Європейський зелений курс

Зелений Курс і Україна

З моменту презентації Європейського Зеленого Курсу, Україна долучається до неї поступовими кроками. У липні 2021 року Уряд затвердив до 2030 року зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року. Це не досить амбітна ціль і вона ставить під сумнів можливість досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року. Тоді наша держава перебувала на етапі наближення національного законодавства в сфері до законодавства ЄС згідно з зобов’язаннями за Угодою про асоціацію, але все це відбувалося досить повільно і не у всіх сферах. Впровадження ЄЗК в Україні повинно мати наскрізний характер: екологічні та кліматичні питання мають розглядатись у сферах енергетики, промислової політики, сільського господарства, транспорту, фінансів тощо.

Наразі Україна веде війну за право на існування, і захист нашої держави, безпека наших людей і збереження наших цінностей є першочерговою задачею. Частина нашої території досі окуповано і кожного дня йде боротьба за виживання. Але в той же час деокуповані та постраждалі території відновлюються та відбудовуються, Україна отримує підтримку від міжнародних партнерів, включно з ЄС. Це є шансом на відновлення України після війни у сталий та зелений спосіб, що буде важливим для розвитку конкурентоспроможної економіки та комфортного життя населення. ЄЗК має стати дороговказом для України під час відновлення.

Зелений Курс – це дороговказ, який включає стратегії розвитку сталої, чистої, безпечної та здорової Європи. Він складається з плану дій, спрямованих на те, щоб зробити економіку ЄС стійкою, перетворивши кліматичні та екологічні виклики на можливості в усіх сферах у справедливий та інклюзивний спосіб. ЄЗК охоплює всі сектори економіки, зокрема, транспорт, енергетику, сільське господарство, будівництво та промисловість.

Складові частини Зеленого Курсу:

Кожна частина Плану передбачає затверджені цілі ЄС до 2030 року, які важливо реалізувати для досягнення загальної мети.

Енергоефективне будівництво та реконструкція

Будівництво, експлуатація та реконструкція будівель вимагає значної кількості енергії та мінеральних ресурсів (наприклад, піску, гравію, цементу). До того ж на будівлі припадає 40% споживаної енергії. Рівень щорічного оновлення будівельного фонду в країнах-членкинях ЄС коливається від 0,4 до 1,2%. Щоб досягти цілей ЄС щодо енергоефективності, цю швидкість планується збільшити щонайменше вдвічі. Задля цього потрібно запустити «хвилю оновлення» державних та приватних будівель. Незважаючи на те, що підвищення темпів оновлення є проблемою, енергоефективність знижує рахунки за електроенергію та може зменшити енергетичну бідність(відсутність доступу до сучасних джерел енергії). Це також може стимулювати будівельний сектор, появу нових робочих місць і підтримати місцеві малі та середні підприємства.

Слід забезпечити, щоб проектування нових і реконструкція існуючих будівель на всіх етапах, відповідала потребам циркулярної економіки та вели до посилення цифровізації та кліматичної стійкості будівельного фонду. Особливу увагу буде приділено ремонту соціального житла, щоб допомогти домогосподарствам, які мають проблеми з оплатою електроенергії. Впровадження енергоефективних заходів для існуючих жилих будівель має охопити 50 млн. споживачів. Слід також зосередитися на підвищенні енергоефективності шкіл і лікарень, оскільки заощаджені кошти будуть доступними для підтримки освіти та охорони здоров’я.

Сталий та “розумний” транспорт

На транспорт припадає близько 25% викидів парникових газів в ЄС. Щоб досягти кліматичної нейтральності, необхідно до 2050 року скоротити викиди від транспорту на 90%. Скорочення мають відбутись в автомобільному, залізничному, авіаційному і водному секторах транспорту. Побудова сталого та розумного транспорту означає надання пасажирам більш комфортних, доступних та “чистіших” альтернатив їхнім поточним засобам пересування. У першу чергу – значна частина з 75% внутрішніх вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом, повинна переміститися на залізницю та внутрішні водні шляхи. Це, в свою чергу, потребує кращого управління та збільшення пропускної здатності залізниць і внутрішніх водних шляхів. Ціна транспортних перевезень повинна відображати вплив, який вони здійснюють на довкілля та здоров’я. Субсидіювання викопного палива повинно припинитися. В контексті перегляду оподаткування енергетики Єврокомісія уважно розгляне поточні податкові пільги, включно з авіаційним і морським паливом, і повністю усуне будь-які прогалини.

Планується паралельно нарощувати виробництво та розгортання стійких альтернативних видів транспортного палива. До 2025 року на європейських дорогах очікується поява 13 мільйонів автомобілів з нульовим і низьким рівнем викидів. Для них загалом знадобиться близько 1 мільйона громадських станцій підзарядки та заправки. Забруднення від транспорту має значно зменшитися, особливо в містах. Комбінація заходів має зменшити викиди, подолати затори в містах і покращити громадський транспорт. Будуть також запропоновані більш жорсткі стандарти викидів для автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.

