Про природно-заповідний фонд Житомирської області

 

За станом на 01.01.2018 на території області розташовано два природні заповідники: Поліський природний заповідник та природний заповідник «Древлянський». 

Поліський природний заповідник площею 20104 га створено у 1968 році на території Овруцького і Олевського районів.

Найбільш типовий ландшафт представлений великими болотними масивами, сосновими лісами, унікальними водно-болотними угрупованнями. Переважають соснові ліси, зокрема середньовікові та пристигаючі – зеленомошні, чорнишеві, лишайникові, сфагнові, а також березово-соснові.

У  заповіднику охороняється 45 видів ссавців, 195 - птахів, 11 - земноводних, 7 - плазунів, близько 1000 - комах та 19 видів риб.

Флора має бореальний та неморальний характер і включає 607 видів вищих рослин, 139 - мохів та 149 лишайників, десятки видів грибів і водоростей. 

 

Указом Президента України від 11.12.2009 №1038/2009 «Про створення природного заповідника «Древлянський» на території Народицького району створено природний заповідник  «Древлянський», площею - 30872,84 га.

 

         З метою розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, забезпечення збереження біорізноманіття в області за поданням управління рішенням обласної від 07.03.2018 № 998  утворено на території Ружинського району ботанічні заказники місцевого значення «Карачина гора» площею 24 га та «Голубіївський ліс» площею 145,7 га.

 

         Рішенням обласної ради від 31.05.18 № 1082 внесено зміни у рішення обласної ради від 22.11.12 № 718 «Про створення нових і зміну меж існуючих об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», внаслідок чого загальна площа орнітологічного заказника місцевого значення «Мусіївка» становить 325 га, тобто збільшена на 82 га.

 

         Рішенням обласної ради від 26.07.2018 № 1176 утворено ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Верба» площею 102,9 га та лісовий заказник місцевого значення «Трубіївський ліс» площею 40,4 га. 

                       

         Рішенням обласної ради від 12.09.2018 № 1214 утворено ботанічний заказник місцевого значення «Дідовицький площею 8,5 га та ландшафтний заказник місцевого значення «Ліптов» 1,5 га.    

                                

            У 2018 році (станом на 01.10.2018 р.)  площу природно-заповідного фонду області збільшено  на 405 га.       

 

 

         Відповідно до Закону  України “Про природно-заповідний фонд України” природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного  світу,  підтримання загального  екологічного балансу  та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Крім того, Закон визначає, що території та об’єкти ПЗФ  поділяються на природні території та об’єкти, а саме:

-         природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

-         штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.  

На сьогодні на території області налічується 228 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 137,15 тис.га, відсоток заповідності становить 4,5%.

 

 

Структура природно-заповідного фонду

 

Назва категорії заповідності	Кількість об’єктів, шт.	Площа, га
1 Території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
Національні природні парки	-	-
Природні заповідники	2	50976,84,0
Біосферні заповідники	-	-
Парки-пам’ятки садово- паркового мистецтва	5	119.8,0
Заказники	10	6757,0
Пам’ятки природи	2	51,0
Ботанічні сади	1	35,4
Зоопарки	-	-
Дендропарки	-	-
Разом:	20	57940,04
2 Території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення
Заповідні урочища	-	-
Заказники	152	78879,43
Пам’ятки природи	35	93.69
Ботанічні сади	-	-
Зоопарки	-	-
Дендропарки	3	14,9
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва	18	228,6748
Регіональні ландшафтні парки	-	-
Разом:	208	78811,5948
Разом по  природно-заповідному  фонду області:	228	137157,4348

 

 

Заповідні території охороняється як національне надбання, до яких встановлюється особливий режим  охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Збереження територій та об'єктів  природно-заповідного фонду забезпечується різноманітними способами, зокрема встановленням заповідного режиму; організацією систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведенням комплексних досліджень; додержанням  вимог щодо охорони територій та  об'єктів природно-заповідного фонду  під  час  здійснення  господарської, управлінської  та  іншої  діяльності, розробкою проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз, проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

