9,0 тис. га. Крім цього, в Овруцькому районі землі на схилах займають понад 13 тис. га. Загальна площа сільськогосподарських угідь Житомирщини розташована на схилів становить більше 63 тис. га. Серед них майже 66 % займають пологі схили, близько 30 % покаті схили крутістю 3-5º і 14 % – круті схили з ухилом поверхні більше 7º.

На пологих схилах розвивається головним чином площинна водна ерозія. Проходить цей процес непомітно, особливо на початкових стадіях свого розвитку. З ґрунту виносяться мікро- і макроагрегати, що сформовані активною частиною гумусу. В результаті ґрунти втрачають значну кількість водостійких агрегатів, зростає розпиленість та глибистість їх поверхні. Поступово змивається орний шар і оголюється нижній горизонт; колір ґрунту набуває світлішого відтінку.

Швидкість змиву ґрунту значною мірою залежить від способу його використання. Відсутність відповідної організації території, ігнорування ґрунтозахисними технологіями вирощування сільськогосподарських культур обумовлюють змив ґрунту в загрозливих розмірах.

На крутих схилах, поряд з площинною ерозією проявляється лінійний розмив ґрунту, який призводить до утворення ярів та балок, чим зменшує площу орних земель.

Для запобігання змиву схили які мають крутість більше ніж 5º, безперечно, повинні бути виведені з обробітку і переведені під постійне залуження та заліснення. В умовах Полісся водна ерозія проявляється значно слабше ніж у Лісостепу, що пояснюється відносно рівнинною територією з наявністю схилів малої крутості.

У зоні Полісся водна ерозія ґрунтів переважно існує на території Словечансько-Овруцької височини та на лесових підвищеннях у Радомишльському, Баранівському, Черняхівському районах.

Деградаційні процеси у вигляді радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи спостерігаються на значній території області, але найбільш небезпечні такі процеси на ґрунтах з легким гранулометричним складом, високим показником кислотності (низьким рівнем рН), і, особливо, на заболочених і перезволожених ґрунтах де зазначені вище чинники поєднуються, сприяючи швидкій міграції радіонуклідів по трофічним ланцюгам екосистем із накопиченням у великих дозах в грибах, ягодах, лікарських рослинах та диких мисливських тваринах.

Значні площі угідь внаслідок Чорнобильської катастрофи забруднені радіоізотопами (цезій, стронцій), найбільше їх на Поліссі. Щільність забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь області цезієм – 137 більше 1 Кі/км² виявлено на площі 148,4 тис. га (13,0%), з них більше 5 Кі/км²– на площі 10,1 тис. га, що становить 0,9% обстежених земель. Найбільше забруднені цезієм¹³⁷ угіддя Коростенського, Овруцького, Народицького та Лугинського районів. Щільність забруднення їх цезієм¹³⁷ понад 1 Кі/км²становить відповідно 36,6; 35,5; 25,5 та 23,1 тис. га або 47,6 %; 74,6 %; 89,5 та 92,8 % обстежених земель. Значно забруднені угіддя Олевського, Володарськ–Волинського, Ємільчинського та Малинського районів.

За видами сільськогосподарських угідь, щільність забруднення яких цезієм¹³⁷ перевищує 1 Кі/км², 126,6 тис. га угідь відноситься до орних земель,
47,4 тис. га – до сіножатей та пасовищ.

Величина середньозваженого показника вмісту цезію¹³⁷ у ґрунтах сільськогосподарських угідь області становить 0,55 Кі/км² і в розрізі районів варіює від 0,06 до 2,95 Кі/км². Найвищу величину середньозваженого показника вмісту цезію¹³⁷ виявлено в ґрунтах угідь Олевського, Овруцького, Коростенського, Лугинського та Народицького районів, де вона становить відповідно 1,21; 1,39; 1,84; 1,95 та 2,95 Кі/км².

У ґрунтах орних земель уміст ¹³⁷Cs на 0,09 Кі/км² нижчий ніж в цілому по сільськогосподарських угіддях і становить 0,46 Кі/км². Як і в цілому по сільськогосподарських угіддях, найнижчий він в ґрунтах ріллі Червоноармійського, Романівського, Житомирського та Черняхівського районів - 0,06 – 0,07 Кі/км², найвищий – в орних землях Олевського, Овруцького, Коростишівського, Лугинського та Народицького районів, де він становить відповідно 1,16; 1,39; 1,79; 1,92 та 2,82 Кі/км².

У ґрунтах пасовищ та сіножатей величина середньозваженого показника вмісту цезію¹³⁷ становить відповідно 0,66 та 1,26 Кі/км². Найвища середньозважена величина цього елементу відмічена у вищезазначених угіддях Олевського, Овруцького, Коростенського, Лугинського та Народницького районів: 1,23 - 5,79 Кі/км².

Набагато складніша ситуація із забрудненням сільськогосподарських угідь стронцієм⁹⁰. За рівнем забруднення цим радіонуклідом 768,5 тис. га або 65,5 % угідь відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. Угіддя з щільністю забруднення вище 0,15 Кі/км²займають 39,5 тис. га (3,4 %). Найбільше площ ґрунтів угідь з щільністю забруднення 0,02-0,15 Кі/км² виявлено в Лугинському, Народицькому, Олевському, Овруцькому, Коростенському та Малинському районах, де дані ґрунти займають відповідно 22,1; 25,0; 27,7; 32,0; 47,3; 47,6 та 51,3 тис. га. Найбільше ґрунтів з щільністю забруднення ⁹⁰Sr в межах 0,15-3,0 Кі/км²виявлено в Народицькому, Лугинському та Овруцькому районах, де вищезазначені ґрунти займають відповідно 13,2; 9,2 та 12,5 тис. га або 51,2; 37,0 та 26,2 відсотка обстежених земель.

Величина середньозваженого показника вмісту стронцію⁹⁰ в ґрунтах сільськогосподарських угідь становить 0,037 Кі/км² і в розрізі районів варіює від 0,015 до 0,149 Кі/км². Найвища величина вмісту цього елементу виявлена в ґрунтах сільськогосподарських угідь Лугінського, Овруцького та Народницького районів, де вона становить відповідно 0,125, 0,129 та 0,149 Кі/км²

У ґрунтах орних земель вміст ⁹⁰Sr становить 0,033 Кі/км². Як і в цілому по сільськогосподарських угіддях, найвищий він в ґрунтах ріллі Лугинського, Овруцького та Народицького районів – 0,125; 0,129 та 0,149 Кі/км² відповідно.

В ґрунтах сіножатей величина середньозваженого показника вмісту стронцію⁹⁰ становить 0,120 Кі/км², що в 3,6 рази більше ніж в орних землях. Найвища величина середньозваженого показника вмісту стронцію⁹⁰ виявлена в ґрунтах сіножатей Овруцького, Лугинського та Народицького районів – 0,148; 0,154 та 0,670 Кі/км² відповідно.

У ґрунтах пасовищ величина середньозваженого показника вмісту ⁹⁰Sr становить 0,046 Кі/км². Найвища його середньозважена величина виявлена в Овруцькому, Лугинському та Народицькому районах – 0,148; 0,151 та 0,168 Кі/км².

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, в тому числі і в Житомирській області.

Найбільшу небезпеку для здоровя людини становить забруднення земель і ґрунтів радіоактивними ізотопами важкими і рідкоземельними елементами, що спричиняють токсичну і мутагенну дію внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також небезпечними хімічними речовинами – хімічними засобами захисту рослин при здійсненні інтенсивного землеробства і порушені правил поводження з такими речовинами.

Радіоактивне забруднення земель Полісся (Народницький, Овруцький, Олевський, Коростенський, Лугинський, Малинський, Ємільчинський, Новоград-Волинський, Володарсько-Волинський райони) при низькому показнику рН (переважають кислі і сильно кислі ґрунти), легкому механічному складі та перезволожені земель значно ускладнює їх екологічно-безпечне сільськогосподарське використання.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт.

Найбільшу загрозу для фізичної структури грунтів і земель представляють ерозійні явища та розробка корисних копалин відкритим способом при якій порушується не тільки структура грунту але і його гідрологічний режим, розкриваючи підземні водоносні горизонти.

В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 50,6 %, а розораність сільськогосподарських угідь - 64,33 %. Хоча розораність сільсько-господарських угідь по районах області має досить високу строкатість у показниках. Вона має досить тісний зв’язок із природною родючістю ґрунтового покриву. Найбільше розорана (74 %) лісостепова частина, особливо у Бердичівському – 77 %, Попільнянському –79 %, Ружинському- 80 % районах, у перехідній зоні розораність становить 47 % у поліській частині – 29 %.

За низької культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції.

За даними Житомирської філії ДУ «Держгрунтохорона» в області протягом 2001-2006 років на один гектар ріллі вносилось по 56 кг мінеральних і 2,7 тонни органічних добрив. У послідуючі роки намітилась тенденція до підвищення їх внесення, особливо у лісостеповій частині, але такої кількості добрив недостатньо для отримання бездефіцитного балансу поживних речовин, особливо при наявному отриманні високих врожаїв сільгоспвиробниками області.

Що стосується хімічної меліорації ґрунтів, то вона практично призупинена. Для прикладу, за період 1986 – 1990 років було провапновано 174,4 тис. га, тоді як у 2001-2005 рр.– 5,2 тис. га, у 2006-2010 рр. – 7,3, у 2011 р. – 3,4, у 2012 р. – 3,7 тис. га.

У зв’язку із значним скороченням та зношеністю тракторного парку, високою вартістю паливно-мастильних матеріалів, механізований обробіток ґрунту в багатьох господарствах області, особливо північних і центральних районів, зведений до мінімуму, значно зменшились обсяги вирощування традиційних для Полісся сільськогосподарських культур (льон, хміль, картопля, гречка).

Скорочення поголів’я великої рогатої худоби призвело до суттєвого зменшення внесення на сільськогосподарські угіддя органічних добрив.

6.3 Охорона земель

Житомирською облдержадміністрацією схвалено проект Програми підвищення родючості грунтів на період 2014-2020 рр. В ній передбачаються економічні, екологічні, організаційні заходи із забезпечення охорони земель різних форм власності і призначення та відповідні правові засади. Необхідним є відтворення родючості ґрунтів, припинення їх поверхневого змиву і глибинної ерозії лісомеліоративними заходами, сіянням трав. Учені засвідчують, що потрібно зменшити площу орних земель, вивести із ріллі еродовані землі, а натомість збільшити площі лісів, полезахисних лісових насаджень, сіяних луків. При розміщенні сільськогосподарських угідь треба враховувати особливості ландшафтної структури території і створювати екологічно обґрунтовані агроландшафтні системи. Потрібен екологічний моніторинг земель, своєчасне передбачення і запобігання процесам ерозії, забруднення, нераціонального вирубування лісів, замулення річок і водойм. Дійовими заходами залишаються меліорація земель, розширення площ рекреаційних угідь, заповідників, природних парків.

6.3.1 Практичні заходи

В 2015 році відповідно до планових показників програми передбачене виділення коштів на запровадження заходів з охорони земель в сумі 1136,0 тис. грн., в тому числі на:

проведення вишукувальних робіт, розробку проектної документації та рекультивацію порушених земель в сумі 137 тис. грн. за рахунок коштів місцевих бюджетів;

проведення вишукувальних робіт, розробку проектної документації та будівництво і реконструкцію протиерозійних гідротехнічних споруд в сумі 899 тис. грн. за рахунок коштів обласного бюджету та місцевих бюджетів;

поліпшення сільськогосподарських та лісогосподарських угідь в сумі 100 тис. грн. за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Станом на 01.01.2016 на запровадження заходів з охорони земель виділені кошти місцевих бюджетів в сумі 1163,9 тис. грн.

Рішенням обласної ради від 19.03.2015 № 1411 затверджено розподіл використання коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, яким передбачено виділення коштів обласного бюджету в сумі 424 тис. грн. на проведення робіт з охорони земель Словечансько-Овруцького кряжу від ерозії на території Бігунської сільської ради Овруцького району.

Станом на 01.01.2016 з обласного бюджету фактично виділені на фінансування робіт з охорони земель Словечансько-Овруцького кряжу кошти в сумі 194,1 тис. грн.

Крім того, за кошти місцевих бюджетів в сумі 659,9 тис. грн. профінансовано виконання робіт із будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд на території Володарсько-Волинського та Житомирського районів.

За рахунок коштів місцевих бюджетів в сумі 60 тис. грн. виготовлена проектна документації з рекультивації земель на території Глибочицької сільської ради Житомирського району. Фінансування в сумі 249,9 тис. грн. виділене з місцевих бюджетів Володарсько-Волинського та Малинського району на виконання робіт з поліпшення сільськогосподарських угідь.

7. НАДРА

7.1. Мінерально-сировинна база

В Житомирській області розташовано 524 родовища і об’єкта обліку різноманітних корисних копалин (з урахуванням комплектності), на які суб’єктам господарської діяльності надано 208 спеціальних дозволів на користування надрами.

Мінерально-сировинна база Житомирської області по питомій структурі розвіданих корисних копалин складається на 35,6 % з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (вугілля буре, торф), на 52.5 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 2.6 % - руд кольорових та рідкісних металів, гірничорудних корисних копалин – 1.4 %, нерудних корисних копалин для металургії – 0.4%, гірничо хімічних корисних копалин – 0.2 %, води питних та технічних і мінеральних – 7.8 %.

На території області розташовані два закриті буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10,844 млн. т за промисловими категоріями В + С₁. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5.16 млн. т було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5.7 млн. т – у 2004 році.

В області налічується 46 родовищ торфу, запаси якого складають 31.03 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 3 з запасами 16.41 млн. т.

Також, налічують два родовища польовошпатової сировини (Гірне і Грузлівецьке).

На території Житомирської області розвідано 5 родовищ каолінів. Велико-Гадоминецьке родовище розташоване в Житомирській і Вінницькій областях і обліковане Держбалансом по Вінницькій області. Загальні балансові запаси чотирьох родовищ складають 14940.05 тис. т промислових категорій А + В + С₁ (3,06 % від загальних запасів в Україні).

Перспективними напрямками розвитку мінерально-сировинної бази Житомирщини являються родовища і підприємства, що розвиватимуть технології які дають можливість не тільки комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів, а і одночасного розвитку таких галузей виробництва як лісове і сільське господарство у поєднанні з ефективним використанням водних ресурсів та перспективою розвитку водного господарства, включаючи роботи з рекультивації порушених земель під водогосподарські об’єкти.

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою для виробництва будівельних матеріалів і налічує 297 родовищ і 63 об’єкти обліку корисних копалин, що застосовуються у будівництві.

Для розробки родовищ будівельного природного каменю (71 родовище і 59 об’єктів обліку), придатного для виробництва буто-щебеневої продукції надано 47 спеціальних дозволів на користування надрами, загальна площа земельних ділянок, які зайняті гірничо-видобувними підприємствами цього напрямку видобувної промисловості становить приблизно 2336 га.

У межах території області на сьогоднішній день налічується 116 родовищ облицювального каменю (граніти, лабрадорити, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей на які видано 105 дозволів на користування надрами. Загальні запаси каменю облицювального складають 147729,97 тис м³ за промисловими категоріями А+В+С₁. На даний час до розробки залучено 83 родовища із запасами 110247,78 тис м³.