Збереження та відновлення біорізноманіття

Екосистеми забезпечують такі необхідні речі, як їжа, прісна вода та чисте повітря. Вони також пом’якшують дію стихійних лих, шкідників і хвороб. Запропонована “Стратегія біорізноманіття ЄС” спрямована на те, щоб до 2030 року біорізноманіття Європи відновилося завдяки збільшенню площі природно-заповідного фонду до 30%. Європейським містам також пропонується збільшити частку біорізноманіття в урбаністичному просторі.

Загальна площа лісів Європи складає 45% території і вони зазнають дедалі більшого тиску внаслідок зміни клімату. Для підвищення якості і кількості європейських лісів підготовлена нова “Лісова стратегія ЄС”. Вона передбачає, окрім іншого, посадку нових дерев (3 мільярди одиниць) та відновлення пошкоджених або виснажених лісів, щоб допомогти збільшити поглинання CO2, зменшити частоту та масштаби лісових пожеж. Також Євросоюз заохочуватиме імпорт, який не створює вирубку лісів за кордоном, щоб мінімізувати ризик для лісів за межами ЄС.

Дедалі більше визнається роль морів і океанів у пом’якшенні змін клімату та адаптації до них. Ми повинні ефективно використовувати ресурси моря, наприклад, водорості та інші рослинні морепродукти – як джерело білка, що, в свою чергу, може зменшити тиск на сільськогосподарські угіддя.

«Від ферми до виделки»: справедлива, здорова та екологічна система продовольства

Європейська їжа має залишатися безпечною, поживною та високоякісною, кожен громадянин ЄС повинен мати до неї доступ. Виробництво їжі призводить до забруднення повітря, води та ґрунту, сприяє втраті біорізноманіття та зміні клімату. Виробництво їжі споживає надмірну кількість природних ресурсів, у той час як значна частина їжі витрачається даремно. Щоб зменшити вплив цих процесів на довкілля запропонована Стратегія «Від ферми до виделки» (From Farm to Folk) . Вона сприятиме досягненню цілей циркулярної економіки – від виробництва до споживання.

Європейські фермери та рибалки є ключовими дійовими особами і цій стратегії. Пропозиція Єврокомісії щодо спільної сільськогосподарської політики(САП) на 2021–2027 роки передбачає, що щонайменше 40% загального бюджету САП та щонайменше 30% Фонду морського рибальства будуть спрямовані на кліматичні заходи. Пропонується покращити управління поживними речовинами для покращення якості води та зменшення викидів. Планується значне зменшення використання хімічних пестицидів, а також зменшення використання добрив і антибіотиків. Стратегія, окрім іншого, передбачає, що імпортовані продукти харчування з третіх країн повинні відповідати екологічним вимогам ЄС. Нова стратегія допомагає боротися з шахрайством у продовольчий сфері через запобігання і виявлення підробок у координації з державами-членкинями та країнами, що не входять до ЄС.

Нульове забруднення довкілля

Щоб захистити громадян Європи та екосистеми, Комісія прийняла план дій щодо запобігання забрудненню повітря, води та ґрунту. Він має зберегти біорізноманіття в озерах, річках і водно-болотних угіддях, зменшити особливо шкідливе забруднення мікропластиком і фармацевтичними препаратами. Переглянуто стандарти якості повітря відповідно до рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я і надано підтримку місцевій владі для підвищення ступеня чистоти повітря. Планується зменшити забруднення від великих промислових підприємств і поліпшити профілактику аварій на виробництві. Нова хімічна стратегія захистить громадян і довкілля від небезпечних хімічних речовин і заохотить інновації для розробки безпечних і стійких альтернатив. До того ж буде удосконалено правила оцінювання хімічних речовин, що надходять на ринок.

Посилення кліматичних амбіцій

ЄС вже давно почав модернізацію та трансформацію економіки з метою досягнення кліматичної нейтральності. У період з 1990 по 2018 рік викиди парникових газів скоротилися на 23%, а економіка зросла на 61%. Однак минула політика дозволяла скоротити викиди парникових газів лише на 60% до 2050 року. Цього замало для досягнення мети. Тому Єврокомісія представила план щодо збільшення цілі скорочення викидів ЄС до 2030 року до 55% порівняно з рівнями 1990 року – це пакет ініціатив Fit to 55. Комісія ухвалить нову, більш амбітну, стратегію ЄС щодо адаптації до зміни клімату. Це важливо, оскільки зміна клімату продовжуватиме створювати значний стрес у Європі, незважаючи на зусилля щодо пом’якшення наслідків. Важливо також забезпечити відповідність оподаткування кліматичним цілям, то ж Єврокомісія пропонує переглянути «Директиву про оподаткування енергетики». Втілюючи в життя Зелений Курс, ЄС прагне стати глобальним лідером у боротьбі зі зміною клімату, щоб заохотити інші держави світу скорочувати викиди. Євросоюз особливо робить наголос на підтримці своїх безпосередніх сусідів. Екологічний перехід для Європи може бути повністю ефективним лише тоді, коли найближчі сусіди ЄС також вживатимуть ефективних заходів.

Інформація в статті використана з сайту: Європейський Зелений Курс – Екодія (ecoaction.org.ua)