 

Природно-заповідні території та об’єкти з додержанням вимог, встановлених чинним законодавством України можуть використовуватися:

-         у природоохоронних цілях;

-          науково-дослідних цілях;

-         оздоровчих та рекреаційних цілях;

-         освітньо-виховних цілях;

-         для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

 

Забезпечення режиму території ПЗФ, здійснення заходів по відтворенню (відновленню) природних ресурсів суттєво примножить багатство місцевої флори та фауни. Створення заповідних територій забезпечує попередження правопорушень, засмічення і захаращення території; реалізує заходи з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників та хвороб; запобігає виникненню пожеж та інших надзвичайних ситуацій тощо.

 

Освітньо-виховна діяльність ПЗФ сприяє підвищенню рівня екологічної культури місцевого населення і відвідувачів та відіграє важливу роль у вихованні місцевої молоді та екологічному інформуванні населення шляхом проведення просвітницької роботи Рекреаційна діяльність на території ПЗФ є прямою інвестицією в економічний розвиток регіону. Вона здійснюється шляхом створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів, включає різноманітне облаштування екологічних та туристичних маршрутів, а також зон відпочинку; організацію екологічних таборів для школярів та молоді; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності.

 

Відповідно до ст.ст.51–55 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» створення території (об’єкту) ПЗФ передбачає попередній розгляд   клопотань, щодо створення ново виявленої території  чи об’єкту ПЗФ та подальше  їх погодження  з  власниками  та  первинними  користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

 

 Крім того слід зазначити,  що створення заказників відбувається без вилучення земельних ділянок, водних чи інших територій у їх власників або користувачів і  доступ  людей до даних територій залишається вільним.

 

Управлінням екології та природних ресурсів проводиться постійна робота щодо розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Житомирщини. Природно-заповідний фонд області представлений унікальними та найкраще збереженими природними територіями та об'єктами майже всіх типів та категорій.

 

Поняття і правова класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники»), Закон України від 21 вересня 2000 року «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України в 2000—2015 роках», Закон України від 24 червня 2004 року «Про екологічну мережу України», а також Закон України від 22.03.2018 року «Про природно-заповідний фонд України» визначають правові основи організації, охорони, ефективного використання і відтворення заповідників та інших природних комплексів, поняття і правову класифікацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

 

 

Закон України

Про природно-заповідний фонд України

     Цей  Закон  визначає  правові  основи  організації,  охорони,
ефективного  використання  природно-заповідного  фонду    України,
відтворення його природних комплексів та об'єктів.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки  суші  і  водного
простору,  природні  комплекси  та  об'єкти  яких  мають  особливу
природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу  цінність
і  виділені   з   метою   збереження   природної   різноманітності
ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного  світу,  підтримання
загального   екологічного   балансу   та   забезпечення   фонового
моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв'язку з цим  законодавством  України  природно-заповідний
фонд   охороняється   як   національне   надбання,   щодо    якого
встановлюється   особливий   режим    охорони,    відтворення    і
використання. Україна  розглядає  цей  фонд  як  складову  частину
світової системи природних територій та об'єктів,  що  перебувають
під особливою охороною.

 

Стаття 16. Вимоги щодо охорони природних комплексів
                та об'єктів природних заповідників

На території природних  заповідників  забороняється  будь-яка
господарська  та  інша  діяльність,  що    суперечить    цільовому
призначенню заповідника, порушує природний  розвиток  процесів  та
явищ або  створює  загрозу  шкідливого  впливу  на  його  природні
комплекси та об'єкти, а саме:

будівництво  споруд,  шляхів,  лінійних  та  інших   об'єктів
транспорту  і  зв'язку,  не  пов'язаних  з  діяльністю   природних
заповідників,  розведення  вогнищ,  влаштування  місць  відпочинку
населення, стоянка транспорту, а також проїзд і  прохід  сторонніх
осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних
засобів, за винятком шляхів  загального  користування,  лісосплав,
проліт літаків  та  вертольотів  нижче  2000  метрів  над  землею,
подолання літаками звукового бар'єру  над  територією  заповідника
та інші види штучного шумового впливу, що перевищують  установлені
нормативи;