Фото 7.1.1.1. Лезниківський кар’єр, Володарсько-Волинський р-н

Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів (каменю облицювального і декоративного) не тільки власної держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються також в країни СНД і далеке зарубіжжя.

Для розробки родовищ блочного (облицювального) каменю надано 90 спеціальних дозволи на користування надрами, а загальна площа земельних ділянок, яка надана таким підприємствам становить близько 660 га не враховуючи спеціалізованих підприємств та цехів з обробки блочного каменю. Крім цього у підприємств з видобутку блочного каменю існує стійка проблема і тенденція необхідності збільшення площ земельних ділянок під відвали розкривних порід та відходів видобутку блочного каменю. Для ефективного вирішення цієї проблеми необхідно створення спеціалізованого підприємства, яке повинно мати пересувні дробильно-сортувальні комплекси по виготовленню щебеню та обладнання з виробництва каменю бутового, бордюрів та плиткі тротуарної.

Запасами пісків будівельних область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 22 родовища і один об’єкт обліку. На даний час розробляється 4 родовища.

Держбалансом враховується 79 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76,9 млн. м³ за промисловими категоріями А+В+С₁. До промислової експлуатації залучено лише 8 родовищ.

Для виробництва керамзиту в області Держбалансом враховане 1 родовище із запасами 3773 тис м³ (1,17% від загальних запасів в Україні). Родовище не розробляється.

Питні та технічні підземні води в Житомирській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.

Балансові експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод становлять близько 205 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁. Загальна кількість неосвоєних запасів становила 162,86 тис м³/добу.

Приросту балансових експлуатаційних запасів питних і технічних підземних вод в області не було. Найбільш перспективними для розробки є Коростенське родовище (ділянка Ушомирська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 32,0 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁ і родовище Радомишльське (ділянка Ленінська), розвідані експлуатаційні запаси якої складають 25,9 тис м³/добу за категоріями А+В+С₁.

Фото 7.1.1.2. ПАО Малинский камнедробильный завод

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

Моніторинг геологічного середовища - система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геологічного середовища, прогнозування його змін, розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Моніторинг стану геологічного середовища проводиться щодо: екзогенних та ендогенних геодинамічних процесів (у тому числі визначення їх просторових і видових характеристик, активності проявів); геохімічних показників (у тому числі визначення вмісту та поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); геофізичних полів (у тому числі фонових та аномальних); підземних вод (у тому числі оцінки ресурсів, їх гідрогеологічних та гідрохімічних показників і властивостей).

До суб'єктів моніторингу довкілля, які проводять дослідження стану геологічного середовища в Житомирській області належать: обласна санітарно-епідеміологічна станція, північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія» - за рівнем підземних вод та центр геолого-геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП)- за станом експлуатаційних водозаборів підземних вод області.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.

Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 тис.м³/добу за категоріями А+В+С, 150,430 тис м³/добу з них не розроблялось.

Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 м³/добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка.

Мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування).

Прогнозні ресурси підземних вод у Житомирській області складають 628,60 тис м³/добу.

В Житомирській області обліковуються наступні родовища прісних підземних вод:

1. Родовище Андрушівське, ділянка Андрушівська 1, затверджені запаси 5,6 тис м³/добу.

2. Родовище Баранівське

2.1. ділянка Баранівська1, затверджені запаси 3,1 тис м³/ добу.

2.2. Ділянка Баранівська 2, затверджені запаси 0,2 тис м³/добу.

3. Родовище Бердичівське

3.1. Ділянка Бердичівська 1, затверджені запаси 19,1 тис м³/добу.

3.2. Ділянка Гришковецька, затверджені запаси 1,2 тис м³/добу.

3.3. Ділянка Нізгорецька, затверджені запаси 1,1 тис м³/добу.

3.4. Ділянка Північна, затверджені запаси 4,8 тис м³/добу.

3.5. Ділянка Семенівська, затверджені запаси 0,9 тис м³/добу.

3.6. Ділянка Південна, затверджені запаси 6,4 тис м³/добу.

4. Родовище Рейське, Ділянка Рейська, затверджені запаси 2,6 тис м³/добу.

5. Родовище Володарсько-Волинське

5.1. Ділянка Володарсько-Волинська 1, затверджені запаси 3,56 тис м³/добу.

5.2. Ділянка Володарсько-Волинська 2, затверджені запаси 3,3 тис м³/добу.

6. Родовище Дзержинське.

6.1. Ділянка Центральна, затверджені запаси 1,0 тис м³/добу.

6.2. Ділянка Східна, затверджені запаси 3,7 тис м³/добу.

7. Родовище Ємільчинське, ділянка Ємільчинська, затверджені запаси 2,7 тис м³/добу.

8. Родовище Коростенське, Ділянка Ушомирська, затверджені запаси 32,0 тис м³/добу.

9. Родовище Коростишівське.

9.1. Ділянка Кростишівська, 1, затверджені запаси 1,3 тис м³/добу.

9.2. Ділянка ККП, затверджені запаси 2,5 тис м³/добу.

9.3. Ділянка Харитонівська, затверджені запаси 10,7 тис м³/добу.

10. Родовище Любарське, Ділянка Марківська, затверджені запаси 3,8 тис м³/добу.

11. Родовище Народицьке.

11.1 Ділянка Лівобережна, затверджені запаси 5,7 тис м³/добу.

11.2. Ділянка Межеріченська, затверджені запаси 2,5 тис м³/добу.

12. Родовище Городницьке, Ділянка Безіменна, затверджені запаси 2,9 тис м³/добу.

13. Родовище Овруцьке.

13.1 Ділянка Овруцька 1, затверджені запаси 1,58 тис м³/добу.

13.2. Ділянка Центральна, затверджені запаси 8,23 тис м³/добу.

14. Родовище Олевське.

14.1. Ділянка Східна, затверджені запаси 2,25 тис м³/добу.

14.2 Ділянка Західна, затверджені запаси 3,85 тис м³/добу.

15. Родовище Попільнянське, Ділянка Попільнянська, 1, затверджені запаси 4,5 тис м³/добу.

16. Родовище Радомишльське.

16.1. Ділянка Ленінська, затверджені запаси 25,9 тис м³/добу.

16.2. Ділянка Радомишльська 1, затверджені запаси 3,2 тис м³/добу.

17. Родовище Негребівське, Ділянка Негребівська, затверджені запаси 13,5 тис м³/добу.

18. Родовище Ружинське.

18.1. Ділянка Ружинська 1, затверджені запаси 5,5 тис м³/добу.

18.2. Ділянка Ружинська 2, затверджені запаси 0,3 тис м³/добу.

19. Родовище Червоноармійське, Ділянка Червоноармійська, затверджені запаси 5,1 тис м³/добу.

20.Родовище Черняхівське, ділянка Південна, затверджені запаси 7,4 тис м³/добу.

21.Родовище Чуднівське, ділянка Будичанська, затверджені запаси 3,83 тис м³/добу.

7.2.2 Екзогенні геологічні процеси

Серед екзогенних геологічних процесів на території області найбільш поширені процеси водної та вітрової ерозії земель.

Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.

Незначною мірою на території області поширені зсуви та просідання земної поверхні переважно на території Словечансько-Овруцького кряжу в Овруцькому районі.

Зсувні явища можливі вздовж крутих берегів річок в містах Житомирі, Новоград-Волинському, Овручі, Бердичеві та інших.

Площа зсувонебезпечних ділянок в містах області становить 0,26 км².

8. ВІДХОДИ

Однією з найбільш гострих проблем в нашій області, яка вимагає уваги, є зменшення утворення та обмеження негативного впливу відходів на навколишнє середовище. З кожним роком кількість відходів збільшується, виникають несанкціоновані звалища, не вирішується проблема поводження з небезпечними відходами.

Фото 8.1. Полігон ТПВ, м.Житомир КАТП-0628

8.1. Структура утворення та накопичення відходів

Аналіз поводження з токсичними відходами у цілому по області проводиться за інформацією Головного управління статистики у Житомирській області. Так, протягом 2015 року підприємствами області утворено 518,307 тис.т., що порівняно з 2014 р. на 23 % менше. Із загального обсягу утворених на підприємствах відходів 517,643 тис.т становили відходи IV класу. В основному це відходи сільського господарства, мисливства, лісового господарства та рибного господарства, переробної промисловості, відходи видобування корисних копалин.

Відходи І класу небезпеки склали 0,055 тис.т., ІІ класу- 0,32 тис.т., ІІІ класу- 0,285 тис.т.. Основна частина утворених відходів - це осад промислових стоків, відходи рослинного походження, деревні відходи, побутові відходи.

Станом на 1 січня 2015 року у сховищах організованого складування та на території спеціально обладнаних майданчиках підприємств накопичено відходів І-IV класів – 4658751,1 тонн, які є суттєвим чинником негативного впливу на навколишнє природне середовище області.

Інформація щодо кількості зареєстрованих відходів та операцій щодо поводження з ними наведена в таблицях (8.1.1. – 8.1.2).

Накопичення відходів (станом на 01.01.2015 року)

Таблиця 8.1.1.

№ з/п	Показник	Одиниця виміру	Кількість	Примітка
1	Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів І-ІV	од.	507
2	Накопичено небезпечних відходів, усього	т	4658751,1
	у тому числі:
3	відходи 1 класу небезпеки	т	-
4	відходи 2 класу небезпеки	т	-
5	відходи 3 класу небезпеки	т	-
6	відходи 4 класу небезпеки	т	4658751,1

Показники утворення відходів у динаміці за 2013 -2015 роки

Таблиця 8.1.2.

№ з/п	Показник	2013рік	2014рік	2015
1	Обсяги утворення відходів:
	Промислові(ут.ч. гірничопромислові) відходи, т	671858,4	98769,3	60164,5
	Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т	1393,6	1414,9	664,5
	Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³	1004,7	1010,1	999,150
	Загальна кількість відходів, т	673252,0	671879,3	518307
2	Інтенсивність утворення відходів:
	Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн	-	-	-
	Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн	-	-	-
	Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.	0,8	0,5	1,75

Діаграма 8.1.1

2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р.

Утворення відходів зосереджено переважно у місцях, де розміщені промислові підприємства, які є джерелами їх утворення. На підприємствах Житомирської області протягом 2015 року утворилось 664,5 тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 750,4 менше ніж у 2014 році. Найбільше небезпечних відходів утворено на підприємствах м.Житомир.

8.2. Поводження з відходами

(збирання, зберігання, утилізація та видалення)

В Житомирській області протягом 2015 року підприємствами добувної галузі і розроблення кар’єрів утворено 60,165 тис.тонн відходів, сільськогосподарськими підприємствами 179,09 тис. тонн.

В області станом на 01.01.2016 року налічується 845 сміттєзвалищ та 5 полігонів для зберігання твердих побутових відходів. Площа зайнята цими відходами складає близько 632га ( табл.. 8.2.1-8.2.2.)

Майже всі  з них експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються  технологічні вимоги  складування відходів, відсутні спостережні  свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані  розміри  санітарно-захисних зон.

За попередні роки проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів,відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р.№1360. Проведена паспортизація місць видалення відходів та створено їх реєстр, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 1998р. №1216. Станом на 01.01.2016р. в даний реєстр внесено 815 паспортів місць видалення відходів.

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)

Таблиця 8.2.1

№ з/п	Показники	2013/ 2013 рік/ рік*	2014/ 2014 рік/рік*	2015/ 2015 рік/рік*
1	Утворилося	1,393,6/673,252	1,415/671,9	0,66/518,3
2	Одержано від інших підприємств		-	0,49/252,8
3	у тому числі з інших країн		-	-
4	Використано		-	0,197/85,36
5	Знешкоджено (знищено)	3,853/125,790	1833,3/ 92,28	0,016/ 22,39
6	у тому числі спалено	0,016/36,529	0,16/ 25,32	0,16/ 22,39
7	Направлено в сховища організованого складування (поховання)	0,048/233,668	0,047/ 208,17	0,047/ 187,39
8	Передано іншим підприємствам	-	-	1,2/268,7
9	у тому числі іншим країнам	-	-	-
10	Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств	-	-	-/0,41
11	Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок	-	-	-
12	Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств	1,674/6630,710	0,842/5999,728	-/4658,8

*- за даними форми статзвітності враховано відходи І-ІІІ класу небезпеки

**- за даними форми статзвітності враховано відходи І-ІVкласу небезпеки

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів)

станом на 01.01.2016 року

Таблиця 8.2.2.

№ з/п	Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону	Кількість	Площі під твердими побутовими відходами, га	Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року
1	2	3	4	5
	Сміттєзвалища
	Андрушівський район	30	18,6
	Баранівський район	37	21,8
	Бердичівський район	30	9,5
	Брусилівський район	32	22,9
	Вол.- Волинський район	21	15
	Ємільчинський район	37	33,9
	Житомирський район	24	22,07
	Коростенський район	40	34,4
	Коростишівський район	30	30,0
	Лугинський район	19	8,2
	Любарський район	32	17,9
	Малинський район	38	33,0
	Народицький район	18	9,0
	Нов.-Волинський район	55	34,0
	Овруцький район	108	31,4
	Олевський район	31	20,8
	Попільнянський район	28	33,5
	Радомишльський район	67	28,0
	Романівський район	25	17,2
	Ружинський район	31	10,4
	Червоноармійський район	37	6,5
	Черняхівський	46	37,0
	Чуднівський район	28	21,6
	м. Бердичів	1	5,1
	м. Новоград-Волинський	1	5,0
	Всього	845	508,77

	Полігони
	Радомишльський район	1	28,0
	м. Бердичів	1	26,9
	м. Коростень	1	30,0
	м. Новоград-Волинський	1	18,0
	м. Житомир	1	20
	Всього	5	122,9
Заходи по переробці твердих побутових відходів
	Всього	-	-	-

Використання відходів, як вторинної сировини.

В області налічується 5 підприємств, які займаються переробкою та утилізацією відходів ІІІ класу небезпеки (поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,5 тис.т./рік та відходів IV класу небезпеки (паперової та картонної макулатуру) – потужністю 140,0 тис.т./рік.

В 2015 році ними утилізовано 209,0 тонн відходів полімерного виробництва та 101084,8 тонн макулатури.

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів наведений в таблиці 8.3.2.

Протягом 2015 року всього утворено 518307 тонн відходів 1-4 класу небезпеки, з яких спалено 22393 тонн, у т.ч. для отримання енергії 17500 тонн та з метою теплової переробки 4900 тонн, 79600 тонн утилізовано.

Динаміка використання відходів

Таблиця 8.2.3.

№ з/п	Показник	2012 рік	2013 рік	2014 рік	2015 рік
1	Обсяги утворення відходів, т	866743,4	673252,0	671879,3	518307
2	Обсяги використання відходів, т	195271,4	125790,5	92279,8	85364
3	Рівень використання, %	22,5	18,7	13,7	16,5

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів

Таблиця 8.2.4.

№

з/п

Назва підприємства або виробництва, адреса

Спеціалізація

(види відходів, що утилізуються)

Потужність

т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

ТОВ "Жерок-Альфа",

м. Житомир, вул. Промислова, 1/154.

Утилізація відходів поліамідного, поліетиленового та поліпропіле-нового виробництва.

