Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Лютий 2019 року

Стан атмосферного повітря

(лютий 2019 р.)

Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м.Житомир у лютому 2019 року здійснювався на двох стаціонарних постах спостережень: ПВЗ №1 – вул.Вітрука, 31; ПВЗ №2 – вул.Михайла Грушевського, 14/20 за вмістом чотирьох основних домішок: завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки - вісім важких металів визначались на одному посту - ПЗС №1 (вул.Вітрука, 31).

Інформація по стану забруднення атмосферного повітря не надходила.

Стан забруднення поверхневих вод

(лютий 2019 р.)

Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у лютому надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкнотно-монетний двір Національного банку України.

Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять інформує, що протягом лютого 2019 року БУВР Прип’яті проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень.

За результатами моніторингу, якість води в контрольованих створах знаходилась на задовільному рівні, з незначними сезонними змінами якісних показників. А саме, в річках суббасейну річки Прип’ять збільшився вміст заліза загального, що спричинено таненням снігу та руйнування льодоставу у водозабірному басейні, який містить багато органомінеральних сполук заліза, в суббасейні середнього Дніпра визначається ріст заліза лише в р.Тетерів з 0,408 до 0,488 мг/дм³.

Крім цього, на якісний стан води продовжували впливати гідрохімічні процеси самоочищення води.

Порівняно з відповідним місяцем 2018 року – в суббасейні річки Прип’ять якісний стан водних об’єктів не погіршився, а в суббасейні середнього Дніпра фіксується ріст органічного забруднення в річці Тетерів за показником ХСК з 26,83 до 33,59 мгО₂/дм³ та ріст заліза загального з 0,352 до 0,488 мг/дм³.

Значення вмісту розчиненого у воді кисню у водних об’єктах області протягом лютого суттєво не змінились і знаходилися у межах значень характерних для зимово-весняного періоду:

-суббасейн Прип’яті – 12,56-12,72 мгО₂/дм³;

-суббасейн середнього Дніпра – 11,76-13,20 мгО₂/дм³.

Характеристика якісного стану водних об'єктів у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з попереднім періодом спостережень:

1.Новоград-Волинське водосховище на р.Случ, питний водозабір м.Новоград-Волинський. Якісний стан характеризується як стабільний, показники які характеризують органічне забруднення знаходяться на рівні січневих значень ХСК-30,24 мгО₂/дм³ та БСК₅-3,20 мгО₂/дм³, вміст марганцю 0,14 мг/дм³, фіксується лише ріст заліза загального з 0,323 до 0,374 мг/дм³.

2. р.Уж, питний водозабір м.Коростень, Якість води питного водозабору не погіршилась, фіксувалося зниження азоту амонійного з 0,23 до 0,18 мг/дм³, марганцю з 0,21 до 0,14 мг/дм³, решта показників без змін.

3. р.Уборть, права притока р.Прип’ять, с.Рудня Хочинська, кордон з Білоруссю. Якість води суттєвих змін не зазнає, визначається зниження кольоровості води з 110 до 90 градусів та ріст заліза загального з 1,145 до 1,858 мг/дм³, ХСК-34,27 мгО₂/дм³, БСК₅-3,04 мгО₂/дм³, що на рівні попередніх досліджень.

Характеристика якісного стану водних об’єктів у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з січнем 2019 року:

1.Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомир. Визначається ріст органічного забруднення води ХСК з 28,29 до 33,59 мгО₂/дм³ та заліза загального з 0,408 до 0,488 мг/дм³, решта показників без змін.

2. Іршанське водосховище на р.Ірша, питний водозабір смт.Нова Борова. Якісний стан покращився, фіксується зниження заліза загального з 0,253 до 0,242 мг/дм³ та органічного забруднення води ХСК з 26,83 до 23,94 мгО₂/дм³, БСК₅ з 0,253 до 0,242 мгО₂/дм³.

3. Малинське водосховище на р.Ірша, питний водозабір м.Малин. Якість води покращилась, відмічається зниження органічного забруднення ХСК з 28,90 до 26,11 мгО₂/дм³, марганцю з 0,36 до 0,20 мг/дм³, решта показників на рівні січневих значень.

4. Вознянське водосховище на р.Возня. питний водозабір м.Малин. Якісний стан водосховища покращився, визначається зниження заліза загального з 0,644 до 0,518 мг/дм³, азоту амонійного з 0,27 до 0,17 мг/дм³, марганцю з 0,24 до 0,10 мг/дм³ та незначний ріст ХСК з 24,77 до 26,11 мгО₂/дм³.

5. Бердичівське водосховище на р.Гнилоп’ять, питний водозабір м.Бердичів. Якісний стан характеризується як стабільний, фіксується зниження заліза загального з 0,42 до 0,241 мг/дм³ та незначний ріст марганцю з 0,08 до 0,14 мг/дм³ і азоту амонійного з 0,42 до 0,64 мг/дм³, решта показників без змін.

За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в лютому місяці 2019р., забруднення р.Тетерів та р.Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

Якість зворотних вод скидів №2, №5, №6 відповідають нормативам ГДС.

Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів №2,5,6 складає по 5000 в 1 дм³, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм³.

За даними гідрохімічних спостережень р.Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду №2 вміст розчиненого кисню 11,7 мгО₂/ дм³. За показниками ХСК, БСК₅, залізу, поверхнева вода річки Тетерів вище та нижче скиду №2 не відповідає нормативам господарського використання (СанПиН № 4630-88).

За даними гідрохімічних спостережень р.Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду №5 вміст розчиненого кисню 11,6 мгО₂/дм³. По нормативам ХСК, БСК_5, залізу, поверхнева вода річки Тетерів не відповідає нормативам (СанПиН № 4630-88).

В поверхневих водах р.Кам'янка вміст розчиненого кисню 11,09 мгО₂/дм³. В створах спостережень 500 м вище та 500 м нижче скиду №6 поверхнева вода р.Кам'янка по показниках: азот амонійний, фосфати, залізо, ХСК, БСК₅ не відповідає рибогосподарським нормативам (ОБУВ).

У лютому 2019 року, в стічних водах очисних споруд Фабрики банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору Національного банку України, що скидаються в р.Ірша перевищень допустимих норм ГДС не виявлено.

Радіаційний стан

(лютий 2019 р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у лютому становив 13мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі - 18мкР/год; у Новоград-Волинському, Олевському, Овруцькому районі та м.Житомир - 12мкР/год.

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області: