Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь.

Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення.

Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.

 Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн – договірних сторін конвенції.

Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2019 року: «Водно-болотні угіддя та зміни клімату» і запропонував серію лозунгів: «Водно-болотні угіддя – ключ до вирішення проблем, пов'язаних зі змінами клімату. Ми не безсилі у протидії змінам клімату. Водно-болотні угіддя допомагають нам. Годі виснажувати водно-болотні угіддя. Зупинимо втрату водно-болотних угідь».

Водно-болотні угіддя належать до найбільш продуктивним екосистем світу. Вони є осередками біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування незліченних видів рослин і тварин. Вони підтримують високі концентрації численних видів птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб і безхребетних. Водно-болотні угіддя також є важливими сховищами генетичного матеріалу рослин. Наприклад, таке водно-болотне рослина, як рис, є основним продуктом харчування для більш половини людства.

В останні роки численні природні функції водно-болотних екосистем і їх цінність для людства стали знаходити все більше розуміння і документальне підтвердження. Це призвело до значного збільшення витрат на відновлення втрачених або деградованих гідрологічних і біологічних функцій водно-болотних угідь. Однак цього недостатньо - набирає обертів робота з удосконалення практичних методів в глобальному масштабі, у міру того як світові лідери докладають зусиль, щоб впоратися із наступом водною кризою та наслідками зміни клімату. І це відбувається одночасно з ростом населення світу, яке в найближчі 20 років буде приблизно збільшуватися на 70 мільйонів чоловік в рік.

Глобальне споживання прісної води збільшилася в шість разів в період з 1900 по 1995рр. - більш ніж в два рази швидше, ніж темпи приросту населення. Одна третина населення світу сьогодні проживає в країнах, які вже відчувають помірний або серйозний дефіцит води. До 2025 р двоє людей з кожних трьох, які проживають на Землі, в своєму житті цілком можуть зіткнутися з умовами нестачі води.

Здатність водно-болотних угідь адаптуватися до умов, що змінюються, а також до прискореним темпам змін матиме вирішальне значення для людського суспільства і дикої природи скрізь, де в повній мірі відчувається вплив зміни клімату на життя нашої екосистеми. Тому не дивно, що весь світ звернув увагу на водно-болотні угіддя та послуги, які вони надають нам.

Крім того, водно-болотні угіддя мають особливі властивості як частина культурної спадщини людства - вони пов'язані з релігійними та космологічними віруваннями і духовними цінностями, є джерелом естетичного і художнього натхнення, містять в собі безцінні археологічні свідчення з далекого минулого, забезпечують притулку диким тваринам і формують основу важливих місцевих традицій соціального, економічного і культурного характеру.

В Україні на сьогодні є 37 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею біля 770,545 тис. га.

У Житомирській області розташоване водно-болотне угіддя міжнародного значення «Поліські болота», яке включає в себе дві різні ділянки: ділянку верхових і перехідних боліт «Міроші» та ділянку перехідних-низинних боліт в заплавах малих річок Болотниці і її притоки Жолобниці, що розташовані в с.Селезівка Овруцького району Житомирської області.

Територія угіддя площею 2 145 га повністю входить до складу Поліського природного заповідника площею 20 104 га. Угіддя знаходяться у межах природоохоронної території і тому тут здійснюються лише наукові дослідження, природоохоронні заходи, включаючи протипожежні та санітарні рубки.

Кожен з нас може зробити невеликий внесок у охорону водно-болотних угідь:

· не засмічуйте берег, на якому ви відпочиваєте;

· не оріть свій город до урізу води, залишайте прибережні водоохоронні смуги;

· висаджуйте ліс у прибережній зоні;

· дотримуйтесь правил полювання та рибної ловлі;

· не діставайте тварин у сезон тиші, не вмикайте голосно музику, відпочиваючи на природі;

· вивчайте свою водойму і діліться своїми знаннями з дітьми, оточуючими;

· не проходьте повз порушень, повідомляйте про них в природоохоронні, а також правоохоронні органи.