Відходи поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва Київського науково-промислового об’єднання ”Укрпластик“ та ін.

1460

209,0

ВАТ “Миропільська паперова фабрика”, Дзержинський р – н.,

смт Миропіль, вул. Фабрична, 1.

Виробництво картону, гофрокартону та паперу обгорткового.

Паперова та картонна макулатура

12000

3421,8

ТОВ “Папір – Мал”,

м. Малин, вул. Гамарника, 2.

Виробництво паперу туалетного, обгорткового та ін..

Паперова макулатура

54000

30606,5

ТОВ „Житомирський картонний комбінат”

м. Житомир, майдан. Станишівський, 7

Паперова та картонна макулатура

72000

60360,3

ТОВ «АСС Коростишівська паперова фабрика»

м. Коростишів,

вул. Пролетарська,31

Паперова та картонна макулатура

9700

9673,0

Діаграма 8.2.1

Використання відходів у 2012-2015 роках

2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р.

8.3. Транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Державний екологічний контроль за транскордонним перевезенням відходів здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення із Жовтого та Зеленого переліків відходів», Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.08.99 №204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць». За 2015 рік випадків несанкціонованого ввезення на територію України чи вивезення з території України відходів Державною екологічною інспекцією не зафіксовано.

8.4. Державне регулювання у сфері поводження з відходами.

1. Відповідно до Постанова КМУ від 03.08.98р №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» в 2015 році зареєстровано 460 декларацій про відходи.

2. Проведена певна робота по виконанню Постанови КМУ від 3 серпня 1998 року №1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів». З наявних в області 908 місць видалення відходів в реєстр внесено 815 паспортів місць видалення відходів, що складає 89,8%.

3. Проводиться робота по створенню реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1998р. № 1360 ”Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів “). До реєстру об’єктів утворення відходів внесено 42 підприємства, до реєстру оброблення та утилізації відходів внесено 35 підприємств.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

Загальний стан екологічної безпеки у техногенній сфері продовжує залишатися складним. На це впливає значна насиченість території промисловими об’єктами, рівень амортизації обладнання більшості яких наближається до критичного, в зв’язку з чим зростає ризик виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Значний вплив на ризик виникнення надзвичайних ситуацій мають такі фактори як погіршення матеріально-технічного забезпечення, зменшення виробничої і техногенної дисципліни, ігнорування екологічних вимог і стандартів, низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій. Протягом 2014 року на території області не було зареєстровано надзвичайних ситуацій техногенного походження.

9.2. Об’єкти що становлять підвищену екологічну безпеку

До “Переліку еколого-небезпечних об’єктів області”, які розташовані на території області входять комунальне підприємство “Житомирське виробниче управління водопровідно-комунального господарства” (очисні споруди) м.Житомир. По території області також проходять магістральний нафтопровід «Дружба» (робочий тиск 40-60 атм), магістральний газопровід «Торжок-Долина» (робочий тиск 20-55 атм), нафтопродуктопровід ДП (Прикарпат Західтранс), магістральний газопровід «Київ-Захід Області» (робочий тиск 45-55 атм).

Іншими об’єктами підвищеної небезпеки в області є каналізаційні споруди міст, селищ і сіл, підприємства з видобутку корисних копалин, об’єкти військової діяльності, шламонакопичувачі, хвостосховища, полігони та звалища промислових та побутових відходів, інші об’єкти, які здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин у довкілля.

Перелік найбільш екологічно небезпечних об’єктів області наведено в табл. 9.2.1.

Екологічно небезпечними об’єктами, які становлять потенційну небезпеку транскордонного переносу забруднюючих речовин з території області на територію Республіки Білорусь є нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід, які проходять в межах басейну р.Уборть, каналізаційні споруди комунальних підприємств смт. Ємільчино та смт. Олевськ, які мають скид стічних вод в р.Уборть. Осередком забруднення, що існує протягом тривалого часу і становить загрозу для довкілля, є річка Тетерів нижче скиду стічних вод міста Житомира.

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Таблиця 9.2.1.

№ з/п	Назва об’єкту	Вид економічної діяльності	Відомча належність (форма власності)
1	2	3	4
Атмосферне повітря
1	Бердичівське управління магістральних газопроводів (м. Бердичів)	Транспортування газу трубопроводами	Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості
2	Філія Житомирський завод ізоляційних матеріалів «ОБІО»	Виробництво високоякісних теплозвукоізоляційних плит	Товариство з обмеженою відповідальністю
3	ТОВ "Церсаніт Інвест"	Виробництво керамiчних санiтарно-технiчних виробiв	Товариство з обмеженою відповідальністю
4	ПрАТ «Коростенський завод МДФ»	Виробництво МДФ, ХДФ, ламнату	Акціонерні товариства
5	КП “Житомиртепло-комуненерго” (м. Житомир)	Виробництво та розподіл тепла	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
6	ЛВУМГ філія “Львівтрансгаз” (Новоград-Волинський р-н)	Транспортування газу трубопроводами	Акціонерні товариства відкритого типу, створені н а державних підприємств
Відходи
1.	КП Новоград-Волинської міської ради «Шляхрембуд» (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
2.	Комунальне виробничо-господарське підприємство, м. Коростень (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
3.	Малинське МКП «Благоустрій», (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
4.	Радомишльське міське комунальне п-во (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
5.	ТОВ “Полісся-Екосфера”, м. Бердичів (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Підприємства України засновані фізичними особами
6.	КП АТП – 0628, м. Житомир (Полігон ТПВ)	Оброблення відходів	Міські, районні у містах ради та їх виконавчі комітети
7.	Банкнотно-монетний двір Національного банку України (Малинський р-н)	Виробництво паперу та картону	Національний банк України
8.	ПАТ “Малинська паперова фабрика- Вайдманн” (Малинський р-н)	Виробництво паперу та картону	Публічне акціонерне товариство

Водні ресурси
1	Коростишівське МКП "Водоканал", м. Коростишів	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,447 млн. м³
2	Будинок управління №3 Житомирської КЕЧ р-ну, смт.Озерне	81.10-Комплексне обслуговування об»єктів	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,392 млн. м³
3	Державне комунальне підприємство, смт. Іршанськ	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,317 млн. м³
4	Овруцьке КП «Комунальник»	41.00- Збирання, очищення та розподілення води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,315 млн. м³
5	Коростенське КП «Водоканал», м. Коростень	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,229 млн. м³
6	ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» дільниця №2 м.Андрушівка	20.14-Виробництво інших основних органічних хімічних речовин	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,192 млн. м³
7	ТОВ «КЕС» м. Бердичів	37.00-Каналізація, відведення і очищення стічних вод	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,173 млн. м³
8	Макарівська КЕЧ району	84.22- Діяльність у сфері оборони	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,163 млн. м³
9	КП «Пролісок» Новоівницької сільської ради, Андрушівський район	68.32-Управління нерухомим майном	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,051 млн. м³
10	Вол.-Волинське ЖКП, смт. Вол.-Волинський	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,047 млн. м³
11	Любарське комунальне підприємство «Добробут»	37.00- Збір, та очищення стічних вод	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,041 млн. м³
12	ТОВ «Миропільський папір» смт.Миропіль, Романівський р-н	17.12- Виробництво паперу та картону	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,038 млн. м³
13	ВЖРЕП, с. Висока Піч Житомирський район	81.10- Комплексне обслуговування об»єктів	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,038 млн. м³
14	КП «Водоканал» Ємільчинської селищної ради	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,033 млн. м³
15	КП «Водоканал» Першотравневої селищної ради , смт Першотравневе Овруцький район	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,022 млн. м³
16	КП «Головино-Добробут» Черняхівський р-н	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,018 млн. м³
17	Новоборівське житлово-комунальне підприємство, Володарсько-Волинський район	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,012 млн. м³
18	ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль»	11.05-Виробництво пива	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,0097 млн. м³
19	КП «Джерело» Ігнатпільської сільської ради»	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,0081 млн. м³
20	ТОВ «Бердичівський хлібозавод», м. Бердичів	10.71-Виробництво хліба, хлібобулочних та макаронних виробів	Обсяг скиду стічних вод БО- 0,007 млн. м³
21	ТОВ «Церсаніт-Інвест» с.Чижівка Новоград-Волинський район	23.42- Виробництво керамічних виробів	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,0042 млн. м³
22	Макарівська КЕЧ району (В\Ч А 3258) м.Радомишль	84.22- Діяльність у сфері оборони	Обсяг скиду НДО стічних вод 0,004 млн. м³
23	КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради	36.00- Забір, очищення та постачання води	Обсяг скиду стічних вод БО- 0,0015 млн. м³

Примітка: в таблиці наведено дані по найбільших забруднювачах навколишнього природного середовища області наданим Державною екологічною інспекцією у Житомирській області.

9.3. Радіаційна безпека

9.3.1. Стан радіоактивного забруднення

На 1 січня 2016 року в Житомирській області до зон радіоактивного забруднення постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106 (з поточними змінами та доповненнями) „Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" включено 753 населені пункти в 9 адміністративних районах області.

Кількість населених пунктів, віднесених до зон

радіоактивного забруднення, по районам

Таблиця 9.3.1.

Район	Всього населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення	зона відчуження	Зона безумовного (обов’язкового) відселення	Зона гарантованого добровільного відселення	зона посиленого радіоекологічного контролю
Володарсько-Волинський	8	-	-	-	8
Ємільчинський	119	-	-	44	75
Коростенський	117	-	1	26	90
Лугинський	50	-	4	35	11
Малинський	104		1	-	103
Народицький	85	4	36	36	9
Новоград-Волинський	36	-	-	8	28
Овруцький	172	3	19	107	43
Олевський	62	-	2	45	15
ВСЬОГО	753	7	63	301	382

На виконання ст. 2 Закону України від 27.02.1991 № 791а-ХІІ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» Національна комісія з радіаційного захисту населення України відповідно до Положення (затверджене постановою Верховної Ради України від 06.10.2009 № 1630) створила експертну групу з підготовки експертних висновків щодо встановлення та перегляду меж зон радіоактивного забруднення.

Експертна група на основі чинних нормативних та методичних документів підготувала експертний висновок щодо радіологічного стану населених пунктів Житомирської області, відповідно до якої до зон радіоактивного забруднення в області може бути віднесено 145 населених пунктів в 7 адміністративних районах області.

Кількість населених пунктів, що можуть бути віднесені до зон радіоактивного забруднення у відповідності до експертних висновків, по районам

Таблиця 9.3.2.

Район	Всього населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення	Зона безумовного (обов’язкового) відселення	Зона гарантованого добровільного відселення	Зона посиленого радіоекологічного контролю
Володарсько-Волинський	-	-	-	-
Ємільчинський	22	-	-	22
Коростенський	12	-	6	6
Лугинський	14	-	7	7
Малинський	1	-	1	-
Народицький	27	-	16	11
Новоград-Волинський		-	-	-
Овруцький	56	-	16	40
Олевський	13	-	3	10
ВСЬОГО	145	-	49	96

9.3.2. Поводження з радіоактивними відходами

Загальна кількість об’єктів, які знаходяться на обліку та контролі Державного спеціалізованого підприємства „Київський державний міжобласний спеціальний комбінат” на території області – 29, з них:

- пунктів зберігання відходів дезактивації (ПЗВД) – 28;

- пунктів складування відходів дезактивації (ПСВД) – 1.

За результатами обстеження 2015 року технічний стан 7 ПЗВД – задовільний, а технічний стан 21 ПЗВД та 1 ПСВД незадовільний, що пов’язано з відсутністю огорожі та в’їзних воріт.

Всі 28 ділянок ПЗВД та 1 ПСВД мають радіоактивне забруднення, однак цю ситуацію можна вважати задовільною, оскільки, параметри радіаційного контролю не перевищують узгоджені Житомирською облСЕС ”Рівні радіоактивного забруднення поверхні об’єктів, які знаходяться на обліку та контролі ЦСЕ КДМСК Укр ДО „Радон”.

У 2015 році в Житомирській області регламентні роботи виконувалися в

Народницькому районі у весняний період року. На інших об’єктах останні регламентні роботи проводилися: в Овруцькому районі – 2014 році, в Народницькому районі – 2010р., Лугинському та Олевському районах – 2012р., ПСВД „Коростенський” – 2008р.

Характеристика об’єктів

Таблиця 70

№ з/п	Назва району	Кількість об’єктів
		Кількість ПЗВД/ ПСВД	За класифікацією відходів дезактивації		за розташуванням
			За класифікацією відходів дезактивації		зона гарантованого добровільного відселення		зона безумовного (обов’язкового) відселення		зонавідчу-ження
			низькоактивнірадіоактивні	радіоактивно забруднені	зона гарантованого добровільного відселення		зона безумовного (обов’язкового) відселення		зонавідчу-ження
1.	Народицький	ПЗВД 11	9	2	2	9		-
2.	Овруцький	ПЗВД 8	5	3	1	4		3
3.	Лугинський	ПЗВД 7	5	2	4	3		-
4.	Олевський	ПЗВД 2	1	1	1	1		-
5.	Коростенський	ПСВД 1	даних немає	даних немає	1	-		-
	Всього:	29	20	8	9	17		3

9.3.3. Стан проблеми зони відчуження Чорнобильської АЕС

У відповідності до ст.1 і ст.2 Закону України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” до територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності.

Залежно  від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними  ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивногозабруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році. В Житомирській області до зони відчуження віднесено 7 населених пунктів загальною площею 217,6 га.

                        Народицький район – 103,4

 1.  с.Довгий Ліс – 6,6  га           3. с. Нове Шарне – 76,6 га

 2.  с.Мотилі – 7,4 га                  4.  с.Омельники –  12,8 га

                        Овруцький район – 114,2 га

 1.с.Деркачі – 26,3 га           3. с.Липські Романи – 37,5 га

 2.с.Журба – 50,4 га

10. Промисловість та її вплив на довкілля

10.1. Структура та обсяги промислового виробництва.

У 2015 році індекс промислової продукції порівняно з 2014 роком становив 109,8%, у т. ч. у добувній промисловості і розробленні кар’єрів – 124,1%, у переробній промисловості – 103,3%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 95,3%.

За темпами зростання промислового виробництва область займає 1 місце серед регіонів України (індекс виробництва промислової продукції в Україні за січень-грудень 2015 року склав 86,6%).

За січень-грудень 2015 року поставки продукції підприємств переробної промисловості склали 76,8% загального обсягу реалізації, підприємств з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 13,7%, підприємств добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 8,6%, підприємств водопостачання, каналізації, поводження з відходами – 0,9%.

Найбільші обсяги реалізованої продукції у м. Житомирі 10845,1 млн. грн. або 43,0% до загального обсягу реалізованої промислової продукції в області, у м. Коростені – 2422,4 млн. грн. (9,6%), у м. Бердичеві – 1504,2 млн. грн. (6,0%), у м. Малині – 1227,2 млн. грн. (4,9%), у м. Новоград-Волинському – 774,4 млн. грн. (3,1%). Серед районів: у Новоград-Волинському – 1218,7 млн. грн. (4,8%), у Житомирському – 1199,1 млн. грн. (4,8%), у Радомишльському – 936,8 млн. грн. (3,7%), у Володарсько- Волинському – 766,6 млн. грн. (3,0%), у Малинському – 615,6 млн. грн. (2,4%), у Андрушівському – 603,3 млн. грн. (2,4%).