геологорозвідувальні   роботи,  розробка  корисних   копалин,
порушення  грунтового  покриву  та гідрологічного і гідрохімічного
режимів,  руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних
засобів,  усі  види  лісокористування,  а також заготівля кормових
трав,  лікарських  та  інших  рослин,  квітів,  насіння,  очерету,
випасання  худоби,  вилов  і знищення диких тварин, порушення умов
їх  оселення,  гніздування,  інші  види  користування  рослинним і
тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих
дерев,  всі  види  екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи,
сінокосіння  механізованими  засобами,  туризм,  інтродукція нових
видів  тварин  і  рослин,  проведення  заходів  з метою збільшення
чисельності   окремих   видів   тварин   понад  допустиму  науково
обґрунтовану   ємність   угідь,   збирання  колекційних  та  інших
матеріалів,  крім  матеріалів,  необхідних  для виконання наукових
досліджень. { Абзац четвертий частини першої статті 16 із змінами,
внесеними  згідно із Законом N 1826-VI ( 1826-17 ) від 21.01.2010;
в редакції Закону N 1832-VIII ( 1832-19 ) від 07.02.2017 }

{  Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1287-XIV ( 1287-14 ) від 14.12.99 }

Для збереження і відтворення корінних  природних  комплексів,
проведення науково-дослідних робіт та виконання  інших  завдань  у
природному заповіднику  відповідно  до  проекту  організації  його
території та охорони природних комплексів допускається:

виконання  відновлювальних  робіт  на  землях  з   порушеними
корінними природними комплексами, а також здійснення заходів  щодо
запобігання  змінам  природних  комплексів  заповідника  внаслідок
антропогенного  впливу  -   відновлення   гідрологічного   режиму,
збереження  та  відновлення  рослинних  угруповань,  що  історично
склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо;

здійснення     протипожежних     заходів    та    вибіркового
діагностичного  відстрілу  диких тварин для ветеринарно-санітарної
експертизи,  що  не  порушують  режиму  заповідника; спорудження у
встановленому  порядку  будівель та інших об'єктів, необхідних для
виконання поставлених перед заповідником завдань; збір колекційних
та   інших   матеріалів,  виконання  робіт,  передбачених  планами
довгострокових   стаціонарних   наукових   досліджень,  проведення
екологічної  освітньо-виховної  роботи.  {  Абзац  третій  частини
другої   статті   16  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом
N 1829-VIII ( 1829-19 ) від 07.02.2017 }

Проектом  організації  території  природного  заповідника  та
охорони його природних комплексів може бути передбачено  виділення
земельних  ділянок   для    задоволення    господарських    потреб
заповідника та його працівників у сінокосах, випасах,  городах  та
паливі відповідно до встановлених нормативів.

Проекти  організації  території  природних  заповідників   та
охорони їх  природних  комплексів  розробляються  спеціалізованими
проектними  організаціями  і  затверджуються  центральним  органом
виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування і реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

{  Частина  четверта  статті  16  із  змінами, внесеними згідно із
Законом N 2362-VIII ( 2362-19 ) від 22.03.2018 }

В  разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної
ради  природного  заповідника  на території природного заповідника
можуть   проводитися   заходи,  спрямовані  на  охорону  природних
комплексів,  ліквідацію  наслідків  аварій,  стихійного  лиха,  не
передбачені  Проектом організації території природного заповідника
та охорони його природних комплексів.

{  Частина п'ята статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }

Для  ліквідації  наслідків  аварій  та  стихійного  лиха,   в
результаті  яких  виникає  пряма загроза  життю людей чи  знищення
заповідних  природних  комплексів,  особливо   термінові    заходи
здійснюються за рішенням дирекції природного заповідника.