Відбувся Екологічний хаб «Війна і довкілля: діяти, зрозуміти, зберегти»

Участь у екохабі, який в цьому році проходив у змішаному форматі (онлайн та офлайн), взяли державні службовці, науковці, педагоги, студенти, журналісти, учні закладів загальної середньої освіти, вихованці закладів позашкільної освіти.

Привітали учасників екохабу Володимир Вербицький, директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді; Наталія Шевчук, заступник начальника відділу загальної середньої, дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти управління загальної середньої, дошкільної, інклюзивної, позашкільної освіти та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації; Світлана Таргонська, головний спеціаліст відділу ОВД Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації.

У вітальних словах було зазначено, що надзвичайно важливо думати про майбутнє, про відновлення природних ресурсів – аналізувати, складати план дій, узгоджувати позиції.

Про нелегку і небезпечну роботу журналіста в умовах війни, а також про документування екологічних злочинів розповів Орест Ребманн, шеф-редактор програми «Факти» телеканалу ICTV.

Вплив війни на втрати видового і екосистемного біорізноманіття проаналізувала Людмила Симочко, професор Коїмбрського університету (Португалія).

Зміни, які відбуваються в атмосферному повітрі під час війни на прикладі Житомирщини, учасники екохабу дізнались під час виступу Сергія Дейсана, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Микола Шелюк, в.о. директора природного заповідника «Древлянський» розповів про наслідки військової агресії для природних угрупувань та окремих представників флори і фауни , що охороняються в заповіднику.

Наслідки військової агресії рф для лісів України та можливі шляхи відновлення лісових насаджень окреслила Тетяна Курбет, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри екології та природоохоронних технологій Державного університету «Житомирська політехніка».

Гідрохімічний статус пост-мілітарних водних екосистем Бучанського району Київської області висвітлив Ілля Циганенко-Дзюбенко, аспірант, асистент кафедри екології та природоохоронних технологій Державного університету «Житомирська політехніка».

За даними Державної екологічної інспекції Поліського округу, лише внаслідок пожеж на нафтобазах, які знаходяться на території Житомирської області і були пошкоджені внаслідок ракетно-бомбових ударів агресора, в атмосферне повітря потрапило близько 13 200 тон забруднюючих речовин; загальна площа забруднених при цьому земель – понад 30 га.

Ще понад 1,5 млн тон забруднюючих речовин додало горіння лісових та інших насаджень загальною площею понад 2 тис. га - в результаті ракетного обстрілу, здійсненого окупантами по лісах Житомирщини, постраждав лісовий фонд державних підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. Також фахівцями Інспекції проведено обстеження місця падіння збитого літака поблизу Житомира та встановлено, що на загальній площі 0,9 га пошкоджено 652 дерева до ступеня припинення росту з наступним їх горінням. Загальний розмір шкоди склав понад 4,5 млн грн.

Вогонь завдав непоправної шкоди природно-заповідному фонду України. Знищено понад 2 100 гектарів лісових насаджень на території заповідника «Древлянський», що у Народицькій ТГ.

Загалом, сума шкоди, завданої довкіллю внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, становить майже 15 млрд грн. Вражає сума шкоди, завданої внаслідок російської збройної агресії земельним ресурсам Житомирщини. Це понад 253 млн грн.

Подібні заходи надзвичайно важливі, адже відновлення екосистем, постраждалих у результаті збройної агресії російської федерації, буде тривати не одне десятиріччя.

Тому досить важливим є залучити дітей та молоді до вивчення цих проблем, щоб допомогти у післявоєнному відновленню рідної України.