10.2. Вплив на довкілля.

10.2.1. Гірничодобувна промисловість.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів з основних видів продукції порівняно з 2014 роком на 43,9% зріс видобуток граніту необробленого або начорно обробленого. Водночас на 16,5% менше вироблено гранул, щебеню (каменю дробленого), крихти та порошку, на 16,2% – мінералів інших.

Найбільшими підприємствами області є:

- Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», яка спеціалізується на виробництві ільменітового концентрату для металургійної та хімічної промисловості;

- ВАТ «Ушицький комбінат будматеріалів» (щебінь різних фракцій, посипка руберойдова);

- ТДВ «Коростенський щебзавод» (щебінь);

- ВАТ «Коростенський кар’єр» (щебінь різних фракцій, пісок декоративний з відсіву, посипка руберойдова);

- ВАТ "Коростишівський гранітний кар’єр" (плити гранітні поліровані, архітектурно-будівельні вироби);

- Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту (щебінь фракційний, пісок будівельний, піщано-гравійна суміш);

- ЗАТ «Омелянівський гранітний кар’єр» (блоки гранітні, плити гранітні поліровані)

- ОП "Кварцсамоцвіти" спеціалізується на видобуванні та переробці п’єзооптичної, каменесамоцвітної природної та синтетичної сировини, природного декоративного каменя.

Пошкодження геологічного та всього природного середовища відбувається при пошуках корисних копалин – на стадії геологорозвідувальних робіт. Сучасні свердловини можуть досягати глибини кількох кілометрів. При бурінні таких свердловин на поверхню землі піднімаються великі об’єми гірських порід, які забруднюють місце розташування свердловин. Наприклад, при глибині свердловини 5 км об’єм розбурених і піднятих на поверхню порід сягає 800 м3. Залишені у вигляді відвалів ці техногенні відклади розмиваються дощовими й талими водами і забруднюють навколишню територію шкідливими для живих організмів сполуками.

При бурінні свердловин часто використовують бурові розчини, до складу яких входять водорозчинні солі, органічні речовини та різноманітні обважнювачі, які забруднюють не лише земну поверхню в місцях буріння свердловин, а й підземні водоносні та водопроникні горизонти. Коли свердловини досягають нафто- або газоносних пластів, нерідко відбуваються викиди нафти і газу, які забруднюють грунти і воду, а при самозагорянні – атмосферне повітря. Атмосфера інтенсивно забруднюється також у процесі бурових робіт. При бурінні глибоких свердловин кількість вихлопних отруйних газів двигунів бурових установок сягає близько 260000 м³/ добу.

Поверхневі розвідувальні виробки: шурфи, канави тощо активізують ерозійні процеси, стимулюють яроутворення, яке вилучає із сільськогосподарської сфери значні площі родючих земель. Крім того, в місцях проведення геологорозвідувальних робіт грунтоворослинний покрив, як правило, сильно пошкоджується транспортними засобами, забруднюється нафтопродуктами, засмічується виробничими та побутовими твердими відходами.

При видобутку корисних копалин діють ті самі фактори руйнування середовища, як і при геологорозвідувальних роботах, але в значно більших масштабах. На нафтопромислах грунти забруднюються на глибину 25 см і більше. При видобутку корисних копалин відкритим способом геологічне середовище порушується виїмками гірських порід – кар’єрами, площа яких може досягати десятків квадратних кілометрів, а глибина – сотень метрів. Щоб запобігти затопленню кар’єру, з метою пониження рівня підгрунтових вод кар’єр оточують колом гідрогеологічних свердловин, з яких безперервно викачують воду. Якщо у навколишніх товщах гірських порід містяться легкорозчинні відклади (вапняки, гіпси, ангідрити, кам’яна сіль тощо), такі відкачки сприяють розчиненню їх і утворенню глибинних карстових порожнин, які стають причиною виникнення карстових провалів на прилеглих до кар’єру територіях.

У зв’язку з широкомасштабним руйнуванням господарською діяльністю геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. Воно полягає, з одного боку, у максимально повному вилученні і використанні мінеральної сировини при видобутку, збагаченні та переробці корисних копалин, а з другого – у зведенні до мінімуму шкоди, яку завдають ці процеси навколишньому середовищу. Максимально повне використання мінеральної сировини може бути досягнуто застосуванням нових прогресивних технологій, які дозволятимуть комплексно використовувати родовища корисних копалин, максимально повно добувати з вміщуючих порід і покривних товщ корисні речовини, і, крім основного для даного родовища виду мінеральної сировини, добувати та використовувати супутні види. Іншим шляхом, що веде до тієї ж мети, є максимально повна утилізація залишкової породи, шлаків, шламів та інших відходів гірничодобувної та переробної промисловості для потреб будівництва, сільського господарства тощо.

Мал.10.2.1.1. Пержанське родовище берилію, с. Перга Олевського р-ну

Мал. 10.2.1.2 Овруцьке родовище кварцитів ТОВ «Овруч стоун»

10.2.2. Металургійна промисловість.

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування, обсяги продукції за звітний рік зросли на 16,8% за рахунок їх нарощення у металургії на 36,4% при одночасному зменшенні виробництва готових металевих виробів на 10,6%.

10.2.3. Хімічна та нафтохімічна промисловість.

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції у 2015 році скоротилося на 10,3%.

10.2.4. Харчова промисловість.

У харчовій галузі виробництво продукції у 2015 році до 2014 року зменшилося на 2,2%, зокрема харчових продуктів – на 2,5%, водночас випуск напоїв збільшився на 0,5%.

Серед продукції галузі менше виготовлено хліба та виробів хлібобулочних на 16,6%, молока рідкого обробленого, йогурту та інших ферментованих чи сквашених молока та вершків, молока та вершків, жирністю більше 6% – на 11,9-13,1%, печива солодкого і вафель – на 9,3%, спредів та сумішей жирових – на 8,2%, молока і вершків сухих – на 7,2%, сирів жирних – на 6,5%, продуктів молоковмісних – на 3,5%, масла вершкового – на 2,8%.

Поряд з цим, зріс випуск м’яса свиней свіжого чи охолодженого на 55,2%, круп – на 12,2%, виробів ковбасних – на 6,0%, м’яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого – на 3,0%, борошна – на 1,3%.

У складі напоїв на 8,9% більше виготовлено пива солодового, в той же час на 49,1% скоротилося виробництво напоїв безалкогольних.

10.3. Заходи з екологізації промислового виробництва.

Основним забруднювачем навколишнього природного середовища є промисловість, тому екологізація всієї економічної діяльності є необхідною і обов'язковою.

Зменшення шкідливого впливу промислового виробництва вирішується за кількома напрямками:

1) шляхом удосконалення очищення шкідливих викидів і скидів від промислового виробництва, підвищення ефективності роботи очисних споруд, суворого дотримання нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище;

2) шляхом удосконалення технологічних процесів з метою очищення відходів виробництва, випуску екологічно чистої продукції;

3) шляхом зміцнення режиму екології;

4) шляхом запровадження маловідходної і безвідходної технології, заснованої на комплексному використанні природних ресурсів, при замкнутому циклі виробництва.

Загальні вимоги охорони навколишнього природного середовища в процесі господарювання повинні охоплювати всі стадії господарського процесу: до експлуатаційну, експлуатаційну і післяексплуатаційну.

Доексплуатаційна стадія включає розміщення об'єкта, проектування, будівництво, приймання в експлуатацію. Експлуатаційна передбачає дозвіл на викиди, встановлення нормативів викидів та лімітів використання природних ресурсів, контроль за виконанням відповідних правил. Післяексплуатаційна стадія включає випуск продукції і розміщення відходів.

Екологічна безпека і охорона навколишнього середовища забезпечується шляхом нормування і лімітування, сплати екологічного податку, здійснення екологічного контролю.

11.СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ.

11.1. Тенденції розвитку сільського господарства

Діяльність агропромислового комплексу області, складовими якого є сільське господарство та харчова і переробна промисловість, направлена на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, розширення виробництва органічної продукції, забезпечення продовольчої безпеки регіону та держави в цілому.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції за 2015 рік склав 8140,2 млн. грн. (у постійних цінах 2010 року) та зменшився проти відповідного періоду минулого року на 696,8 млн. грн.

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції
	(у постійних цінах 2010 р.), млн. грн.
1584,3	1563,7
1800,0
1600,0		1333,5 1320,5
1400,0
1200,0
1000,0
800,0			_250,8 243,2
600,0			_250,8 243,2
400,0
200,0
0,0
Всі категорії		Господарства	Сільгосппідприємства
господарств		населення
січень-червень 2014			січень-червень 2015

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2014 роком становив 92,1%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 83,2%, у господарствах населення – 99,8%.

		Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва
	(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)
115									111,3
									111,3	108,0	107,7
110										108,0	107,7	105,1
105	102,5 ^102,8			102,1								105,1
105	102,5 ^102,8		102,0	102,1	101,3	100,6	101,5 100,1
100						100,6			97,9
	100,9 101,4		101,3		99,7				97,9
	100,9 101,4		101,3	100,2		98,7	99,0	99,7		94,2
95				100,2				99,7		94,2	97,3	92,1



90	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
					2014р.			2015р.

11.2. Вплив на довкілля

11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблюванні землі та під багаторічні насадження

На основі агрохімічних досліджень виявлено, що за останні роки в ґрунтовому покриві Житомирської області йде процес зниження вмісту поживних речовин в ґрунті та підкислення ґрунтового розчину.

З метою підвищення родючості грунтів і на цій основі врожайності, в минулому році під посіви сільськогосподарських культур господарствами області внесено 458,9 тис.центнерів мінеральних добрив ( у перерахунку на 100 % поживних речовин). З них використано: 312,7 тис.цнт азотних добрив, 58,3 тис.цтн фосфорних та 87,9 тис.цтн калійних добрив.

Удобрена площа складає 269,3 тис.га. На 1 гектар посівної площі внесено 75 кг поживних речовин міндобрив та 363,8 тис.тонн органічних добрив.

Внесення мінеральних і органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур сільгосппідприємствами області

У Житомирській області переважають дерново-підзолисті ґрунти, що характеризуються низьким умістом поживних речовин та кислою реакцією ґрунтового розчину. Вапнування цих ґрунтів є основою системи удобрення сільськогосподарських культур. Застосування карбонатних форм кальцію (кальцію та магнію) сприяє зміні фізико-хімічних властивостей ґрунту, які в подальшому оптимізують фізичні, агрохімічні, мікробіологічні та ряд біохімічних перетворень елементів живлення. Внаслідок цього покращуються кількісні й якісні характеристики ґрунту, що позитивно впливає на його родючість.

На провапнованих ґрунтах підвищується ефективність фосфорних і калійних добрив. Тому норма їх внесення для одержання рівнозначної врожайності може бути суттєво зменшена в порівнянні з не провапнованими ділянками. Під впливом вапна підвищується також використання елементів живлення з ґрунту та органічних добрив.

Внесення мінеральних добрив сільськогосподарськими підприємствами¹

	Внесено		На 1 га посівної площі		Частка удобреної площі, %
	у 2015р. тис.ц	у % до 2014	кг	збільшення, зменшення (-) до 2014	2015	2014
Під посіви сільськогоспо-дарських культур − усього	458,9	88,4	75	–12	80,8 76,8	78,7 78,7
у тому числі під
зернові та зернобобові культури (без кукурудзи)	118,0	128,0	79	8	76,6	70,5
з них під пшеницю	98,2	137,7	100	6	85,9	85,1
кукурудзу на зерно	167,5	71,8	116	–13	92,2	91,0
технічні культури	154,5	92,7	57	–16	76,7	83,3
з них під
цукрові буряки (фабричні)	24,8	112,2	211	25	100,0	99,1
соняшник	31,5	75,7	50	–11	61,5	77,5
ріпак	26,2	73,6	129	–26	86,3	85,8
сою	67,8	105,0	39	–14	79,8	84,9
картоплю	8,1	60,0	266	–91	97,8	98,2
овочі	0,9	69,2	79	13	31,5	83,2

¹ Крім малих підприємств.

Внесення органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами¹

	Внесено		На 1 га посівної площі		Частка удобреної площі, %
	у 2015р.тис.т	у % до 2014	т	збільшення, зменшення (-) до 2014	2015	2014
Під посіви сільськогоспо-дарських культур – усього	363,8	103,6	0,6	0,0	2,5 2,32,8	2,3 2,3
у тому числі під
зернові та зернобобові культури (без кукурудзи)	35,6	73,9	0,2	–0,2	2,9	2,8
з них під пшеницю	23,1	74,5	0,2	–0,2	3,2	2,6
кукурудзу на зерно	103,6	70,7	0,7	–0,1	3,2	2,7
технічні культури	94,4	258,6	0,3	0,1	1,7	0,4
з них під
цукрові буряки (фабричні)	57,8	246,6	4,9	2,9	10,7	4,4
соняшник	21,9	197,3	0,4	0,2	1,7	0,3
ріпак	…²	–	…²	–	…²	–
сою	14,0	875,0	0,1	0,1	0,9	0,1
картоплю	1,5	65,2	0,5	–0,1	1,3	1,6
овочі	0,1	33,3	0,1	0,0	0,4	0,6

¹ Крім малих підприємств.

² Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику».

11.2.2. Використання пестицидів

За останні десятиріччя на території області накопичена велика кількість непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР).

В 2012 році за кошти Держвного фонду охорони навколишнього природного середовища перезатарено та вивезено за межі області для подальшого знешкодження 723,967 тонни ХЗЗР.

Згідно з уточненими даними інвентаризації станом на 01.05.2016 року на території області знаходиться 436,99 тон.

Згідно відомостей відділу агропромислового розвитку Попільнянського району актом обстеження місця зберігання непридатних для використання отрутохімікатів від 18.05.2015 року зафіксовано, що отрутохімікати зберігаються у поліетиленових ємкостях по на піддонах орієнтовною масою 5,5 тонн (було 3 тонни).

Відповідно до даних звітності на території Кропивнянської сільської ради Коростишівського району залишалось 4,1 тонна безхазяйних непридатних та заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів. На запит прокуратури Коростишівського району 14.04.2014 року здійснено виїзне засідання комісії для інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин. За результатами обстеження території колишнього складу ХЗЗР ТОВ «Світанок» встановлено факт відсутності вказаних ХЗЗР.

Лугинська районна державна адміністрація надала відомості що на території району станом на 01.01.2016 року зберігається 31,494 тонни (було 27,5 тонн) непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, з них 19,194 тонни, згідно укладених договорів між ТОВ «Сі Буд Сіс-Тем», Всеукраїнською екологічною Лігою та сільськими радами, перезатарено в герметичні ємності у жовтні 2014 року.

Чуднівська райдержадміністрація довела до відома те, що непридатні хімікати в кількості 1,2 тонни знаходились на тимчасовому зберіганні на території Вільшанської сільської ради, в спеціальній тарі підготовлені до вивозу і утилізації. Проте, 23 березня 2015 року в наслідок пожежі (загоряння сухої трави) вогнем було пошкоджено тару.

Особливим складом 19-ДПРЧ м. Чуднів проведено роботи із збирання, перезатаренню залишків речовин ХЗЗР в кількості 210 л рідини та 400кг згорілих залишків, які були зібрані у мішки (приблизно 0,61 тонна).

Найбільша кількість їх знаходиться в районах: Червоноармійському, Овруцькому, Новоград-Волинському та Олевському.

11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

Загальна площа осушуваних земель в області дорівнює 425,4 тис. га, з них 296,7 тис. га – гончарним дренажем і 188,7 тис. га – з подвійним регулюванням водного режиму. За відповідного технічного догляду та обслуговування осушувані ґрунти забезпечували формування високих, стабільних урожаїв.

Переважна площа осушених земель майже 30 % є малородючі, вони вимагають охорони від різних видів ерозії. Такі ґрунти економічно не спроможні забезпечити мінімальний прибуток, а з позиції екології –переведені в угіддя сінокісно-пасовищного та лісового використання. Площа таких земель на Поліссі складає 1392,2 тис. га, в тому числі в Житомирській області 311,7 тис. га.

За сучасних умов господарювання технічний стан внутрішньогосподарської мережі, яка знаходиться на балансі місцевих органів самоврядування, через збиткову діяльність більшості землекористувачів та відсутності державного фінансування для виконання експлуатаційних робіт знаходиться у незадовільному стані і потребує суттєвого покращення. В області на 38,3 тис. га сільгоспугідь необхідно підвищити технічний рівень осушувальних систем. Тільки реконструкцію та відновлення осушувальної мережі необхідно провести на площі
10,9 тис. га, культуртехнічні роботи – 7,1, меліоративне поліпшення – на 20,3 тис. га.

Основними причинами несприятливої для вирощування культур меліоративної ситуації є невідповідність існуючого водного режиму на осушених землях вимогам сільськогосподарського виробництва (за тривалістю затоплення, строками відведення весняних повеневих вод та надлишкових вод протягом вегетаційного періоду, рівнями ґрунтових вод), відсутність гарантованих водних джерел для зволоження кореневмісного шару ґрунту в посушливі періоди, а також вихід із ладу дренажно-колекторної мережі. За останні роки на осушених землях не проводилися необхідні агромеліоративні заходи (глибоке розпушення на важких мінеральних ґрунтах, вапнування).

Тому на сьогодні вирішальною умовою стабільного і гарантованого виробництва сільськогосподарської продукції на землях надлишкового зволоження є відновлення та модернізація діючих осушуваних систем.

Осушені мінеральні ґрунти поширені переважно в зоні Полісся і частково в зоні Лісостепу. Це здебільшого глейові дерново-підзолисті, сірі опідзолені, дернові та лучні.

Ведення землеробства на меліорованих землях в сучасних умовах зводиться до забезпечення оптимального водно-повітряного режиму під основними сільськогосподарськими культурами, з врахуванням ступеня їх осушення, шляхом агротехнічних методів: вибір глибини і напрямі оранки, ґрунтопоглиблення, поєднання оранки із формуванням глибоких борозен, глибоке розпушення, кротування.

Покращення використання осушуваних земель можливе в двох випадках:

- здійснення ремонту та реконструкції осушувальних мереж;

- розвиток тваринницької галузі (в першу чергу ВРХ) і створення на цих землях сіножатей і пасовищ.

11.2.4. Тенденції в тваринництві.

У 2015 році індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з 2014 роком становив 103,5%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 103,1%, у господарствах населення – 103,6%.

Виробництво основних видів продукції тваринництва за 2015 рік характеризується такими даними:

Виробництво основних видів продукції тваринництва у 2015 році

Основні види продукції	Усі категорії господарств		Сільсько- господарські підприємства		Господарства Населення		Частка господарств населення у загальному виробництві, %
	2015 р.	2015 р.	2015 р.	2015 р.	2015 р.	2015 р.	2015 р.	2014 р.
	2015 р.	у % до	2015 р.	у % до	2015 р.	у % до	2015 р.	2014 р.
		2014р.		2014 р.		2014 р.
М’ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис. т	82,3	104,3	16,7	114,4	65,6	102,0	79,7	81,5
Молоко, тис. т	587,3	99,6	101,7	102,1	485,6	99,1	82,7	83,1
Яйця, млн. шт.	589,6	98,2	57,9	71,3	531,7	102,4	90,2	86,5

Господарствами всіх категорій порівняно з 2014 роком збільшено обсяги виробництва м’яса на 3,4 тис. т (на 4,3%). Натомість вироблено менше молока на 2,4 тис. т (на 0,4%) та яєць – на 11,0 млн. шт. (на 1,8%).

Сільськогосподарськими підприємствами у 2015 році порівняно з 2014 роком збільшено обсяг вирощування худоби та птиці на 18,8%, у т.ч. птиці – у 2,1 раза, свиней – на 30,2%. Водночас обсяги великої рогатої худоби зменшились на 4,0%. Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі знизились на 3,2%, свиней – зросли на 17,0% і становили 460 г та 516 г відповідно.

За даними управління агропромислового розвитку у тваринництві Житомирської області за минулий рік утримується тенденція постійного нарощування виробництва основних видів тваринницької продукції у всіх категоріях господарств.

За підсумками минулого року всіма категоріями господарств вироблено 82,3 тис. тонн м’яса, що на 3,4 тис. тонн (4,3%) більше, 587,3 тис. тонн молока, що майже на рівні, 589,6 млн. штук яєць.

За обсягами виробництва молока (587 тис. тонн) область займає 3 місце серед регіонів України, утримується першість по виробництву молока на 1 жителя (більше 400 кг.), за темпами зростання реалізації на забій худоби і птиці в живій вазі (104,3%) - 2 місце у державі.

Індекс виробництва продукції тваринництва в минулому році склав 103,5% до рівня позаминулого.

Виключну увагу звертаємо на розвиток галузей тваринництва у господарствах населення шляхом відновлення роботи обслуговуючих кооперативів, сприяння у придбанні молодняку худоби і птиці для вирощування і відгодівлі, розширення мережі надання сервісних послуг (осіменіння, ветеринарні послуги, обробіток ґрунту, заготівлі кормів, збирання врожаю, реалізації продукції).

Разом з тим, у зонах тваринницьких комплексів основними проблемами, які мають екологічне значення, є можливе нагромадження патогенних мікроорганізмів, забруднення атмосферного повітря сірководнем, аміаком, молекулярним азотом та іншими сполуками.

Забруднення навколишнього середовища багато в чому визначається складом гнойових стоків, які залежить від таких основних факторів як: виду сільськогосподарських тварин, їх чисельності, якості та кількості кормів, росту, статі та маси тварин, напряму тваринництва, способу утримання та способів видалення гною. Рідкий гній містить значну кількість патогенних організмів, в процесі анаеробного його розкладу утворюються шкідливі гази, а також жирні кислоти, аміни та інші сполуки з неприємним запахом. Тому за відсутності належного контролю за його збереженням та використанням створюється реальна загроза поширення інфекційних хвороб у зоні тваринницьких комплексів.

Джерелами утворення стічних вод на підприємствах птахівництва є основні виробничі приміщення (пташники, цехи для сортування й упакування яєць, забою птахів і кормоприготування, інкубатори), допоміжні (механічні майстерні, гаражі, їдальні, лабораторії і т.д.), і житлові селища птахівницьких підприємств. Основними джерелами забруднення є технологічні системи видалення, підготовки й утилізації калу та стічних вод.

У стічні води потрапляє кал, залишки корму, черепашки, гравій, пір'я, яєчна шкарлупа, розбиті яйця, технічний жир і т.д. Бактеріологічними дослідженнями стічних вод встановлена їх обсіменіння протеєм, синьогнійною паличкою, стафілококами, патогенною кишковою паличкою, шигелами, сальмонелою та вірусами.

11.3. Органічне сільське господарство

Фото 11.3.1. завод компанії «Органік Мілк», с. Баранівка Житомирської області

Органічне землеробство – це система виробництва сільськогосподарської продукції, яка забороняє, або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів при відгодівлі тварин.

Із року в рік в сільськогосподарському виробництві все більшу роль набуває тенденція до зниження затрат та собівартості виробленої продукції, підвищенню її якості та конкурентоспроможності.

Одним із шляхів досягнення цього є запровадження органічного землеробства, що сприяє отриманню екологічно чистої продукції, як рослинницької, так і тваринницької галузі.

Над цим питанням в області працюють наукові установи – Інститут сільського господарства Полісся та Національний агроекологічний університет.

В інституті сільського господарства Полісся розроблена для зони Полісся адаптивно-ландшафтна система землеробства, що є необхідною умовою економічного його ведення. Запровадження її у виробництво передбачає відбір грунтів, на яких культура найкраще реалізує свій біологічний потенціал, при умові виконання усіх елементів технології.

Органічне землеробство передбачає обов’язкове ведення сівозмін з врахуванням періодичності повернення культури на попереднє місце вирощування з врахуванням посівів сидеральних і проміжних культур. Розроблена система удобрення культур у сівозміні з використанням на добриво місцевих органічних матеріалів ті речовин (гною, побічної продукції, сидератів), біологічних препаратів, перевірених біологічних методів захисту рослин.

Для Житомирщини, і особливо для Поліського регіону, це вигідно, тому в області спостерігається тенденція розвитку органічного землеробства.

12. Енергетика та її вплив на довкілля

12.1. Структура виробництва та використання енергії

Підприємствами й організаціями області протягом 2015р. на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби було використано 1027,1 тис.т умовного палива та енергії, що на 9,7% менше, ніж у 2014р.

Фактичне зниження питомих витрат теплоенергії у 2015р. порівняно з витратами попереднього року склало 13,1% (110,8 тис.Гкал) та електроенергії – 3,6% (41,4 млн.кВт.год), натомість фактичні питомі витрати палива збільшились на 0,3% (1,4 тис.т умовного палива).

У 2015р. питомі витрати палива та енергії на окремі види продукції енергоємних видів економічної діяльності зросли. Так, при виробництві 44% видів продукції, що враховуються органами державної статистики, було збільшено фактичні витрати палива та енергії, що призвело до перевитрат палива та енергії на 11,4 тис.т в умовному обчисленні.

Найбільше підвищення фактичних витрат палива відбулося на підприємствах м.Малина (34,3% від обсягу перевитрат по області) та Житомирського району (25,1%); теплоенергії – на підприємствах м.Житомира (99,9%); електроенергії – підприємствах м.Житомира (50,0%) та м.Коростеня (17,1%).

Із загального обсягу збільшення фактичних витрат палива найбільша частка припала на підприємства промисловості (68,5%) та сільського, лісового та рибного господарств (29,7%); теплоенергії – на підприємства промисловості (100,0%); електроенергії – на підприємства промисловості (80,7%).

Структура використання паливно-енергетичних ресурсів

У 2015р. основними споживачами палива були підприємства переробної промисловості та підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, які в загальному обсязі витрат спожили 36,4% та 37,6% палива відповідно; теплоенергії – переробна промисловість та освіта – 42,6% і 22,0%; електроенергії – переробна промисловість і добувна промисловість та розроблення кар’єрів – відповідно 37,9% та 20,9%.

Cеред підприємств переробної промисловості основними споживачами палива, теплоенергії та електроенергії були підприємства з виробництва харчових продуктів – відповідно 7,2%, 13,2%, 6,4% загального обсягу їх витрат; з оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння – 6,7%, 11,7%, 7,1%; з виробництва паперу та паперових виробів – 4,2%, 6,8%, 6,5%; з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – 14,4%, 2,5%, 9,6% відповідно.

На виробництво продукції, робіт і послуг, види яких відслідковуються органами державної статистики, було використано 431,4 тис.т умовного палива, серед якого газ природний складав 70,1%, дрова для опалення – 17,0%, вугілля кам’яне – 3,1%. В якості сировини і на непаливні потреби було використано 9,2 тис.т умовного палива, з них 98,2% – коксу та напівкоксу з вугілля кам’яного.

12.2. Ефективність енергоспоживання та енергозбереження.

Підприємствами, організаціями та установами області усіх видів економічної діяльності у 2015р. використано 1333,6 тис.т первинних і вторинних видів палива в умовному вимірі (з урахуванням обсягів реалізації населенню), що на 12,6% менше, ніж у попередньому році. Реалізовано населенню 690,5 тис.т умовного палива (51,8%), використано на виробничі та комунально-побутові потреби – 643,1 тис.т умовного палива (48,2%).

У структурі використаного палива (включаючи реалізацію населенню) 56,2% припало на природний газ, 23,5% – на нафтопродукти, 9,9% – на дрова для опалення, 1,0% – на вугілля кам’яне. Порівняно з 2014р. на 3,4 в.п. знизилася частка природного газу при одночас-ному збільшенні використання дров для опалення на 1,7 в.п.

У 2015р. у розподілі палива на виробничі та комунально-побутові потреби за напрямами споживання 49,5% припало на перетворення в інші види палива та енергію, 42,3% –на витрати в цілях кінцевого споживання, 5,3% – на втрати при розподілі, транспортуванні та зберіганні, 2,9% – на неенергетичні потреби.

Використання природного газу підприємствами окремих міст та районів області у 2015 році
	Природний газ, млн.м³	У % до 2014
По області	273,9	84,6
у тому числі
м.Житомир	131,4	86,2
м.Бердичів	16,9	82,2
м.Коростень	17,5	87,0
м.Малин	11,7	73,7
м.Нов.-Волинський	10,1	89,5
райони
Андрушівський	9,7	88,4
Житомирський	6,0	76,2
Нов.-Волинський	31,5	110,2
Попільнянський	9,2	65,9

Основними споживачами природного газу були підприємства і організації 9 районів та міст, обсяги використання яких становили 89,1% від загальних по області.

Порівняно з попереднім роком зменшили споживання газу природного суб’єкти господарювання майже усіх міст та районів області, найбільше у Лугинському – на 76,9%, Малинському – на 65,3% та Олевському – на 54,8% районах. Зростання обсягів споживання газу природного спостерігалось лише на підприємствах та організаціях Нов.-Волинського району – на 10,2%. Загалом по області споживання природного газу у виробничій сфері скоротилось на 15,4%.

Значна частина бензину моторного у 2015р. використовувалась підприємствами й організаціями 8 міст та районів (59,8% від загальних обсягів по області). Питома вага споживачів бензину обласного центру становила 35,6%.

Порівняно з 2014р. зростання обсягів бензину моторного спостерігалось на підприємствах та організаціях 5 регіонів області, найбільше у Попільнянському районі – на 36,2%. Поряд з цим зменшили споживання бензину моторного суб'єкти господарювання багатьох міст і районів області, найбільше Лугинського, Брусилівського та Ружинського районів – на 34,2%, 33,7%, 26,6% відповідно. Загалом по області використання бензину на виробничі та комунально-побутові потреби скоротилось на 13,0%.

Використання бензину та газойлів підприємствами

окремих міст та районів області у 2015 році

	Бензин моторний, тис.т	У % до 2014	Газойлі, тис.т	У % до 2014
По області	14,2	87,0	90,8	96,3
у тому числі
м.Житомир	5,1	78,1	12,8	102,1
м.Бердичів	0,6	96,5	1,5	96,5
м.Коростень	0,6	71,8	12,8	86,3
м.Малин	0,4	99,3	1,0	86,2
м.Нов.-Волинський	0,3	90,0	1,2	119,9
райони
Малинський	0,2	87,6	6,0	94,1
Нов.-Волинський	0,5	85,7	5,8	93,0
Попільнянський	0,8	136,2	7,9	128,8

Більше чверті (28,2%) газойлів спожито підприємствами й організаціями міст Житомира та Коростеня. В цілому по області відбулося зменшення обсягів його використання – на 3,7%, найбільше у Вол.-Волинському районі – на 23,9%.

Водночас відзначено збільшення споживання газойлів у Червоно-армійському районі – на 29,8%, Попільнянському – на 28,8%, Любарському – на 25,3%, Бердичівському – на 18,9%, Народицькому – на 16,6% та у містах Нов.-Волинському – на 19,9%, Житомирі – на 2,1%.

У розподілі використання палива за видами економічної діяльності обсяги його споживання підприємствами й організаціями проти 2014р. зменшилися на 13,1% в освіті, на 12,5% – у будівництві, на 8,0% – у промисловості, на 7,4% – у транспорті, складському господарстві, поштовій і кур’єрській діяльності. Водночас у сільському, лісовому та рибному господарстві вони зросли на 2,5%.

Розподіл використання палива за видами економічної діяльності

(у відсотках до загального показника)

У 2015р. загальний обсяг відпуску підприємствами й організаціями палива населенню становив 690,5 тис.т палива в умовному вимірі, що на 16,3% менше, ніж у попередньому році. Основна частка у структурі відпуску палива населенню припала на природний газ (62,4%), газойлі (12,4%), бензин моторний (10,9%), дрова для опалення (8,2%).

Порівняно з 2014р. збільшилися обсяги реалізації населенню вугілля кам’яного – у 6,8 раза, інших видів первинного палива – на 33,7%, пропану і бутану скраплених – на 21,3%. Водночас продаж населенню інших видів енергетичних матеріалів значно зменшився, а саме: природного газу – на 19,2%, бензину моторного – на 19,0%, дров для опалення – на 14,3%, газойлів – на 13,2%, олив та мастил нафтових; дистилятів нафтових важких – на 10,0%.

12.4. Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики.

Житомирською областю, першою в Україні, розроблено Енергетичну дорожню карту. Ця карта є путівником для керівників усіх рівнів, потенційних інвесторів на шляху заміщення традиційних викопних видів енергоресурсів місцевими видами палива, є своєрідним закликом влади до усієї громади області щодо налагодження відкритого, конструктивного діалогу і співпраці.

З метою залучення до енергетичного балансу області альтернативних джерел енергії в області розроблено Програму відновлення об’єктів малої гідроенергетики Житомирської області 2011-2015 роки.

Для забезпечення економії енергетичних ресурсів виконано наступне:

- проведено модернізацію та реконструкцію 53 котелень, замінено 36 енергоємних котли та 41 од. насосного обладнання, 3,9 км теплових мереж на труби в пінополіуретановій ізоляції, переведено на автономне та індивідуальне опалення;

- переведено 64 котелень на альтернативні види палива (відходи деревини, пелети, дрова), з економією газу – 3,6 млн.м^3..

На даний час в області працюють 14 малих ГЕС.

У регіоні налагоджено виробництво високоефективних водогрійних та опалювальних котлів на ТОВ «Котлозавод «Кригер», ВАТ «Агротепломаш», КП «Житомирський ремонтно-механічний завод». Більша частина з них працюють на низькокалорійних видах палива (дровах, щепі, торфобрикетах, фрезерному торфі, паливних гранулах, відходах лісового господарства та сільськогосподарського виробництва і т. ін.).

З метою скорочення обсягів споживання природного газу та більш широкого використання місцевих енергоресурсів в області розгорнуто виробництво паливних гранул та брикетів із відходів деревини, станом на 01.01.2016 на Житомирщині діють 22 підприємства, які спеціалізуються на виробництві альтернативного палива (деревних пелет та гранул).

13. Транспорт та його вплив на довкілля.

13.1. Транспортна мережа України.

13.1.1. Структура та обсяги транспортних перевезень.

У 2015р. транспортом області перевезено 19,4 млн.т вантажів, що на 12,7% менше, ніж у 2014р. Вантажооборот зменшився на 17,9% і склав 3,3 млрд.ткм, при цьому транспортна робота залізниці скоротилась на 16,9%.

Залізничним транспортом у 2015р. відправлено 15,0 млн.т вантажів, що на 14,7% менше, ніж у попередньому році.

У розрізі окремих номенклатурних груп у 2015р. найбільше відправлено будівельних матеріалів – 12,5 млн.т, що становило 83,2% рівня 2014р. Перевезення хімічних і мінеральних добрив збільшились у 33,0 раза, чорних металів – у 2,4 раза, зерна і продуктів перемолу – у 2,1 раза, лісових вантажів – на 4,4%. Водночас відправлення брухту чорних металів становило 80,8% рівня 2014р., кам’яного вугілля – 33,3%, нафти і нафтопродуктів – 1,4%.

Автотранспортом області у 2015р. доставлено споживачам 4,4 млн.т вантажів, вантажооборот становив 505,4 млн.ткм, що відповідно на 5,1% та 23,1% менше 2014р.

Пасажирським транспортом області у 2015р. виконано пасажирську роботу в обсязі 2,5 млрд.пас.км – на 0,2% більше, ніж у 2014р .

За цей час перевезено 123,0 млн. осіб, що на 2,7% більше, ніж у 2014р.

Залізницею у 2015р. відправлено 8,0 млн. пасажирів, або 98,6% від обсягу 2014р. Автотранспортом області у 2015р. перевезено 70,7 млн. осіб – на 0,1% більше, ніж у 2014р. Електротранспортом у 2015р. перевезено 44,3 млн. осіб, при цьому перевезення пасажирів тролейбусами і трамваями збільшились проти 2014 р. на 9,7% та 0,7% відповідно.

Транспорт Житомирщини, як і в минулі роки залишався найбільшим забруднювачем атмосферного повітря. Пересувними джерелами області протягом 2015 р. в атмосферне повітря викинуто 60,7 тис. т. забруднюючих речовин, що складає 87 % від загального обсягу викидів області.

Обсяги транспортних перевезень

Таблиця 13.1.1.1.

Рік	Перевезено вантажів			Вантажооборот			Перевезено пасажирів		Пасажирооборот
Рік	млн.т		у % до попере- днього року	млн. ткм		у % до попере- днього року	млн. осіб	у % до попере- днього року	млн. пас.км	у % до попере- днього року
Залізничний
2011	18,4	115,5		3409	99,8		10,1	88,4	1028	86,3
2012	18,0	98,0		3322	97,4		9,6	94,9	1176	114,4
2013	18,3	101,7		3260	98,1		9,6	100,8	1257	106,9
2014	18,6	101,5		3404	104,4		9,7	100,7	1151	91,6
2015	16,0	86,4		2829	83,1		9,5	98,4	1196	104,0
Автомобільний
2011	44,5	111,0		1185	114,1		71,6	93,1	1092	98,0
2012	46,7	105,1		1169	98,7		70,1	98,0	1096	100,4
2013	45,4	97,2		1122	96,0		70,1	100,0	1158	105,7
2014	47,1	103,6		1097	97,8		70,9	101,2	1222	105,5
2015	43,9	94,9		505,4	76,9		70,7	100,1	1166,2	95,9
Міський електротранспорт
2011	–	–		–	–		51,4	87,9	144	87,9
2012	–	–		–	–		49,5	96,3	138	96,3
2013	–	–		–	–		41,6	84,0	116	84,0
2014	–	–		–	–		41,0	98,7	115	98,7
2015	–	–		–	–		44,3	108,0	124	108,0

Динаміка викидів забруднюючих речовин (крім вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т.

Таблиця 13.1.1.2.

Роки	Вантажні автомобілі	Пасажирські автобуси	Пасажирські легкові автомобілі	Спеціальні легкові автомобілі	Спеціальні нелегкові автомобілі
2011	8,3	1,5	2,7	0,9	1,9
2012	7,9	1,4	2,5	0,9	1,7
2013	7,6	1,4	2,5	1,0	1,4
2014	7,2	1,4	2,2	0,9	1,3
2015	6,2	1,4	2,5	0,7	1,2

13.2. Вплив транспорту на довкілля

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива

Таблиця 13.2.1.

Роки	Обсяги викидів, тис.т.	У тому числі від використання			Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %
Роки	Обсяги викидів, тис.т.	бензину	газойлів (дизельного палива)	зрідженого та стисненого газу
2011	67,8	43	14,7	10,1	63,4
2012	67,25	41	15,6	10,6	61
2013	71,2	40,9	18,9	11,4	57,7
2014	66,5	36,1	17,4	13,0	54,3
2015	60,7	29,8	16,06	14,8	49,09

13.3. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

Для розв'язання екологічних проблем на автомобільному транспорті необхідно:

- забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення;

- забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів;

- розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і контролю за їх відповідністю сертифікатам;

- розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації;

- розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств.

Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити:

- нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів;

- методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничного транспорту;

- технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів;

- методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення.

14. Збалансоване виробництво та споживння

14.1. Тенденції та характеристика споживання

Економічна ситуація в сільському господарстві характеризується перш за все тим, що через обмеженість платоспроможності населення, значний монополізм у суміжних галузях, і особливо в переробній промисловості та торгівлі, а також великий обсяг імпорту сільськогосподарські виробники не можуть підвищувати ціни на свою продукцію відповідно до збільшення витрат на виробництво.

За попередніми підсумками у 2015р. фінансовий результат підприємств від реалізації продукції сільського господарства та надання послуг у рослинництві і тваринництві становив 1682,8 млн.грн прибутку проти 635,9 млн.грн у 2014р., рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва (без урахування бюджетних дотацій і доплат) у цілому склав 35,2% проти 20,6% у попередньому році.

Прибутки від реалізації продукції сільського господарства і надання послуг у рослинництві і тваринництві отримали 76,2% підприємств, у середньому на одне підприємство сума прибутку становила 8,0 млн.грн (у 2014р. – відповідно 66,8% і 3,5 млн.грн). Водночас 23,8% підприємств допустили від сільськогосподарського виробництва збитки, сума яких у розрахунку на одне підприємство становила 2,2 млн.грн (у 2014р. – відповідно 33,2% і 1,0 млн.грн).

Витрати на виробництво продукції сільського господарства

(у розрахунку на 1 ц, грн)

	2014	2015
Зернові і зернобобові культури	126,0	209,3
Насіння соняшнику	243,9	461,8
Цукрові буряки (фабричні)	28,2	43,5
Картопля	97,0	269,0
Овочі відкритого ґрунту	75,4	165,7
Велика рогата худоба на м’ясо	2653,6	2958,7
Свині на м’ясо	1648,2	3985,4
Вівці і кози на м’ясо	3883,9	3082,8
Птиця на м’ясо	1530,3	1495,8
Молоко	294,0	376,8
Яйця курячі, на 1000 шт	495,3	931,8
Вовна	486,1	1610,2

14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва»

Економічне стимулювання "раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища передбачене Законом Області «Про охорону навколишнього природного середовища». Але практика підтверджує, що вимоги цього закону, інших законів та законодавчих актів щодо економічного стимулювання залишаються лише декларацією. Хоча, на думку зарубіжних спеціалістів, найближчим часом ми станемо свідками початку всесвітнього повороту до виробництва сільськогосподарської продукції без пестицидів, гербіцидів і мінеральних добрив. Споживачі надають перевагу екологічно чистій продукції, незважаючи на її більш високу ціну.

15. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

15.1. Національна та регіональна екологічна політика України.

Реалізація екологічної політики на території області у 2015 році здійснювалась відповідно до Конституції України, Закону України від 25.06.1991 №1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», якими визначено політичні пріоритети та стратегічні напрями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Основними серед них є наступні:

· утвердження екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку;

· формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва, еколого-інноваційної модернізації економіки України;

· поліпшення екологічного стану річок;

· збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи.

З метою реалізації національної екологічної політики, стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів на території області впроваджується ряд загальнодержавних та регіональних екологічних програм, серед яких - "Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", „Загальнообласна програма “Питна вода Житомирської області на 2006-2020 роки”, „Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і с/г угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року”, обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2014-2017 роки та ряд інших.

15.2. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

Протягом останніх трьох десятиріч в Україні була сформована система управління природоохоронною діяльністю.

Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності:

- механізм сплати екологічного податку;

- механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля;

- державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів.

Екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

За рахунок надходжень екологічного податку в області створено і діє система фондів охорони навколишнього природного середовища. Фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів є базовим механізмом державного фінансування природоохоронних заходів. Фонди створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування заходів, пов'язаних з охороною довкілля.

Законом України від 28.12.2014р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» внесено зміни до Бюджетного кодексу України, відповідно до яких зарахування екологічного податку, які були основним джерелом наповнення фондів охорони навколишнього природного середовища, передані із спеціального фонду бюджету до загального, за рахунок чого збільшено базу доходів місцевих бюджетів.

Єдиним джерелом надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища у 2015 році є грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У 2015 році підприємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища до загального фонду всіх бюджетів сплачено 16582,5 тис. грн., з них:

- екологічний податок становить 10849,2 тис. грн.;

- збір за забруднення – 53,7 тис. грн.;

- інші надходження – 5679,6 тис. грн.

До бюджету області надійшло 7103,3 тис.грн., до місцевих бюджетів –5574,23 тис.грн., решта коштів, а саме 3904,98 тис.грн. направлено до Державного бюджету.

Кошти природоохоронних фондів спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Забороняється використання коштів природоохоронних фондів на заходи, не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (зі змінами).

15.3. Державний контроль за додержанням

вимог природоохоронного законодавства

Протягом 2015 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведено 562 заходи державного нагляду (контролю), з яких 340 - планових, 222 - позапланових.

Перевірено та обстежено 288 об’єктів державного нагляду.

В результаті проведених перевірок, обстежень та рейдів складено 1362 адміністративних протоколів, з яких 35 передано на розгляд до суду.

До адміністративної відповідальності у вигляді штрафів притягнуто 1344 особи. Сума накладених штрафів склала 196,410 тис. грн., стягнуто 150,703 тис. грн.

Внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства нараховано збитків на загальну суму 20709,912 тис. грн., в т.ч. 12044,960 тис. грн. нанесених невстановленими особами.

Суб’єктам господарювання та фізичним особам пред’явлено до сплати збитки на суму 8447,299 тис. грн., стягнуто з урахуванням попереднього періоду 1789,732 тис. грн.

65 матеріалів передано на розгляд до правоохоронних органів. Порушено 7 кримінальних проваджень.

По п’яти суб’єктах господарювання матеріали направлено до суду для прийняття рішення про тимчасову заборону (зупинення) їх діяльності.

Робота Держекоінспекції постійно висвітлюється в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті.

До здійснення рейдів залучаються громадські інспектори з охорони довкілля.

15.4. Виконання державних цільових екологічних програм

На виконання у 2015 році Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року в області здійснювались наступні заходи.

На утримання водогосподарсько-меліоративного комплексу Житомирської області землекористувачами було виділено коштів на суму 374,1 тис.грн.

В рамках бюджетної програми КПКВК 3511450 «Державний фонд регіонального розвитку» здійснювалось фінансування заходів по будівництву мереж водопостачання в сільських населених пунктах, в тому числі за рахунок місцевих бюджетів - на суму 188,3 тис.грн. На будівництво та реконструкцію каналізаційних мереж водовідведення з місцевих бюджетів було використано 230 тис.грн.

Також у 2015 році на виконання заходів з реконструкції каналізаційних насосних станцій в містах та селищах області з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були спрямовані кошти у сумі 10443,9 тис.грн.

По програмі захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2015 році кошти не виділялись.

Про виконання в області державної бюджетної програми КПКВ 2408070

„Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території,

що зазнала радіоактивного забруднення” за 2015 рік

Житомирській області на 2015 рік за бюджетною програмою КПКВ 2408070 „Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення” було передбачено асигнування у сумі 665 800 грн., які відповідно до паспорту бюджетної програми КПKВ 2408070 розподілено між Житомирським центром радіаційного контрою та виконанню заходів по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (Центром) – 312400 грн. та Народницькою районною спеціалізованою станцією по догляду землями зон безумовного обов’язкового відселення (Станцією) – 353400 грн.

На виконання Закону України „Про внесення змін до Закону України ”Про Державний бюджет України на 2015 рік” від 17.09.2015 №704-VIII передбачені асигнування для області за вищезгаданою програмою було збільшено на суму у розмірі 20200 грн. для збільшення фонду заробітної плати працівникам Центру та Станції по 10100 грн. для кожної організації.

Спеціалістами Центру протягом січня-грудня 2015 року проводилися роботи з організації радіологічного контролю сільськогосподарської та лісової продукції. За 12 місяців 2015 року відібрано і перевірено 15072 проби у 172-х населених пунктах, з яких 309 проб, або 2,1% мали перевищення допустимих рівнів забруднення цезієм-137. В тому числі молоко-2,2%, м’ясо-2,6%. Перевищення виявлено в 65 населених пунктах. Протягом звітного періоду головними радіоекологами у районах надано 3667 консультацій населенню, взято участь у 62 нарадах, 26 сесіях районних та сільських рад, 7 депутатських комісіях, надруковано 7 статей в районних газетах на Чорнобильську тематику.

Станція забезпечує утримання території загальною площею 22449,83 га, з яких 18393,3 га - сільськогосподарські землі, 1462,8 га - ліси та інші лісовкриті площі, 539,31га - забудовані землі, 1033,13 га - відкриті заболочені землі, 494,89 га – відкриті землі без рослинного покриву, 526,4 га води, у належному санітарно-екологічному та пожежно-безпечному стані.

15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища

Обласна система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля в Житомирській області, прогнозування його змін і розроблення науково- обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Обласна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, яка у свою чергу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.

Обласна система моніторингу довкілля – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення регіону; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

Створення і функціонування обласної системи моніторингу ґрунтується на принципах:

- узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин;

- інтеграції даних еколого-інформаційних систем Житомирської області;

- систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього;

- своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу;

- об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення Житомирської області.

Метою створення обласної системи моніторингу є підвищення ефективності управління екологічним станом області за рахунок:

- інтеграції екологічної та екологічно-значущої інформації, що надходить від суб’єктів моніторингу довкілля;

- аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;

- підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;

- підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Житомирської області, ефективності їх здійснення;

- розвитку міжнародного співробітництва.

Основними завданнями системи моніторингу є:

- організація систематичних спостережень за станом складових довкілля;

- виявлення ступеня антропогенного впливу на довкілля та здоров’я населення, факторів та джерел такого впливу;

- виявлення зон підвищеної екологічної небезпеки;

- розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу на природне середовище;

- організація моніторингу відгуку біоти на антропогенний вплив;

- оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків від техногенного та антропогенного навантаження;

- прогнозування стану довкілля та його змін;

- обґрунтування пріоритетів природоохоронної діяльності (обґрунтування та розробка природоохоронних управлінських рішень).

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” (далі - Положення) від 26.01.05 №14.

В Положенні визначені суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, до яких належать:

- організації, що здійснюють координацію та контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності у цілому на підвідомчій їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення ;

- організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища та державний санітарний нагляд об’єктів, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля.

Моніторинг довкілля здійснюють:

1. Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА

2. Житомирське обласне управління водних ресурсів +Житомирська гідрогеолого - меліоративна експедиція

3. Житомирська філія державної установи «Інститут охорони грунтів України»

4. Комунальне підприємство «Житомирводоканал» Житомирської міської ради

5. Науково-впроваджувальний центр Українського державного геологорозвідувального інституту

6. Житомирський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ)

7. Головне управління Держсанепідстанції в Житомирській області (ОблСЕС)

8. Державна інспекція захисту рослин Житомирської області

9. Комунальне підприємство Новоград – Волинської міської ради виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Новоград - Волинськ.

10. Міське комунальне підприємство “Бердичівводоканал”, м.Бердичів

11. КП «Комунальник» Овруцької міської ради

12. ТОВ “Малиненергоінвест”, м.Малин

13. Комунальне підприємство “Водоканал”, м.Коростень

14. Поліський філіал Українського ордена “Знак пошани” науково – дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА)

15. Фабрика банкнотного паперу Національного банку України

16. Управління ДСНС України в Житомирській області

17. Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства

18. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради

19. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

20. Департамент містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства ЖОДА

21. Державна екологічна інспекція у Житомирській області

22. ПАТ “Біомедскло”

23. КП “Житомиртеплокомуненерго” Житомирської міської ради

24. ПАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів”

Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є:

- довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля;

- аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;

- інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів;

- інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області, заінтересованих установ і організацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1551 „Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.09 № 59 „Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у новій редакції та нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”.

Обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі - Комісія) є консультативно-дорадчим органом при облдержадміністрації для координації діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля на основі державної, регіональної та відомчих програм моніторингу довкілля.

До складу Комісії входять керівники (заступники) місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, організацій та підприємств що є суб’єктами системи моніторингу довкілля Житомирської області. Для підвищення ефективності та контролю роботи обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля за напрямами моніторингу навколишнього природного середовища при обласній міжвідомчій комісії з питань моніторингу довкілля утворені постійно діючі секції:

- секція моніторингу атмосферного повітря;

- секція моніторингу поверхневих вод суші і підземних вод;

- секція моніторингу земельних ресурсів;

- секція контролю і поводження з відходами;

- секція моніторингу лісового фонду.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

- аналізує і координує діяльність суб’єктів моніторингу та інших місцевих органів державної виконавчої влади щодо створення та функціонування системи моніторингу, здійснення заходів, передбачених регіональною програмою моніторингу довкілля в Житомирській області;

- готує та розглядає пропозиції щодо вдосконалення роботи системи моніторингу довкілля, взаємодії РІАЦ Житомирської області та суб’єктів моніторингу, нормативно-правової бази, впровадження результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних робіт з питань створення, функціонування та вдосконалення системи моніторингу.

Управління екології та природних Житомирської обласної державної адміністрації відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” забезпечує організаційну інтеграцію суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, методологічне і метрологічне забезпечення складових частин і компонентів системи, координацію дій щодо побудови системи моніторингу, оперативне управління інформацією системи.

Проект регіональної програми моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області знаходиться на завершальному етапі.

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями,

середовища та число точок спостережень

Таблиця 15.5.1.

№ з/п	Суб’єкти моніторингу довкілля	Кількість точок спостережень, од.
№ з/п	Суб’єкти моніторингу довкілля	атмосферне повітря	стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря	поверхневі води	джерела скидів зворотних вод у поверхневі води	морські води	джерела скидів зворотних вод у морські води	підземні води	джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти	грунти
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Державна екологічна інспекція у Житомирській області	-	10	21	-	-	-	-	-	120
2	Житомирський обласний центр з гідрометеорології	2	-	12	-	-	-	-	-	-
3	ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр держсан-епідемслужби України»	1929	-	55	-	-	-	-	-	350
4	Житомирсье обласне управління водних ресурсів	-	-	10	-	-	-	-	-	233*
5	КП «Житомирське ВУВКГ»	-	-	2	5	-	-	-	-	-
6	КП “Новоград – Волинське ВУВКГ”	-	-	1	2	-	-	29	-	-
7	МКП “Бердичівводоканал”	-	1	2	1	-	-	17	-	-
8	ДКП “Малин міськводоканал”	-	-	3	4	-	-	-	-	-
9	КП “Водоканал”, м. Коростень	-	-	1	2	-	-	-	-	-

15.6. Державна екологічна експертиза

Протягом 2015 року управлінням проведена державна екологічна експертиза по 8 об’єктам (з яких 1 повернуто на доопрацювання).

Матеріали, що надавались на державну екологічну експертизу свідчать про те, що не всі причетні до проектування.

Основною причиною повернення документації на доопрацювання є:

- недостатня розробка розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС);

- використання недіючих методик розрахунків викидів забруднюючих речовин;

- відсутність рішень по поводженню з відходами, погодження прийнятих рішень з зацікавленими службами та організаціями;

- застосування в технологічних процесах застарілих технологій, тощо.

15.7. Економічні засади природокористування

15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

Еколого–економічний механізм природоохоронної діяльності діє з 1991 року з прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності базується на :

1. Засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів, забруднення та шкідливий вплив на довкілля.

2. Цільовому використанні коштів, отриманих від екологічного податку та платежів, на ліквідацію джерел забруднення і відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані.

Головним завданням економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності є:

1. Шляхом впровадження еколого-економічних інструментів стимулювати природокористувачів та забруднювачів довкілля до:

- раціонального та ощадливого використання природних ресурсів;

- зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції;

- зменшення шкідливого впливу на довкілля.

2. За рахунок коштів, отриманих від екологічного податку та платежів, створити незалежне і автономне від державного та місцевих бюджетів джерело фінансування природоохоронних заходів та робіт.

Діаграма 15.7.1.1

Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності.

Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали:

- екологічний податок;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних);

- механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси);

- система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди).

Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення.

Фінансування природоохоронної галузі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища збільшилось, однак залишається значно меншим від необхідного.

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн.

Таблиця 15.7.1.

№ п/п	Обсяг коштів	Рік
№ п/п	Обсяг коштів	2013	2014	2015
1	Залишок коштів на початок звітного періоду	-	-	10057,1
2	Надходження коштів у звітному періоді – всього	10072,638	19884,0	5342,3
3	Використано коштів - всього	10072,638	9826,9	11641,1
4	Залишок коштів на кінець звітного періоду	-	-	3758,3
5	% використання коштів (дані п.3 поділити на /(дані п.1+дані п.2)х 100)	100	49,4	75,6

15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі

На виконання природоохоронних заходів в минулому році в області використано 71449 тис.грн. З них за рахунок місцевих бюджетів – 2921 тис.грн., природоохоронних фондів – 29258 тис. грн. Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 32206 тис. грн.

Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів збільшились від попередніх років. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок природоохоронних фондів та власних коштів підприємств, установ, організацій.

15.8. Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього

природного середовища, використання природних ресурсів

та забезпечення екологічної безпеки

Екологічні стандарти і екологічне нормування - регулятор антропогенного навантаження на екосистеми. Завдяки встановленню екологічних норм і нормативів визначаються межі впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище і забезпечуються належні умови для існування людини.

Основу екологічного нормування складають:

• ГДК - гранично допустимі концентрації;

• ОБРВ - орієнтовно безпечні рівні впливу;

• ГДВ - гранично допустимі викиди (в атмосферу);

• ГДС - гранично допустимі скиди (у водні об'єкти);

• тимчасово погоджені викиди і скиди;

• ліміти використання природних ресурсів, викидів і скидів.

Норми (ГДК і ОБРВ) є єдиними для всієї території України.

Екологічні нормативи (ГДВ, ГДС) розробляють і вводять у дію державні природоохоронні органи, норми охорони здоров'я - інші уповноважені на те державні органи в межах своєї компетенції відповідно до природно-ресурсного законодавства.

Нормування якості навколишнього природного середовища повинне' здійснюватись з метою встановлення граничних норм впливу антропогенної діяльності, що гарантують екологічну безпеку населення, збереження генофонду, забезпечують раціональне використання і відтворення природних ресурсів в умовах сталого розвитку господарської діяльності. Виходячи з цього, можна стверджувати, що екологічне нормування обмежує як сам вплив шкідливих факторів, так і фактори навколишнього середовища, які віддзеркалюють цей вплив, а також реакцію навколишнього середовища на нього.

15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування

Протягом 2015 року управління проводило дозвільно-погоджувальну діяльність у межах своїх повноважень та згідно чинного законодавства. Так, за звітний період, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 302 ”Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи“, держуправлінням видано та переглянуто 274 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За звітний період управлінням проведена певна робота по охороні водних ресурсів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.02 р. № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.92 № 459, ст. 48, ст. 49 Водного Кодексу області управлінням розглянуто та видано 205 дозволів на спецводокористування.

Певна увага протягом звітного періоду приділялась питанню контролю за утворенням, знешкодженням та утилізацією промислових відходів.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 р. № 1218 „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” протягом 2015 р. зареєстровано 464 декларації на утворення відходів.

15.10. Екологічний аудит та екологічне страхування

Екологічний аудит в Україні проводиться з метою забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі господарської та іншої діяльності.

Відносини у сфері екологічного аудиту в Україні регулюються Законом України “Про екологічний аудит” та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища.

Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного  управління та інформації з цих питань вимогам законодавства  України.

Кінцевою метою екологічного аудиту є визначення відповідності сучасної екологічної ситуації екологічним стандартам, які б забезпечували оптимальний стан довкілля та безпеку життєдіяльності людини.

Об'єктами екологічного аудиту є: підприємства, установи та  організації, їх філії та представництва чи об'єднання, окремі виробництва,  інші господарські об'єкти.

15.11. Стан та перспективи наукових досліджень

у галузі охорони довкілля

У 2015 році з метою ефективного використання наукового потенціалу і наукового забезпечення вирішення екологічних проблем області, управління співпрацювало з Житомирським національним агроекологічним університетом.

Виконана науково-дослідна робота на тему „Гідрофітне очищення стічних вод Житомирщини та перспективи використання відпрацьованої фітомаси рослин», на що спрямовані кошти у сумі 95,0 тис.грн.

15.12. Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля

У своїй діяльності з екологічного інформування управління керується положеннями Орхуської конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про інформацію" та іншими законодавчими і нормативними документами. Протягом року екологами надавалась всебічна допомога та консультації студентам та викладачам вищих навчальних закладів щодо екологічних проблем області та шляхів їх вирішення, сприяння участі молоді у Всеукраїнських екологічних конкурсах, а також у написанні профільних бакалаврських та дипломних робіт. Населення зверталось до управління переважно по питаннях стану навколишнього природного середовища в області та окремих його ресурсів (вода, земля, атмосферне повітря). Необхідна інформація з зазначених питань надавалась, як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Екологічні матеріали також розміщені на сайті управління https://eprdep.zht.gov.ua/.

Фото 15.12.1. Виступ заступника начальника управління С.С. Сіренького до Дня екологічної освіти перед учнями та викладачами ЗОШ № 28 м.Житомира

15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій

В області зареєстровано біля двадцяти громадських організацій екологічного спрямування. Всі вони функціонують по мірі своїх можливостей. Наводимо основні та діючі у табличному варіанті.

Громадські організації, що діють на території області

(загальнодержавні, місцеві)

Таблиця 15.12.1

№ п/п

Назва організації

Поштова адреса

Керівник органіації

Телефон

(e-meil)

Дата реєстрації

Горомадське екологічне об’єднання «Пролісок»

(дитяча громадська організація)

м. Житомир проїзд академіка

Тутковського, 10

Адамович Анатолій Олександрович

41-03-80, 41-15-80

0954270936

oblcentum@gmail.com

22.02.99р.

№176

Шкільна дитяча громадська організація «Екологічний клуб «ЕКОС»

м.Житомир вул.Вітрука, 49, кв.98

Суботін Олександр Андрійович

33-30-04

42-09-36

22.06.07р.

№807980

Житомирська обласна організація товариства охорони природи

м.Житомир вул.Черняхівського,20

Рибинський

Ігор Євгенович

42-11-97, 47-43-43

Факс. 42-11-96

29.05.95р.

№96

Громадська організація Житомирська міська правоекологічна захисна асоціація

«Зелений тризуб»

м.Житомир вул.Черняховського 1, кв 15

Бездітний Ігор Валерійович

34-37-49

25.09.97р

Житомирський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації правоекологозахисної організації

«Зелений тризуб»

м.Житомир м.Перемоги, 5/1, кв.59

Гайдай

Ярослав Юрійович

(041)234-37-49

0674105415

DUKA07@mail.ru

12.11.09р

Громадська організація «Українська асоціація з екологічного контролю»

м.Житомир, пр.1 Сосновий, б.9

Бількевич Віктор Юрійович

0937599166

16.01.14р.

Товариство лісівників Житомирської області

м.Житомир вул.Хлібна,41

Чайнюк Микола

Михайлович

22-72-20

22-59-85

31.08.93р. №45

Громадська організація «Національний екологічний альянс»

10008 м.Житомир вул.Шевченка,35а, оф.2

Цимбалюк Юрій Миколайович

067 4121716

Yurek2002@

mail.ru

27.09.2013

Житомирське обласне

Товариство радіобіологів та радіоекологів

м.Житомир, Старий Бульвар,9

Фещенко

Володимир

Петрович

(067)934-82-55

ekostart@yandex.ua

10.

Житомирська обласна організація

Всеукраїнська екологічна Ліга

м.Житомир, вул. Михайлівська, 17, 10002,

Костриця Микола Миколайович

20-81-46

37-46-15

066-203-11-62

20.01.99

№166

Громадський рух «Врятуємо Полісся»

Малинський район

Гуменюк

Станіслав

Григорович

063 704-45-78

067738-35-50

Молодіжна неурядова громадська організація екоклуб «Рись»

Овруцький район, с.Селезівка

Жила Сергій Миколайович

0674104939

15.04.03р.

№5

ГО «Громадський екологічний контроль України»

м.Житомир, вул.Перемоги, б.29, оф.1

Дерев’янко Олена Василівна

0963118232

11.11.15р.

14.

Попільнянська районна екологічна організація «Дивокрай»

смт.Попільня, вул. Шкільна, 1

Бартовщук Василь Миколайович

(04137) 54411

0668000958

16.12.99р №46

15.12.2. Діяльність громадських рад,

об’єднань, тематичних робочих груп і мереж

У 2011 році була створена Громадська Рада неурядових громадських організацій при обласній державній адміністрації, в тому числі, сектор з питань екології та природокористування.

Громадська Рада працює з метою розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, у формуванні громадянського суспільства. Члени Громадської Ради та організації, які вони представляють завжди спільно вирішують нагальні проблеми охорони довкілля в межах нашої області. Постійним є громадське обговорення проектів законів, постанов Уряду.

15.13. Екологічна освіта та інформування

Формування екологічної свідомості, екологічного стилю мислення, екологічної культури і екологічної етики людини відбувається протягом усього життя, на всіх ступенях освіти та інформації – від дитячого садка до середньої та вищої школи, від гуртка, листівки до засобів масової інформації. Екологічна освіта та виховання повинні бути спрямовані на формування особистості, яка у повсякденному житті дотримується норм екологічно грамотної поведінки та підтримує практичні дії держави щодо захисту довкілля. Найбільш ефективним засобом застосування нових методик екологічної освіти і виховання, їх найдієвішою формою є широке залучення населення до участі у Всеукраїнських та регіональних масових еколого-натуралістичних заходах.

Участь школярів у природоохоронній роботі може бути широкою і різноплановою і переконує в тому, що саме з практичних справ починається формування їх відповідальності за стан довкілля, бажання його поліпшити, збереження народних традицій природокористування, формування активної життєвої позиції у вирішенні проблем навколишнього середовища.

Фото 15.13.1. Озеленення території екологічного ліцею № 24 м.Житомира

Ефективність екологічної освіти і виховання полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми і шляхи їх вирішення, а й брали особисту участь у виконанні конкретних завдань.

Для забезпечення неперервної екологічної освіти і виховання в області створена система в якій діють 6 позашкільних закладів еколого-натуралістичного спрямування, 4 еколого-натуралістичні центри на громадських засадах, 750 еколого-натуралістичних об’єднань і клубів, 362 загонів зелених патрулів, 229 загонів блакитних патрулів, 308 екологічні стежки, 166 екологічних агітколективів, 31 шкільне лісництво та 26 гуртків "Юних лісівників".

В області створено систему масової роботи екологічного змісту, що передбачає організацію та проведення для дітей та учнівської молоді щорічно близько 100 очно-заочних масових еколого-натуралістичних заходів: 19 міжнародних програм; 46 всеукраїнських очно-заочних масових еколого-натуралістичних заходів; 5 обласних освітніх програм; 36 обласних конференцій та семінарів; 20 фестивалів, зльотів природоохоронних конкурсів, акцій та виставок.

Всього в обласних заходах у 2015 році взяли участь 6659 юннатів, з них 1076 стали переможцями, у Всеукраїнських заходах – 111 юннатів, 50 – переможців.

Однією із форм екологічної освіти і виховання учнів є створення і організація роботи на екологічних стежках. В області створено і працює 287 екологічних стежок.

Залучення учнівської молоді загальноосвітніх навчально-виховних закладів нашого району до активної участі в роботі гуртків, клубів, об’єднань за інтересами еколого-натуралістичного профілю стало однією з найефективніших форм освіти і виховання підростаючого покоління, формування в учнів почуття відповідальності, бережливого ставлення до природних багатств рідного краю, відчуття особистої причетності до змін на краще.

В 11 навчальних закладах функціонують «зелені» та «блакитні» патрулі, які доглядають за джерелами, розчистили та додатково взяли під охорону 28 джерел, виготовили 200 штучних гнізда, висадили біля 15 тисяч дерев та 300 кущів.

Традиційно в школах області проводяться тижні екології та біології, тематичні змагання в пришкільних таборах відпочинку та навчальні екскурсії, дні зустрічі птахів, тижні благоустрою території, організовуються конкурси, конференції, круглі столи, тощо. Матеріали заходів розміщують на сторінках районних газет та офіційних сайтах шкіл.

На базі управління для студентів ІІІ-ІV курсів Житомирського Національного агроекологічного університету та Житомирського технологічного університету проводилась учбова та переддипломна практики.

Фото 15.13.2. Виступ екологічної агід-бригади ЗОШ № 28 м.Житомира

15.14. Міжнароде співробітництво у галузі охорони довкілля

15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги

Необхідність міжнародного співробітництва обумовлюється:

- глобальним характером багатьох екологічних проблем;

- транскордонним характером забруднення;

- міжнародними зобов’язаннями України щодо охорони довкілля;

- вигодами від міжнародного обміну досвідом та технологіями, можливостями залучення міжнародних інвестицій.

Міжнародне співробітництво

Таблиця 15.4.1

№

п/п

Назва угоди

Дата підписання

Термін дії угоди

Стан дотримання та застосування

Примітка

Республіка Білорусь

Угода між державною екологічною інспекцією у Житомирській області та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього середовища

2014р.

постійно

Підписана Угода, відповідно з якою проводиться обмін інформацією

ВИСНОВКИ

В природоохоронній діяльності існує ряд проблем, які потребують посиленої уваги центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Протягом 2015 року управлінням екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації здійснено комплекс заходів спрямованих на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, що дало змогу стабілізувати екологічну ситуацію в області.

В області діє обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2014-2017 роки.

Першочерговими та пріоритетними завданнями в діяльності управління екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації у 2015 році було виконання політичних пріоритетів, стратегічних напрямів та завдань облдержадміністрації та Мінприроди України щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, серед яких основними були наступні:

- розв’язання найбільш суттєвих екологічних проблем області;

- використання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення стану поверхневих водних об’єктів і підземних водних горизонтів;

- сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами;

- формування інформаційного простору з питань збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти, активному залученню громадськості до розв’язання екологічних проблем.

Підписаний Президентом України у 2015 році Закон України «Про засади державної регіональної політики» створив законодавчу основу нової регіональної політики в екологічній діяльності, яка охоплює значно ширше коло питань, що стосуються збереження довкілля. А відтак, вирішення екологічних проблем повинно стати одним із найвищих пріоритетів діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що сприятиме поліпшенню стану навколишнього природного середовища.

Начальник управління В.В. Войцешук

Червоноармій-ський	0,026	0,015	0,007	0,0024	0,0019	0,014	0,011	0,001	0,001	0,001	0,024	0,02	0,00066	0,000992	0,0026	0,00860	0,00600	0,00020	0,00000	0,00040	0,004	0,003	0,000	0,000	0,000
Черняхівський	0,036	0,029	0,002	0,0029	0,0025	0,034	0,026	0,002	0,003	0,003	0,0138	0,009	0,00048	0,0021	0,00225	0,02340	0,01520	0,00160	0,00010	0,00240	0,100	0,000	0,036	0,003	0,003
Чуднівський	0,069	0,007	0,004	0,013	0,045	0,033	0,008	0,0001	0,016	0,009	0,0297	0,008	0,00008	0,013	0,0086	0,07280	0,03230	0,00010	0,00000	0,01000	0,140	0.,018	0,039	0,016	0,027
м. Житомир	1,083	0,242	0,058	0,494	0,289	1,177	0,204	0,071	0,593	0,309	1,158	0,192	0,076	0,3485	0,3495	1,44920	0,14820	0,07370	0,00120	0,41050	1,281	0,001	0,100	0,512	0,331
м. Бердичів	0,91	0,069	0,0021	0,454	0,382	1,231	0,073	0,001	0,628	0,529	0,5986	0,059	0,000403	0,703	0,5986	0,31360	0,06570	0,00250	0,00470	0,05210	0,240	0,002	0,004	0,050	0,049
м. Коростень	0,546	0,215	0,03	0,154	0,147	0,682	0,265	0,034	0,242	0,141	1,77	0,441	0,028	0,322	0,2189	0,72310	0,21140	0,02260	0,00330	0,15280	0,628	0,012	0,019	0,162	0,142
м. Нов.-Волинський	0,331	0,166	0,098	0,051	0,016	0,229	0,079	0,089	0,047	0,014	0,185	0,061	0,068	0,043	0,0131	0,12050	0,02380	0,02090	0,00310	0,01100	0,125	0,019	0,024	0,032	0,011
м. Малин	0,218	0,047	0,019	0,074	0,078	0,196	0,045	0,015	0,062	0,074	0,1846	0,032	0,013	0,062	0,0776	0,11360	0,01880	0,01320	0,00010	0,02370	0,260	0,001	0,013	0,104	0,083

Разом по області	7,386	3,9	0,646	1,51	1,33	7,318	3,208	0,685	1,917	1,508	1,8549	3,3197	0,885	1,747	1,6985	10,92540	2,67080	0,68140	0,03320	1,54300	8,985	0,147	0,997	1,427	1,518

Населені пункти	2011р.					2012р.					2013 р.					2014р					2015р.
	разом	в т.ч.				разом	в т.ч.				разом	в т.ч.				разом	в т.ч.
	разом	пил	діоксид сірки	діоксид азоту	оксид вуглецю	разом	пил	діоксид сірки	діоксид азоту	оксид вуглецю	разом	Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок	діоксид сірки	діоксид азоту	оксид вуглецю	разом	Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок	діоксид сірки	діоксид азоту	оксид вуглецю	разом	Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок	діоксид сірки	діоксид азоту	оксид вуглецю
Андрушівський	0,052	0,0013	0,000004	0,019	0,032	0,049	0,004	0	0,016	0,029	0,0115	0,000509	0	0,0094	0,00156	0,02580	0,00040	0,00000	0,00010	0,00210	0,114	0,013	0,014	0,018	0,040
Баранівський	0,187	0,065	0,03	0,04	0,052	0,153	0,051	0,025	0,036	0,041	0,378	0,033	0,28	0,035	0,03	0,09650	0,02630	0,01900	0,00000	0,01360	0,097	0,000	0,005	0,028	0,024
Бердичівський	0,012	0,0036	0,0018	0,000458	0,006	0,027	0,015	0,006	0,001	0,005	0,0308	0,016	0,003	0,006	0,0058	3,79560	0,01440	0,00220	0,00380	0,39740	1,193	0,007	0,007	0,190	0,168
Брусилівський	0,007	0,0019	0,004	0,00019	0,001	0,091	0,002	0,004	0,048	0,037	0,0044	0,0018	0,0013	0,000589	0,000712	0,00370	0,00070	0,00060	0,00000	0,00030	0,013	0,000	0,000	0,000	0,001
Вол.-Волинський	0,455	0,378	0,036	0,028	0,013	0,301	0,227	0,036	0,029	0,009	0,533	0,297	0,182	0,034	0,020	0,36730	0,20630	0,11230	0,00000	0,01300	0,422	0,038	0,130	0,026	0,015
Ємільчинський	0,091	0,022	0,028	0,002	0,039	0,091	0,022	0,028	0,002	0,039	0,2899	0,022	0,028	0,0024	0,0395	0,13360	0,02240	0,02780	0,00630	0,03960	0,156	0,015	0,029	0,010	0,068
Житомирський	0,27	0,105	0,012	0,016	0,02	0,273	0,13	0,084	0,026	0,033	0,1357	0,212	0,17	0,032	0,1357	0,52100	0,16490	0,11330	0,00310	0,10160	0,678	0,002	0,207	0,046	0,092
Коростенський	1,06	1,013	0,022	0,009	0,012	0,688	0,635	0,023	0,013	0,017	0,705	0,220	0,031	0,014	0,026	0,42390	0,28620	0,04530	0,00010	0,03440	0,306	0,003	0,044	0,015	0,019

Січень

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Табл.2.1.1.1.

Підприємство-забруднювач

Відомча приналежність

Валовий

викид, т

2

Динаміка заготівлі лікарської сировини за останні п’ять років, т

Заболо-

Підкис-

Фото 7.1.1.2. ПАО Малинский камнедробильный завод

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Атмосферне повітря

Відходи

Мал.10.2.1.1. Пержанське родовище берилію, с. Перга Олевського р-ну

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями,

середовища та число точок спостережень

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн.